Постанова

від 14.11.2022 по справі п/320/71/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № П/320/71/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Асторг» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Асторг» (надалі за текстом - ТОВ «ТД «Асторг») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.05.2019 №1154020/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.05.2019 №1154023/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1332 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182417/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1332 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1338 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182437/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1338 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1331 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182434/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1331 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1334 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182433/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1334 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1333 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182432/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1333 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1337 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182431/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1337 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1335 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182429/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1335 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1329 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182436/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1329 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1330 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182435/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1330 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1326 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182416/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1326 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1325 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182428/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1325 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1327 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182427/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1327 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1328 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182415/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1328 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1336 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.06.2019 №1182418/36798200;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну № 1336 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про необґрунтованість спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки на вимогу контролюючого органу позивачем було подано всі необхідні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт зазначає, що обсяг наданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.

Звертає увагу, що позовна вимога щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні є неправомірною, оскільки суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.

Також апелянт зазначає, що обов`язок довести реальність господарських операцій та підтвердити їх належними документами покладається виключно на позивача.

Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання, в якому заявник просить здійснити заміну сторони у справі.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. N 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Отже, з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи публічного права до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797).

Враховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 19 жовтня 2022 року.

Від позивача та ДПС України відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення Київським окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем складено податкові накладні №1325 від 18.02.2019, №1326 від 18.02.2019, №1327 від 18.02.2019, №1328 від 18.02.2019, №1329 від 18.02.2019, №1330 від 18.02.2019, №1331 від 19.02.2019, №1332 від 19.02.2019, №1333 від 19.02.2019, №1334 від 19.02.2019, №1335 від 19.02.2019, №1337 від 19.02.2019, №1338 від 19.02.2019, №1336 від 19.02.2019, №10 від 28.02.2019, №11 від 23.02.2019 та направлено у передбачені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем отримано квитанції, згідно яких вказані податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» і запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, позивачем, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відповідних податкових накладних, де було зазначено пояснення, а також договори поставки, прибуткові накладні, видаткові накладні, ТТН, договори оренди приміщення, акти наданих послуг, платіжні доручення та банківські виписки.

Однак рішеннями комісії від 03.05.2019 № №1154020/36798200, №1154023/36798200, від 04.06.2019 №1182417/36798200, №1182417/36798200, №1182434/36798200, №1182433/36798200, №1182432/36798200, №1182431/36798200, №1182429/36798200, №1182436/36798200, №1182435/36798200, №1182416/36798200, №1182428/36798200, №1182427/36798200, №1182415/36798200, №1182418/36798200 відмовлено у реєстрації зазначених вище податкових накладних. Підставами даних рішень зазначено, зокрема, ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за договорами та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідачем прийнято протиправно оскаржувані рішення щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Як наслідок, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного надходження є належним способом захисту порушеного права позивача та гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних стала відповідність пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Так, 21 лютого 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 5 даного Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Зважаючи на викладене, положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

У силу вимог п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), який був оприлюднений 13.11.2018 на офіційному ДФС України.

Так, у підпункті 1.6 п. 1 вказаного Листа ДФС «Критерії ризиковості платника податку» зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, слід зазначити, що зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на підставі листа «Критерії ризиковості платника податків» є безпідставним, так як листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції, визначені листом критерії ризиковості платника податку не затверджені нормативним актом ДФС України та не погоджені Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Отже, зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що надіслані позивачу квитанції містять лише загальне посилання на відповідність спірних податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначеному у п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У той же час, відповідач був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Втім, відповідач не надав будь-яких пояснень на підставі яких спірні податкові накладні відповідали критеріям ризиковості платника податку та не довів правомірності зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «ТД «Асторг» були направлені відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, Комісія зазначила про ненадання платником податку первинних документів та таке рішення не містить підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано.

У той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналіз оскаржуваного рішення в аспекті зазначених вимог дає підставу для висновку, що воно містить лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахуванням особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.

На думку колегії суддів, вказані рішення, повинні були містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів.

Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У даному випадку, надані позивачем документи відповідають визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Оскільки зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом було здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також без зазначення конкретних мотивів, вказане дає підстави для висновку про необхідність визнання протиправним та скасування зазначених рішень.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідач приймав рішення про відмову у реєстрації податкових накладних за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи свою позицію іншими додатковими обставинами та документами, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем не подано до суду будь-яких інших первинних документів, які не були підставою для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, а тому судом першої інстанції не порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи.

Застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку відповідач не вправі діяти на власний розсуд, такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Замінити у порядку процесуального правонаступництва Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко