Постанова

від 15.11.2022 по справі 140/12603/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12603/21 пров. № А/857/10361/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Довгої О.І., Бруновської Н.В.,

розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (суддя Волдінер Ф.А.., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/12603/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЇЛБЕСТ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Маїлбест звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 25 жовтня 2021 року №3062 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ Маїлбест.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року позов задоволено.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у Волинській області, яке в апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що контролюючим органом правомірно видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в якому чітко зазначено підставу проведення, а саме пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України (платником подано декларацію, за вересень 2021 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн), а висновки суду першої інстанції є протиправними.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ Маїлбест з 30 жовтня 2019 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області, основний вид діяльності 45.11 торгівля автомобілями та легковими транспортними засобами, є платником ПДВ.

ТОВ Маїлбест 20 жовтня 2021 року подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2021 року, у якій задекларовано суму від`ємного значення ПДВ.

25 жовтня 2021 року ГУ ДПС у Волинській області прийняло наказ №3062 Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Маїлбест, з якого вбачається, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 ПК України призначено документальну позапланову перевірку ТОВ Маїлбест щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх періодах з липня 2020 року.

Не погоджуючись з оскаржуваним наказом, ТОВ Маїлбест звернулося в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки у податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року ТОВ Маїлбест не заявляло до відшкодування з бюджету ПДВ за рахунок від`ємного значення, тому оскаржуваний наказ від 25 жовтня 2021 року №3062 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ винесено відповідачем без наявності фактичних та правових підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Нормами підпункту20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК(в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту75.1 статті 75 ПКконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКдокументальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначені устатті 78 ПК.

Згідно із підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКдокументальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених урозділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис гривень.

За правилами пункту200.11 статті 200 ПКконтролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно достатті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

За змістом пункту76.3 стаття 76 ПКкамеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Зважаючи на викладені вище норми апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не декларував до бюджетного відшкодування суми ПДВ, то призначення відносно нього перевірки на підставі підпункту78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКє протиправним, так як призначення перевірки відбулося не за наявності передбачених пунктами200.10та 200.11 статті200розділуV ПКпідстав, а у зв`язку із поданням декларації за вересень 2021 року, в якій заявлено від`ємне значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис гривень, що, як уже вказано вище становить окрему чітку визначену підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКпідставу для проведення перевірки.

Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із висновками Верховного Суду щодо подібних правовідносин, що наведені у постановах від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17, 21 липня 2021 року у справі № 420/2382/20 тощо.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, цих обставин не врахував та не дав їм належної оцінки, що відповідно має наслідком скасування рішення суду, з мотивів викладених вище.

Відповідно до частини першоїстатті 317 КАСпідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАСсуд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 140/12603/21 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга Н. В. Бруновська