Постанова

від 15.11.2022 по справі 927/365/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. Справа№ 927/365/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

від прокуратури: Синюк І.А. (посвідчення № 058173 від 01.12.2020);

від відповідача 1: Кальний О.В. (у порядку самопредставництва юридичної особи, в режимі відеоконференції);

від відповідача 2, третьої особи: не з`явилися

розглянувши матеріали апеляційної скарги Прилуцької окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022, (повний текст складено 19.08.2022)

у справі № 927/365/22 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом Керівника Прилуцької окружної прокуратури

до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяни Володимирівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису державного реєстратора про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Керівник Прилуцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяни Володимирівни, в якому просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 23.09.2021 № 452 «Про припинення Леляківського ЗЗСО 1 ст.»; 2) скасувати запис № 1000431110016000069 від 20.12.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В. про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

2.1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 позов залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 05.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Прилуцької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки та інші центральні органи виконавчої влади у сфері загальної середньої освіти, Освітній омбудсмен не наділені повноваженнями перевіряти та контролювати законність рішень органів місцевого самоврядування.

4.2. При цьому апелянт вказує на те, що державний контроль за додержанням положень актів з питань ліквідації комунального закладу освіти з боку органів місцевого самоврядування на цей час не віднесений до компетенції жодного державного органу.

4.3. Апелянт також зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач порушив вимоги про освіту та процедуру прийняття таких рішень, що зумовило порушення конституційних прав мешканців громади та відповідно суспільних інтересів держави.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 08.11.2022 та 15.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли аналогічні за змістом відзиви відповідача Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (відповідач 1) на апеляційну скаргу, в яких відповідач 1 просить відмовити у задоволенні апеляційних вимог у повному обсязі, а оскаржувану ухвалу - залишити в силі.

5.2. У поданих відзивах відповідач 1 вказує на те, що норми про ліквідацію закладу загальної середньої освіти є складовою законодавства про загальну середню освіту, оскільки закріплюються у статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Право освітнього омбудсмена представляти інтереси в суді кореспондується з відповідними повноваженнями - здійснювати представництво в суді. Вважає, що в даному спорі не може йти мова про порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства, адже законодавство про охорону дитинства передбачає наявність інших органів, уповноважених захищати інтереси дітей.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022, матеріали апеляційної скарги Прилуцької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 927/365/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2022 зобов`язано Господарський суд Чернігівської області направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/365/22. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Прилуцької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріали справи № 927/365/22 до Північного апеляційного господарського суду.

6.3. Супровідним листом № 927/365/22/10-07/867/22 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/365/22.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 поновлено Прилуцькій окружній прокуратурі строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 927/365/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прилуцької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 927/365/22, повідомлено учасників справи, що розгляд справи за вказаною апеляційною скаргою відбудеться 15.11.2022.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. 10.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача 1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 задоволено, постановлено проводити судове засідання 15.11.2022 у режимі відеоконференції.

7.2. 15.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла повторна заява відповідача 1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

7.3. В судовому засіданні 15.11.2022 прокурор підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області.

7.4. Представник відповідача 1 в судовому засіданні 15.11.2022 проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

7.5. Відповідач 2 та третя особа явку своїх представників в судове засідання 15.11.2022 не забезпечили, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

7.6. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" (у редакції на дату прийняття рішення), ч. 3 ст. 66 Закону України "Про освіту", п. 5, 12 Порядку № 996, без проведення громадського обговорення проекту рішення про ліквідацію навчального закладу та без урахування думки територіальної громади, без дотримання строків прийняття відповідного рішення, з порушення встановлених законодавством процедури та порядку його прийняття, внаслідок чого порушено конституційні права мешканці територіальної громади на освіту та інтереси держави в сфері охорони дитинства та освіти.

8.2. У листі від 10.12.2021 №02-25/4929 Варвинська селищна рада повідомила Прилуцьку окружну прокуратуру, що у с. Леляки кількість дітей віком від 0 до 6 років становить 8 осіб (а.с. 20).

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Як вбачається із листа-відповіді Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області № 02-25/1226 від 10.05.2022 останньою повідомлено керівника Прилуцької окружної прокуратури, що до компетенції органів місцевого самоврядування не віднесено повноважень захисту законних інтересів держави (а.с. 22).

9.2. Відповідно до протоколу громадських слухань обговорення питання припинення діяльності або ліквідації Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 08.07.2021 за результатами обговорення жителі с. Леляки одностайно висловили думку і проти ліквідації, і проти призупинення роботи Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 29-30).

9.3. Рішенням Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області № 452 від 23.09.2021 припинено діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 34).

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позову керівника Прилуцької окружної прокуратури без розгляду, з огляду на такі доводи.

10.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

10.3. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

10.4. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

10.5. У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

10.6. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

10.7. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

10.8. Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

10.9. У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

10.10. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) дійшла висновку, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини п`ятої статті 56 ЦПК України).

10.11. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом.

10.12. Згідно із п. 7 ст. 1 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

10.13. Відповідно до п. 1.4. статуту Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області засновником (власником) даного закладу освіти є Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 38 об.).

10.14. Таким чином, лише до повноважень відповідача 1 (Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області) належить ліквідація (припинення) Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

10.15. Предметом спору у справі виступає саме встановлення законності або незаконності прийняття відповідачем 1 спірного рішення про ліквідацію вказаного вище закладу освіти.

10.16. Прокурором в обґрунтування позову вказується на те, що оскаржуване рішення відповідача 1 порушує права та інтереси жителів с. Леляки та відповідно призводить до порушення інтересів держави, якою гарантовано право на освіту та доступність освіти, право на безоплатну освіту.

10.17. ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

10.18. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується протоколом громадських слухань обговорення питання припинення діяльності або ліквідації Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 08.07.2021 жителі с. Леляки одностайно висловили думку проти ліквідації Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 29-30).

10.19. Таким чином, вказані обставини свідчать про незгоду громади села Леляки із ліквідацією Леляківського закладу загальної середньої освіти І ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про відсутність доказів того, що оскаржуване рішення порушує права мешканців Леляки, які мають дітей вказаного віку, є необґрунтованим враховуючи також те, що право на освіту є беззаперечним законодавчо визначеним правом громадян України.

10.20. В той же час в подальшому спірним рішенням відповідача 1 № 452 від 23.09.2021 вказаний вище заклад освіти був ліквідований.

10.21. Прокурор у цій справі звернувся із позовом, оскільки Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області є одним зі співвідповідачів, рішення якої оскаржується через недотримання вимог законодавства та порушення прав територіальної громади села Леляки на освіту.

10.22. З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, територіальної громади села Леляки, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Варвинську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення ради, при цьому єдиним органом, що приймає рішення про ліквідацію спірного закладу освіти є її засновник ( у даному випадку відповідач 1), а повноваженнями контролю за прийняттям такого рішення не наділений жодний орган державної влади у сфері освіти, висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є необґрунтованим.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів погоджується із аргументами апелянта про не наділення повноваженнями щодо перевірки та контролю законності прийняття рішень органів місцевого самоврядування центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади у сфері загальної середньої освіти, освітнього омбудсмена.

11.2. Також, колегія суддів приймає аргументи апелянта, що державний контроль за додержанням положень актів з питань ліквідації комунального закладу освіти з боку органів місцевого самоврядування не віднесений до компетенції жодного державного органу.

11.3. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи.

12. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

12.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

12.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

12.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

12.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

12.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

12.6. Згідно із частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

12.7. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

12.8. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

12.9. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

12.10. Частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

12.11. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

12.12. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

12.13. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).

13. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

13.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, а саме наявності підстав для пред`явлення позову Прилуцькою окружною прокуратурою в інтересах держави.

13.2. Апеляційну скаргу Прилуцької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 927/365/22 задовольнити.

13.3 Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 927/365/22 скасувати.

13.4. Справу № 927/365/22 направити до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.

14. Розподіл судових витрат:

14.1 Положеннями ч. 14 ст. 129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

14.2 Разом з тим, оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1, 4 ч. 1 ст. 280, ст. 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Прилуцької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 927/365/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2022 у справі № 927/365/22 скасувати.

3. Справу № 927/365/22 направити до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області, за результатами розгляду справи, здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Прилуцької окружної прокуратури.

5. Справу № 927/365/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.11.2022.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова