Рішення

від 16.11.2022 по справі 320/2873/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2022 року № 320/2873/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокет"

до Головного управління ДПС у Київській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокет» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 29.12.2021 №111103 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокет» з переліку ризикових платників податків.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що скаржуване рішення є актом індивідуальної дії, а відтак воно має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття.

Відповідач у відзиві позов не визнав, вказав, що виявлено та підтверджено участь ТОВ «Агрокет» у ризикових операціях, а саме формування податкового кредиту з ознаками ризику, та його подальша реалізація. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних документів щодо невідповідності критеріям ризиковості, а тому оскаржуване рішення є правомірним.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.08.2022 залишено без задоволення клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області про розгляд справи з проведенням судового засідання в адміністративній справі №320/2873/22.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокет» зареєстроване та перебуває на обліку в Києво-Святошинській ДПІ Головного управління ДПС у Київській області як платник податків.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №111103 від 29.12.2021 ТОВ «Агрокет» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

В якості підстави для прийняття рішення №111103 від 29.12.2021 зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а в рядку «Податкова інформація» наведене наступне розшифрування: «встановлено наявність ризикових операцій».

Враховуючи, що та рішення на думку позивача є протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

За правилами п. 61.1 та п. 61.2 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК - України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін..

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 статті 201 ПК України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з п. 5 та п. 6 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

VI. Оцінка суду

Так, судом встановлено, що відносно позивача було прийнято рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №111103 від 29.12.2021, підстава п. 8 Критерії ризиковості платника податку: встановлено наявність ризикових операцій.

Позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить мотивів та обґрунтування віднесення позивача до переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості, будь-якої інформації, що визначала б ризиковість здійснення ТОВ «Агрокет» у рішенні не було зазначено.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за результатами аналізу зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, встановлено, що ТОВ «Агрокет» сформовано ліміт від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «КТК-ЧИСТКА», ТОВ «СТАРК МК», ПП-ФІРМА «ІНВЕСТЦЕНТР», ТОВ «МОГОЛ АГРО», ТОВ «ІНТЕГРА ТРЕЙД».

Крім того, діяльність здійснюється за незначної кількості працівників (1 особа), що унеможливлює реальність операцій. Реалізовано в обсягах більших за придбання насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене (1206), послуги допоміжні (52.29), пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) (1001), соєві боби, подрібнені або не подрібнені (1201), жито (1002) за рахунок залишків нафти або нафтопродуктів (2710), висівок, кормового борошно та інших відходів (2302), газів нафтових (2711). Отже, зазначені господарські операції свідчать, на думку відповідача, про ймовірність уникнення позивача виконання свого податкового обов`язку.

Таким чином, відповідач вважає, що контролюючим органом виявлено та підтверджено участь ТОВ «Агрокет» у ризикових операціях, а саме формування податкового кредиту з ознаками ризику, та його подальша реалізація. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних документів щодо невідповідності критеріям ризиковості, а тому оскаржуване рішення є правомірним.

Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд виходить із такого.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165 є вичерпним.

Зокрема, п. 8 додатку 1 до Порядку №1165 передбачено наступний критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу вказаних норм права слідує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

-у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

-з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Також, суд звертає увагу, що у рішенні необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні від 29.12.2021 №111103 про відповідність ТОВ «Агрокет» критеріям ризиковості платника податку, підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначено: встановлено наявність ризикових операцій.

Однак, оскаржуване рішення не містить розшифрування того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таких висновків дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, в якій зазначено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд звертає увагу, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п. 8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд погоджується з доводами позивача, що рішення не містить належної мотивації та підстав його прийняття.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив перелік суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у яких ТОВ «Агрокет» було придбано та реалізовано товари та на підставі викладеного відповідач зробив висновок, що контролюючим органом виявлено та підтверджено участь ТОВ «Агрокет» у ризикових операціях.

Однак виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тому, суд доходить висновку, що включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може бути підставою для включення позивача до такого переліку.

Посилання відповідача на «належну обачність» позивача є помилковими, оскільки за конкретними встановленими обставинами у цій справі, суд доходить висновку, що відповідач не довів, що позивач повинен був бути обачним та обережним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та належить скасуванню.

З цих підстав позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати рішення №111103 від 29.12.2021 Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Агрокет» критеріям ризиковості платника, є обгрунтованими.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та керуючись приписами п. 6 Порядку №1165, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є обґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн., що підтверджується квитанцією №35 від 14.02.2022.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 29.12.2021 №111103 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокет» з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокет» (код ЄДРПОУ: 43550724, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ: 44096797, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5а) судові витрати у сумі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 16.11.2022