Рішення

від 16.11.2022 по справі 320/33/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2022 року м. Київ№ 320/33/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Головного управління ДПС України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" про накладення арешту,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС України у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, що обслуговують ТОВ "Авто - Лайн".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем наявний борг із сплати податків та штрафних санкцій, а податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, а тому звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" код ЄДРПОУ 32108002, місце реєстрації - Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 9-А.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі № 810/217/16 за позовом Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" про стягнення коштів, позов задоволено та стягнено кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн"(код ЄДРПОУ 32108002, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, вулиця Кургузова, будинок 9-а) з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у розмірі 326 580,88 грн (триста двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 88 коп.).

Відповідно до розрахунку податкового боргу та довідки про наявну податкова заборгованість за відповідачем станом на 149 047,32 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем сум податкового боргу позивачем направлено позивачу податкову вимогу від 02.04.2012 за № 364 на суму 24 030,08 грн.

Розрахунок податкової заборгованості було сформовано на підставі ІКПП ІТС Податковий блок. Дана сума заборгованості підтверджуються розрахунком податкової заборгованості.

Відповідач не сплатив суму податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів є Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені ст. 94 ПК України.

Згідно пп. 16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 31.1 ст. 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст. 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.04.2020 по справі № 804/7201/16 (адміністративне провадження № К/9901/32747/18).

Як на підтвердження наявності підстав для застосування арешту коштів відповідача позивачем надано суду акт від 28.09.2012, відповідно до якого, за місцем реєстрації відповідача встановлено відсутність майна, яке належить товариству у достатній сумі для погашення податкового боргу.

Отже, у платника податків відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, що є підставою для накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо накладення арешту на кошти відповідача в загальній сумі 149 047,32 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у банках, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" (код ЄДРПОУ 32108002) у загальній сумі 149047,32 грн (сто сорок дев`ять тисяч сорок сім гривень 32 коп.), які знаходяться на відкритому рахунку у такому банку:

- МФО банку - 300528; назва банку - АТ «ОТП БАНК» номер рахунку НОМЕР_1 ; валюта рахунку 840 - долар США;

- МФО банку - 300528; назва банку - АТ «ОТП БАНК» номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку 978 - євро;

- МФО банку - 300528; назва банку - АТ «ОТП БАНК» номер рахунку НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 300528; назва банку - АТ «ОТП БАНК» номер рахунку НОМЕР_1 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 351005; назва банку - АТ «УкрСиббанк» номер рахунку НОМЕР_2 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 380805; назва банку - АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві номер рахунку НОМЕР_3 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 300711; назва банку Печерська Ф.АТ КБ «Приватбанк» м. Київ номер рахунку НОМЕР_4 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 300711; назва банку - Печерська Ф.АТ КБ «Приватбанк» м. Київ номер рахунку НОМЕР_5 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 303484; назва банку ПАТ «Західінкомбанк» номер рахунку НОМЕР_6 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 899998; назва банку Казначейство України номер рахунку НОМЕР_7 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 300711; назва банку - Печерська Ф.АТ КБ «Приватбанк» м. Київ номер рахунку НОМЕР_8 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 313849; назва банку - АКБ «Індустріалбанк» номер рахунку НОМЕР_9 ; валюта рахунку - 980-українська гривня;

- МФО банку - 300528; назва банку - АТ «ОТП БАНК» номер рахунку НОМЕР_10 ; валюта рахунку - 980-українська гривня.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.