Рішення

від 16.11.2022 по справі 300/2327/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2022 р. справа № 300/2327/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсодіс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсодіс» (надалі - відповідач, ТОВ «Сенсодіс») про стягнення податкового боргу в сумі 22179,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 22179,22 грн., що виникла внаслідок несплати зобов`язань визначених контролюючим органом. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву ГУ ДПС в Івано-Франківській області, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.29-30).

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.36-37).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачем долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсодіс», код ЄДРПОУ 42245330 (попередня назва - товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Аркадія», код ЄДРПОУ 42245330).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсодіс» (попередня назва - товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Аркадія») зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на додану вартість, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов`язкові платежі).

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платником податку, серед іншого є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (пункт 180.1 статті 180 Податкового кодексу України).

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (підпункт 75.1.1. пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 21.03.2019 року №2772/26-15-12-06 (а.с.11-12).

На підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 року №029641206, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 6937 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 5550 грн., за штрафними санкціями 1387 грн. (а.с.9).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак грошові зобов`язання ним сплачені не були (а.с.9 на звороті).

Окрім цього, контролюючим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 19.04.2019 року №4166/26-15-12-06 (а.с.16-17).

На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.05.2019 року №0399941206, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 11443,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 7629 грн., за штрафними санкціями 3814,50 грн. (а.с.13).

Вказане податкове повідомлення-рішення з розрахунком штрафних санкцій направлене відповідачу, проте повернулося без вручення (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві здійснено камеральну перевірку, за результатами якої складено акти від 10.07.2019 року №17999/26-15-12-13-20 та №18047/26-15-12-13-20 (а.с.20, 22).

На підставі вказаних актів винесено податкові повідомлення-рішення форми «ПС» від 12.07.2019 року №0586381213 та від 15.07.2019 року №0586871213 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн. та 1020 грн., відповідно, за несвоєчасне подання звітності за платежем податок на додану вартість (а.с.18, 21).

Вказані податкові повідомлення-рішення з розрахунками штрафних санкцій направлені відповідачу, проте повернулися без вручення (а.с.19, 23).

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 09.12.2020 року №4231/09-19-04-15/42245330 (а.с.25).

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 09.12.2020 року №00054250415 про застосування штрафу в розмірі 2000 грн. за затримку реєстрації податкових накладних (а.с.24).

Згадане податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу, проте повернулося позивачу без вручення (а.с.26).

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом нараховується пеня.

Так відповідно до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Кодексу контролюючим органом на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 608,72 грн.

Таким чином, загальна сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість складає 22179,22 грн.

Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом податковим органом винесена податкова вимога форми «Ю» від 06.06.2019 року за №270720-17, яка направлена відповідачу, проте повернулася позивачу без вручення. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

При цьому податковий борг відповідача в загальному розмірі 22179,22 грн., підтверджується вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою про суму податкового боргу від 19.01.2022 року, податковою вимогою форми «Ю» від 06.06.2019 року за №270720-17, інтегрованими картками платника податку.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 22179,22 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області є обґрунтованими, у зв`язку з чим слід позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 22179,22 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсодіс» (код ЄДРПОУ - 42245330) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 22179 (двадцять дві тисячі сто сімдесят дев`ять) гривень 22 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсодіс» (попередня назва - товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Аркадія») (код ЄДРПОУ 42245330), адреса: вул. Шеремети, буд.2-А, м.Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.