Рішення

від 14.11.2022 по справі 600/2816/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2816/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області до ОСОБА_1 , про стягнення капіталізованих платежів,-

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області капіталізовані платежі в розмірі 960 816 (дев`ятсот шістдесят тисяч вісімсот шістнадцять) грн 01 коп. на розрахунковий рахунок Чернівецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області UA448999980000355449000124002 у Казначействі України (ЕАП) МФО 899998 ЄДРПОУ 41424774.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за його рішенням.

При цьому, зверталась увага суду на те, що позивачем станом на дату припинення підприємницької діяльності відповідача виплачується щомісячна страхова виплата ОСОБА_2 , як потерпілому на виробництві, який отримав травму під час роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Разом з тим зазначив, що припинення фізичної особи-підприємця не припиняє зобов`язань, що виникли під час провадження такої діяльності, відтак суми капіталізованих платежів, які передбачені на оплату страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 , та не сплачені відповідачем, підлягають стягненню в судовому порядку.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що позивачем не заявлялось кредиторських претензій у вигляді капіталізованих платежів відповідно до частини 2 статті 1205 ЦК України, а припинення підприємницької діяльності останнього проведено на законних підставах та за згодою позивача. При цьому зазначив, що позивач в межах своїх повноважень не здійснив дії щодо капіталізації коштів, які є кредиторськими, тобто похідними від ліквідації страхувальника для стягнення у встановленому законом порядку передбаченим Порядком капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників.

Отже, у зв`язку із відсутністю кредиторських вимог при припиненні підприємницької діяльності, такі на думку останнього не виникають і зараз, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

2. Ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.06.2005 р. зареєстрований, як фізична особа-підприємець та перебував, зокрема, на обліку в Чернівецькому міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області як платник страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

2. Для підтвердження наявності у відповідача зобов`язань для розрахунку з потерпілими на виробництві, позивачем до матеріалів справи надано розрахунок потреби в капіталізації платежів по ФОП ОСОБА_1 для розрахунку з потерпілим на виробництві відносно ОСОБА_2 , згідно якого, розмір щомісячної страхової виплати становить - 2595,69 грн, загальна потреба в капіталізації платежу становить - 960816,01 грн (а.с.7).

3. Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом форми Н-1 № 01 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 11.10.2011 р., щодо ОСОБА_2 , який стався 30.09.2011 року під час роботи останнього у приватного підприємця ОСОБА_1 , місцезнаходження: м.Чернівці (а.с.8-12).

4. Постановою відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві у м.Чернівці від 06.06.2012 р. №2402/700/700.1/6 "Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати", постановлено призначити ОСОБА_2 щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 522,35 грн (а.с.19).

5. Відповідно до виписки із Акту огляду МСЕК від 17.02.2012 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги визначено ступінь втрати працездатності 55% (а.с.17).

6. Постановою Чернівецького відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві від 06.03.2022р. №73001/548145/700.1/55 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37", постановлено призначити потерпілому ОСОБА_2 перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 2595, 69 грн з 01 березня 2022 року до 31 жовтня 2022 року включно. (а.с.21).

7. 11.02.2022 року державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за його власним рішенням.

8. У зв`язку із зазначеним, позивач звернувся до відповідача із претензією про стягнення капіталізованих платежів в сумі 994144,67 від 03.05.2022 року №01-15-619, та розрахунком потреби в капіталізації коштів на вказану суму. Вказана претензія отримана особисто "Добрань", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.26).

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за № 765.

2. Предметом спору у даній справі є наявність підстав для стягнення (і власне сама сума коштів) 960816,01 грн. - суми платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим на виробництві з відповідача.

3. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі Закон № №1105-XIV) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду, серед іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону № 1105-XIV, роботодавець зобов`язаний, зокрема: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Частиною 1 ст. 35 Закону № 1105-XIV визначено коло осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, з-поміж яких, зокрема: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 35 Закону №1105-XIV передбачено, що усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

4. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Суд зазначає, що ліквідація юридичної особи через банкрутство має наслідком повне припинення будь-якої діяльності такої особи та неможливість набувати права чи виконувати обов`язки. Припинення підприємницької діяльності фізичної особи також має наслідком втрату такою особою статусу учасника правовідносин, пов`язаних з підприємницькою діяльністю, зокрема обов`язків страхувальника.

5. Відповідно до ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Положеннями ст.1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно зі статтею 53 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов`язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

6. Постановою Кабінету Міністрів від 04.12.2019 №986 затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок № 986), відповідно до якого здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Відповідно до п.3 Порядку № 986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

За змістом п. 4 Порядку №986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.

7. Системним аналізом положень Закону №1105-XIV, Цивільного кодексу України дає підстави для висновків, що законодавець зобов`язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986.

8. Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати нормативно-правові акти, що регулюють порядок капіталізації платежів юридичної особи, оскільки інше не встановлено законом та не випливає із суті відносин.

9. Згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Проте, до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

10. Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

11. При цьому, суд зазначає, що відповідальною особою стосовно фізичної особи-підприємця є така фізична особа, припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює порядків виконання відповідних зобов`язань, а відтак суми капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності, що припинив свою діяльність, підлягають стягненню з фізичної особи.

12. Таким чином, припинення підприємницької діяльності позбавляє права відповідача на заняття господарською діяльністю та статусу підприємця, однак не звільняє таку фізичну особу виконувати обов`язки та нести відповідальність за своїми зобов`язаннями перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання, що виникли під час здійснення нею підприємницької діяльності.

13. Суд також зазначає, що матеріали справи не містять доказів перебування ФОП ОСОБА_1 у статусі банкрута. Останній припинив підприємницьку діяльність через державну реєстрацію її припинення. До цієї реєстрації у позивача не було підстав провадити капіталізацію страхових платежів, оскільки ФОП ОСОБА_1 до дати реєстрації припинення підприємницької діяльності здійснював таку і зобов`язаний був сплачувати страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законом. Підстава провести капіталізацію платежів і вимагати їх сплати виникла тоді, коли відповідач позбувся статусу суб`єкта підприємницької діяльності поза процедурою банкрутства. При цьому, звернення із позовом до суду обумовлене тим, що відповідачем не виплачено суму капіталізованих страхових платежів в добровільному порядку.

Аналогічна позиція висловлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.05.2020 №809/1738/17, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує при до спірних правовідносин.

Таким чином, підсумовуючи зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.

Крім того, висновки суду також узгоджуються з правовою позицією викладеною в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду в справі № 600/851/21-а від 15.09.2021 року в аналогічних правовідносин.

14. Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

2. Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області до ОСОБА_1 , про стягнення платежів - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області капіталізовані платежі в розмірі 960816,01 грн на розрахунковий рахунок Чернівецького міського відділення управління виконавчого дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області UA448999980000355449000124002 у Казначействі України.

3. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (вул.Гулака-Артемовського,19, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ: 41314497).

Відповідач - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Боднарюк