Постанова

від 09.11.2022 по справі 924/1798/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року Справа № 924/1798/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Кочергіної Варвари Вікторівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2022 (повний текст - 29.07.2022) у справі №924/1798/15 (суддя Вибодовський О.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод", м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька обласна машинно-технологічна станція", м.Красилів

про визнання банкрутом

учасники провадження не забезпечили явку своїх представників

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2022 у справі №924/1798/15 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора від 12.05.2021 про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку із доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька обласна машинно-технологічна станція" про стягнення 11039355,85 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою Арбітражний керуючий Кочергіна Варвара Вікторівна звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі зазначає, що під час процедури банкрутства ліквідатором неодноразово надавалися відомості про те, що жодного документу щодо фінансово-господарської діяльності банкрута колишнім керівником ліквідатору не передавались та умисно не надані відомості про місцезнаходження майна яке обліковується за банкрутом ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі. Тобто зробити саме фінансовий аналіз банкрута не можливо у зв`язку з відсутністю будь яких фінансово-господарських документів. А їх не надання свідчить про винуватість з боку колишнього керівника банкрута який таким чином приховав ознаки неплатоспроможності банкрута.

Стверджує, що всі об`єктивні обставини свідчать про те що колишній керівник банкрута не діяв в інтересах юридичної особи і його поведінка не є добросовісною та розумною, та він всіляко перевищував свої повноваження. Колишнім керівником банкрута створювались перешкоди ліквідатору щодо встановлення місцезнаходження майна яке обліковувалось за банкрутом.

Зазначає, що після встановлення загрози неплатоспроможності, керівник повинен невідкладно надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна відомості щодо ознак банкрутства, а саме загрози неплатоспроможності. Такі дії колишнім керівником не вчинялись, що і призвело до відкриття провадження в справі про банкрутство.

Звертає увагу, що якщо відсутня можливість відновлення платоспроможності керівник боржника відповідно до статуту боржника та законодавства ініціювати проведення зборів та отримання рішення вищого органу управління боржника про подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та уповноваження керівника боржника подати таку заяву. Однак відповідачем такі дії не вчинялись, що і свідчить про недобросовісну та не розумну поведінку під час виконання своїх повноважень або навмисне приховування фінансового стану підприємства.

Відсутність вини у діях керівника боржника, причинно-наслідкового зв`язку між діями керівника і незадоволенням вимог кредиторів, а також завдання останнім збитків у господарських відносинах покладається на керівника в порядку ч.2.ст.614 Цивільного Кодексу України, якою передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Також апелянт зазначає, що керівник боржника має у місячний строк з моменту виникнення загрози неплатоспроможності подати до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з відповідними додатками та доказами виникнення загрози неплатоспроможності. Такі дії відповідачем також не були вчинені. Зазначених зобов`язань ОСОБА_1 , колишній директор банкрута, не виконав, хоча повинен був вчинити весь комплекс дій щодо запобігання банкрутства.

Окрім не вчинення зазначених дій, відповідачем, як керівником були вчинені дії щодо приховування сільськогосподарської техніки в період фактичного погіршення фінансового становища.

Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора.

Також скаржник вважає, що колишнім директором умисно були знищені або приховані документи фінансово-господарської діяльності аби позбавитися боргового навантаження заздалегідь готуючи до цього: втрачені первинні документи задля неможливості здійснення аналізу фінансових показників та встановлення причин які призвели до банкрутства.

У відповідності з п.9.ч.2.ст.162 ГПК України скаржник повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 6 000,00 гривень, з яких 2 000,00 гривень - витрати по підготовки адвокатом позову, 4000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу адвоката за участь в судовому засіданні.

На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28 липня 2022 року та постановити нове рішення яким позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 з будь-якого рахунку виявленого в ході виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька обласна машинно-технологічна станція» грошові кошти в сумі 11039355,85 гривень 85 коп. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області.

15.08.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №924/1798/15.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Кочергіної Варвари Вікторівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2022 у справі №924/1798/15 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі - 2481,00 грн та докази надсилання копії скарги сторонам у справі.

30.08.2022 на адресу суду від скаржника надійшли докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2481,00 грн та докази надсилання копії скарги сторонам у справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого Кочергіної Варвари Вікторівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2022 у справі №924/1798/15. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2022 об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам справи у строк до 16.09.2022 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо доводів та вимог апеляційної скарги.

У зв`язку із тимчасовою втратою працездатності судді - члена колегії Коломис В.В., судове засідання 21.09.2022 об 11:00год. не відбулося.

Ухвалою від 23.09.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 09.11.2022 об 11:00 год.

08.11.22 року від арбітражного керуючого Кочергіної Варвари Вікторівни надійщло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги та проведення його в режимі відеоконференції. Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки явка учасників провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалася, представники належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Крім цього 09.11.22 року на дресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Шустера Я.В. надійшла заява про розгяд справи без участі повноважного представника, оскільки останній не має можливості прийняти участь у даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Ухвалою суду 13.11.2015 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька обласна машинно-технологічна станція", м.Красилів, Хмельницької області до розгляду та призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою суду від 14.12.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хмельницька обласна машинно-технологічна станція", м.Красилів, Хмельницької області, визнано вимоги кредитора ТОВ науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод", м.Херсон в сумі 10 977 757, 98грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів.

Призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Хмельницька обласна машинно-технологічна станція", м.Красилів, Хмельницької області арбітражного керуючого Кочергіну Варвару Вікторівну, АДРЕСА_1 , та зобов`язано розпорядника майна подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду.

Ухвалою суду 28.03.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою суду від 03.01.2017 визнано ТОВ "Хмельницька обласна машинно-технологічна станція", м.Красилів, м.Красилів, вул.Грушевського, буд.1, код:38720026 банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру банкрута на строк 12 місяців та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кочергіну Варвару Вікторівну, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ліцензія серія АВ499216 від 16.02.2010, свідоцтво №1521 від 25.07.2013р., E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

На адресу суду 12.05.2021 від ліквідатора надійшла заява про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Пунктом 4, Прикінцевих та перехідних положень "Кодексу України з процедур банкрутства" установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Таким законом, який передбачає поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Кодекс України з процедур банкрутства.

Так, відповідно до приписів ст.215 ГК України, встановлено підстави відповідальності за порушення законодавства про банкрутство, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Так, відповідно до п.2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства при здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство 16.02.2017 року ліквідатором від державного реєстратора Красилівської районної державної адміністраці отримано правовстановлюючі документи банкрута, завірену копію Статуту ТОВ «Хмельницької Машинно-технологічної станції», м. Красилів та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за суб`єктом (юридичної особи банкрута) та за юридичною адресою банкрута.

16.02.2017 ліквідатор звернувся до Красилівської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області із зверненням та отримав копії документів на підставі яких в 2013 році з моменту реєстрації ТОВ «Хмельницька МТС» перебувало на обліку.

17.02.2017 ліквідатором подано запит до ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області та отримано відомості з уніфікованої автоматизованої електронно - облікової системи, про перелік майна, його технічні дані, номерні знаки сільськогосподарської техніки яка була поставлена на облік та терміни її реєстрації.

Ліквідатором подано запит до сервісного центру РСЦ МВС в Хмельницькій області та отримано 23.03.2017 отримано відомості про відсутність реєстрації транспортних засобів банкрута в період з 2013 по 2017 рік.

Ліквідатором 17.02.2017 подано до Красилівського відділу поліції заяву про вчиненя злочину з боку посадових осіб банкрута ОСОБА_1 (керівника) та ОСОБА_2 (бухгалтера).

Ліквідатором 17.02.2017 подано до Красилівського відділу поліції заяву про вчинення злочину, вилучення майна з території банкрута та про необхідність забезпечення охорони громадського порядку.

15.03.2017 ліквідатором подано запит до Красилівської міської ради Хмельникцької області та отримано 28.03.2017 відомості щодо прав на земельну ділянку за адресою банкрута м. Красилів , вул.Грушевського, 1 в якому вказано, що за даною адресою земельна ділянка перебуває в довгостроковій оренді за ФОП Галишук Оксаною Олександрівною та вона є власником нерухомого майна розташованого за адресою банкрута.

Ліквідатором 16.03.2017 подано до Красилівського відділу поліції заяву про вилучення майна з території банкрута та про необхідність забезпечення охорони громадського порядку.

Під час виконання повноважень арбітражним керуючим направлено запит на адресу Красилівської ОДПІ ГУ ДФС України про наявність у банкрута відкритих банківських рахунків.

Згідно відомостей Красилівської ОДПІ ГУ ДФС України за банкрутом наявний електронний рахунок відкритий Державним казначейством України №37515000179626 адміністратором якого є ДФС України. На адресу ДФС України направлено листа про необхідність закриття рахунку оскільки рахунок з моменту відкриття не використовувався. Рахунки були закриті.

Ліквідатором зазначено, що під час здійснення ліквідаційної процедури 07.07.2017р. ліквідатору стало відомо, що в Теофіпольскому районі Хмельницької області знаходиться майно банкрута.

Під час проведення вилучення майна ліквідатором неодноразово викликалися представники Теофіпольскої ГУНП України, для забезпечення громадського порядку та можливості опису майна та передачі його на відповідальне зберігання.

27 вересня 2017 року на підставі рішення комітету кредиторів майно було передано на відповідальне зберігання без права розпорядження представнику ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод».

Щодо надання відомостей щодо місцезнаходження майна банкрута ліквідатор звертався до органів ГУНП та прокуратури Хмельницької області.

До матеріалів справи ліквідатором долучено постанову Красилівського районного відділу поліції від 30.11.2018р. про закриття кримінального провадження у зв"язку із відсутністю в діях посадових осіб ТОВ "Святець", с.Святець, Теофіпольського району складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 статті 61 КУзПБ одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Саме детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що в матеріалах справи відсутні докази на проведення ліквідатором аналізу фінансового становища банкрута, причини банкрутства ТОВ «Хмельницька обласна МТС» ліквідатором не встановлені.

Відповідно до правової позиції викладеній у постанові Верховного Суду України від 30.10.2019 у справі №906/904/16 «Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників у тому числі керівника, при наявності підтвердження вини у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності».

Частиною 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв"язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Ліквідатор подає дану заяву лише виключно у ліквідаційній процедурі, в зв`язку з тим, що пред`явити таку вимогу можна лише після вчинення усієї повноти дій спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржника. Якщо після реалізації коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, у ліквідатора виникає право на пред`явлення субсидіарної вимоги, виключно з наявністю такого права пов`язаний розмір субсидіарної вимоги (постанова ВС від 20.03.2019 року у справі №5024/980/2011).

Ліквідатор подає таку заяву лише після реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами (Постанова ВС від 30.10.2019 року в справі №906/904/16).

Правом подавати заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

Аналіз фінансового стану банкрута в поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами в справі про банкрутство дозволяє виявити наявність або відсутність вини засновників (учасників, акціонерів) чи інших осіб, у т. ч. керівника боржника, у доведенні до банкрутства юридичної особи. За наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у т. ч. керівника боржника. Ліквідатор для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси і розрахунків з кредиторами на підставі здійснення такої реалізації в ліквідаційній процедурі за неповного погашення кредиторської заборгованості банкрута (Постанова Верховного Суду від 30.10.2019 р. у справі №906/904/16)

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що як вбачається із матеріалів справи ліквідатором не надано жодних доказів на підтверження вини колишнього керівника банкрута ОСОБА_1 , не сформована ліквідаційна маса, не визначена різниця між вимогами кредиторів та ліквідаційною масою.

На даний час майно банкрута не оцінене та не реалізоване. Заява про притягення до субсидіарної відповідальності містить загальну суму вимог кредиторів.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо вилучення майна банкрута, його оцінки та включення до ліквідаційної маси.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як встановлено ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини справи, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що Господарський суд Хмельницької області дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку із доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька обласна машинно-технологічна станція" у розмірі 11039355,85 грн.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Кочергіної Варвари Вікторівни на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2022 у справі №924/1798/15 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.11.2022р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.