Ухвала

від 07.11.2022 по справі 757/15905/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15905/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Матвійчуку В.П.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

11.08.2022 року та 09.09.2022 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, титульним власником якого є ОСОБА_3 .

В огрунтування позову зазначив, що оскільки ОСОБА_3 здійснив відчуження частини спільного майна ще до пред`явлення позову про його поділ, після відкриття провадження у даній справі існує реальна загроза відчуження й іншого майна, яке наразі перебуває у спільній власності.

Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Також Верховний суд зазначив, що на підставі постанови від 21 серпня 2019 року у справі №761/39201/18, що при розгляді заяви про забезпечення позову не обхідно звернути увагу на те що заявник повинен довести наміри відповідача, щодо відчуження спірного майна або чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Посилання в заяві про можливість відчуження спірного майна на користь третіх осіб без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення.

Як вбачається із матеріалів заяви позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову та не надав підтвердження того, що спірне майно мають намір відчужити, а посилання які містися в матеріалах заяви, не дають достатніх підстав для підтвердження наміру.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149,150 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.М.Соколов