Рішення

від 03.11.2022 по справі 640/990/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року м. Київ № 640/990/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., за участю секретаря судових засідань Баженовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ХОЛДИНГ»

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими

платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників сторін:

від позивача: Болотна Т.Ю.,

від відповідача: Черніченко І.Ю.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 листопада 2022 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ХОЛДИНГ» (далі-позивач/ТОВ «АЛЬЯНС ХОЛДИНГ» ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач/ Північне МУДПС), в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000215413, №0000265413, №0000235413, №0000225413, №0000275413, №0000245413 та від 09.11.2020 №00000735412.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2021 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до розпорядження В.о. керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2022 року №992 справу передано для повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, в зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мамедової Ю.Т.

Згідно із витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2022 року, справу передано для розгляду судді Васильченко І.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2022 року справа прийнята до провадження, встановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято за відсутності у діях позивача порушень приписів податкового законодавства, на підставі висновків акта перевірки, які не відповідають дійним обставинам справи. Так, на думку позивача, є помилковими висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем порядку обліку товарних запасів (палива та газу) за місцем їх реалізації на АЗС, що передбачено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, позивачем на АЗС виконано всі вимоги податкового законодавства для ведення обліку пального, а саме: - реалізовує весь товар, включаючи всі його надлишки, лише через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО). Робота паливо-роздавальних колонок АЗС напряму пов`язана з РРО, тому навіть технічно неможливо реалізовувати паливо без застосування РРО, що відповідає вимогам Інструкції №2811. Відповідачем не встановлені факти реалізації товару поза РРО, тобто без його використання; - обліковує нафтопродукти та газ відповідно до вимог законодавства з бухгалтерського обліку та Інструкції №281, а саме: (1) веде облік пального у журналах обліку нафтопродуктів та журналах оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу, що надходив на АЗС (копії додаються до позовної заяви) та (2) щоденно роздруковує фіскальні звітні чеки (Z-звіти); - здійснює щомісячну інвентаризацію товару відповідно до положень Інструкції №281, в якій відображається обліковане пальне, з урахуванням обсягу прийнятого та фактично реалізованого товару, а також залишків такого пального; - щоденно формує дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого пального у літрах, приведених до температури 15° С та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД відповідно до вимог положень п.230.1.3 Податкового кодексу України (для цілей акцизного податку).

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. При цьому відповідач стверджує, що перевіркою встановлено продаж товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів, а також проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з серпня по жовтень відповідачем було проведено 7 фактичних перевірок автозаправних станцій позивача, що розташовані на території Харківської області.

Так, Офісом великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9 Б, в якій здійснює діяльність ТОВ «Альянс Холдинг», за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2020 №0017/28/Ю/РРО/34430873 (далі- акт перевірки).

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: при продажу підакцизного товару - однієї пачки цигарок Sobranie KS Blue в розрахунковому документі не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (цигарки з фільтром - 2402 20 90 20), чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», із змінами та доповненнями, (далі - Закон №265).

Також перевіркою встановлено кількість пального, що надійшло в реалізацію, згідно чеків на приймання пального на АЗС більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуск) та залишків пального на акцизному складі.

Таким чином, перевіркою встановлено продаж товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 648 291,60 грн., а саме: згідно чеків на приймання пального на АЗС фактично надійшло в продаж пального більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, чим порушено п. 12 ст. З Закону №265.

За результатами розгляду акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР від 25.09.2020 №0000215413, згідно з яким застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 1301683,2 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; 1296583,2 грн. (648291,6 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Офісом ВПП ДПС проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Наріманова, буд. 42, в якій здійснює діяльність ТОВ «Альянс Холдинг», за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2020 №0021/28/Ю/РРО/34430873 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: при продажу підакцизного товару - однієї пачки цигарок Sobranie KS Blue в розрахунковому документі не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (Цигарки з фільтром - 2402 20 90 20), чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону №265.

Також, перевіркою встановлено, що кількість пального, що надійшло в реалізацію, згідно чеків на приймання пального на АЗС, більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуск) та залишків пального на акцизному складі.

Таким чином, перевіркою встановлено продаж товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 626 117,76 грн., а саме: згідно чеків на приймання пального на АЗС фактично надійшло в продаж пального, більше ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, чим порушено п. 12 ст. З Закону №265.

За результатами розгляду акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР від 25.09.2020 №0000265413, згідно з яким застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 1257335,52 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 1252235,52 грн. (626117,76 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Офісом ВПП ДПС проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Маршала Жукова, 22, в якій здійснює діяльність ТОВ «Альянс Холдинг», за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2020 №0019/28/Ю/РРО/34430873 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: при продажу підакцизного товару - однієї пачки цигарок Sobranie KS Blue в розрахунковому документі не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (цигарки з фільтром - 2402 20 90 20), чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону №265.

Також перевіркою встановлено кількість пального, що надійшло в реалізацію, згідно чеків на приймання пального на АЗС більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуск) та залишків пального на акцизному складі.

Також перевіркою встановлено продаж товару з порушенням- встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 965 896,23 грн., а саме: згідно чеків на приймання пального на АЗС фактично надійшло в продаж пального, більше ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону №265.

За результатами розгляду акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР від 25.09.2020 №0000235413, згідно з яким застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 1936892,46 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 1931792,46 грн. (965896,23 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Офісом ВПП ДПС проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 49, в якій здійснює діяльність ТОВ «Альянс Холдинг», за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2020 №0018/28/10/РРО/34430873 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: при продажу підакцизного товару - однієї пачки цигарок Sobranie KS Blue в розрахунковому документі не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (цигарки з фільтром - 2402 20 90 20), чим порушено п. 11 ст. З Закону №265.

Перевіркою встановлено, що кількість пального, що надійшло в реалізацію, згідно чеків на приймання пального на АЗС більше ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуск) та залишків пального на акцизному складі.

Таким чином, встановлено продаж товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 25 371,03 грн., а саме: згідно чеків на приймання пального на АЗС фактично надійшло в продаж пального, більше ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, чим порушено п. 12 ст. З Закону №265.

За результатами розгляду акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР від 25.09.2020 №0000225413, згідно з яким застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 55842 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 50742,06 грн. (25371,03 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Офісом ВПП ДПС проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Ілліча, 137 б, в якій здійснює діяльність ТОВ «Альянс Холдинг», за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2020 №0022/28/10/РРО/34430873 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: при продажу підакцизного товару - однієї пачки цигарок Sobranie KS Blue в розрахунковому документі не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (цигарки з фільтром - 2402 20 90 20), чим порушено п. 11 ст. З Закону №265.

Також перевіркою встановлено продаж товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 29 767,75 грн., а саме: згідно чеків на приймання пального на АЗС фактично надійшло в продаж пального, більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, чим порушено п. 12 ст.3 Закону №265.

За результатами розгляду акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР від 25.09.2020 №0000275413, згідно з яким застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 64635,5 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 59535,5 грн. (29767,75 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Офісом ВПП ДПС проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: вул. Окружна, 1, смт. Пісочин, Харківська область, в якій здійснює діяльність ТОВ «Альянс Холдинг», за результатами якої складено акт перевірки від 04.09.2020 №0020/28/10/РРО/34430873 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД а саме: при продажу підакцизного товару - однієї пачки цигарок Sobranie KS Blue в розрахунковому документі не зазначено код товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД, чим подушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону №265.

Крім того, перевіркою встановлено, що кількість пального, що надійшло в реалізацію, згідно чеків на приймання пального на АЗС, більше ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуск) та залишків пального на акцизному складі.

Також встановлено продаж товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 438 747,04 грн., а саме: згідно чеків на приймання пального на АЗС фактично надійшло в продаж пального, більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону №265.

За результатами розгляду акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР від 25.09.2020 №0000245413, згідно з яким застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 882594,08 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 877494,08 грн. (438747,04 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Офісом ВПП ДПС проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: м. Харків, провулок Тюменський, 165, в якій здійснює діяльність ТОВ «Альянс Холдинг», за результатами якої складено акт перевірки від 08.10.2020 №0026/28/Ю/РРО/34430873 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД а саме: при продажу підакцизного товару - однієї пачки цигарок Sobranie KS Blue в розрахунковому документі не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД (цигарки з фільтром - 2402 20 90 20), чим порушено п.11 ст. 3 Закону №265..

Також перевіркою встановлено, що кількість пального, що надійшло в реалізацію, згідно чеків на приймання пального на АЗС, більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуск) та залишків пального на акцизному окладі.

Також перевіркою встановлено продаж товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 139401,85 грн., а саме: згідно чеків на приймання пального на АЗС фактично надійшло в продаж пального, більше, ніж відображено в даних про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону №265.

За результатами розгляду акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято ППР від 09.11.2020 №00000735412, згідно з яким застосовано до ТОВ «Альянс Холдинг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 283903,7 грн., у тому числі 5100 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 278803,7 грн. (139401,85 грн.х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Позивач, вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст.80 ПК України, відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 п.80.2 якої, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до ст.81 ПК України.

Умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення, відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України, є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, такого документу, як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, у наказі про проведення фактичної перевірки обов`язково мають зазначатись підстави для проведення перевірки.

Досліджуючи накази Офісу ВПП ДПС № 896 від 19.08.2020 року, №899 від 19.08.2020 року, №898 від 19.08.2020 року, №900 від 19.08.2020 року, №897 від 19.08.2020 року, №901 від 19.08.2020 року, №1092 від 25.09.2020 року «Про проведення фактичної перевірки», судом встановлено, що такий видано на підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.52-2 п.52 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, для проведення фактичної перевірки ТОВ «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ 34430873) за визначеним місцем фактичного провадження діяльності за адресами: Харківська область, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9/Б; м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 49; м. Харків, просп. Маршала Жукова, буд. 22; Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Окружна, буд. 1; м. Харків, вул. Наріманова, буд. 42; м. Харків, просп. Ілліча, буд. 137Б; м.Харків, пров. Тюменський, буд. 16-Б.

Суд не погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для призначення та проведення перевірки, з огляду на наступне.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №803/988/17 від 05.11.2018.

Отже, в даному випадку, підставою для проведення контролюючим органом фактичної перевірки позивача, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка не передбачає наявності у контролюючого органу інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, суд вважає правомірним проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Щодо складу правопорушення, яке покладене в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95). Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Разом з цим, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів (далі - Інструкція).

Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Ця Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 2 Інструкції визначено позначення та скорочення, де АЗС - автозаправна станція; ТТН - товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти); РРО - реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14) (пп. 10.2.4 пункту 10 розділу 10 Інструкції).

Відповідно до положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 розділу 10 Інструкції розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315.

ПРК мають забезпечувати індикацію ціни нафтопродукту, кількості та загальної вартості виданої дози нафтопродукту.

Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

Положеннями підпунктів 10.4.1 - - 10.4.3 пункту 10 розділу 10 Інструкції визначено, що на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:

визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);

вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок);

роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті;

передають залишок готівки;

перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Між тим, згідно розділу 14 "Облік руху нафти та нафтопродуктів" Інструкції під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Для чіткої регламентації роботи відповідальних осіб, контролю за своєчасним виконанням ними своїх посадових обов`язків та інших технологічних і організаційних операцій, а також для своєчасного оформлення первинних документів та передання їх до бухгалтерської служби підприємства головний бухгалтер розробляє графіки документообігу. У графіках зазначається, у який термін, ким оформлюються і підписуються первинні документи, у якому порядку вони здаються до бухгалтерської служби. Графіки затверджуються керівником підприємства та є обов`язковими для виконання всіма відповідальними особами.

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов`язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.

Кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН. У разі відсутності нестач понад норми природних втрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації.

Рух нафти і нафтопродуктів у резервуарах за добу фіксується матеріально відповідальними особами в журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП з урахуванням пункту 14.4 цієї Інструкції. Рух облікових залишків за марками нафти та нафтопродуктів фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, у тому числі окремо щодо кожного власника нафти та нафтопродукту.

Вищезазначені документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.

Для оперативного контролювання за наявністю нафти і нафтопродуктів у резервуарах, з яких здійснювався відпуск нафтопродуктів, матеріально відповідальні особи повинні здійснювати вимірювання кількості нафтопродуктів щодоби, у інших резервуарах - за встановленим на підприємстві порядком.

Якщо в результаті перевірки між обліковим залишком і фактичним залишком нафти і нафтопродуктів виявлені розбіжності, які перевищують норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювання, матеріально відповідальна особа повинна письмово повідомити про це керівника підприємства для прийняття рішення з визначення причин розбіжності. У разі потреби керівник підприємства своїм розпорядженням призначає вибіркову інвентаризацію.

Записи в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів здійснюють за марками і видами матеріально відповідальні особи:

під час приймання - на підставі приймального акта або ТТН;

під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу.

Залишок нафти та нафтопродуктів обчислюється після кожного запису в товарній книзі.

Усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерської служби підприємства за реєстрами (відомостями) та підписами. Реєстри (відомості) складаються у двох примірниках. У реєстрі мають відображатись дані: дата; складання реєстру; назва і номер документа; найменування, марка і вид нафти або нафтопродукту; кількість відпущених нафти і нафтопродуктів в одиницях маси. На відпущені нафту і нафтопродукти, що не належать підприємству, матеріально відповідальні особи складають реєстри (відомості) окремо на кожного власника нафти або нафтопродукту.

Первинні документи приймаються бухгалтерською службою підприємства від матеріально відповідальних осіб за реєстрами (відомостями) і підписами, перевіряються і групуються за постачальниками і споживачами.

Водночас, облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано пунктом 16 Інструкції.

Згідно приспів підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (пп. 16.2 п. 16 Інструкції).

В свою чергу, на підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються: кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива залежно від масової частки сірки) та цінами; закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому числі сума ПДВ; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками; результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки (пп. 16.3 п. 16.3 Інструкції).

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку про наявність у суб`єкта господарювання, який займається хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України обов`язок здійснювати облік руху нафти та нафтопродуктів у відповідності до Інструкції, який полягає на початкову етапі у прийнятті працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності та подальшому оприбуткуванні прийнятого нафтопродукту на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто внесення записів в журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП.

Крім того, дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.

Подальший облік нафти та нафтопродуктів безпосередньо на АЗС здійснюється матеріально відповідальними особами АЗС, які ведуть такий облік за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, що складається у двох примірниках, перший примірник якого разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи, тобто на АЗС.

При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

Так, контролюючий орган, стверджуючи про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР посилається на те, що станом на час фактичної перевірки АЗС встановлено перевищення фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів та скрапленого газу над обліковою кількістю, що дало підстави стверджувати про продаж Підприємством неоприбутковуваних нафтопродуктів.

Разом з цим, судом в ході розгляду справи встановлено, що нафтопродукти та скраплений газ на АЗС було отримано на підставі належним чином оформлених товаро-транспортних накладних; складені акти приймання нафтопродуктів на кожну партію паливно-мастильних матеріалів та скрапленого газу; відображено рух НП у змінних звітах АЗС за формою №17-НП та №14-ГС; об`єм прийнятого нафтопродукту/газу занесено до даних реєстратора розрахункових операцій (РРО); інформація про надходження НП відображена у наданих та зареєстрованих ДПС довідках про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального; складені та зареєстровані в ЄРАН акцизні накладні на весь обсяг пального, що надійшов до АЗС.

Первинні документи, що підтверджують бухгалтерський облік були надані перевіряючим в момент перевірки та відображені в Актах перевірки.

Крім того, звітні документи РРО, а саме Z-звіти, містять всі відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів, внесення яких передбачено у змінний звіт АЗС за формою № 17-НП та №14-ГС. Таким чином, реалізація нафтопродуктів здійснювалася через РРО в межах залишків, що були обліковані в пам`яті РРО.

Суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Пунктом 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послугу, сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації які відображені в такому обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Частина 5 статті 8 того ж Закону визначає, що підприємство, зокрема, самостійно визначає облікову політику підприємства, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписанні бухгалтерських документів, затверджує, правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Таким чином, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару за місцем їх реалізації, належать первинні документи щодо походження (руху) товару, наприклад: накладні на внутрішнє переміщення товару, податкові та видаткові накладні.

Позиція контролюючого органу зводиться виключно до того, що в журналі №13-НП частково відсутні певні записи, проте на думку суду, що в даному випадку, не може свідчити про неоприбуткування позивачем нафтопродуктів та їх реалізацію, оскільки журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП формується на підставі товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності та подальшому оприбуткуванні прийнятого нафтопродукту на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки).

Фактично звіт за формою №13-НП є відображенням відомостей, зазначених у первинних документах щодо поставки нафтопродуктів.

Водночас, дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП та №14-ГС, який був наявний станом на час фактичної перевірки ТОВ "Альянс Холдинг".

Висновки Актів перевірки, що стали підставою винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не грунтуються на відсутності у позивача первинних документів, які підтверджують рух товарів, зокрема нафтопродуктів та скрапленого газу.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що Акт перевірки не містить в собі обставин проведення перевірки наявності неоприбутковуваних нафтопродуктів шляхом співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах.

Згідно положень пункту 2.1, підпунктів 4.2.1 - 4.2.2 пункту 4.2, підпункту 4.2.5 пункту 4.2, підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об`єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

Система вимірювання кількості і визначення показників якості нафти - сукупність засіб вимірювальної техніки, технологічного та допоміжного обладнання, що призначена для обліку нафти з визначенням її кількісних показників та формування актів приймання-здавання нафти і паспортів якості шляхом як автоматичного виконання функцій, так і одним із методів, передбачених ГОСТ 26976-86 "Нафта і нафтапродукти. Метод вимірювання маси" (далі - ГОСТ 26976) та цією Інструкцією.

Облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму.

Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно-масовий статичний, об`ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Об`ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об`ємом, густиною та температурою. Об`єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Об`ємним методом вимірюється лише об`єм нафтопродукту. Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози.

Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5% та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Об`єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником суігарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об`єму відпущених пального або олив. Сумарний об`єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів.

Рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метро штоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм.

Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції.

Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах.

У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара.

Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.

Аналіз зазначеного дає суду підстави стверджувати, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП, № 17-НП, №14-ГС та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Водночас, згідно висновків, які викладені у Постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №809/1161/17, від 12.03.2020 у справі №823/1917/16, від 21.05.2020 у справі №809/597/16, від 31.05.2019 у справі №809/1253/16 єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення дати обліку звітів АЗС за формою №16-НП і №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодних замірів під час проведення перевірки контролюючим органом не проводилось, факту виявлення різниці між отриманими та відпущеними нафтопродуктами встановлено не було.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, факту наявності у позивача необлікованого товару та його продажу податковим органом не встановлено.

Більше того, з наданих до перевірки та долучених до позовної заяви змінних звітів форми №17-НП та фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за перевіряємий період вбачається факт повного відображення в даних документах всього обсягу реалізації пального за всіма формами оплати, в тому числі у змінних звітах форми №17-НП графи 11 (обсяг відпущеного пального за паливними картками) та графа 34 (сума виторгу за паливними картками) в повній мірі відповідає даним, які відображені у фіскальних звітних чеках (Z- звітах).

Таким чином, обсяг реалізації нафтопродуктів на АЗК, що зафіксований показниками лічильників паливно-роздавальних колонок та відображений у змінних звітах форми №17-НП, повністю збігається з обсягом реалізації, який відображений у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Водночас, твердження контролюючого органу щодо реалізації ТОВ «Альянс Холдинг» без належного ведення порядку обліку палива, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Ні до акту перевірки, ні до відзиву на адміністративний позов контролюючим органом і не долучено жодних розрахунків вартості реалізованих без належного обліку товарів та документів, на підставі яких було сформовано наведену суму.

Поряд з цим, весь нафтопродукт, який надходив на АЗС в період, що перевірявся, відображено в, наявному в матеріалах справи, журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми №13-НП на підставі ТТН, відпуск пального за всіма формами (готівка, банківська картка, талони, паливні картки, інші безготівкові інструменти) здійснювався через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО.

Інформація про що міститься у долучених до позову Z-звітах, також відомості про залишки пального на початок та кінець зміни, його надходження та відпуск повністю відображено у відповідних змінних звітах форми №17-НП, які формувались по завершенні зміни, в кінці кожної доби, що, на думку суду, свідчить про належне ведення ТОВ «Альянс Холдинг» обліку пального та відсутністю порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03 квітня 2019 року у справі №812/1508/17 та від 05 березня 2019 року у справі №806/2402/16, стосовно застосування статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за якою відповідальність за правилами цієї статті настає виключно за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку.

Постановою від 03 квітня 2019 року у справі 812/1508/17 встановлено, що податковим органом накладено на Товариство штрафні санкції на підставі положень статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Верховний Суд сформував правову позицію, за якою, відповідно до вказаної норми до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для застосування передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансової санкції контролюючий орган повинен довести, що Товариство здійснювало реалізацію не облікованих товарів.

Висновок про порушення позивачем у справі №812/1508/17 порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, зроблений контролюючим органом, виходячи з факту нестачі паливно-мастильних матеріалів, тобто невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин. Згідно з висновками акта перевірки ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які необліковані в установленому порядку.

Постановою Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №806/2402/16 зазначено, що при визначенні розміру штрафної санкції податковий орган посилається на статтю 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які необліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що застосування такої санкції можливо до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операції.

Факту наявності у позивача необлікованого товару та його продажу у цій справі податковим органом не встановлено.

Суд у справі №806/2402/16 не погодився з доводом податкового органу стосовно того, що санкція статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовується також у випадку не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Ухвалюючи рішення у справі №806/2402/16 Верховний Суд зазначив, що аналогічної позиції дотримується Державна податкова адміністрація України, зокрема, у листі від 14 липня 2003 року №10974/7/23-2117, яким роз`яснено, що відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Пунктом 4.1.7.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 02 квітня 1998 року №81/38/101/235/122 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за №685/3978, визначено, що перед початком заправки автомашин через паливороздавальну колонку оператор АЗС повинен оприбуткувати прийнятий нафтопродукт, тобто зробити необхідні записи в Журналі обліку нафтопродуктів, які надійшли. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою суб`єкта підприємницької діяльності, а сам журнал - зареєстрований у державній податковій інспекції за місцем здійснення підприємницької діяльності, скріплений печаткою державної податкової інспекції та завірений підписом її керівника.

Однак, дія даної Інструкції не поширюється на Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки вона не розроблена на виконання вимог даного Закону.

Враховуючи вищевикладене, Державна податкова адміністрація України вважає, що застосування фінансових санкцій, передбачених статтями 20 та 21 Закону №265/95-ВР, а саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання (не ведення журналу обліку нафтопродуктів), є неправомірним.

Таким чином, Верховий Суд у справі 806/2402/16 погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначена штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку та у даному випадку не може бути застосована до позивача.

При цьому, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту реалізації Підприємством нафтопродуктів, які не обліковані належним чином.

Водночас, під час розгляду справи судом не встановлено неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, що використовується в господарській діяльності позивача чи у змінному звіті за формою №17-НП.

Окрім цього, суд вважає, що фактично, штрафна санкція застосована до позивача за порушення обліку товару на АЗС, що не є підставою для накладення на позивача штрафу, передбаченого статті 20 Закону №265/95-ВР.

Щодо відсутності коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД.

На сьогоднішній день, у фіскальному чеку, який видається покупцеві, п. 11 ст. З Закону від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів.

У відповідності до абз. 8 п. 2 ст. II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 до обов`язкових реквізитів чека віднесено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених законодавством).

Пунктом 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265) встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13).

Згідно з абзацом восьмим п. 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Тобто у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як "код УКТ ЗЕД".

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідальність згідно пункту 7 статті 17 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" настає виключно у випадку відсутності у розрахунковому документі, який видається покупцю коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Із матеріалів Акту перевірки вбачається, що перевіряючими не вивчалися саме розрахункові документи (де має бути зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), а, отже, і висновки про відсутність такого коду не ґрунтуються на об`єктивному дослідженні доказової бази.

Таким чином, суд зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000215413, №0000265413, №0000235413, №0000225413, №0000275413, №0000245413 та від 09.11.2020 №00000735412 діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим у суду наявні всі підстави прийти до висновку оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №7595 від 11.01.2021 року позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 38 590,00 грн. Проте, як вбачається із позовних вимог позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 5 782 886,52 грн. Таким чином, судовий збір за розгляд вказаних позовних вимог становить 22 700,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 700,00 грн.

Також, суд вважає за необхідне зазначати, що пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, буд. 4, ЄДРПОУ 34430873) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2020 №0000215413, №0000265413, №0000235413, №0000225413, №0000275413, №0000245413 та від 09.11.2020 №00000735412.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, буд. 4, ЄДРПОУ 34430873) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, ЄДРПОУ ВП 44131658)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2022 року.