Ухвала

від 14.11.2022 по справі 640/19527/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 листопада 2022 року м. Київ № 640/19527/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шувалова Т.О., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) до Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства «Київська міжобласна СНРПВ майстерня «Спеціальна науково-реставраційна проектна будівельно-виробнича майстерня № 1» (код ЄДРПОУ: 31244336, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», -

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства «Київська міжобласна СНРПВ майстерня «Спеціальна науково-реставраційна проектна будівельно-виробнича майстерня № 1» (далі - ДП ЗАТ «Київська міжобласна СНРПВ майстерня «Спеціальна науково-реставраційна проектна будівельно-виробнича майстерня № 1»), в якому просить:

- стягнути з ДП ЗАТ «Київська міжобласна СНРПВ майстерня «Спеціальна науково-реставраційна проектна будівельно-виробнича майстерня № 1» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з грудня 2017 року по лютий 2021 року в сумі 122 720, 35 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2011??року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI розмір ставки судового збору за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2022 року становить - 2 481,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем заявлена вимога майнового характеру щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 122 720,35 грн.

Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру - 2481,00 грн.

Проте, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до преамбули Закону № 3674-VI цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто є спеціальним законом, яким має керуватися суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, позивач не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, тому підстави для задоволення клопотання позивача відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.012018 року у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 року, № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, № К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.

Таким чином позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 2 481, 00 грн за наступними реквізитами: «Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до адміністративного позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску цього строку.

Згідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Щодо строків звернення до суду позивач вказує на те, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 122 КАС України, не застосовуються. Позивач вказує на правову позицію викладену в постановах Верховного Суду від 18.11.2014 у справі 21-496а14, від 07.04.2015 у справі № 21-113а15, від 25.11.2015 у справі № 21-3122а15.

Суд, дослідивши доводи позивача викладені в позовній заяві про поновлення строку, зазначає наступне.

Посилання позивача на положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» про те, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, на думку суду є непоґрунтованими, оскільки суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до висновків Верховного Суду, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Зокрема, постановами Верховного Суду від 13.09.2019 по справі №812/210/17 та від 25.06.2020 по справі №812/1654/16 визначено, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню Пенсійного фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій щодо страхових, єдиного внеску. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Постановою Верховного суду від 13.02.2018 у справі №812/1347/17 підтримано висновок про те, що суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оскільки суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею, відсутні підстави для застосування положення частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як убачається з позову, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з грудня 2017 року по лютий 2021 року в сумі 122 720, 35 грн. З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 09 листопада 2022 року, тобто після спливу тримісячного строку звернення до суду щодо спірного періоду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, позивачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу десятиденного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, тобто, приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», суддя -

У Х В АЛ И В:

Позовну заву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства «Київська міжобласна СНРПВ майстерня «Спеціальна науково-реставраційна проектна будівельно-виробнича майстерня № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Шувалова