Постанова

від 15.11.2022 по справі 475/513/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

15.11.22

22-ц/812/905/22

Справа №475/513/21 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Провадження №22-ц/812/905/22

Постанова

Іменем України

10 листопада 2022 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Шаманської Н.О., Данилової О.О.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

за участю:

представників позивача Зорі Д.В., ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рельеф Агро» на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області, вступна та резолютивна частини якого ухвалені 17 серпня 2022 року о 14:49 год., повний текст складений 26 серпня 2022 року, під головуванням судді Єгорової Н.І, в приміщенні суду першої інстанції, по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Орфей» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства зобмеженою відповідальністю «Рельеф Агро», третя особа Баштанська районна державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки, скасування державної реєстрації додаткової угоди, визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права оренди землі,

в с т а н о в и л а:

У травні 2021 року СФГ «Орфей» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «Рельеф Агро», третя особа Баштанська районна державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки, скасування державної реєстрації додаткової угоди, визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 01 серпня 2007 року між СФГ «Орфей» та ОСОБА_9 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,5689 га, строком дії на 10 років до 21 жовтня 2018 року, з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037, який зареєстрований 21 жовтня 2008 року у Доманівському відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за № 040801300071.

02 листопада 2010 року та 01 квітня 2019 року сторонами були укладені додаткові угоди до договору оренди землі від 01 серпня 2007 року, відповідно до яких строк дії договору оренди був продовжений до 21 жовтня 2038 року. Дані угоди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 36615758.

У 2019 році ОСОБА_9 помер.

21 вересня 2020 року до Державного реєстру речових прав були внесені зміни щодо нових власників земельної ділянки - спадкоємців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

У квітні 2021 року позивач дізнався, що земельна ділянка площею 5,5689га з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037 передана в оренду ТОВ «Рельеф Агро», про що свідчить інформаційна довідка Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. З даної інформаційної довідки позивачу стало відомо, що додатковою угодою 31 березня 2021 року припинено дію договору оренди землі від 01 серпня 2007 року, укладеного між СФГ «Орфей» та ОСОБА_9 . Проте, додаткову угоду на припинення орендних відносин позивач не укладав та не підписував, повноважень на підписання від свого імені також не передавав.

Після реєстрації додаткової угоди про припинення договору оренди землі, спірна земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «Рельеф Агро» на підставі договору оренди від 01 квітня 2021 року.

Позивач вважає, що додаткова угода від 31 березня 2021 року про припинення орендних відносин є неукладеною, а договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Рельеф Агро» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є недійсним з огляду на те, що спірна земельна ділянка є обтяженою договірними відносинами з СФГ «Орфей».

Посилаючись на наведені обставини позивач просив усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою, шляхом її повернення господарству;

скасувати запис про державну реєстрацію додаткової угоди від 31 березня 2021 року про припинення договору оренди землі від 01 серпня 2007 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037;

визнати недійсним договір оренди землі укладений між ТОВ «Рельеф Агро» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо вказаної земельної ділянки;

скасувати записпро державнуреєстрацію праваоренди земельноїділянки товарногосільськогосподарського виробництваз кадастровимномером 4822755000:03:000:0037,номер записупро правооренди 41390429від 01квітня 2021року,а такожстягнути судові витрати.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 серпня 2022 року задоволені позовні вимоги СФГ «Орфей».

Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 5,5689 га, розташованої в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822755000:03:000:0037 шляхом повернення земельної ділянки землекористувачеві СФГ Орфей.

Скасовано запис про державну реєстрацію додаткової угоди б/н від 31 березня 2021 року про припинення договору оренди землі від 01 серпня 2007 року, зареєстрованого 21 жовтня 2008 року за № 040801300071 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4822755000:03:000:0037 та відомості, якої внесені до реєстру 08 квітня 2021 року реєстратором Білик Н.С. Баштанської районної державної адміністрації, індексний номер рішення 57527525.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Рельеф Агро та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 01 квітня 2021 року на земельну ділянку площею 5,5689 га, розташовану в межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822755000:03:000:0037, державна реєстрація якого здійснена 05 квітня 2021 року державним реєстратором Білик Н.С. Баштанської районної державної адміністрації.

Скасовано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037., номер запису про право оренди 41390429 від 01 квітня 2021 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позов вказав на те, що право позивача на оренду земельної ділянки було порушено шляхом державної реєстрації додаткової угоди від 31 березня 2021 року про розірвання договору оренди від 01 серпня 2007 року, оскільки згоди на розірвання договору оренди СФГ «Орфей» не надавало.

При цьому, суд врахував пояснення СФГ «Орфей» та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , які в суді першої інстанції заперечували факт укладення та підписання додаткової угоди від 31 березня 2021 року про розірвання договору оренди землі від 01 серпня 2007 року та дострокове припинення орендних відносин з СФГ «Орфей».

Відсутність у СФГ «Орфей», відповідачів та у державній реєстраційній службі оригіналу додаткової угоди від 31 березня 2021 року, унеможливило задовольнити клопотання представника позивача та призначити у справі судову почеркознавчу експертизу на предмет доведення позивачем викладених у позовній заяві тверджень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи як кожний окремо так і в їх сукупності, суд першої інстанції вважав встановленим факт того, що СФГ «Орфей» та відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 не підписували додаткову угоду від 31 березня 2021 року про дострокове припинення договору оренди землі від 01 серпня 2007 року, а відтак їх волевиявлення на укладення вказаної додаткової угоди було відсутнє.

Суд також зазначив, що спірна земельна ділянка перебувала в оренді у СФГ «Орфей», строк дії договору оренди, укладеного між СФГ «Орфей» та ОСОБА_9 не закінчився, відтак вважалася обмеженою і не підлягала передачі в оренду іншому орендарю. Тому договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між ТОВ «Рельеф Агро» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підлягає визнанню недійсним. Відповідно запис про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки від 01 квітня 2021 року - скасуванню.

В апеляційній скарзі ТОВ «Рельеф Агро» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ «Рельеф Агро» посилалось на те, що оскаржувана додаткова угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2021 року була особисто підписана сторонами та скріплена печаткою СФГ «Орфей». Судом не взято до уваги, що будь яких належних та допустимих доказів відсутності волевиявлення сторін на укладення вказаних правочинів, матеріали справи не містять.

За відсутності жодного доказу, які б підтверджували пояснення позивача, було винесено оскаржуване рішення, що свідчить про його прийняття з порушенням положень матеріального та процесуального права.

Суд помилково вважав, що належним доказом відсутності волевиявлення орендодавців на укладення оскаржуваних правочинів є звернення позивача до правоохоронних органів з відповідною заявою про неправомірність укладених правочинів. Тоді як, таке звернення до правоохоронних органів зацікавленої особи не може виступати в якості належного та допустимого доказу, враховуючи відсутність обвинувального вироку.

Звертає увагу, що уточнені позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування запису про реєстрацію права в єдиному реєстрі речових прав, чинним законодавством України не передбачено.

21 жовтня 2022 року від представника СФГ «Орфей» надійшов відзив на апеляційну скаргу, доводи якого зводяться до того, що вимоги апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані, скарга є такою, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2007 року між ОСОБА_9 та СФГ «Орфей» укладено договір оренди змельної ділянки площею 5,57 га, з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037, розташованої в с.Забара Доманівської селищної ради строком на 10 років.

Даний договір зареєстровано у Доманівському відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 жовтня 2008 року за № 040801300071.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 31 жовтня 2008 року земельна ділянка була передана в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СФГ «Орфей».

02 листопада 2010 року між ОСОБА_9 та СФГ «Орфей» була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2007 року, згідно якої збільшився розмір орендної плати та продовжився строк дії договору до 21 жовтня 2028 року. Зазначена додаткова угода була підписана сторонами та зареєстрована у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 листопада 2010 року за № 041048400030.

В подальшому, відповідно до додаткової угоди укладеної сторонами 01 квітня 2019 року, строк дії договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2007 року продовжено ще на 10 років, тобто до 21 жовтня 2038 року. Додаткова угода була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 травня 2020 року за № 36615758.

21 вересня 2020 року право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_9 припинилося, про що свідчить інформація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 вересня 2020 року, індексний номер рішення 54204162 (а.с.94).

Згідно вказаної Інформації власниками земельної ділянки з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037 зареєстровані 21 вересня 2020 року ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки, ОСОБА_4 на 1/3 частину ділянки, ОСОБА_6 на 1/9 частину ділянки, ОСОБА_8 на 1/9 частину ділянки та ОСОБА_7 на 1/9 частини ділянки.

Із копії додаткової угоди від 31 березня 2021 року, яка міститься в матеріалах справи видно, від імені орендодавців ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_5 з однієї сторони та від імені СФГ «Орфей» з іншої, укладено додаткову угоду на розірвання укладеного 01 серпня 2007 року договору оренди земельної ділянки площею 5,5689 га з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037 (а.с.91).

08 квітня 2021 року державним реєстратором Баштанської районної державної адміністрації Білик Н.С. зареєстровано припинення додаткової угоди від 31 березня 2021 року індексний номер 57527525 (а.с.96).

Після цього, як видно із запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05 квітня 2021 року, державним реєстратором Баштанської районної державної адміністрації Білик Н.С., здійснена державна реєстрація іншого договору оренди земельної ділянки площею 5.5689 га, з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037, укладеного 01 квітня 2021 року між ТОВ «Рельеф Агро» та орендодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Спірна земельна ділянка за вказаним договором була передана ТОВ «Рельеф Агро» в оренду строком на 8 років, тобто до 01 квітня 2029 року (а.с.95).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 22 березня 2021 року за заявою ОСОБА_10 було зареєстроване кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст.358 КК України. Відповідно до викладених обставин, вбачається, що до відділення поліції №2 Вознесенського РУП УМВС України в Миколаївській області надійшла заява від голови СФГ «Орфей» Зорі В.О. про те, що невстановлена особа надала державному реєстратору підроблені угоди про розірвання додаткових угод до договору оренди земельних ділянок, укладених між СФГ «Орфей» та громадянами, в тому числі і ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5

03 червня 2021 року були внесені відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_11 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст.206 КК України за фактом протидії законній господарській діяльності СФГ «Орфей» та СФГ «Алмаз».

До теперішнього час досудове розслідування по даним провадженням не завершено.

Наполягаючи на задоволенні позову, позивач вказував, що додаткову угоду від 31 березня 2021 року про розірвання договору оренди землі від 01 серпня 2007 року, не підписував і не ставив на угоді печатки. СФГ «Орфей» не мало наміру припиняти дію договору, так як була укладена додаткова угоду про збільшення строку дії договору до 21 жовтня 2038 року. Свої зобов`язання перед орендарями господарство виконувало, орендована земельна ділянка використовувалась за призначенням. В суді апеляційної інстанції представник позивача факт укладення угоди категорично заперечував, зазначав, що на дату укладення спірної угоди (31 березня 2021 року), він перебував в м. Києві. Весною 2021 року ТОВ «Рельеф Агро» самовільно захватило спірну земельну ділянку та почало нею користуватись.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 в суді першої інстанції під час розгляду справи, пояснювали, що додаткову угоду від 31 березня 2021 року про розірвання договору оренди землі з СФГ «Орфей» не підписували. На пропозицію ТОВ «Рельеф Агро» вони підписали чистий аркуш паперу та погодилися укласти договір оренди землі, але тільки після того, як попередній договір з СФГ «Орфей» буде розірваний у судовому порядку.

Пунктом 38 Договору оренди землі від 01 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_9 та СФГ «Орфей», дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 39 цього Договору оренди землі).

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини 1статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною 2статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції та апеляційним судом було дотримано норми процесуального права щодо забезпечення змагальності процесу та надано можливість сторонам довести обставини, на які вони посилаються.

Суд першої інстанції здійснював процесуальні дії, спрямовані на витребування оригіналу оспорюваної додаткової угоди пророзірвання договору оренди землі, укладеної 31 березня 2021 року, а також оригінал договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Рельеф Агро» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником ОСОБА_5 , але у державного реєстратора не зберігається оригінал цих угод, а тільки залишається копія. ТОВ «Рельеф Агро» оригінал договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037не надало,авідповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 заперечували факт укладення угоди з СФГ «Орфей», а відтак і наявність оригіналу цієї угоди.

За наданою на вимогу суду апеляційної інстанції заступником начальника слідчого відділення № 2 Вознесенського районного управління поліції Головного управління поліції в Миколаївській області від 07 листопада 2022 року № 6323/62-2022 інформацією, оригінал додаткової угоди про розірвання договору оренди землі на земельну ділянку, укладеного від імені СФГ «Орфей» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , а також договору оренди землі від 01 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «Рельеф Агро» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником ОСОБА_5 , відсутні. У ході проведення досудового розслідування, жодною із сторін вказані оригінали угод надані не були, у ході проведення тимчасового доступу державним реєстраторам оригінали угод видані не були у зв`язку з їх відсутністю.

Згідно зазначеної інформації, в ході проведення досудового розслідування було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ України в Миколаївській області. Проте, за повідомленням експерта проведення експертизи не є можливим у зв`язку з тим, що кримінальне дослідження проводиться лише по оригіналам документів, які надати для проведення дослідження не є можливим за їх відсутністю.

За змістом положень статей102,103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Для підтвердження ідентифікації виконавця підпису орендодавців на додатковій угоді про розірвання договору оренди землі, укладеної 31 березня 2021 року від імені СФГ «Орфей» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , повинна призначатися судово-почеркознавча експертиза.

Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 встановлено, що, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Отже зазначені експертизи можуть бути проведені за наявності оригіналу додаткової угоди, яку на вимогу суду відповідачами надано не було.

За змістом ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на викладене, врахувавши розподіл обов`язків доказування, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не спростовано твердження позивача та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 про те, що оспорювана додаткова угода від 31 березня 2021 року про розірвання договору оренди землі, не була укладена, як і не доведено обставин її укладення.

Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання договору від 31 березня 2021 року неукладеним, оскільки між СФГ «Орфей» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і законним представником ОСОБА_5 було відсутнє волевиявлення на укладення оспорюваної додаткової угоди від 31 березня 2021 року про розірвання договору оренди землі від 01 серпня 2007 року, що є підставою для визнання його неукладеним.

Оскільки матеріалами справи не доведено факт укладення оспорюваного договору оренди землі,суд дійшов правильного висновку про незаконність реєстрації скасування права оренди СФГ «Орфей» на підставі додаткової угоди на розірвання договору оренди землі від 31 березня 2021 року, яка визнана судом неукладеною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено: «Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».

Отже, оскаржуване судове рішення в зазначеній частині позовних вимог відповідають наявній судовій практиці та не підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Рельеф Агро» про те, що оспорювана додаткова угода від 31 березня 2021 року особисто була підписана позивачем та скріплена печаткою, враховуючи те, що суду не було надано оригінал оскаржуваної додаткової угоди, що унеможливлювало проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи, є безпідставними. Щодо печатки, то її відтиск взагалі відсутній на вказаній додатковій угоді (а.с.91).

Крім того, у суді першої інстанції, під час розгляду справи, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_5 стверджували, що не укладали та не підписували додаткову угоду від 31 березня 2021 року.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про визнання недійсним договору ренди землі, укладеного 01 квітня 2021 року між ТОВ«Рельеф Агро»та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником ОСОБА_5 , на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037 та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Рельеф Агро» від 01 квітня 2021 року.

Дія договору оренди землі припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено (частина 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (стаття 16 Закону України «Про оренду землі»).

У частині 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 24 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення та реєстрації оспорюваного договору оренди земельної ділянки) орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

За приписами статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд встановив, що на дату укладення між ТОВ «Рельеф Агро» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником ОСОБА_5 , оспорюваного договору оренди землі від 01 квітня 2021 року, не припинив свою дію договір оренди землі, укладений 01 серпня 2007 року між СФГ «Орфей» та ОСОБА_9 , а також додаткові угоди до цього договору від 02 листопада 2010 року та 01 квітня 2019 року.

Отже, укладенням оспорюваного договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Рельеф Агро» під час дії договору оренди тієї ж земельної ділянки з СФГ «Орфей», позивачу вчинені перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою.

Враховуючи, що на час укладення оскаржуваного договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний раніше і зареєстрований у відділі Держкомзему в Державному реєстрі земель, а договір про розірвання цього договору визнано судом неукладеним, є підстави для визнання оспорюваного договору оренди недійсним як такого, що суперечить акту цивільного законодавства (частина 1 статті 203 ЦК України), зокрема, приписам абзацу четвертого частини 2 статті 24 Закону України «Про оренду землі».

Схожий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Судувід 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2021року у справі № 584/722/18.

З огляду на недійсність договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Рельеф Агро» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником ОСОБА_5 01 квітня 2021 року, суд першої інстанції правильно вважав, що підлягає скасуванню й запис про державну реєстрацію за цим договором права оренди земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4822755000:03:000:0037, номер запису про право оренди 41390429 від 01 квітня 2021 року.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права та без належної оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.

Оскільки оскаржуване судове рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рельеф Агро» залишити без задоволення, а рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 серпня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді:

Повний текст рішення складено 15.11.2022р.