Рішення

від 11.11.2022 по справі 466/5214/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5214/22

Провадження № 2/466/1879/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 листопада 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Ольшанецького І., в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області; Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат (майнової шкоди) понесеної органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій за гасіння пожежі,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2022 керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова Ольшанецький І., в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області; Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на р/р UA588201720343181008200083456 шкоду, завдану адміністративним правопорушенням, у розмірі 134650 грн., а також стягнути з відповідача на користь прокуратури сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.03.2022 року о 17 год. 42 хв. на пункт зв`язку відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Управління запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту по Львівській міській територіальній громаді Головного управління ДСНС України у Львівській області надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_2 тел. НОМЕР_4 про пожежу на відкритій території Автогаражного кооперативу АДРЕСА_3 , об`єктом пожежі зазначено - сміття з подальшим розповсюдженням на гараж № НОМЕР_1 . Гр. ОСОБА_2 діяла відповідно до п. 1 розділу VII Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом № 1417 від 20.12.2014 року МВС України за зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року № 252/26697 яким передбачено, що у разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний громадянин зобов`язаний: негайно повідомити про це за телефоном 101. Для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (пожежі) пожежно-рятувальним підрозділом 2 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, вжито комплекс заходів для локалізації та ліквідації надзвичайної ситуації (пожежі), а саме неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникли чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища. Вогнем та продуктами горіння знищено сміття на площі 1 кв. м, суху траву на площі 2 кв. м, речі побутового вжитку на площі 5 кв. м в гаражі № НОМЕР_1 . Після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (пожежі) провідним інспектором ВЗНС УЗНС та ЦЗ по Львівській МТГ ГУ ДСНС України у Львівській області, що 24.03.2022 року о 17 год. 37 хв. на території Автогаражного кооперативу АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 порушив «Правила пожежної безпеки в Україні» затверджені Наказом МВСУ № 1417 від 30.12.2014 року, а саме: допустив спалювання сміття на відстані менше 15 метрів від індивідуальних гаражів на території Автогаражного кооперативу НОМЕР_5 (п. 11.2. глави 11 розділ VI правил) чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 175 КУпАП про що складено протокол серії ЛВ № 020645 від 24.03.2022 року.

Окрім того, ОСОБА_1 на території Автогаражного кооперативу АДРЕСА_3, здійснив самовільне випалювання сухої рослинності без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 №541, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, про що складено протокол ЛВ №020644 від 24.03.2022. Постановою провідного інспектора ВЗНС УЗСН та ЦЗ по Львівській МТГ ГУ ДСНС України у Львівській області ЛВ №019285 від 28.03.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3060 грн., який правопорушником не сплачено. В подальшому було відкрито виконавче провадження, та на даний час борг відповідачем не сплачено. Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_1 заподіяну шкоду, яка понесена органом з надзвичайних ситуацій на гасіння пожежі за адресою: АДРЕСА_4 , що призвело до використання наявних сил і засобів, а також витрат бюджетних коштів на використання відповідних функцій не відшкодував, тому просить позов задовольнити.

Представник позивача - прокурор Галицької окружної прокуратури міста Львова Котовська І.А. не з`явилася, проте надіслала на адресу суду заяву, у якій просить суд здійснювати розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги, підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позовні вимоги.

Представники Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про місце, дату та час судового засідання.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 020645 від 24.03.2022 року стверджується, що 24.03.2022 року о 17 год. 37 хв. на території Автогаражного кооперативу АДРЕСА_3, ОСОБА_1 порушив «Правила пожежної безпеки в Україні» затверджені Наказом МВСУ № 1417 від 30.12.2014 року, а саме: допустив спалювання сміття на відстані менше 15 метрів від індивідуальних гаражів на території Автогаражного кооперативу НОМЕР_5 (п. 11.2. глави 11 розділ VI правил) чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 175 КУпАП.

Окрім цього, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВ №020644 від 24.03.2022 стверджується, що 24.03.2022 року о 17 год. 38 хв. на відкритій території Автогаражного кооперативу АДРЕСА_3, ОСОБА_1 здійснив самовільне випалювання сухої рослинності без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 №541, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 77-1 КУпАП

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ № 019285 від 28.03.2022 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 77-1, ст. 175 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3600 грн. 00 коп. Дана постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21.04.2022 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68821590 та накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 .

Згідно інформації Шевченківського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 30.05.2021/В-9/30568 борг боржником не сплачено.

У розрахунку показника витрат держави на виконання функцій забезпечення пожежної безпеки та гасіння пожеж представлена формула визначення витрат, згідно якої по загальному фонду державного бюджету на 2021 рік доведено кошторис та профінансовано на суму 620 292 061 грн., кількість виїздів на пожежі у 2021 році становила 3 708, кількість виїздів на хибні виклики про пожежі та хибні спрацювання АПС - 899. Сума виїздів складає 4 607, тоді 620 292 061 ділимо на 4 607, що становить приблизно 134 650 грн. 00 коп. Таким чином, показник витрат держави на виконання функцій забезпечення пожежної безпеки та гасіння пожеж становить 134 650 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 66 Конституції України передбачено обов`язок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Окрім цього, згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до з ч. 3 ст. 40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Як вбачається із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд також зазначає, що підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Збитки є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 167 ЦК України передбачено, що держава діє в цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Щодо представництва прокурора, то суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Правовий аналіз змісту частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

За змістом наведених норм Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та ЦПК України, прецедентних рішень Європейського суду, ключовим для застосування конституційної норми щодо можливості прокурора здійснювати представництво інтересів держави в суді є поняття "інтерес держави" та забезпечення судом гарантій ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на справедливий суд в аспекті рівності сторін у доступі до суду.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Уповноваженими державою органами здійснювати відповідні функції у вказаних спірних правовідносинах є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області.

Галицькою окружною прокуратурою міста Львова направлено на адреси - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області листи (запити №14.50/105-4119вих-22 та №14.50/105-4120вих-22 від 09.06.2022) з викладеними детально порушеннями законодавства та одночасно запропоновано органам ДСНС вжити самостійних заходів процесуально-правового (позовного) характеру щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат понесених ДПРЗ 24.03.2022 на гасіння пожежі за адресою: АДРЕСА_4 , яка призвела до використання наявних сил і засобів, а також витрат бюджетних коштів на використання відповідних функцій, а якщо такі вживатися не будуть, то зазначити причини.

При цьому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до цього часу не вживали заходів щодо звернення до суду з позовом щодо відшкодування витрат понесеної органом ДСНС за гасіння пожежі, що таким чином не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Відтак, суд дійшов до висновку, що прокурор у позові обґрунтував наявність "інтересів держави", які полягають у стягненні витрат на проведення пожежно-рятувальних заходів органом з надзвичайних ситуацій у зв`язку з бездіяльністю зазначених вище органів, які до цього часу не вжили заходів щодо стягнення коштів, та таким чином ненадходженням грошових коштів до бюджету, а тому і порушує інтереси держави. З урахуванням наведеного, таке обґрунтування відповідає розумінню "інтересів держави", тому суд має підстави вважати, що позов прокурора має на меті захист суспільних інтересів, якими опікується держава.

Враховуючи наведене та те, що заподіяна відповідачем шкода, яка понесена органом з надзвичайних ситуацій на гасіння пожежі за адресою: АДРЕСА_4 , що призвело до використання наявних сил і засобів, а також витрат бюджетних коштів на використання відповідних функцій, у добровільному порядку не відшкодована, тому суд вважає, що така підлягає стягненню із ОСОБА_1 .

Також з відповідача підлягають стягненню судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 1166, 1192 ЦК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Ольшанецького І., ЄДРПОУ: 02910031, місцезнаходження: м. Львів, вул. Богомольця, 9, в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, ЄДРПОУ: 38627339, місцезнаходження: м. Львів, вул. Підвальна, 6; Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області,ЄДРПОУ: 38326277, місцезнаходження: м. Львів, вул. Кузневича, 6 до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 про відшкодування витрат (майнової шкоди) понесеної органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій за гасіння пожежі - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 на користь Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79041, м. Львів, вул. Г. Кузневича, 6, ЄДРПОУ: 38326277, р/р НОМЕР_3 ) шкоду, завдану адміністративним правопорушенням, у розмірі 134 650 (сто тридцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 на користь прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, ЄДОПОУ: 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, місцезнаходження: м. Львів, пр. Шевченка, 17/19) - 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. Б. Єзерський