Рішення

від 15.11.2022 по справі 640/4469/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року м. Київ № 640/4469/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сейф про"доГоловного управління ДПС у м. Києві як структурний підрозділ ДПС Українипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф про" (01024, м. Київ, вул. Терещенківська, 13, оф. 82, код ЄДРПОУ 44103217) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві як структурний підрозділ ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.10.2021 №00781820704 та №00781790704.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними та безпідставними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що відповідач порушив порядок проведення невиїзних документальних позапланових перевірок, порядок розгляду заперечень платників податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого податковий орган щодо задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України. Контролюючий орган у відзиві на позовну заяву зазначив, що неотримання ТОВ «СЕЙФ ПРО» листа з документами стосовно позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СЕЙФ ПРО» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за червень 2021 року не перешкоджало її проведенню, і не є свідченням допущення відповідачем порушення порядку її здійснення. Обов`язок отримання кореспонденції лежить на платнику, ГУ ДПС у м. Києві не контролює такий аспект діяльності останнього.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім наголошено, що перед проведенням невиїзної документальної перевірки платника податку, контролюючий орган зобов`язаний був перевірити чи отримав платник податку повідомлення, запит, копію наказу про проведення невиїзної перевірки.

В судове засідання 18.10.2022 року сторони чи їх представники не прибули, про час та місце судового розгляду справи було повідомлені належним.

З огляду на викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

На підставі службового посвідчення серії НОМЕР_1 та згідно з наказом від 10.08.2021 № 6460-п, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, тел.: (044) 461-76-15, факс (044) 461-77-57, e-mail: kyiv.official@tax.gov.ua, головним державним ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок з питань ПДВ управління спеціального аудиту Головного управління ДПС у м. Києві Зарицьким Юрієм Володимировичем та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЙФ ПРО» (код 44103217) (далі - ТОВ «СЕЙФ ПРО») з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за червень 2021 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.09.2021 року № 6'6 999/26-15-07-04-03/ 44103217 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЙФ ПРО» (податковий номер 44103217) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за червень 2021 року».

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб`єктом перевірки :

- вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ст. 1,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 за № 996-XTV, зі змінами та доповненнями, п.п. 2.1, 2.2, 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за червень 2021 року у сумі 1 920 956 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за червень 2021 року на 4 752 965 гривень;

- вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, не надано документи до перевірки.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2021 року:

· форми «В4» № 00781820704 про зменшення розміру від від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року на суму 4 752 965,00 грн.;

· форми «Р» № 00781790704 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 920 956,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 480 239,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, не загальну суму 2 401 195,00 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наголошує на тому, що предметом розгляду є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2021 року №00781820704 та №00781790704. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив порядок проведення невиїзних документальних позапланових перевірок та сформував висновки акту перевірки без жодного первинного документу. Позивач указує, що про призначення документальної планової невиїзної перевірки дізнався після її закінчення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення. Згідно із пунктом 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України (надалі також ПК України)).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до положень пункту 78.1.8 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

Відповідно до пункт 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника, (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Відповідно до п. 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у м. Києві 13.08.2021 на податкову адресу ТОВ «СЕЙФ ПРО», а саме: 01024 м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 13, кв. 82, засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 10.08.2021 № 6460-п, повідомлення від 12.08.2021 № 1333/26-15- 07-04-03, запит від 12.08.2021 № 22581/1/26-15-07-04-03-13, лист№ 22582/1/26-15-07-04-03-13 та лист від 12.08.2021 № 22583/1/26-15-07-04-03-13, в яких повідомлено про проведення з 19.08.2021 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СЕЙФ ПРО» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за червень 2021 року.

В той же час, судом встановлено, що згідно з відбитком штемпеля АТ «Укрпошта» поштове відправлення за №0315125656472 повернулось до ГУ ДПС у м. Києві за закінченням терміну зберігання відповідно до довідки Ф-20.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 (справа №810/3116/18) зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. При цьому, такий висновок у справі № 820/1864/17 Верховний Суд висловлював також при встановленому судами попередніх інстанцій факті виконання контролюючим органом вимог чинного податкового законодавства щодо направлення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.

Таким чином, відповідачем дотримано вимоги статей 42 та 79 ПК України щодо порядку повідомлення платника про проведення документальної невиїзної перевірки.

З урахуванням наведеного суд не вбачає порушення відповідачем згадуваних норм Податкового кодексу України при повідомленні позивача про проведення призначеної перевірки.

Суд наголошує, що протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач обґрунтовує виключно порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, а саме не повідомлення позивача про перевірку, що на думку останнього позбавило його можливості подати первинні бухгалтерські документи до перевірки.

Одночасно суд наголошує, що в порушення частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано жодного доказу на спростування висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

З урахуванням наведеного, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 27.10.2021 №00781820704 та №00781790704 відповідач діяв відповідно до норм Податкового кодексу України, отже позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф про" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа