Рішення

від 16.11.2022 по справі 640/27419/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 листопада 2022 року справа №640/27419/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГЕРМЕС ТРЕЙДИНГ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТД ГЕРМЕС ТРЕЙДИНГ»)доАнтимонопольного комітету України (далі по тексту - відповідач, АКУ) треті особи1. Філія «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту - третя особа 1, АТ «Українська залізниця») 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» (далі по тексту - третя особа 2, ТОВ «НВП «СЕАЛ»)провизнання протиправним та скасування рішення від 06 вересня 2021 року №20246-р/пк-пВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки замовник правомірно відхилив тендерну пропозицію ТОВ «НВП «СЕАЛ» через невідповідність умовам тендерної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Ухвалою від 05 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/27419/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучив до участі у справі Філію «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та ТОВ «НВП «СЕАЛ» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 05 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив АКУ у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, оскільки тендерна пропозиція ТОВ «НВП «СЕАЛ» відхилена неправомірно, а тому його скарга підлягала задоволенню.

Також відповідач зазначив, що оскаржуване рішення не порушує права на законні інтереси позивача.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

АТ «Українська залізниця» (замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https.//prozorro.gov.ua оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю №UA-2021-06-16-002364-а за предметом «Комплект м`яких меблів вагонів типу ЦМО».

Свої пропозиції для участі у процедурі закупівлі подали такі учасники: ТОВ «АTOP КОНСАЛТІНГ», ТОВ «Вагоноремонтне підприємство «ТРАНСРЕМ», ТОВ «ТД «ГЕРМЕС ТРЕЙДІНГ», ТОВ «НВП «СЕАЛ».

За результатами перевірки тендерних пропозицій учасників 17 серпня 2021 року замовник прийняв рішення про відхилення тендерної пропозиції, зокрема, ТОВ «НВП «СЕАЛ».

20 серпня 2021 року, ТОВ «НВП «СЕАЛ» через електронну систему закупівель подало до органу оскарження скаргу №UA-2021-06-16-002364-а щодо порушення АТ «Українська залізниця» порядку проведення процедури закупівлі за предметом «Комплект м`яких меблів вагонів типу ЦМО», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-06-16-002364-a, у якій просило зобов`язати замовника скасувати протокол про відхилення його тендерної пропозиції та про допущення до аукціону учасника процедури закупівлі - ТОВ «ТД «ГЕРМЕС ТРЕЙДІНГ».

За наслідками розгляду вказаної скарги, відповідач прийняв рішення від 06 вересня 2021 року №20246-р/пк-п, яким зобов`язав АТ «Українська залізниця» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «НВП «СЕАЛ» за процедурою закупівлі - «Комплект м`яких меблів вагонів типу ЦМО», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-06-16-002364-a.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права, як необхідного елемента для судового захисту в адміністративному судочинстві та необхідної умови для задоволення позову, виходячи з такого.

Так, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У контексті завдання адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести, а суд - встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

За своїм смисловим навантаженням термін «законний інтерес» є тотожним «охоронюваному законом інтересу», оскільки саме законність обумовлює надання інтересу правової охорони.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З огляду на вимоги статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Отже адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин, а розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Тобто, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити попереднє становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Пунктом 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів.

Суд зазначає, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №9901/415/18 зазначила, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їх адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів. І така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суд встановив, що це рішення не стосується позивача, а є актом індивідуальної дії, тобто породжує права й обов`язки тільки тих суб`єктів, яких стосується, а саме АТ «Українська залізниця» та ТОВ «НВП «СЕАЛ».

У свою чергу, дослідивши зміст позовної заяви та наявні у справі докази, суд встановив, що позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а посилається на порушення інтересів членів дирекції

Таким чином, оскаржуване рішення не породжує для позивача права на захист, а його скасування не призведе до будь-яких юридичних наслідків.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ТД «ГЕРМЕС ТРЕЙДІНГ» не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД ГЕРМЕС ТРЕЙДИНГ» у задоволенні адміністративного позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ГЕРМЕС ТРЕЙДИНГ» (03150, м. Київ, вул. Ямська, 41, офіс 5; ідентифікаційний код 42113176);

Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд 45; ідентифікаційний код 00032767);

Філія «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 21А; ідентифікаційний код 41022900);

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 9; ідентифікаційний код 40526699).

Суддя В.А. Кузьменко