Постанова

від 15.11.2022 по справі 240/32866/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/32866/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

15 листопада 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Новобудінвест-Житомир" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Новобудінвест-Житомир" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову №12-Ю/493/21 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2021, якою визнано Приватне підприємство "Новобудінвест-Житомир" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.7 ч.2ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі розміром 47580,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис №33/21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.09.2021, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради директору Приватного підприємства "Новобудінвест-Житомир".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 червня 2021 року на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від Житомирської обласної прокуратури надійшов лист за вх.№129/21 з вимогою про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства під час проведення проєктування та будівництва, зокрема на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: м. Житомир, вул. Театральна, 21.

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради 26.08.2021 на підставі Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) та у зв`язку із надходженням листів та звернень, зокрема за вх.№129/21 від 16.06.2021, видано наказ №28-Пта направлення №69/21 від 27.08.2021 на проведення з 08.09.2021по 21.09.2021 позапланої перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування, Приватним підприємством «Новобудінвест-Житомир» (далі ПП «Новобудінвест-Житомир») замовник, Кооператив «Архітектор» - проектувальник, Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Інвестбуд» - генеральний підрядник, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об"єкті будівництва на об`єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою: АДРЕСА_1 .

21 вересня 2021 року за результатами проведення позапланового захисту державного нагляду (контролю) складено акт №50 (далі акт перевірки), у якому встановлено, що Приватним підприємством «Новобудінвест-Житомир», замовником виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями», поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1 для проведення перевірки надано проектну документацію у яку внесені ряд змін в частині архітектурних рішень по поверховості житлового будинку, плануванню квартир, наявності технічного поверху, а саме:

- робочий проєкт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями», поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1 , що наданий замовником у 2018 році суттєво відрізняється від робочого проекту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями», поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1 , у якому наявні дворівневі квартири, зміни розмірів квартир у плані, кількості квартир та відсутній технічний поверх.

Наказом №10/16-1 від 17.10.2016 «Про затвердження проектної документації» затверджена проектна документація (проектні рішення), що не передбачає наявність дворівневих квартир, різного розміру квартир у плані, відсутність технічного поверху.

Також в акті перевірки зазначено, що станом на 21.09.2021, Приватне підприємство «Новобудінвест-Житомир», що є замовником виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями», поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1 не затвердило проєктну, документацію, у яку були внесені зміни в частині дворівневих квартир, розмірів квартир у плані, їх кількості та технічного поверху. Таким чином, скоригована проєктна документація (проект) об`єкта будівництва, що надана для проведення перевірки, не затверджена замовником.

Уповноваженими особами відповідача вказано, що з огляду на зазначене, відповідачем встановлено порушення вимог: ст.ст, 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»; ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деякі постанов Кабінету Міністрів України» від 11.05.2011 №560, Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» від 16.05.2011 №45.

У зв`язку з встановленими порушеннями, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.09.2021 щодо Приватного підприємства «Новобудінвест-Житомир».

На виконанняст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем винесено припис №33/21 від 21.09.2021, згідно з яким ПП «Новобудінвест-Житомир» наданий строк до 28.09.2021 на усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил та встановлено вимогу:

- усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил шляхом затвердження скоригованої проєктної документації на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями», поштова/будівельна адреса: Житомирська область, м. Житомир, вул.Театральна, 21, та подати інформацію про коригування проектної документації до 28.09.2021.

Акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.09.2021, із зазначенням дати розгляду справи про правопорушення (29.09.2021) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 21.09.2021 підписані уповноваженою особою ПП «Новобудінвест-Житомир» директором Сабадашем Андрієм Олексійовичем 22 та 21 вересня 2021 року відповідно, з вказівкою про незгоду з висновками.

29 вересня 2021 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: акт перевірки №50 від 21.09.2021, припис №33/21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 21.09.2021, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.09.2021, винесено постанову №12-Ю/493/21 відповідно до якої визнано винним ПП «Новобудінвест-Житомир» у вчинені правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 47580,00 грн.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №33/21 від 21.09.2021 і постанову про накладення штрафу від 29.09.2021 №12-Ю/493/21, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Процедуру проведення контролю Управліннями Державних архітектурно-будівельних інспекцій, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

При цьому, зазначені у частині 4статті 2 вказаного Закону органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті1, статті3, частин 1,4,6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті4, частин 1- 4 статті5, частини 3 статті6, частин 1 - 4 та 6 статті7, статей9,10,19,20,21, частини 3 статті22цьогоЗакону.

Згідно з ч.ч.1, 11 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553(далі - Порядок №553).

Відповідно до п.5, 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Також п.2, пп. «а» п.3 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - №3038-VI) передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з п.18 Порядку №553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Крім того, пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення позапланового заходу, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд вказує на те, що матеріали справи свідчать, що за результатами здійсненого уповноваженими особами відповідача позапланового заходу державного контролю на зазначеному об`єкті будівництва, складено акт перевірки №50 від 21.09.2021, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил №33/21 від 21.09.2021 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.09.2021, зі змістом яких, ознайомлено під підпис уповноважену особу ПП «Новобудінвест-Житомир» директора Сабадаша Андрія Олексійовича, що свідчить про присутність уповноваженої особи під час проведення перевірки та складання вказаних документів відповідачем. Окрім того, у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.09.2021, з яким директора ПП «Новобудінвест-Житомир" ознайомлено 22.09.2021, зазначено час та дату розгляду справи про правопорушення 10 год 00 хв. 29.09.2021.

Згідно з п.21 Порядку №553 передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Суд погоджується, що вищезазначені документи: акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності містять одночасно із підписом ПП «Новобудінвест-Житомир» директора Сабадаша Андрія Олексійовича і запис про зауваження та незгоду з висновками. Однак суд зауважує, що письмово викладеного обґрунтування із зазначенням причин та/чи підстав на спростування встановлених порушень, доводів протиправності встановлених порушень, позивачем не констатовано та не повідомлено під час перевірки.

Щодо твердження позивача з приводу протиправного неврахування відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення листа №27/09 від 27.09.2021, у якому повідомлено, що згідно з наказом №06/8-1 від 09 червня 2017 року було затверджено коригування проектної документації на об`єкт будівництва: будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Житомир, вул. Театральна, 21, суд зазначає наступне.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244(Порядок №244).

Відповідно до п.п.16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно п.п.19, 20, 21 зазначеного Порядку доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вже зазначалось судом вище, відповідачем дотримано процедуру завчасного повідомлення суб`єкта містобудування про розгляд справи про адміністративне правопорушення ПП «Новобудінвест-Житомир».

На підтвердження виконання вимог припису та спростування встановленого порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме наявності наказу №06/8-1 від 09.06.2017 про затвердження коригування проєктної документації на об`єкті будівництва будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Житомир, вул, Театральна, 21, позивачем надано до суду лист за вих.№27/09 від 27.09.2021, який разом з вищевказаним наказом надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку лише 28.09.2021.

В свою чергу, з об`єктивних причин зазначений лист із вказаними доказами не отриманий та не врахований відповідачем 29.09.2021 під час винесення оскаржуваної постанови, підстав для відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідача не було.

Наведеними обставинами підтверджується помилковість висновку позивача стосовно проведення оскаржуваної перевірки з порушенням вимог чинного законодавства України та дотримання відповідачем норм містобудівного законодавства під час проведення позапланової перевірки.

Що стосується правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

Під час проведення перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем статтей 7 та 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», якими передбачено, що проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об`єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідност.27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані, зокрема, забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 15.4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16 травня 2011 року №45, у разі прийняття рішення щодо коригування проєктної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проєктна документація підлягає погодженню з проєктувальником - розробником проєкту, крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі.

Згідно з п. 14 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою КМУ 13.04.2011 року №466, у разі коли право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або змінено інші відомості про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, а також у разі, коли здійснювалося коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів надсилає повідомлення про такі зміни до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що будівництво об`єктів архітектури здійснюється відповідно до затвердженої замовником будівництва у встановленому порядку проєктної документації. Такий проєкт розробляється відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та не підлягає погодженню з державними органами або органами місцевого самоврядування. До проєкта будівництва можуть бути внесені зміни у встановленому порядку лише за згодою замовника будівництва, за погодженням з розробником первинної проєктної документації та повідомлення про такі зміни до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом під час розгляду справи встановлено, що сторонами не оспорюється ті обставини, що первинна проектна документація, що затверджена наказом №10/16-1 від 17.10.2016 не передбачала наявність дворівневих квартир, різного розміру квартир у плані та наявність технічного поверху на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1 », що у свою чергу встановлено посадовими особами під час проведення перевірки позивача, як суб`єкта містобудування.

Суперечливим у даному випадку, є наявність під час проведення перевірки наказу №06/8-1 від 09.06.2017 «Про затвердження проектної документації», тобто наказу, яким ПП «Новобудінвест-Житомир», як замовник будівництва, затвердив вищевказані коригування проєктної документації на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, матеріали справи свідчать, що згідно з Декларацією про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 », зареєстрованою 08.06.2017 №ЖТ 083171581021, проєктна документація розроблена кооперативом «Архітектор» та затверджена замовником будівництва 17.10.2016 на підставі наказу №10/16-1.

З моменту подачі та реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт, ПП «Новобудінвест-Житомир подало повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт від 09.10.2020, що зареєстровано 16.10.2020 за №211201016936, тільки у зв`язку із зміною особи, відповідальної за проведення технічного нагляду.

Окрім того, 25.06.2021 через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва позивачем поданий акт готовності об`єкта до експлуатації, де зазначено, що проектна документація затверджена директором Кисельовим С.І. відповідно до наказу №10/16-1 від 17.10.2016.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що проєктна документація підлягала внесенню змін, проте корегована проєктна документація не була своєчасно подана до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, окрім того, наказ про затвердження позивачем, як замовником будівництва, корегованої документації не був пред`явлений позивачем і під час проведення перевірки 21 вересня 2021 року.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про те, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради діяло правомірно, оскільки на момент проведення перевірки позивач, представник якого був присутній під час її проведення, не надав наказ про затвердження корегованої проєктної документації.

Суд також бере до уваги конституційні положення, відповідно до яких: власність зобов`язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України); використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (частина сьома статті 41 Конституції України).

Зазначені конституційні положення деталізовані, зокрема у статті 319 Цивільного кодексу України, яка гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та відповідають моральним засадам суспільства; держава не втручається у здійснення власником права власності, але діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, установлених законом.

Верховний Суд також акцентував увагу на тому, що власність не тільки надає перевагу власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов`язує» пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб, обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси всього суспільства.

Значення конституційних положень у сфері захисту права власності у сфері будівництва полягає в обов`язку суб`єктів містобудівної діяльності під час здійснення підготовчих та будівельних робіт неухильно дотримуватися вимог, зокрема, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/13788/15, від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/21784/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.003061.

При цьому будівництво є сферою підвищеної відповідальності, оскільки до такого виду діяльності висуваються більш суворі вимоги, позаяк суб`єкти містобудівної діяльності повинні чітко дотримуватися встановлених правил та вимог до розроблення, затвердження та проведення експертизи проєктної документації, бути готовими надати всі необхідні документи на правомірну вимогу суб`єкта владних повноважень. Негативні наслідки від порушення встановленого порядку корегування проєктної документації та її подання до органів ДАБІ України покладаються на суб`єктів містобудівної діяльності.

Суд вказує, що відхилення об`єкта будівництва від проєктної документації, у тому числі недотримання встановленого порядку корегування проєктної документації може бути підставою для застосування відповідальності, визначеної Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Пунктом 7 частиною 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов`язковим згідно із законодавством.

Таким чином, доводи позивача про відсутність в діях ПП «Новобудінвест-Житомир» об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», є необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи судом встановлено наявність порушення порядку корегування проєктної документації, а саме неподання позивачем, як замовником будівництва, інформації про наказ на підставі якого затверджено коригування проектної документації об`єкта будівництва.

На цій підставі суд зазначає, що доводи позивача щодо протиправності постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12-Ю/493/21 від 29 вересня 2021 року та припису №33/21 від 21 вересня 2021 року щодо усунення порушень у сфері містобудівній діяльності є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. При цьому відповідачем доведено правомірність проведення перевірки позивача та прийняття оскаржуваних рішень.

Підсумовуючи наведене та встановлені обставини у справі, враховуючи принцип "справедливості процесу в цілому" в системі встановленого одиничного порушення процедури, вказане не може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень оскільки, воно не вплинуло на правомірність такого рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Новобудінвест-Житомир" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.