Постанова

від 08.11.2022 по справі 326/411/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 08.11.2022 Справа № 326/411/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 326/411/21 Головуючий у 1-й інстанції: Каряка Д.О.

Номер провадження 22-ц/807/972/22 Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.,

при секретарі Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Немченко Маргарити Вікторівни на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року у справі за позовом політичної партії «Партія Шарія» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення штрафу за договором,-

В С Т А Н О В И ЛА:

У березні 2021 року ПП «Партія Шарія» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення штрафу за договором.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 було обраночленом радиКиївської міськоїорганізації ПП«Партія Шарія».01червня 2020рокуміж партієютавідповідачем булоукладено договірпро провадженняволонтерської діяльності№42у/2020. Відповідач приймав активну участь у діяльності партії, а також мав доступ до її документів, спілкувався з керівництвом партії, її співробітниками та іншими волонтерами, членами керівних органів регіональних організацій партії.

Враховуючи специфіку діяльності партії, необхідність збереження конфіденційної інформації, між позивачем та відповідачем 01 червня 2020 року укладено договір про конфіденційність №42у/2020, згідно з яким сторони у межах чинного законодавства, за власним бажанням та на свій розсуд, уклали угоду про захист конфіденційної інформації політичної партії «Партія Шарія».

Голова політичної партії «Партія Шарія» Бєлоглазова А.О. наказом №16к/2020 від 04 травня 2020 року затвердила «Положення про інформацію з обмеженим доступом». Відповідач ознайомлений з цим положенням та наказом 04 травня 2020 року.

Аналогічне положення щодо переліку інформації з обмеженим доступом, в тому числі конфіденційної, викладено у п. 1.1.-1.1 Договору про конфіденційність №42у/2020 від 01 червня 2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з п. 3.2. Договору про конфіденційність, відповідач зобов`язався не розголошувати у будь-який спосіб конфіденційну інформацію Партії будь-якій іншій фізичній або юридичній особі не уповноваженій Партією на володіння нею, не використовувати конфіденційну інформацію для власної користі та/або на користь інших фізичних та/або юридичних осіб без попереднього письмового дозволу голови партії на таке розкриття.

П. 3.7 вказаного договору встановлено обов`язок відповідача не розголошувати інформацію з обмеженим доступом під час роботи, або співпраці, або перебуваючи членом Партії на протязі десяти років після закінчення правовідносин з Партією.

Також п.3.10.зазначеного договорувстановлено,що інформація,отримана стороноюне можебути використанана шкодуПартії,а такождля закликівдо поваленняконституційного ладу,порушення територіальноїцілісності України,пропаганди війни,насильства,жорстокості,розпалювання міжетнічної,расової,релігійної ворожнечі,вчинення терористичнихактів,посягання на права і свободи людини тощо.

ІНФОРМАЦІЯ_1 насвоєму ютуб-каналіпід назвою« ІНФОРМАЦІЯ_2 »(адресав мережіІнтернет - ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач опублікуваввідео підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (адресав мережіІнтернет -https://youtu.be/o8IJ0a8LWIc),в якомурозповідає співробітництвоз політичноюпартією «ПартіяШарія»,повсякденну діяльність,завдання танапрямки діяльності(розповідаєпро своюроботу зчатами таканалами вмесенджері Telegram-0,30-0,45хв.,про організацію,координацію тапроведення вуличнихакцій -0,45-0.55хв.).Тобто публічно,для необмеженогокола осіб,в мережіІнтернет здійснивпублічне розповсюдженняінформації зобмеженні доступом.

На підставі викладених обставин, позивач просив: зобов`язати відповідача ОСОБА_1 припинити розголошення конфіденційної інформації та видалити оприлюднену конфіденційну інформацію, а саме - відео з сайту YouTube, що було розміщено за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зобов`язати відповідача ОСОБА_1 припинити розголошення конфіденційної інформації та видалити оприлюднену конфіденційну інформацію, а саме - відео з сайту YouTube, що було розміщено за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зобов`язати ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію щодо погроз йому з боку керівництва політичної партії «Партія Шарія», яку розповсюджено у відео на сайті YouTube, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ;стягнути звідповідача штрафза порушенняумов угодипро конфіденційністьв розмірі500000грн.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 протягом 1 місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у справі виконати наступні дії:

- припинити розголошення конфіденційної інформації та видалити оприлюднену конфіденційну інформацію, а саме - відео з сайту YouTube, що було розміщено за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- припинити розголошення конфіденційної інформації та видалити оприлюднену конфіденційну інформацію, а саме - відео з сайту YouTube, що було розміщено за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- спростувати недостовірну інформацію щодо загроз йому з боку керівництва політичної партії «Партія Шарія», яку розповсюджено у відео на сайті YouTube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Партія Шарія» штраф за порушення умов угоди про конфіденційність в розмірі 500000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Немченко М.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Також скаржник просить стягнути на його користь понесені судові витрати у розмірі 21465 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не визначив належного кола осіб у справі. Так, посилаючись на п. 12 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року, скаржник вказує, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту. Проте власник вебсайту до участі у справі залучений не був.

Крім того скаржник зазначає, що у рішенні суду першої інстанції відсутня мотивована оцінка аргументів, наведених ним під час розгляду справи, щодо відсутності підстав для задоволення позову, не зазначено про норми права, на які посилався скаржник, та які суд не застосував, при цьому не зазначивши мотивів.

Учасники справи, своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

У судове засідання позивач не з`явився. Конверт із судовою повісткою, направленою на адресу позивача, зазначену в апеляційній скарзі, повернувся не врученим із відміткою «адресат відсутній».

Представник позивача адвокат Погребняк Д.Є. не з`явився у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства (т. 2, а.с. 25), направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 20-22).

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 19), направив до суду свого представника - адвоката Немченко М.В., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, просила скасувати рішення Приморського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, а також стягнути з позивача судові витрати.

Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.

Статтею 13ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

Європейський судз правлюдини (далі-ЄСПЛ)у пункті53рішення від08квітня 2010року усправі «Меньшаковапроти України»зазначив,що правона судне єабсолютним іможе підлягатилегітимним обмеженняму випадку,коли доступособи досуду обмежуєтьсяабо законом,або фактичнотаке обмеженняне суперечитьпунктові 1статті 6Конвенції,якщо вононе завдаєшкоди самійсуті праваі переслідуєлегітимну мету,за умовизабезпечення розумноїпропорційності міжвикористовуваними засобамита метою,яка маєбути досягнута(див.пункт 57рішення ЄСПЛвід 28травня 1985року усправі «Ашинґдейнпроти СполученогоКоролівства» (Ashingdanev.theUnitedKingdom),SeriesA,№ 93).

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № П/857/1/22, залишеним без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року (провадження № А/990/14/22), заборонено діяльність ПП «Партія Шарія», передано майно, кошти та інші активи ПП «Партія Шарія», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Предметом позову у справі, що переглядається апеляційним судом, є немайнові відносини з питань діяльності політичної партії «Партія Шарія», ймовірне невиконання відповідачем «Положення проінформацію зобмеженим доступом» та угоди про захист конфіденційної інформації політичної партії, а отже, правонаступництво у ній не допускається.

Враховуючи заборону діяльності політичної партії «Партія Шарія» з 16 червня 2022 року, колегія суддів доходить висновку про її неможливість на теперішній час бути суб`єктом правових відносин.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 статті 255, ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі п.п. 1-2 ч. 1 ст.255 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст.374 ЦПК України, рішення Приморського районногосуду Запорізькоїобласті від21грудня 2021рокуслід визнати нечинним, а провадження у справі - закрити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137ЦПК України, витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України зокрема встановлено, що судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на те, що апеляційний суд закриває провадження у справі, визнаючи рішення суду першої інстанції нечинним, тобто відсутнє рішення на користь будь-якої сторони, колегія суддів зауважує, що відсутні підстави для задоволення вимоги скаржника про стягнення з позивача на його користь витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 255, 256, 374, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Немченко Маргарити Вікторівни задовольнити частково.

Рішення Приморського районногосуду Запорізькоїобласті від21грудня 2021року визнати нечинним, провадження у цій справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 15 листопада 2022 року.

Головуючий:

Судді: