Постанова

від 16.11.2022 по справі 908/565/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2022 року м.Дніпро Справа № 908/565/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Кузнецов В.О.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. у справі №908/565/22

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп", м.Запоріжжя

про стягнення 397032 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. (суддя - Колодій Н.А., м. Запоріжжя) у справі №908/565/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 251400,00 грн. штрафу, 145632,00 грн. суму неустойки, 5955,50 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що прострочка поставки Короба гуркіту 6х20 складає 20 календарних днів (з 31.08.2021 по 19.09.2021). Отже, починаючи з 31.08.2021р. відповідач є таким, що прострочив зобов`язання з поставки продукції у строки обумовлені договором. Прострочка поставки Центрифуги ФВШ-1320 складає 54 календарних дні (з 08.09.2021 по 31.10.2021), таким чином відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з поставки продукції у строк передбачений договором та специфікацією від 20.05.2021 року. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором. Перевіривши розрахунок неустойки та штрафу судом встановлено, що розрахунки позивачем виконані правильно.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. по справі №908/565/22 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- оскаржуване рішення суду винесено внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи, що спричинило неправильне застосування судом норм матеріального права без дотримання норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті;

- ТОВ "Ч.Е-Індастрі Груп" було отримано лист від філії "ЦОФ Павлоградська" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", відповідно до якого зміщення строку поставки центрифуги ФВШ-1320, відповідно до специфікації від 20.05.2021р. до договору поставки №2903-ПУ від 14.09.2018р., не вплинуло на виконання планів виробництва та загальну роботу філії "ЦОФ Павлоградська" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля";

- судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доказам, а також не враховано, що нарахування штрафних санкцій можливе лише за порушення умов договору, яке відбулось під час дії договірних зобов`язань. Оскільки порушень взятих на себе за договором зобов`язань зі сторони відповідача не відбулось, відсутні підстави й для нарахування штрафних санкцій, що призвело до невірного застосування норм матеріального права.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі підтвердив прострочення виконання зобов`язання за специфікацією від 20.05.2021р., за яке договором передбачена відповідальність, тобто не оспорює висновки щодо встановлення цих обставин справи та стягнення штрафу та неустойки. Скаржник не зазначив яким саме пунктом договору передбачено внесення змін до договору поставки щодо строків поставки за специфікацією від 20.05.2021р. на підставі листа філії "ЦЗФ Павлоградська" про відсутність впливу на виконання планів виробництва. Згідно положення про філії "ЦЗФ Павлоградська" вона не є юридичною особою і згідно з п. 3 ст. 95 ЦК України, не має права від свого імені укладати договори та не має права на звернення до господарського суду згідно п. 2 ст. 4 ГПК України. З правової точки зору, лист філії не може враховуватись судом як обставина, що змінює умови договору поставки щодо строків поставки.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. у справі №908/565/22. Розгляд справи призначено в судове засідання на 16.11.2022р.

В засіданні суду 16.11.2022р. представник позивача надав свої пояснення по апеляційній скарзі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Враховуючи, що до визначеної дати проведення судового засідання від відповідача не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 16.11.2022р., колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає перегляду справи.

В судовому засіданні 16.11.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

14.09.2018р. між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп" (далі -постачальник) був укладений договір поставки №2903-ПУ (далі - договір), згідно з яким постачальник зобов`язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до специфікації від 20.05.2021р. до договору поставці підлягає продукція на загальну суму з ПДВ 5028000,00 грн.

Перша частина продукції за специфікацією, а саме короб гуркіту 6 х 20 DD СТ10ХСРД, на загальну суму з ПДВ 2160000,00 грн. підлягала поставці до 30.08.2021р.

Фактично поставка короба гуркіту 6 х 20 DD СТ10ХСРД відбулася 20 вересня 2021 року, що підтверджується видатковою накладною №РН - 0000036 від 20.09.2021р.

Друга частина продукції за цією Специфікацією, а саме Центрифуга ФВШ-1320 на загальну суму з ПДВ 2868000,00 грн. підлягала поставці до 07.09.2021р.

Фактично поставка Центрифуги ФВШ - 1320 відбулася 01 листопада 2021 року, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000039 від 01.11.2021р.

Внаслідок прострочки відповідача з поставки продукції, позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується укладення Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп" договору поставки №2903-ПУ від 14.09.2018р. (далі - договір).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Статтею 193 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгодженими сторонами в специфікації до цього договору.

Відповідно до специфікації від 20.05.2021р. до договору поставки №2903-ПУ від 14.09.2018р., передбачена поставка Коробу гуркіту 6Х20DD СТ10ХСНД у строк до 30.08.2021р. та Центрифуги ФВШ-1320 у строк до 07.09.2021р. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

Поставка товару позивачу підтверджується видатковою накладною №РН-0000039 від 01.01.2021р., згідно якої відповідач передав, а позивач прийняв Центрифугу ФВШ-1320 у кількості 1 шт., вартістю 2868000,00 грн. та видатковою накладною №РН-0000036 від 20.09.2021р., згідно якої відповідач передав, а позивач прийняв Короб гуркіту 6Х20DD СТ10ХСНД у кількості 1шт., вартістю 2160000,00 грн. Зазначені обставини не заперечуються ані позивачем, ані відповідачем у справі.

З наведеного вбачається, що прострочка відповідачем поставки короба гуркіту 6Х20DD СТ10ХСНД складає 20 календарних днів (з 31.08.2021 по 19.09.2021), а центрифуги ФВШ-1320 - 54 календарних дні (з 08.09.2021 по 31.10.2021).

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив зобов`язання з поставки продукції у передбачений договором та специфікацією строки.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами частин 1, 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання будь-якою із сторін прийнятих на себе за цим договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені для виконання цього договору, стягуються з винуватої сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 6 даного договору. Підписанням цього договору постачальник підтверджує, що має передбачене законами України право здійснювати поставку продукції на умовах, передбачених договором, при цьому такою поставкою не порушуються права та/або законні інтереси третіх осіб, в тому числі майнові та/або немайнові права інтелектуальної власності. Постачальник несе відповідальність, передбачену законодавством України, в тому числі повинен відшкодувати за власний рахунок збитки, завдані покупцю та/або третім особам, якщо поставкою за цим договором порушуються права та/або законні інтереси третіх осіб, в тому числі майнові та/або немайнові права інтелектуальної власності.

Положеннями пункту 6.2. договору встановлено, що у випадку непоставки продукції або поставки продукції з порушенням строків, передбачених договором або у відповідній специфікації, постачальник несе наступну відповідальність:

6.2.1. у випадку поставки продукції в межах 10 (десяти) календарних днів, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється по відповідній специфікації;

6.2.2. у випадку прострочення поставки продукції більше ніж на 10 (десять) календарних днів, постачальник починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості не поставленої продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення.

У зв`язку з порушенням строків поставки та з урахуванням приписів п. 6.1., 6.2. договору, позивач нарахував штрафні санкції у вигляді штрафу та неустойки. Таким чином, позивачем пред`явлені до стягнення штраф та неустойка в розмірі 127440,00 грн. - за прострочення поставки короба гуркіту 6Х20DD СТ10ХСНД (штраф - 2160000,00 * 5% = 108000,00 грн., неустойка - 2160000,00 грн. * 0,1% * 9 к.д. = 19440,00 грн.) та в розмірі 269592,00 грн. - за прострочку поставки Центрифуги ФВШ-1320 (штраф - 2868000,00 грн. * 5% = 143400,00 грн., неустойка - 2868000,00 грн. * 0,1% * 44 к.д. = 126192,00 грн.).

Загалом, штраф та неустойка (пеня) за прострочення поставки продукції, а саме Короба гуркіту 6Х20DD СТ10ХСНД та Центрифуги ФВШ-1320, складає 397032,00 грн. (269592,00грн. + 127440,00 грн).

Перевіривши розрахунок штрафу та неустойки (пені), зроблений позивачем, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Щодо посилання ТОВ "Ч.Е-Індастрі Груп" на лист від філії "ЦОФ Павлоградська" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", відповідно до якого зміщення строку поставки центрифуги ФВШ-1320, відповідно до специфікації від 20.05.2021р. до договору поставки №2903-ПУ від 14.09.2018р., не вплинуло на виконання планів виробництва та загальну роботу філії "ЦОФ Павлоградська" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 3 ст. 95 ЦК України встановлено, що філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до п. 8.3. договору, якщо інше не зазначено в договорі, всі зміни і доповнення до нього можуть бути внесені за згодою обох сторін та оформлюються додатковими угодами, що є невід`ємними частинами цього договору. Специфікації є невід`ємними частинами цього договору.

Таким чином, змінення строку поставки можливе лише за умови укладення додаткових угод до договору. Водночас, матеріали справи не містять доказів укладення додаткових угод до договору або специфікацій, які би змінювати строки поставки відповідної продукції, а факт того, що зміщення строку поставки продукції не вплинуло на виконання планів виробництва та загальну роботу філії - не виключає обов`язку сторін дотримуватися умов укладеного договору, зокрема, щодо строків поставки такої продукції.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції оскаржуване рішення суду було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.Е-Індастрі Груп" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. у справі №908/565/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.11.2022р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяЛ.М. Білецька

СуддяВ.О. Кузнецов