Постанова

від 15.11.2022 по справі 480/6179/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 р. Справа № 480/6179/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 30.09.21 по справі № 480/6179/21

за позовом ОСОБА_1

до Краснопільської селищної ради Сумської області

про визнання рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Краснопільської селищної ради Сумської області (далі - відповідач), у якій просив суд:

- визнати рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №464 від 28.05.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки за кадастровим номером 5922386400:06:003:0185 протиправним та таким, що підлягає скасуванню;

- зобов`язати Краснопільську селищну раду Сумської області повторно розглянути клопотання від 16.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання) для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га.;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Представником позивача 19.08.2021 року до суду подано заяву про розподіл судових витрат та надано остаточний розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи на суму 15378,00 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 визнано протиправним та скасовано рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №464 від 28.05.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки за кадастровим номером 5922386400:06:003:0185; зобов`язано Краснопільську селищну раду Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання) для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаного клопотання з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської селищної ради Сумської області (вул. Мезенівська, буд. 2, смт. Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область, 42400, код ЄДРПОУ 04390104) витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн.

ОСОБА_1 не погодившись із судовим рішенням в частині мотивування розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги подав апеляційну скаргу, в якій просив замінити в абзаці четвертому резолютивної частини рішення суму витрат на правову допомогу у розмірі 500,00 грн. на суму 14470,00 грн.

На обґрунтування вимог зазначає, що судом не правильно застосовано в цій частині норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку в частині зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача до 500,00 грн. замість належних 14470,00 грн., обґрунтовуючи це тим, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, а надані послуги зводились виключно до надання послуги щодо підготовки позовної заяви та складання скарги.

Зазначив, що клопотання відповідача про зменшення розміру витрат ані ним, ані його представником отримано не було, докази належного його відправлення в матеріалах справи відсутні. Відповідно до ч.9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Вказує, що суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Вважає, що судом помилково встановлено належне направлення відповідного клопотання відповідачем позивачу, оскільки позивачем його отримано не було та про вказане клопотання відповідача йому стало відомо лише після винесення рішення та ознайомлення з матеріалами справи. Так, у внутрішньому описі судової справи містяться поштові чеки (аркуші 35-36), які свідчать про відправку рекомендованих листів позивачу ОСОБА_1 та адвокату Абідову Р.Т. Проте, рекомендовані листи з номерами поштових накладних відповідних до номерів в поштових чеках (аркуші 35-36 у внутрішнього опису судової справи) ОСОБА_1 та адвокатом Абідовим Р.Т. отримувались, але в них знаходились пусті аркуші.

Крім того, відповідачем, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або непідтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами, а витрачений адвокатом час на надання послуг не є завищеним та обчислений об`єктивно, інше судом першої інстанції не обгрунтовано і не доведено. Малозначність справи не свідчить про відсутність необхідності проведення аналізу документів, нормативної бази, вивчення практики та надання позивачу консультацій.

Посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Краснопільська селищна рада Сумської області не надала відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стягуючи на користь позивача 500,00 грн. на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат.

Враховуючи оскарження позивачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині стягнення витрат на правову допомогу та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та розрахунком таких витрат.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та адвокатом Арбідовим Р.Т. укладено договір про надання правової допомоги № 10/06/1-21 від 10.06.2021 року (а.с. 19-20).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 10.06.2021 № 10/06/1-21, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВМ № 1016978 від 10.06.2021 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1879, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 28.01.2019 №43, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.06.2021 № 10/06/1-21 - акт приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2021 (а.с.17-21).

Також надано остаточний розрахунок сум судових витрат на загальну суму 15378, 00 грн. (а.с. 48-50).

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2021 та остаточного розрахунку сум судових витрат від 19.08.2021, обсяг наданої правової допомоги становить:

- зустріч, надання правової інформації, консультації і роз`яснень із правових питань клієнту, узгодження правової позиції щодо ненадання відповіді на клопотання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га від 16.04.2021 - 1189,50 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи та їх вивчення, правовий аналіз щодо ненадання відповіді на клопотання стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. -1189,50 грн.;

- підготовка та подання скарги щодо ненадання відповіді на клопотання стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га від 14 червня 2021 р. - 2379,00 грн.;

- отримання, ознайомлення та правовий аналіз відповіді Краснопільської селищної ради Сумської області №02-27/2016 від 30.06.2021 з витягом із рішення №464 від 28.05.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" на скаргу адвоката від 14 червня 2021 р. - 1189,50 грн.;

- зустріч, надання правової інформації, консультації і роз`яснень із правових питань клієнту, узгодження правової позиції щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за клопотанням щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га від 16.04.2021 - 1189,50 грн.;

- підготовка та подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Відповідач Краснопільська селищна рада Сумської області. Щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за клопотанням щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922386400:06:003:0185 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га від 16.04.2021 - 7137,00 грн.;

- фотокопіювання, транспортні витрати - 196,00 грн.

Загальна вартість послуг адвоката складає 14470,00 грн., сплачений судовий збір становить 908,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в акті є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а вимоги про відшкодування 14 470, 00 грн., як витрат на правничу допомогу є необґрунтованими.

При цьому, суд враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Водночас відповідач, на виконання вимог процесуального законодавства, подав до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому вказував, що заявлена сума витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з реальними затратами часу та складністю справи, оскільки дана справа не є складно, в мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованим, з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, а також клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 4 даної статті, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права при винесенні судового рішення в частині визначення розміру витрат позивача на правову допомогу у розмірі 500,00 грн., а тому мають місце підстави для часткового задоволення апеляційної скарги позивача та зміни рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року по справі № 480/6179/21 в частині визначення розміру стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської селищної ради Сумської області на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн. шляхом викладення абзацу четвертого резолютивної частини в іншій редакції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 по справі № 480/6179/21 - змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської селищної ради Сумської області (вул. Мезенівська, буд. 2, смт. Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область, 42400, код ЄДРПОУ 04390104) витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц