Постанова
від 14.11.2022 по справі 380/18674/21
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/18674/21 пров. № А/857/13595/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції Мартинюк В.Я.,

час ухвалення рішення 13.09.2022 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 13.09.2022 року,

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням Держпраці у Львівській області попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЛВ12075/410/АВ/П/ПН від 14.09.2021 року і припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЛВ12075/410/АВ/П від 14.09.2021 року.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем залучалися до роботи працівники без оформлення трудових відносин. Вказує, що правомірно та за наявності передбачених чинним законодавством підстав призначив позаплановий захід зі здійснення державного контролю. Посилається на те, що твердження позивача про те, що йому не було відомо про проведення у нього заходу державного контролю спростовується самим позивачем, коли у позовній заяві зазначається про те, що 15.09.2021 року уповноважена особа ОСОБА_2 зверталася із письмовим запитом про надання копії направлення на проведення заходу державного контролю. Зазначає, що у зв`язку із неможливістю особистого вручення акта та припису, що полягала у відсутності позивача за фактичним здійсненням підприємницької діяльності, акт, припис та попередження складено одночасно у трьох примірниках. Два примірники 14.09.2021 року надіслано об`єкту відвідування за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв`язку із ненадходженням протягом семи робочих днів після відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акту та припису інспектором праці було складено акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надіслано об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказує, що у зв`язку із виявленими порушеннями та ненадходженнями зауважень до акта інспектором було правомірно винесено оскаржуваний припис.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до направлення №1328 від 06.09.2021 року на період з 06.09.2021 року по 17.09.2021 року відповідачем направлялись посадові особи для проведення позапланового заходу із здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у позивача.

В цьому направлені зазначено, що підставою його прийняття є п.п.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (з наступними змінами та доповненнями).

За результатами проведення вказаного заходу відповідачем було складено акт №ЛВ12075/410/АВ від 14.09.2021 року, в якому виявлено порушення ч.1 ст.21 КЗпП, ч.4 ст.24 КЗпП, абзац перший постановляючої частини Постанови №413, а саме фактичний допуск до роботи найманих працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до припису відповідача №ЛВ12075/410/АВ/П від 14.09.2021 року позивача відповідно до ч.1 ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року зобов`язано усунути виявлені порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю.

Крім того, відповідачем прийнято попередження №ЛВ12075/410/АВ/П/ПН від 14.09.2021 року, яким позивача повідомлено про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлених в ході інспекційного відвідування.

Не погодившись із прийнятими приписом та попередженням позивач оспорив їх до суду.

Змістом спірних правовідносин є припис №ЛВ12075/410/АВ/П від 14.09.2021 року та попередження №ЛВ12075/410/АВ/П/ПН від 14.09.2021 року.

Частиною 2 статті 259 Кодексу законів про працю України, передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень наведеної норми Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який був чинний на час проведення інспекційного відвідування з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок №823).

Серед підстав для здійснення інспекційних відвідувань у п.5 Порядку №823, передбачено рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (підпункт 3).

У підпункту 5 пункту 5 Порядку №823 серед інших передбачено таку підставу як повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

В матеріалах справи наявна доповідна записка №5901/1 від 06.09.2021 року заступника начальника управління начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області, в якій зазначено, що під час проведення заходу державного контролю у Приватному підприємстві Мережа-Сервіс Львів за адресою м.Львів, пр.Чорновола, 7А, у магазині Близенько, встановлено діяльність позивача за вказаною адресою із залученням працівників без оформлення трудових відносин. Також, запропоновано провести захід державного контролю позивача, у зв`язку з наведеними обставинами.

Зазначена доповідна записка вказує на те, що відповідач діяв згідно алгоритму дій передбаченого наведеними нормами чинного законодавства при призначенні інспекційного відвідування позивача.

При цьому, аргументи позивача з приводу невідповідності підстав для здійснення інспекційних відвідувань, які зазначені у Порядку №823, не відповідають підставам передбаченим ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року № 877-V, чинного на час проведення інспекційного відвідування, не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки на час такого контрольного заходу цей порядок був чинним та підлягав до застосування.

Необґрунтованими також є посилання позивача на те, що у відповідача відсутні повноваження на здійснення заходів контролю, оскільки позивач не використовує найману працю, оскільки встановити таку обставину можливо лише після проведення перевірки.

Додатково слід зазначити, що інспектори праці Держпраці та її територіальних органів наділені повноваженнями на проведення інспекційних відвідувань (п.2 Порядку №823).

Порядок №823 передбачає обов`язкові вимоги під час проведення інспекційного відвідування, які забезпечують дотримання критеріїв правомірності дій, зокрема у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України (п.1 ч.2 ст.2 КАС України); добросовісність (п.5 ч.2 ст.2 КАС України); урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України); своєчасність протягом розумного строку (п.10 ч.2 ст.2 КАС України) задля прийняття за наслідками такого відвідування правомірного акта індивідуальної дії.

Так, у відповідності до п.8 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Пунктом 9 цього ж Порядку передбачено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Як передбачено положеннями п.10 згаданого Порядку, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, серед іншого,

ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Зазначені вимоги кореспондуються з правами об`єкта відвідування (участь у прийнятті рішення).

Так, згідно із п.13 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

Як передбачено пунктом 14 Порядку №823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Згідно із п.17 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Наведені вимоги до проведення інспекційного відвідування та права об`єкта відвідування дозволяють прийти щонайменше до таких висновків:

- у разі неможливості проведення інспекційного відвідування складається відповідний акт із зазначенням відповідних підстав;

- інспекційне відвідування має проводитись в об`єкта відвідування або його уповноваженої посадової особи;

- інспекційне відвідування не може перевищувати 10 днів;

- інспектор праці повинен забезпечити права об`єкту відвідування.

В матеріалах справи наявна фіксація проведення інспекційного відвідування засобами відеотехніки, яка не підтверджує обставин проведення такого у позивача чи його уповноважених осіб. При цьому, в опитаних на записі осіб не з`ясовувалось чи вони є уповноваженими посадовими особами позивача; не пред`являлись посвідчення; не надавалась копія відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та не вносився запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування, не з`ясовувалась його наявність.

Крім того, свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в своїх показаннях суду першої інстанції зазначили, що про перевірку у позивача вони не повідомлялись; роботодавцем є приватне підприємство Мережа-Сервіс Львів; з позивачем жодних домовленостей у них не було та заробітна плата ним не виплачувалась; вказівки щодо виконання роботи їм давало приватне підприємство Мережа-Сервіс Львів. Свідок ОСОБА_6 зазначила, що перебувала на лікарняному.

Інших доказів, які б вказували на обізнаність, повідомлення позивача чи його уповноважених посадових осіб про проведення інспекційного відвідування та як наслідок забезпечення його прав під час такого в матеріалах справи немає.

При цьому, не є належним доказом про обізнаність позивача про проведення позапланового заходу контролю, як вважає відповідач, запит про надання інформації датований 15.09.2021 року, оскільки такий був сформований після проведення інспекційного відвідування (акт та спірні рішення датовані 14.09.2021 року).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суб`єктом владних повноважень не було забезпечено права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки ні позивача, ні її уповноважену посадову особу не було повідомлено про проведення інспекційного відвідування, жодних відомостей про наявність їх за місцезнаходженням, в матеріалах справи відсутні, інспектори праці повинні були скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав (п.14 Порядку №823), а відтак діяли не у спосіб визначений законодавством.

Не можна залишити поза увагою і те, що строк здійснення заходу згідно наказу та направлення встановлений з 06 вересня по 17 вересня 2021 року.

В законодавстві існує лише заборона щодо проведення контрольного заходу поза межами десяти днів, та відсутні повноваження на зменшення строку проведення такого заходу.

За інших обставин, проведення перевірки в менші строки ніж це передбачено у розпорядчому документі не можуть вказувати на порушення норм чинного законодавства, однак за умови проведення її неякісно, як то не забезпечення права особи на участь у її проведенні та відсутності доказів у підтвердження вжиття заходів для її повідомлення, вказує на порушення суб`єктом владних повноважень таких критеріїв правомірності як добросовісності та своєчасності.

Наведені обставини дозволяють суду прийти до висновку, що під час проведення інспекційного відвідування було порушено такі критерії правомірності дій як вчинення їх у спосіб визначений Порядком №823; добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно протягом розумного строку.

При цьому, такі порушення як необізнаність позивача про проведення перевірки, незабезпечення їй права на участь у прийнятті рішення, проведення інспекційного відвідування не у спосіб визначений чинним законодавством, у своїй сукупності є самостійними підставами для визнання спірних рішень протиправними.

Більше того, за встановлених обставин акт про виявлення порушень не мав складатись, а якщо склався то не може бути допустимим та достовірним доказом в підтвердження порушень.

В акті встановлено порушення, яке полягало у фактичному допуску позивачем до роботи осіб, без укладення трудового договору, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Склад правопорушення та відповідальність за нього передбачено ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

Позивач вважає, що ним не було допущено порушень оскільки працівники залучались до виконання певних робіт на підставі договору №85 надання послуг по аутстаффингу персоналу від 28.06.2019 року.

Так, даний договір укладено між Приватним підприємством Мережа-Сервіс Львів (виконавець) та позивачем (клієнт), згідно якого виконавець надає клієнту за плату послуги аутстаффингу персоналу протягом терміну дії цього договору (п.1.1).

Згідно пункту 1.2 послуга аутстаффингу включає в себе:

- пошук та підбір кандидатів згідно вимог клієнта та зарахування їх до штату виконавця, оформлення кадрових процедур та кадрової документації згідно трудового законодавства України; нарахування та виплата заробітної плати співробітникам, розрахунок та перерахування податків та зборів до державного бюджету та державних фондів страхування, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, компенсацій за відпустку, оформлення лікарняних листів, видача співробітникам довідок; при необхідності, медичне страхування співробітників, страхування життя, страхування від нещасних випадків та інше; при необхідності, вирішення конфліктних ситуацій з співробітниками; здача звітності передбаченої діючим законодавством України;

- надання клієнтові за його заявкою робітників, необхідної кваліфікації на визначений клієнтом строк; надання резервних робітників у разі хвороби або відсутності основних (раніше наданих).

Наведені умови договору вказують на те, що трудовий договір з працівниками укладався Приватним підприємством Мережа-Сервіс Львів, а за деякі роботи, які ними виконувались для позивача, оплата здійснювалась на рахунки згаданого підприємства

Виконання даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи заявками на надання персоналу, платіжними дорученнями та актами надання послуг.

Окрім того, показаннями свідків підтверджуються обставини укладення трудового договору із Приватним підприємством Мережа-Сервіс Львів, виконання в останнього трудових функцій.

Статтею 39 Закону України Про зайнятість населення від 5 липня 2012 року № 5067-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України № 5067-VI), передбачена можливість здійснювати діяльність на підставі наведеного договору лише за певних умов.

Так у відповідності до положень абзацу першого ч.1 наведеної статті передбачено здійснення такої діяльності лише на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац другий цієї ж частини).

Згаданий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 359, однак така не набрала чинності.

При цьому, документом дозвільного характеру вважається дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності (абзац 3 частина 1 стаття 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 6 вересня 2005 року № 2806-IV, з наступними змінами та доповненнями).

Частиною першою статті 1 Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності від 19 травня 2011 року № 3392-VI, з наступними змінами та доповненнями, затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який не містить такого дозволу як дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.

Частиною 8 цієї ж статті заборонено вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що аргументи відповідача щодо необхідності дозволу на здійснення діяльності згідно наведеного договору не беруться судом до уваги.

Більше того, в силу положень ст.227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Тобто такий договір є оспорюваним, а не нікчемним (ч.2 ст.215 ЦК України), і без визнання його недійсним у судовому порядку він вважається чинним та є належним доказом у цій справі в підтвердження обставин виконання певних робіт працівниками Приватного підприємства Мережа-Сервіс Львів для позивача без укладення трудового договору.

Не може бути покладений в основу судового рішення аргумент позивача щодо відсутності в переліку суб`єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб`єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців (вимога ч.3 ст.36 Закону України № 5067-VI) Приватного підприємства Мережа-Сервіс Львів, оскільки такий обов`язок покладено на останнього.

Підсумовуючи викладене можна прийти до висновку, що суб`єктом владних повноважень під час судового розгляду не доказано наявність в діях позивача порушення, яке полягало у фактичному допуску позивачем до роботи осіб, без укладення трудового договору, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи процедурні порушення під час проведення інспекційного відвідування та не підтвердження належними доказами наявність порушення чинного законодавства зі сторони позивача, вірними є висновки суду першої інстанції, що спірні припис та попередження є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 380/18674/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 14 листопада 2022 року.

Дата ухвалення рішення14.11.2022
Оприлюднено17.11.2022

Судовий реєстр по справі —380/18674/21

Постанова від 14.11.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Курилець Андрій Романович

Ухвала від 06.10.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Курилець Андрій Романович

Ухвала від 06.10.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Курилець Андрій Романович

Ухвала від 26.09.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Курилець Андрій Романович

Рішення від 12.09.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Мартинюк Віталій Ярославович

Ухвала від 15.08.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Мартинюк Віталій Ярославович

Ухвала від 30.03.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Мартинюк Віталій Ярославович

Ухвала від 04.01.2022

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Мартинюк Віталій Ярославович

Ухвала від 05.11.2021

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Мартинюк Віталій Ярославович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні