Рішення

від 30.09.2022 по справі 457/631/22

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/631/22

провадження №2/457/201/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом адвоката Петрінця Богдана Романовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

в с т а н о в и в:

Адвокат Петрінець Б.Р. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до виконавчого комітету Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. В обгрунтування позову зазачає, що на підставі договору дарування від 27 серпня 2000 року позивачам на праві спільної часткової власності у рівних частках належить громадська будівля (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») загальною площею 56,8 м2, яка знаходиться у АДРЕСА_1 . Колективним проектно-виробничим підприємством «Капітоль» було розроблено проектну документацію «Реконструкція з добудовою кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 » та Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю міста Трускавця було надано дозвіл на виконання таких робіт. Такий дозвіл був наданий на термін до завершення будівництва згідно угоди підряду №1/08-07 від 23.08.2007р., укладеної між позивачами та Приватним підприємством «Енергія» проте у 2008 році відносини між позивачами та ПП «Енергія» щодо виконання підрядних будівельних робіт по реконструкції з добудовою кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » були припинені та позивачі продовжили виконувати будівельні роботи. Позивачі не звертались до Інспекції для продовження дозвільних умов, тобто не отримали дозвільних документів на виконання будівельних робіт в порядку, передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який втратив чинність, а Дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.08.2007 року, виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю міста Трускавця, втратив свою чинність. Будівництво, яке закінчилось в 2016 році можна вважати самочинним. Зазначає, що оскільки проектною документацією на реконструкцію будівлі не було визначено клас наслідків, то це не дає можливості визначити спосіб введення обєкта в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього. Крім цього вказує, що здійснюючи реконструкцію з добудовою громадської будівлі по АДРЕСА_1 позивачі не порушили прав та інтересів третіх осіб, про що свідчить Звіт про проведення технічного огляду громадського будинку (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») після проведеної реконструкції на АДРЕСА_1 , що був проведений експертом Кархут І.І. Таким чином, в позивачів є необхідність визнання судом за ними права спільної часткової власності на громадську будівлю (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») по АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції з метою здійснення подальших дій для введення в експлуатацію. А тому просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на громадську будівлю (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») загальною площею 211,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , що розміщена на земельній ділянці загальною площею 0,0290 га, кадастровий номер 4611500000:07:003:0009.

Представником виконавчого комітетуТрускавецької міськоїради подано відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позов є безпідставний та необгрунтований. Так, дозвіл на виконання будівельних робіт для проведення добудови кафе-бару по АДРЕСА_1 видано на підставі рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради №176 від 01 серпня 2003 року у відповідності до чинного Закону України «Про планування і забудову територій». Такий дозвіл був виданий на термін до завершення будівництва згідно договору підряду №1/08-07 від 23 серпня 2007 року. У 2008 році дозвіл втратив свою чинність і позивачі не подавали повідомлення про початок виконання будівельних робіт та не звертались із заявою про видачу відповідного дозволу згідно чинного законодавства. Оскільки будівельно-монтажні роботи по реконструкції закінчились в 2016 році, то проведення таких робіт є незаконними. А тому визнання права власності на реконструйовану будівлю кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є безпідставним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Петрінець Б.Р. звернувся до суду з заявою, у якій просить проводити розгляд справи у відсутності сторони позивачів, просить позов задовольнити у повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача виконавчого комітету Трускавецької міської ради у судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, зазначив, що сторона відповідача позов не визнає та заперечує щодо задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

За частиною 1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 28 серпня 2000 року, який посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького нотаріального округу Скрипченко А.Д. та зареєстрований в реєстрі за №1252, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли в дар приміщення кафе-бару, що заходиться в АДРЕСА_1 , площею 56,8кв.м., в рівних частках.

Згідно державногоакта направо власностіна земельнуділянку,такий видано ОСОБА_1 ,що вонає власницеютакої земельноїділянки площею0,0290га.,кадастровийномер 4611500000:07:003:0009. Співвласниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно витягу з рішення Виконавчого комітету Трускавецької міської ради №176 від 01 серпня 2003 року Про надання дозволу на будівництво та у відповідності до норм Закону України «Про планування і забудову територій» № 1699-III, що був чинний на момент виникнення правовідносин, надано дозвіл ОСОБА_1 на реконструкцію з добудовою (розширенням) кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Висновком Управління архітектури і містобудування по коректурі робочого проекту реконструкції кафе «Міраж» №83/1-П від 23 липня 2007 року, погоджено проект реконструкції розроблений на замовлення ОСОБА_1 для проведення будівельних робіт.

30 серпня 2007 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю міста Трускавця позивачам був виданий Дозвіл на виконання будівельних робіт №2-РП-6/7 для проведення реконструкції з добудовою кафе-бару по АДРЕСА_1 . Термін дії дозволу вказано до завершення будівництва згідно угоди Підряду від 23 серпня 2007 року.

Згідно технічного паспорта, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 30 грудня 2016 року вбачається, що площа будівлі становить 211,6 кв.м.

Згідно звіту про проведення технічного огляду громадського будинку (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») після проведеної реконструкції на АДРЕСА_1 , який затверджено експертом Кархут І.І. на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , такий обєкт відповідає вимогам державних будівельних норм.

Не оспорюється той факт, що позивачами було здійснено без належно оформленої дозвільної документації самочинне будівництво, тобто вони самочинно закінчили будівництво об`єкту нерухомого майнана земельній ділянці, оскільки підрядні будівельні роботи за договором підряду були припинені 2008 році, тобто і дозвіл на проведення реконструкції втратив чинність. В той час коли роботи по реконструкції позивачами були завершені в 2016 році.

Отже, відсутність дозволу на будівництво тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на таке самочинне будівництво, слід виходити з наступного.

Відповідно до ч.1,ч.2,ч.3 ст.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Згідно з ч.4ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Наслідком самочинного будівництва є те, що особа, яка його здійснила, не набуває права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першоюстатті 376ЦК Українисамочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першійстатті 376ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва )" визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК Українисуди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до ч.2ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст.375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено судом, на даний час позивачі користуються самочинно побудованим майном, але не можуть провести відповідну реєстрацію цього майна.

Так, здійснюючи реконструкцію з добудовою громадської будівлі по АДРЕСА_1 позивачі не порушили прав та інтересів третіх осіб, про що свідчить Звіт про проведення технічного огляду громадського будинку (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») після проведеної реконструкції на АДРЕСА_1 , що був проведений експертом Кархут Ігорем Івановичем. В зазначеному звіті експерт зробив висновок про відповідність громадського будинку (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») після проведеної реконструкції на АДРЕСА_1 вимогам державних будівельних норм.

Тобто, самочинно збудований об`єкт нерухомого майна не порушує права інших осіб, відповідає нормам ДБН, таким чином позивачі просять визнати за ними право власності на самочинно побудоване майно.

Статтею 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 та ч. 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1ст. 12 ЦК Україниособа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що законодавство передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно у разі якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам а також, те що на теперішній час за таких обставин єдиним способом захисту своїх особистих майнових прав для позивача є спосіб визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, з послідуючим прийняття його в експлуатацію відповідно до вимог чинного на теперішній час законодавства.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені у позові та у відзиві на позов, та оцінивши, відповідно дост. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних у справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню та за позивачами слід визнати право спільної часткової власності на громадську будівлю (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») загальною площею 211,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву адвоката Петрінця Богдана Романовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право спільної часткової власності на громадську будівлю (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») загальною площею 211,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , що розміщена на земельній ділянці загальною площею 0,0290 га, кадастровий номер 4611500000:07:003:0009.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач:Виконавчий комітетТрускавецької міськоїради, 82200,Львівська обл.,Дрогобицький р-н, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2, ЄДРПОУ 04055914.

Суддя: В. І. Марчук