Постанова

від 14.11.2022 по справі 646/7952/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/7952/19 Номер провадження 22-ц/814/3084/22Головуючий у 1-й інстанції Єжов В.А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

переглянув у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради

на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року, ухвалене суддею Єжовим В.А., повний текст рішення складено дата не вказана

у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров`ю, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров`ю, в якому просила суд стягнути з винних осіб витрати на лікування, придбання ліків у розмірі 70847 грн. та визнати дії Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради протиправними, що призвели до завдання шкоди її здоров`ю.

Позовна заява мотивована тим, що 28 грудня 2017 року о 17-20 годині вона, закінчивши робочий день в офісі комунального підприємства «Обласний інформаційно - технічний центр», розташованому за адресою: м. Харків, набережна Гімназійна, буд. 16, вийшла з будівлі і, прямуючи додому пішки в сторону станції метро «Проспект Гагаріна», пройшовши 20 метрів впала, зачепившись за металеву арматуру, яка виступала з бордюрного каменю пішохідної доріжки і не була огороджена, при цьому було відсутнє зовнішнє освітлення та була погана видимість тротуарної доріжки. В результаті падіння позивач отримала тяжкі травми голови і стегна, швидкою допомогою була доставлена до відділення травматології і ортопедії КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», де їй наклали шви в області лівої брови та 04.01.2018 року провели операцію з приводу перелому шийки стегнової кістки, ендопротезування суглобу. Відповідно до вимог положення «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», затвердженого Постановою КМ України від 22.03.2011 року за №270, 29.12.2017 року на КП «Обласний інформаційно-технічний центр» була створена комісія з розслідування нещасного випадку невиробничого характеру, а також було зроблено фотографування та відеозапис з місця нещасного випадку. 29.12.2017 року після письмового звернення свідка нещасного випадку співробітниці КП «Обласний інформаційно-технічний центр» ОСОБА_2 через сайт Харківської міської ради до Адміністрації Основ`янського району про нещасний випадок і обставини, що призвели до травми, арматура була зрізана невідомо ким. При цьому протягом січня-лютого 2018 року комісія двічі зверталася до адміністрації, у віденні якої знаходиться територія, де трапився нещасний випадок, з проханням надати інформацію щодо підприємства, установи, організації (балансоутримувачів), які відповідальні за утримання об`єкту благоустрою вуличної дорожньої мережі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення осіб, винних в неналежному утриманні пішохідного тротуару, що призвело до нанесення тяжкої шкоди здоров`ю людини. Проте, відповідь Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради так і не була надана. Крім того, свідок нещасного випадку ОСОБА_2 14.02.2018 року через сайт Харківської міської ради вдруге зверталася до міського голови з проханням надати допомогу у визначенні сторони, винної в неналежному утриманні доріг і тротуарів за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого відшкодування цією стороною витрат за проведену позивачу операцію, на яке не отримано відповіді. На підставі викладеного, вважає, що наведеними обставинами та з врахуванням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Харкова, ст.ст. 1166-1168, 1195 ЦК України встановлений причинний зв`язок між бездіяльністю Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, Харківської міської ради, Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради з утримання території за адресом АДРЕСА_1 , та наслідками такої бездіяльності у вигляді того, що дана територія за вказаною адресою не утримувалася в належному стані, що призвело до падіння, отримання перелому та спричинення тілесних ушкоджень і, як наслідок, встановлення позивачу третьої групи інвалідності без строку переогляду, що підтверджується довідкою до акту огляду міжрайонною травматологічною медико-соціальною експертною комісією від 25.04.2018 року №477697, серія 12ААА.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 70 847,00 грн.

Стягнуто з Харківської міської ради судовий збір в розмірі 840,80 грн. на користь держави.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачами не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень, вимога позивача про надання документів, згідно яких, чи на запитуваній території визначений балансоутримувач, не задоволена. За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачами послуг з ремонту прибудинкової території, призвело до того, що позивач перечепилася через арматуру, впала та травмувалася, чим їй було заподіяно матеріальну шкоду, проте, суд першої інстанції прийшов до висновку про обов`язок по відшкодуванню шкоди завданої ОСОБА_1 має покладатися саме на Харківську міську раду. При цьому, роз`яснено, що відповідач не позбавлений права звернення з позовом до винних осіб в порядку регресу.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Харківська міська рада не є балансоутримувачем чи власником будь-яких об`єктів благоустрою в районі прибудинкової території будинку по АДРЕСА_1 . Також зазначає, що згідно позовної заяви подія ушкодження здоров`я відбулася на території земельної ділянки, кадастровий номер 6310138800:02:005:0014, та яка перебуває у користуванні іншої юридичної особи, згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру зазначена земельна ділянка, яка є місцем подій, перебуває на праві оренди землі у АТ «Брокбізнесбанк» згідно договору оренди землі від 11.04.2004 року №88102/04. Таким чином, в момент, коли стався нещасний випадок, утримання території навколо будинку АДРЕСА_1 було обов`язком орендаря згідно умов вказаного договору оренди землі та Правил благоустрою території міста Харкова, тому вважає, що відсутні правові підстави для звернення позивача до Харківської міської ради з вимогою про відшкодування шкоди. За таких обставин, вважає, що позивачем не доведено наявності жодного з елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідним для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, а отже, відсутній причинний зв`язок між діями Харківської міської ради та спричиненням матеріальної шкоди позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача ОСОБА_1 не надходив.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року поновлено Харківській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року. Зупинено дію рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року (а.с. 245).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 січня 2022 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду зазначеної справи, справу призначено до розгляду з повідомленням учасників справи на 12.20 год. 09 червня 2022 року (а.с. 247).

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року справу передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Дорош А.І, суддів Лобова О.А., Триголова В.М. (а.с. 265).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2022 року справу №646/7952/19 прийнято до провадження. Закінчено проведення підготовчих дій у справі за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року. Справу призначено до розгляду в приміщенні Полтавського апеляційного суду на 10.00 год. 14 листопада 2022 року з повідомленням учасників справи (а.с. 266).

У судове засідання 14.11.2022 року до апеляційного суду не з`явилися відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток та повідомлень на офіційні електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 268-271). Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 28 грудня 2017 року о 17-20 годині ОСОБА_1 , закінчивши робочий день в офісі комунального підприємства «Обласний інформаційно - технічний центр», розташованому за адресою: м. Харків, набережна Гімназійна, буд. 16, вийшла з будівлі і, прямуючи додому пішки в сторону станції метро «Проспект Гагаріна», пройшовши 20 метрів, впала, зачепившись за металеву арматуру, яка виступала з бордюрного каменю пішохідної доріжки і не була огороджена, при цьому було відсутнє зовнішнє освітлення та була погана видимість тротуарної доріжки.

Вказане підтверджується наступними документами: 1) актом комісії з розслідування обставин та причин нещасного випадку невиробничого характеру КП «ОІТЦ» від 04.01.2018 року про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з ОСОБА_1 , згідно якого нещасний випадок стався за наступних обставин: після закінчення робочого дня, прямуючи додому в сторону станції метро «Проспект Гагаріна», пройшовши 20 м від будинку АДРЕСА_1 набережна, впала, зачепившись за металеву арматуру, яка виступала з бордюрного каменю пішохідної доріжки, та отримала травму стегна та голови (а.с. 12-13); 2) Повідомленням КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» від 31.05.2018 року №01-467/м, згідно якого, 28.12.2017 року о 17-33 годині до ОСОБА_1 , 60 років, за адресою: АДРЕСА_1 , виїжджала бригада екстренної медичної допомоги, яка після огляду поставила попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забита рана лівої надбрівної області, підшкірна гематома лівой вилиці, забій м`яких тканих лівого стегна і закритий перелом лівого стегна верхньої третини (а.с. 20).

Судом першої інстанції також встановлено, що в результаті травмування ОСОБА_1 була госпіталізована до КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф», де їй наклали шви в області лівої брови та 04.01.2018 року провели операцію з приводу перелому шийки стегнової кістки, ендопротезування суглобу. Згідно повідомлення КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» від 12.01.2018 року №30/234 хвора ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні в травматологічному відділенні КЗОЗ «ОКЛ - ЦЄМД та МК» з 28.12.2017 року по теперішній час з діагнозом - закритий уламковий субкапітальний перелам шийки стегнової кістки ліворуч зі зміщенням. Забійно-рвана рана брові ліворуч, підшкірний крововилив повік ліворуч. У стаціонарі проведені оперативні втручання 28.12.2017 року - первинна хірургічна обробка рани лівої брові, 04.01.2018 року - тотальне ендопротезування лівого кульшового суглобу (а.с. 18).

Суд першої інстанції визнав встановленим причинно-наслідковий зв`язок між падінням позивача та отриманою травмою.

Згідно копії виписки КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого травматологічного відділення №9.20784 ОСОБА_1 перебувала в стаціонарі з 28.12.2017 року до 15.01.2018 року з діагнозом закритий уламковий субкапітальний перелам шийки стегнової кістки ліворуч зі зміщенням, забійно-рвана рана брові ліворуч (а.с. 26-27).

Відповідно до повідомлення КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 02.03.2018 року №30/1223, повідомлення про нещасний випадок невиробничого характеру, який стався з ОСОБА_1 на території Основ`янського району м. Харкова 28.12.2017 року, надано вихідним №30/1170 від 27.02.2018 року, до Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради вказане повідомлення про нещасний випадок відправлено 01.03.2018 року за реєстраційним №1364/06 (а.с. 19).

Згідно повідомлення Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради від 17.01.2018 року №94/0/194-18 звернення потерпілого до районної держадміністрації (виконавчого органу міської ради, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування, можливе у разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку. Письмових повідомлень лікувального-профілактичних заходів (згідно з п.п. 6,9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою КМ України від 22.03.2001 року №270) до Адміністрації не надходило (а.с. 23-24).

Відповідно до копії листка непрацездатності, серія АДВ №245890, виданого КЗОЗ «ОКЛ - ЦЄМД та МК» 15.01.2018 року, ОСОБА_1 з 28.12.2017року по 15.01.2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 21).

Згідно копії довідки, серія 12ААА, № 477697, виданої Міжрайонною травматологічною медико-соціальною комісією 25.04.2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.04.2018 року встановлена третя група інвалідності без строку, протипоказана важка фізична робота, тривале перебування на ногах (а.с. 29).

На підтвердження витрат на лікування позивачем надано наступні дані: платіжне доручення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.01.2018 року №Р24А349542069А53690 на суму 61200,00 грн.; квитанція ТОВ «Аптека №47» від 04.01.2018 року на суму 6 117,05 грн.; товарний чек ТОВ «Аптека №47» №2-Е-Рз-0000085 від 04.01.2018 року на суму 6 117,05 грн; товарний чек ФОП ОСОБА_3 від 03.01.2018 року на суму 2 690,92 грн.; товарний чек ФОП ОСОБА_3 від 04.01.2018 року на суму 600,00 грн. (а.с. 32-41).

Заперечень з боку відповідачів щодо суми стягнення не надходило.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. Пунктом 4 ч.1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. Згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних основах залучати для цього інші підприємства.

Відповідно до розділу 2 Рішення Харківської міської ради Харківської області 11 сесії 6 скликання від 16.11.2011 року «Про встановлення Правил благоустрою території м. Харкова» об`єктами благоустрою (території загального користування) є зокрема: території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору, інші території в межах міста Харкова.

Згідно п. 4.2.1 вказаного рішення підприємства, установи, організації, інші суб`єкти підприємницької діяльності у сфері благоустрою зобов`язані: утримувати або на підставі укладених договорів із спеціалізованими підприємствами, забезпечувати утримання в належному стані території, наданої їм в установленому законом порядку, у тому числі закріпленої за ними, на умовах угоди про організацію взаємовідносин у сфері благоустрою з виконавчими органами Харківської міської ради (адміністрацією відповідного району Харківської міської ради), об`єкти благоустрою (їх частини).

Відповідно до п. 6.1.3 усі роботи по будівництву, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць, проспектів, пішохідних зон та доріжок, іншого покриття повинні здійснюватися балансоутримувачами згідно з проектами та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху.

Відповідно п. 5.4.2 вказаного рішення Харківська міська рада та її виконавчі органи закріплює для утримання у належному стані за підприємствами, установами, організаціями прилеглі до їх земельних ділянок території шляхом укладання Угоди про організацію взаємовідносин у сфері благоустрою між суб`єктом господарської діяльності та виконавчими органами Харківської міської ради (адміністрацією відповідного району Харківської міської ради).

Відповідно до ч. 1, 2 розділу VII наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 року №310 «Про затвердження типових правил благоустрою території населеного пункту» межі утримання прилеглих територій підприємств, установ, організацій наведено у додатку до цих Типових правил (на власників або користувачів земельних ділянок покладається утримання прилеглої територія, а саме двори, тротуари, майданчики, покриття проїжджої частини вулиці, інші території земельних ділянок, що надані у власність або користування юридичним або фізичним особам - 20 м від межі земельної ділянки та до проїжджої частини вулиці.

Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями території визначають відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою або власник, якщо територія перебуває у приватній власності.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Тобто, організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради.

Відповідно до листа Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від 05.03.2018 року №В-11-8013/0/1-18-300/0/131-18, тротуар, розміщений уздовж офісної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на балансі КП «Дорремстрой» не знаходиться (а.с. 100).

Згідно листа Адміністрації району від 27.04.2018 року 3М-10/16289/0831 металеву арматуру, яка спричинила нещасний випадок, демонтовано працівниками КП «Жилкомсервіс», на балансі якого вказана будівля або її окремі приміщення не знаходяться (а.с. 101-104).

Згідно наданих письмових пояснень відповідачів, що викладені у запереченнях, земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:02:005:0014), яка є місцем подій, згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру перебуває на праві оренди землі у АТ «Брокбізнесбанк» згідно договору оренди землі від 11.04.2004 року №88102/04.

Однак належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що АТ «Брокбізнесбанк» є балансоутримувачем земельної ділянки, де сталося місце події та травмування позивача, відповідачами не надано.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності договору на визначення балансоутримувача вказаної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 та відсутності належних доказів, якими встановлено передання її на баланс будь-якому підприємству, враховуючи те, що саме на виконавчий комітет Харківської міської ради покладено обов`язок забезпечити її належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить її негативний вплив на мешканців міста, обов`язок з відшкодування заподіяної позивачці майнової шкоди внаслідок падіння та травмування через арматуру, у даному випадку повинно бути покладено саме на виконавчий комітет Харківської міської ради.

При цьому судом першої інстанції враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.04.2018року (провадження № 61-6202св18), яка відповідно до ст. 263, 417 ЦПК України є обов`язковою для судів.

Крім того, суд першої інстанції визнав, що у порушення ст. 12, 81 ЦПК України відповідачами не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень, вимога позивача про надання документів, згідно яких чи на запитуваній території визначений балансоутримувач, не задоволена.

З врахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачами послуг з ремонту прибудинкової території призвело до того, що позивач ОСОБА_1 перечепилася через арматуру, впала та травмувалася, чим їй було заподіяно матеріальну шкоду, а обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої ОСОБА_1 , має покладатися саме на Харківську міську раду.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення усієї суми матеріальної шкоди з Харківської міської ради, суд першої інстанції відмовив у позові про солідарне стягнення матеріальної шкоди з Адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради.

Водночас, судом першої інстанції роз`яснено, що відповідач не позбавлений права звернення з позовом до винних осіб в порядку регресу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Харківської міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 70847 грн., оскільки саме ця сума підтверджена платіжними документами та відповідає призначенням лікарів, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Предметом позовуу данійсправі є відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров`я позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявності вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин.

Тобто законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим, позивач має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада посилається на те, що позивачем ОСОБА_1 не доведено наявності жодного з елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідним для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, а отже відсутній причинний зв`язок між діями Харківської міської ради та спричиненням матеріальної шкоди позивачу, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог та стягнення шкоди з Харківської міської ради.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника, з наступних підстав.

Факт падіння ОСОБА_1 , що призвело до її травмування та отримання тілесних ушкоджень, розмір матеріальних збитків, підтверджених наданими позивачем доказами, не заперечувалося відповідачами у справі під час розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання; зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Згідно ст. 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Частиною 1 статі 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Підпунктом 7 пункту а частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за належним утриманням та своєчасним ремонтом об`єкта благоустрою, а обов`язок з відшкодування заподіяної особі майнової шкоди внаслідок падіння (спотикання), отримання тілесних ушкоджень покладається у даному випадку саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу.

Харківська міська рада стверджує, що подія ушкодження здоров`я ОСОБА_1 відбулася на території земельної ділянки, кадастровий номер 6310138800:02:005:0014, яка згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру перебуває на праві оренди землі у АТ «Брокбізнесбанк» згідно договору оренди землі від 11.04.2004 року №88102/04. Тобто, в момент, коли стався нещасний випадок, утримання території навколо будинку АДРЕСА_1 було обов`язком орендаря згідно умов вказаного договору оренди землі та Правил благоустрою території міста Харкова.

Проте, колегія суддів зазначає, що АТ «Брокбізнесбанк» у даному випадку не є балансоутримувачем території, де сталася подія, оскільки відповідачем всупереч ст. 12, 81 ЦПК України не надано договору про визначення АТ «Брокбізнесбанк» балансоутримувачем вказаної території біля будинку АДРЕСА_1 .

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що Харківська міська рада не визначила балансоутримувача, який би відповідав за утримання та своєчасний ремонт об`єктів благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 , і саме відповідач повинен забезпечувати контроль за станом їх утримання та проведення своєчасного ремонту.

За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності договору на визначення балансоутримувача земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 та відсутності належних доказів на підтвердження передачі її на баланс будь-якому підприємству, враховуючи те, що згідно чинного законодавства України саме на виконавчий комітет Харківської міської ради покладено обов`язок забезпечити її належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить її негативний вплив на мешканців міста, обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння та травмування через арматуру у даному випадку повинно бути покладено саме на виконавчий комітет Харківської міської ради.

Отже, Харківською міською радою не доведено відсутність вини, зокрема, чи у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин, а тому враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів вважає, що доводи відповідача про те, що позивачем не доведено наявності жодного з елементів складу цивільного правопорушення, зокрема наявності причинно-наслідкового зв`язку між заподіянням шкоди та бездіяльністю відповідача спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги фактично є доводами заперечень проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, доводи та вимоги апеляційної скарги, в межах яких суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

РішенняЧервонозаводськогорайонного судум.Харкова від10лютого 2021року - залишити без змін.

Відновити дію рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2022 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов