Постанова

від 15.11.2022 по справі 520/3147/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 р. Справа № 520/3147/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.07.22 по справі № 520/3147/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИМПУЛЬС+"

до Головного управління ДПС України у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ИМПУЛЬС+" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області №2755 від 14.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 79806 від 28.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 78810 від 21.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати противоправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Харківській області №3750444/43707625 від 02.02.2022, №3750446/43707625 від 02.02.2022, №3750447/43707625 від 02.02.2022, №3750445/43707625 від 02.02.2022, про відмову у реєстрації податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021, днем фактичного надходження в Єдиний реєстр, виписаних ТОВ "ИМПУЛЬС+".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами у порушення норм чинного податкового законодавства України прийнято протиправні рішення №2755 від 14.01.2022, № 79806 від 28.12.2021, № 78810 від 21.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також №3750444/43707625 від 02.02.2022, №3750446/43707625 від 02.02.2022, №3750447/43707625 від 02.02.2022, №3750445/43707625 від 02.02.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 позовні вимоги задоволено.

Визнано противоправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області №2755 від 14.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 79806 від 28.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 78810 від 21.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнано противоправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Харківській області №3750444/43707625 від 02.02.2022, №3750446/43707625 від 02.02.2022, №3750447/43707625 від 02.02.2022, №3750445/43707625 від 02.02.2022, про відмову у реєстрації податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021, днем фактичного надходження в Єдиний реєстр, виписаних ТОВ "ИМПУЛЬС+".

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИМПУЛЬС+" сплачений судовий збір в сумі 8683 грн. 50 коп.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИМПУЛЬС+" сплачений судовий збір в сумі 8683 грн. 50 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем по податковій накладній, стосовно якої виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, визначених в п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже рішення Комісії ГУ ДПС в Харківській області прийнято відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято відносно ТОВ "ИМПУЛЬС+" рішення № 2755 від 14.01.2022 та № 79806 від 28.12.2021, № 78810 від 21.12.2021 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, у зв`язку із відповідністю ТОВ "ИМПУЛЬС+" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій).

Також, судом встановлено, що ТОВ "ИМПУЛЬС+" складено та направлено до ДПС для реєстрації податкові накладні № 16 від 22.12.2021, № 17 від 23.12.2021, № 18 від 24.12.2021, № 19 від 28.12.2021.

За результатами обробки реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено, що підтверджується квитанціями в яких вказано: відповідність до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивачем надіслано до ДПС України пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН № 16 від 22.12.2021, № 17 від 23.12.2021, № 18 від 24.12.2021, № 19 від 28.12.2021.

За результатами обробки пояснень та доданих документів, регіональною комісією ДПС України прийняті рішення №3750444/43707625 від 02.02.2022, №3750446/43707625 від 02.02.2022, №3750447/43707625 від 02.02.2022, №3750445/43707625 від 02.02.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні послуги), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, активів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особистих рахунків.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

У рішеннях №2755 від 14.01.2022, № 79806 від 28.12.2021, № 78810 від 21.12.2021 зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

Так, 03.09.2020 між ТОВ "ИМПУЛЬС+" (Покупець) та TRANS GLOB ALTRADELINKS (М) SDN BHD Малазия, (Продавець) укладено Контракт №1 на поставку пальмової олії вартістю 1152,00 долари США за 1 тонну, 113,30 метричних тон, на умовах поставки порт Черноморськ. Оформлено митні декларації, інвойс. Оплата за товар підтверджується платіжними дорученнями.

З метою виконання укладеного Контракту укладені наступні Договори.

26.04.2021 ТОВ "ИМПУЛЬС+" уклало договір з ТОВ "ЛС - ОПЕРАТОР" №6337 щодо надання послуг проходження автотранспортних засобів крізь зону митного контролю. Акт №АУ-0009488 від 11.06.21 на суму 1200,00 грн. без ПДВ, Акт №АУ-0009502 від 11.06.21 на суму 1200,00 грн. без ПДВ, Акт №АУ-0009503 від 11.06.21 на суму 1200,00 грн. без ГІДВ, Акт №АУ-0009516 від 11.06.21 на суму 1200,00 грн. без ПДВ, Акт №АУ-0009517 від 11.06.21 на суму 1200,00 грн. без ПДВ. Згідно рахунку фактури №СЧ -0000066 від 11.06.2021р. було сплачено за послуги 7 200,00 грн. платіжне

доручення №136 від 11.06.2-21р.

06.01.2021 ТОВ "ИМПУЛЬС+" уклало договір з ТОВ "Фейрлоджікс" №00301/20 про надання транспортно-експедиторського обслуговування. На підставі рахунку №1044 від 11.06.2021 здійснена оплата за надані послуги на суму 235829,16 грн., акт №983.

01.12.2021 ТОВ "ИМПУЛЬС+" уклало договір з ТОВ "АТП ФОРТУНА" №14 щодо перевезень вантажів по Україні автомобільним транспортом. Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №194, від 22.12.2021 №195 від 23.12.2021, №196 від 24.12.2021 №198 від 28.12.2021 на суму 4400,00 грн кожний, ТТН 28.12.2021, 23.12.2021, 22.12.2021, 24.12.2021, оплата підтверджується платіжними дорученнями №№223, 224.

13.10.2021 ТОВ "ИМПУЛБС+" уклало договір з ПП "ЗЕД ЕВРОСЕРВИС" №47 щодо послуг по акредитації в митних органах. Послуги оформлені актами №00-0000334 від 11.06.2021, №00-0000335 від 11.06.2021, №00-0000336 від 11.06.2021, №00-0000337 від 11.06.2021, опалата за товар підтверджується платіжними дорученнями №№ 137,139, 140, 141.

01 грудня 2021 року між ТОВ "ИМПУЛЬС+" (Постачальник) та ТОВ "Кегичівський молокозавод" (Покупець) укладено Договір поставки пальмової облії № КМЗ-0112. 01.12.2021 на підставі рахунку фактури № КМЗ-01/12 ТОВ "ИМПУЛЬС+" (Постачальником) отримано оплату в розмірі 33600,00 грн. в тому числі ПДВ, та 15000,00 грн. в тому числі ПДВ за партію товару, що підтверджується платіжними дорученнями №963 від 02.12.21 та № 966 від 15.12.2021.

На виконання умов договору ТОВ "ИМПУЛЬС +" поставило ТОВ "Кегічівський молокозавод" олію пальмову відповідно до видаткових накладних, а саме: №32 від 22.12.2021 на суму 806400,00 грн. в тому числі ПДВ 134400,00 грн., №33 від 23.12.2021 на суму 806400,00 грн. в тому числі ПДВ 134400,00 грн., №34 від 24.12.2021 на суму 806400,00 грн. в тому числі ПДВ 134400,00 грн., №35 від 28.12.2021 на суму 744307,20 грн. в тому числі ПДВ 124051,20 грн.

На виконання п. 187.1, п. 201.1 ПК України ТОВ "Импульс+" складені податкові накладні №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021 та направлено до ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки, реєстрацію ПН №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021 зупинено, що підтверджується квитанціями, в яких вказано: відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової Накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надіслав до ДПС України пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021, що підтверджується квитанціями.

За результатами обробки пояснень та доданих документів, регіональною комісією ДПС України прийняті рішення №3750444/43707625 від 02.02.2022 ПН №16 від 22.12.2021, №3750445/43707625 від 02.02.2022 ПН№17 від 23.12.2021, №3750446/43707625 від 02.02.2022 ПН №18 від 24.12.2021, №3750447/43707625 від 02.02.2022 ПН №19 від 28.12.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі Податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодного обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 вказав, що невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду у справі №640/11321/20 від 05.01.2021.

Відтак, контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих рішень, відтак підстави віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості відсутні.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

За Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Харківській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є визнання противоправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області №2755 від 14.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 79806 від 28.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 78810 від 21.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відносно частини позовних вимог про визнання противоправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Харківській області №3750444/43707625 від 02.02.2022, №3750446/43707625 від 02.02.2022, №3750447/43707625 від 02.02.2022, №3750445/43707625 від 02.02.2022, про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021, днем фактичного надходження в Єдиний реєстр, виписаних ТОВ "ИМПУЛЬС+", колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, (надалі - Порядок №520) передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладої/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Також слід зазначити, що у квитанціях не зазначено вимог до ТОВ "ИМПУЛЬС+" в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, лише вказано про відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретного підпункту.

Таким чином, вказані обставини унеможливили визначення ТОВ "ИМПУЛЬС+" порядку дій, які необхідно вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому, Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку ТОВ "ИМПУЛЬС+" фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати ТОВ "ИМПУЛЬС+" задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 справа №822/1817/18, від 21.05.2019 справа №0940/1240/18, від 18.06.2020 справа №824/245/19-а.

Однак, у даному випадку квитанції ДПС містять лише загальне посилання на наявність права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Натомість, з матеріалів справи встановлено, що ТОВ "ИМПУЛБС+" після отримання квитанції ДПС, надіслало контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження реальності господарської операції позивачем, а саме повідомлення від 24.12.2021 з 61 документом (договори та первинні документи про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ПН) на винесене рішення №78810 від 21.12.2021, повідомлення від 04.01.2022 з 61 документом (договори та первинні документи про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ПН) на винесене рішення №79806 від 28.12.2021.

Проте, в оскаржуваних рішеннях ДПС вказано про ненадання платником податків ТОВ "ИМПУЛЬС+" копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції.

Оскаржувані рішення комісії ДПС є актом індивідуальної дії. Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Окрім цього, із системного аналізу нормативно-правових положень п.п. 201.1, 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 2, 6, 7 Порядку № 1165 відзначається, що прийняте контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної платником податків податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, враховуючи викладене та те, що судовим розглядом встановлено протиправність рішень ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2755 від 14.01.2022, №79806 від 28.12.2021, № 78810 від 21.12.2021 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ИМПУЛЬС+" критеріям ризиковості платника податку, рішення №3750444/43707625 від 02.02.2022, №3750446/43707625 від 02.02.2022, №3750447/43707625 від 02.02.2022, №3750445/43707625 від 02.02.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021 підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 22.12.2021, №17 від 23.12.2021, №18 від 24.12.2021, №19 від 28.12.2021 датою їх надсилання на реєстрацію.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 по справі № 520/3147/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова