Постанова

від 31.10.2022 по справі 904/7181/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7181/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Бурчак А.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Ємельянов В.А., посвідчення №065941 від 09.11.2021 р., представник;

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 (повний текст складено та підписано 03.08.2022 суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №904/7181/20

за позовом Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради, село Глеюватка, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", с. Зелене Поле Дніпропетровської області

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання удаваним та недійсним договору та зобов`язання звільнити земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Керівник Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с. 7-13 том 2) просить:

- визнати удаваним договір про спільну діяльність від 17.01.2020 № 1, укладений між КЗ "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та ФОП Бовкун Сергієм Гавриловичем;

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 17.01.2020 № 1, укладений між КЗ "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та ФОП Бовкун Сергієм Гавриловичем;

- зобов`язати ФОП Бовкун Сергія Гавриловича звільнити земельні ділянки (кадастрові номери 1221885900:05:001:0061, 1221885900:05:001:0062, 1221885900:05:001:0063, 1221885900:05:001:0064, 1221885900:05:001:0065, 1221885900:05:001:0066) загальною площею 67,0 га, які він займає на підставі договору про спільну діяльність від 17.01.2020, укладеного з КЗ "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність вимогам чинного законодавства укладеного між сторонами договору про спільну діяльність.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано удаваним та недійсним договір про спільну діяльність від 17.01.2020 № 1, укладений між КЗ "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Бовкун Сергієм Гавриловичем. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича звільнити земельні ділянки (кадастрові номери 1221885900:05:001:0061, 1221885900:05:001:0062, 1221885900:05:001:0063, 1221885900:05:001:0064, 1221885900:05:001:0065, 1221885900:05:001:0066) загальною площею 67,0 га, які він займає на підставі договору про спільну діяльність від 17.01.2020, укладеного з КЗ "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради". Стягнуто з Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 4 372 грн 00 коп. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 4 372 грн 00 коп.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що правомірність звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підтверджено постановою Верховного Суду від 09.11.2021 у даній справі.

Відповідач-1 є постійним користувачем земельних ділянок загальною площею 67,0 га. Сторонами фактично передбачено виділення для спільної діяльності земельні ділянки, перелік яких наведено в п.1 договору та які належать відповідачу-1 на праві постійного користування. ФОП Бовкун С.Г. використувує земельні ділянки за призначенням і станом на час розгляду справи їх не звільнив шляхом повернення власнику (або постійному земелкористувачу).

Спірний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, проте сторонами не було дотримано істотних умов та порядку укладення договору оренди землі, визначених Цивільним та Земельним кодексами України, Законом України "Про оренду землі", в зв`язку із чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного договору, який було вчинено з метою приховати договір оренди земельної ділянки, удаваним та недійсним. Тобто, спосіб захисту, обраний прокурором є належним.

Доказів звільнення спірної земельної ділянки відповідачем 2 матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про зобов`язання Бовкун С.Г. звільнити земельну ділянку заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, ФОП Бовкун Сергій Гаврилович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити без розгляду позовну заяву.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд в своєму рішенні зазначає, що оскільки КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» в оспорюваному договорі передбачено виділення для спільної діяльності земельних ділянок, які належать йому на праві постійного користування, то фактично сторонами укладено договір оренди.

Однак, вказаний факт жодним чином не підтверджує того, що договір про спільну діяльність є удаваним правочином, та укладався з метою приховати договір оренди земельних ділянок.

- обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор на підтвердження того, що зазначений договір є удаваним, не посилався на належні та допустимі докази, а лише вдався до власного трактування умов оспорюваного договору. Суд в оскаржуваному рішенні також не навів жодних належних та допустимих доказів на підтвердження удаваності оспорюваного договору.

- акти прийому-передачі земельних ділянок сторонами договору не складалися, оскільки спільна діяльність передбачає саме об`єднання майна та зусиль і не передбачає передачу земельних ділянок іншому суб`єкту підприємницької діяльності.

Судом не надано оцінку тому, що хоча КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» є неприбутковою організацією, однак згідно п. 7.3 Статуту Закладу визначено додаткові джерела фінансування (крім коштів обласного бюджету), а саме це можуть бути інші кошти та джерела, що не заборонені чинним законодавством України.

- хибним та бездоказовим є посилання суду в оскаржуваному рішенні, що спільної діяльності за договором не здійснювалося, а відбувалося платне користування ФОП Бовкун С.Г. земельними ділянками, наданими Комунальним закладом у користування для отримання прибутку, тому суд визначив наявність підстав застосування до спірного правочину правил, передбачених для договору оренди землі.

- судом в оскаржуваному рішенні не вмотивовано, що правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 17.01.2020 року, спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, оскільки за наявних у справі доказів спірна земельна ділянка не вибувала із державної власності, знаходиться в законному постійному користуванні КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», використовується за призначенням, передбаченим земельним законодавством, статус земельної ділянки залишається незмінним, а сам договір містить усі істотні умови необхідні саме для договору про спільну діяльність.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Криворізька північна окружна прокуратура Дніпропетровської області у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що:

- згідно п. 4.1. Договору внесок сторони -1. Комунального закладу "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", визначається виключно у вигляді доступу до земельної ділянки іншими учасниками спільної діяльності з метою обробітку. Частка сторони складає 50%.

Внеском сторони-2, ФОП Бовкун С.Г., є особиста трудоваучасть із застосування власного інвентарю, техніки для обробітку землі, посівних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів засобів захисту рослин. Частка сторони складає-2 складає 50% (п. 4.2. договору).

Прибуток, що отримується сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначеним у розділі 4 договору (п. 6.3 договору).

- спірний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, проте сторонами не було дотримано істотних умов та порядку укладення договору оренди землі, визначених Цивільним та Земельним кодексами України. Законом України "Про оренду землі", суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного договору, який було вчинено з метою приховати договір оренди земельної ділянки, удаваним та недійсним. Тобто, спосіб захисту, обраний прокурором є належним.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2022 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/7781/20. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

09.09.2022 справа №904/7181/20 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме:

- оригіналу платіжного документа про досплату судового збору у сумі 3 605,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20;

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 03.10.2022 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20 відмовлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 31.10.2022 о 12:00 годин.

Про дату час і місце розгляду справи скаржник був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку на його електронну адресу копії ухвали суду про відкриття апеляційного провадження (т.5 а.с. 81)

Інші учасники провадження про дату час і місце розгляду справи були повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку на їх електронні адреси копії ухвали суду про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представників не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

31.10.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

24.03.2006 розпорядженням голови Криворізької районної державної адміністрації №192-р ОКЗ "Зеленопільський психоневрологічний будинок-інтернат" у постійне користування надано шість земельних ділянок загальною площею 67,0 га (24,8190га, 8,6344га, 10,1840га, 5000га, 13,1480га та 5,7146га) на території Глеюватської (колишньої Шевченківської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області для ведення підсобного сільського господарства.

Право ОКЗ "Зеленопільський психоневрологічний будинок-інтернат" на постійне користування земельними ділянками підтверджується документами:

- на земельну ділянку площею 24,8190га з кадастровим номером 1221885900:05:001:0061 підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №045323, виданим 14.07.2006 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землі та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030612100013;

- на земельну ділянку площею 8,6344га з кадастровим номером 1221885900:05:001:0062 підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №045324, виданим 14.07.2006 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землі та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030612100014;

- на земельну ділянку площею 10,1840га з кадастровим номером 1221885900:05:001:0063 підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №045325, виданим 14.07.2006 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землі та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030612100015;

- на земельну ділянку площею 4,5000га з кадастровим номером 1221885900:05:001:0064 підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №045326, виданим 14.07.2006 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землі та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030612100016;

- на земельну ділянку площею 13,1480га з кадастровим номером 1221885900:05:001:0065 підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №045327, виданим 14.07.2006 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землі та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030612100011;

- на земельну ділянку площею 5,7146га з кадастровим номером 1221885900:05:001:0066 підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №045328, виданим 14.07.2006 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землі та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030612100012.

Цільове призначення (використання) земельних ділянок визначено вказаними Державними актами "для ведення підсобного сільського господарства".

Обласний комунальний заклад "Зеленопільський психоневрологічний будинок-інтернат" реорганізований в Комунальний заклад "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", засновником якого є Дніпропетровська обласна рада.

Згідно п. 3.7 Статуту КЗ "Зеленопільський ПНІ" ДОР", заклад є неприбутковою організацією відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 4.6 Статуту визначено, що заклад здійснює користування земельними ділянками й іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства України.

17 січня 2020 року між Комунальним закладом "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (Сторона 1/відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем Бовкун Сергієм Гавриловичем (Сторона 2/відповідач-2) укладено договір №1 про спільну діяльність.

За умовами розділу 1 договору сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль та майна спільно діяти для: досягнення позитивного економічного результату (мети) шляхом спільної діяльності (СД) щодо обробітку землі; збереження та підвищення якісних характеристик земельної ділянки, запобігання забур`яненню, деградації, ерозії земельної ділянки; підвищення врожайності на земельні ділянки; забезпечення цільового використання земельної ділянки шляхом спільного обробітку; забезпечення потреб осіб, які перебувають у закладі на постійній основі, і отримують соціальні послуги, в тому числі харчування.

Сторони уклали договір спільної діяльності щодо спільного обробітку земельної ділянки 67,0га із правовим статусом, визначеним державними актами ЯЯ №045323, ЯЯ №045324, ЯЯ №045325, №045326, ЯЯ №045327, ЯЯ №045328, як право постійного користування.

Для якнайшвидшого досягнення мети за договором сторони зобов`язуються:

Сторона-1: надати право доступу іншим учасником СД до земельної ділянки з метою її спільного обробітку (земельна ділянка та/або речові права на неї у спільну діяльність не передаються, земля залишається у постійному користуванні сторони-1); надати доступ до інвентарю.

Сторона-2: забезпечити процес використання (обробітку) земельної ділянки власними трудовими ресурсами, інвентарем, технікою для обробітку землі, посівними матеріалами, паливно-мастильними матеріалами, засобами захисту рослин і т.ін.; використовувати у спільній діяльності свої професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділову репутацію та ділові зв`язки (п. 2.1 договору).

Згідно розділу 4 договору, частки сторін складають по 50% (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Продукція, доходи, отримані за рахунок або в результаті спільної діяльності, надходять на рахунок чи в користування кожної зі сторін після розподілу за підсумками фінансового року пропорційно внеску сторін у спільну діяльність (п.6.1 договору).

Прибуток, що отримується сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначеним у розділі 4 договору (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 17 січня 2025 року.

Цей договір укладено за дозволом Дніпропетровської обласної ради (рішення двадцятої сесії сьомого скликання Дніпропетровської обласної ради "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" (витяг з рішення вих. №552-20/VII від 13 грудня 2019 року). Договір не підлягає державній реєстрації (п. 12.6 договору).

Прокурор зазначає, що договір про спільну діяльність порушує інтереси держави в особі органу, який реалізує права держави на землю; укладений договір суперечить вимогам Земельного кодексу України в частині додержання процедури припинення та надання у користування земельних ділянок державної форми власності, а також не спрямований на досягнення спільної мети.

Наведене є підставою визнати договір удаваним та недійсним та вимагати повернення земельних ділянок.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, у відповідності до вимог частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення правомірності звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, здійснення заміни позивача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його правонаступника Глеюватську сільську раду та відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача-2 та залишення позову прокурора без розгляду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється апелянтом, 24.03.2006р. розпорядженням голови Криворізької районної державної адміністрації №192-р ОКЗ "Зеленопільський психоневрологічний будинок-інтернат" у постійне користування надано шість земельних ділянок загальною площею 67,0 га (24,8190га, 8,6344га, 10,1840га, 5000га, 13,1480га та 5,7146га) на території Глеюватської (колишньої Шевченківської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області для ведення підсобного сільського господарства, а 17 січня 2020 року між Комунальним закладом "Зеленопільський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (Сторона 1/відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем Бовкун Сергієм Гавриловичем (Сторона 2/відповідач-2) укладено договір №1 про спільну діяльність, визнання якого удаваним та недійсним і зобов`язання звільнити фізичну особу-підприємця Бовкун С.Г. земельні ділянки, становить предмет позову у даній справі.

Частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваний правочин це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Тому, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема Касаційним господарським судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 цього Кодексу умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети, що не суперечить законові.

У свою чергу, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Згідно із частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Отже, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) використання майна (земельної ділянки) протягом визначеного договором строку та отримання продукції/доходів.

В спірних правовідносинах, положення норм матеріального права, які регламентують відносини, пов`язані з орендою землі, а саме Земельний кодекс України, Закон України "Про оренду землі" та інші нормативно-правові акти є спеціальними по відношенню до загальних норм матеріального права, які регламентують відносини сторін договору про спільну діяльність.

Закони та кодекси мають рівну юридичну силу, але співвідношення між ними формується на логіко-структурних засадах, одним з яких є співвідношення загальних (що мають універсальні властивості, заповнюють усі прогалини в праві) та спеціальних норм (що запроваджують інакше, ніж універсальне, а саме специфічне регулювання для певних сфер економічного життя).

Скаржником не спростовано належними і допустимими доказами висновок суду першої інстанції в частині того, що сторонами фактично передбачено виділення для спільної діяльності земельних ділянок, перелік яких наведено в п.1 договору земельних ділянок загальною площею 67,0 га. та які належать відповідачу-1 на праві постійного користування.

Разом з тим, відповідно до пункту 4.2 Договору, внеском сторони -2, ФОП Бовкун С.Г., є особиста трудова участь із застосуванням власного інвентарю, техніки для обробітку землі, посівних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів засобів захисту рослин. Частка сторони-2 складає 50% (п.4.2. договору).

Вищенаведене свідчить, що підписанти оспорюваного правочину мали на меті приховати свої правовідносини з передачі у тимчасове користування ФОП Бовкун С.Г. земельних ділянок, перелік яких наведено в п.1 договору земельних ділянок загальною площею 67,0 га. , які належать відповідачу-1 на праві постійного користування.

Саме по собі викладання умов договору в редакції, яка найбільше відтворює зміст договору про спільну діяльність і є приховуванням іншого правочину, який сторони мали на меті, а саме договору оренди.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що акти прийому-передачі земельних ділянок сторонами договору не складалися, оскільки спільна діяльність передбачає саме об`єднання майна та зусиль і не передбачає передачу земельних ділянок іншому суб`єкту підприємницької діяльності; судом не надано оцінку тому, що хоча КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» ДОР» є неприбутковою організацією, однак згідно п. 7.3 Статуту Закладу визначено додаткові джерела фінансування (крім коштів обласного бюджету), а саме це можуть бути інші кошти та джерела, що не заборонені чинним законодавством України; хибним та бездоказовим є посилання суду в оскаржуваному рішенні, що спільної діяльності за договором не здійснювалося, а відбувалося платне користування ФОП Бовкун С.Г. земельними ділянками, наданими Комунальним закладом у користування для отримання прибутку; судом в оскаржуваному рішенні не вмотивовано, що правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 17.01.2020 року, спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, оскільки за наявних у справі доказів спірна земельна ділянка не вибувала із державної власності, знаходиться в законному постійному користуванні КЗ «Зеленопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», використовується за призначенням, передбаченим земельним законодавством, статус земельної ділянки залишається незмінним, а сам договір містить усі істотні умови необхідні саме для договору про спільну діяльність, відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилковому розумінні скаржником норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 9 711,00 грн. (т. 5 а.с. 66,86) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бовкун Сергія Гавриловича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/7181/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 9 711,00 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Бовкуна Сергія Гавриловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2022

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.Г. Іванов