Рішення

від 16.11.2022 по справі 640/8188/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2022 року м. Київ № 640/8188/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 №00001541402,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі-відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2019 №00001541402.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у акті відсутній опис елементів складу правопорушення на підставі якого можна застосувати санкції, передбачені статтею 54 та 123 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Відповідач, надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, при проведенні перевірки було виявлено відсутність інформації, щодо проведених інвентаризацій. В ході проведення перевірки було відправлено запит на підприємство з проханням надати для перевірки статутні та реєстраційні документи, довідки про заробітну плату за останні шість місяців, накази на інвентаризацію. Вказано, що оскільки документи були надані не в повному обсязі, а саме не надано накази на інвентаризацію був складений акт №6/26-15-14-02-02 від 03.01.2019 щодо ненадання документів в повному обсязі. Зазначено, що підставі висновків перевірки, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 121.1 статті 121 Кодексу, яким застосовано до ТОВ «Фактор нафтогаз» штраф у розмірі 510,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування - за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, результати якої оформлені актом перевірки від 18.01.2019 №15/26-15-14-02-02/36134497 (акт перевірки).

Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2019 №00001541402, яким позивачу застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн., за порушення пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44,6 статті 44 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стосовно прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 №00001541402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн. Головне управління Фіскальної служби у м. Києві зазначило, що під час перевірки позивачу було спрямовувано запит про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження, а саме:

статутні та реєстраційні документи (в.т.ч. наказ про облікову політику підприємства), довідки про заробітну плату за останні шість місяців, накази на інвентарізацію;

договір від 03.06.2009 №ФН-АВ-03/0 З ТОВ ЛТД «ДВТОСВІТ», від 28.07.2016 №28/07/16 з ТОВ «ГРАДОЛЮКС»,від 22.08.2014 №2208/МФ з ТОВ «МИСТРАЛЬ» , від 06.04.2016 №06-04/16 П з ТОВ «РШЄРА- ФІНАНС» , від 28.11.2017 №ФН-УО-06 з ТОВ «САНТЕКС-СТРОЙ» та платіжні доручення, від 19.12.2017 №ФН УО-09 з ТОВ «КАТРИН ОІЛ» та платіжні доручення, договір від 25.07.2012 №250712 з ТОВ «ЛЕГІОН -ЩИТ» та платіжні доручення, акти виконаних робіт;

договора, платіжні доручення, ТТН, видаткові накладні, акти виконаних робіт, та інші первини документи з ЛКАТП-032806, код 3328008, ТОВ "ЕКОТЕХ", код 21817142, ПП "ЛИС-АВТО- ТРАНС", код 35389266, ПП"ЛЮКСАВТО-СДК", код 35389271.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до пункту пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що відповідачем складено запит від 02.01.2019 №4 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження з відповідним переліком зазначеним вище та встановлено строк до 03.01.2019 до 16:00 год.

Вказаний запит позивачем отримано 03.01.2019 та надано документи, однак, податковим органом встановлено факт надання певних документів не в повному обсязі, у зв`язку з чим складено акт ненадання документів від 03.01.2019 №/26-15-14-02-02, в якому зазначено, що у термін до 16 год. 00 хв. 03.01.2019 документи та письмові пояснення надані не в повному обсязі, а саме не надано накази на інвентарізацію.

Суд звертає увагу, що доказів надання на перевірку всіх витребуваних первинних документів позивачем суду не надано.

Згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 №00001541402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн. Доводи позивача не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.