Ухвала

від 15.11.2022 по справі 761/24820/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24820/22

Провадження № 1-кс/761/13759/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 проарешт майна у кримінальному провадженні №42020100000000470, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 жовтня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2022 року на адресуШевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020100000000470, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 жовтня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, а саме на нерухоме майно, що на праві власності належить ТОВ «ФІКСМОЛ» (код 30981085) (стара назва ТОВ «ГОЛУБА НИВА), а саме на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що другим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Україниздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000470, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 жовтня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Так, як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з не встановленою слідством особою, на протязі 2020-2021 роках, на території м. Києва, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (переєстрації) юридичних осіб, завідомо неправдиві відомості, підписав такі документи, та передав їх для подачі до державних реєстраторів та зареєстрував на своє ім`я наступні підприємства, а саме: ТОВ «СМАРТІ НЕТ» (код 44109884), ТОВ «ХЕДЛІ ПРАЙМ» (код 42731547), ТОВ «ЕКСПРЕС ФЛАЙ ГРУП» (код 42446830), ТОВ «ІГРОЛЕНД» (код 41743373), ТОВ «НВФ «ЕФЕКТ ГРУП» (код 42193843), ТОВ «ЄВРОАВТОМАТИК» (код 41934116), ТОВ «ЕКОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ» (код 39921862), ТОВ «КАРАМ+» (код 43549991), ТОВ «ТРІНТ ЛТД» (код 42901480), ТОВ «АНАЛЕЙКС» (код 42711837), ТОВ «ВІБА» (код 42331749), ТОВ «ТАМПЛАШИТ» (код 39885374), ТОВ «КОСМЕТІКС ГРУП» (код 39713842), ТОВ «ЦЕНТРАЛ-НЕТ» (код 44098223), ТОВ «ІНТЕГРАПРОМ СТАЙЛ» (код 37757207), ТОВ «КОМУНАЛ СЕРВІС» (код 40876310), ТОВ «ЛІС-БУДПРОЕКТ» (код 39188110), ТОВ «ЗЕР ГУД» (код 42142170), ТОВ «КІРТЛАЙ» (код 32102655), ТОВ «ФІКСМОЛ» (код 30981085), ТОВ «АРІО-ЛТД» (код 38857037), ТОВ «АВТОЛЮКС ТРАНС» (код 41977851), ТОВ «ПРОМГОРПОСТАЧ» (код 42208571), ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» (код 39800154), ТОВ «БУДІВЕЛЬНО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ - 16» (код 40572567), ТОВ «ТАВРІЙСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ» (код 32992146), ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ» (код 39493409) реквізити яких в подальшому використовували та використовують у своїй злочинній схемі спрямованій на незаконне формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємствам реального сектору економіки, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

08.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у внесенні завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Відповідно до допиту ОСОБА_4 встановлено, що він не має ніякого відношення до ведення господарської діяльності ТОВ «ФІКСМОЛ» (код 30981085) (стара назва ТОВ «ГОЛУБА НИВА), а також не має відношення до правління Товариством, не приймав участь у загальних зборах учасників, а став засновником та директором Товариства за грошову винагороду.

На даний час ТОВ «ФІКСМОЛ» перебуває на обліку у Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації.

Відповідно до отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що ТОВ «ФІКСМОЛ» має у власності нежилі приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що причетні особи до перереєстрації ТОВ «ФІКСМОЛ» на ОСОБА_4 можуть вчинити дії по державній перереєстрації зазначеного товариства на іншу особу - номінального учасника та директора, яка не має наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, а буде використана виключно з метою маніпулювання показниками податкової звітності спрямованої на надання неправомірної податкової вигоди реально діючому сектору економіки та виведення з власності нерухомого майна.

Враховуючи, що ТОВ «ФІКСМОЛ» може використовуватися з метою надання податкової вигоди третім особам у вигляді несплати податків, та легалізації майна отриманого злочинним шляхом, орган досудового розслідування має достатні підстави вважати, що нерухоме майно ТОВ «ФІКСМОЛ» набуто протиправним шляхом.

Постановою детектива Бюро економічної безпеки від 31 серпня 2022 року визнано речовими доказами нежилі приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156, які перебувають у власності ТОВ «ФІКСМОЛ».

Необхідність накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ФІКСМОЛ» обґрунтовується тим, що не застосування цього заходу наддасть змогу невстановлених слідством особам вчинити дії по державній перереєстрації зазначеного товариства на іншу особу - номінального учасника та директора, яка не має наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, а буде використана виключно з виведення з власності нерухомого майна.

За таких обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Прокурор ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про день та час судового засідання, не з`явився. При цьому, надав на адресу суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність. Клопотання підтримує та просить його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучено, а розгляд справи без повідомлення власників є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання прокурора без повідомлення власників майна про час та місце судового засідання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого/прокурора, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986

Разом ізцим,на переконанняслідчого судді,в матеріалахклопотання прокуроромналежним чиномне підтвердженотой факт,що потребидосудового розслідуваннящодо накладенняарешту накорпоративні права ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ», виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власників майна, на яке прокурором планується накласти арешт, враховуючи, що ОСОБА_4 не є єдиним засновником підприємства, а також, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речового доказу для кримінального провадження № 42020100000000470 від 16 жовтня 2020 року.

Слідчий суддя звертає увагу на суто формальний характер постанови детектива від 31 серпня 2021 року, копія якої долучена до матеріалів клопотання, в якій не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, відповідає майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

Прокурор посилається на те, що вказані корпоративні права ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ», які належать ОСОБА_4 , ТОВ «КРЕДОІНВЕСТГРУП», ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , відповідають критеріям ст. 98 КПК України, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Однак такі доводи клопотання є необґрунтованими при тому, що об`єктом злочину, передбаченого ст. 205-1 КК України за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, є підроблені документи, які подаються для державної реєстрації, об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.205-1 КК України передбачає вчинення таких дій: внесення до документів, які подаються для державної реєстрації завідомо неправдивих відомостей, подача документів для державної реєстрації, в які внесені завідомо неправдиві відомості. Таким чином, вважати, що корпоративні права ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ», які належать ОСОБА_4 , ТОВ «КРЕДОІНВЕСТГРУП», ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, в даному кримінальному провадженні - відсутні підстави.

Тобто прокурор вклопотанні необґрунтував можливості(необхідності)використання корпоративних прав ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ», які належать ТОВ «КРЕДОІНВЕСТГРУП», ОСОБА_5 ОСОБА_6 , як доказу у кримінальному провадженні, яке розслідується.

Крім того, даних в підтвердження того, що статутний капітал ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ» сформований за рахунок коштів, набутих кримінально протиправним шляхом не наведено.

Також слідчий суддя зазначає, що до клопотання не надано актуальних даних, які б переконливо свідчили, що станом на день звернення із клопотанням до суду, саме ОСОБА_4 , ТОВ «КРЕДОІНВЕСТГРУП», ОСОБА_5 . ОСОБА_6 належать частки у статутному капіталі ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ», на які прокурор просить накласти арешт.

З урахуванням вищевикладеного, на переконання слідчого судді, досягнення мети досудового слідства в рамках даного кримінального провадження не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на корпоративні права.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотанняпрокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та накладення арешту у кримінальному провадженні №42020100000000470, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 жовтня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, а саме корпоративні права ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ» (код 39493409) в частині часток статутного капіталу, який належить: ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду 25 037 781 грн.; ТОВ «КРЕДОІНВЕСТГРУП» (код 39486999), розмір внеску до статутного фонду 167 753 134 грн; ОСОБА_5 , розмір внеску до статутного фонду 28 793 448 грн; ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного фонду 28 793 448 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 98, 131-132, 169-173, 233-234, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотанняпрокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020100000000470, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 жовтня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1