Рішення
від 31.10.2022 по справі 902/962/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2022 р. Cправа № 902/962/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, код - 02909909, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100, код - 34939477

до: Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022, код - 03339012

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Агрономічної сільської ради, вул. Мічуріна, буд. 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227

про стягнення 284 178,89 грн

В С Т А Н О В И В :

28.09.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 50/7280вих21 від 27.09.2021 року) Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" про стягнення 284 178,89 грн збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою суду від 04.10.2021 року відкрито провадження у справі № 902/962/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

22.10.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 11/07-1981 від 20.10.2021 року) в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Додатком до відзиву додано ряд документів.

Ухвалою суду від 26.10.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.11.2021 року.

28.10.2021 року від Вінницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив № 50/8514вих21 від 26.10.2021 року.

01.11.2021 року до суду від представника позивача на надійшла відповідь на відзив № 3749/12/21 від 28.10.2021 року. Додатком до відповіді додано ряд документів.

03.11.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.канц. № 01-34/9795/21 від 03.11.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

08.11.2021 року від представника позивача до суду подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (б/н від 08.11.2021 року). Зазначену заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".

У судовому засіданні 18.11.2021 року судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Агрономічну сільську раду, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.01.2022 року до суду представником позивача подано заяву (вх.канц. № 01-34/499/22 від 18.01.2022 року), в якій останній просить суд зупинити провадження у справі № 902/962/21 до вирішення справи № 127/1726/21-а в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду та набранням зазначеним рішення законної сили.

18.01.2022 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшли письмові пояснення № 50/654вих-22 від 17.01.2022 року на клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів.

19.01.2022 року від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення (вх. канц. № 01-34/578/22 від 19.01.2022 року), в яких останній підтримує заявлені позовні вимоги повністю.

Також, 19.01.2022 року від представника третьої особи до суду надійшло клопотання (вх. канц. № 01-34/579/22 від 19.01.2022 року), в якому останній просить суд проводити розгляд справи без участі представника Агрономічної сільської ради. Також у клопотанні останній зазначає, що підтримує позов повністю.

19.01.2022 року від Вінницької обласної прокуратури до суду надійшло клопотання № 12-309вих-22 від 18.01.2022 року, в якому зазначено про неможливість подання висновку експерта у зв`язку із не завершенням проведення експертизи дослідження ґрунтів у кримінальному провадженні № 42021020000000458. Також до клопотання додано ряд документів.

19.01.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 246/12/22 від 18.01.2022 року на клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою суду 19.01.2022 року зупинено провадження у справі № 902/962/21 за позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" про стягнення 284 178,89 грн збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства зупинити до набрання законної сили рішенням (постановою суду касаційної інстанції) у справі №120/1726/21-а за позовом Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, яка перебуває у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.05.2022 року касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишено без задоволення, Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року та Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 15.06.2022 року поновлено провадження у справі № 902/962/21 та призначено підготовче судове засідання на 26.07.2022 року.

У судовому засіданні 09.08.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/962/21 для судового розгляду по суті на 06.09.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 25.08.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

30.09.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів № 2891/12/22 від 29.09.2022 року.

03.10.2022 року засобами поштового зв`язку до суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів № 2891/12/22 від 29.09.2022 року.

03.10.2022 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (№ 01-34/8289/22 від 03.10.2022 року).

Крім того, 03.10.2022 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів (б/н від 03.10.2022 року) (вх.канц. № 01-34/8317/22). Зазначене клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".

11.10.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 3003/12/22 від 11.10.2022 року.

У судовому засіданні 31.10.2022 року прийняв участь прокурор, представники позивача та відповідача. Представник третьої особи правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності КП "Вінницяоблводоканал".

В ході перевірки виявлено факт розміщення виробничих відходів (мул) на рельєфі місцевості (земельна ділянка) площею 8995,96 м.кв., яка прилегла до мулових майданчиків КП "Вінницяоблводоканал" на території Бохоницької сільської ради (Агрономічна ОТГ) за межами населеного пункту та межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0177, що призвело до забруднення ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації.

Крім того, на земельній ділянці з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 по вул. Черняховського в м. Вінниці, яка перебуває в користуванні КП "Вінницяоблводоканал", виявлено розміщення на території очисних споруд, осаду з цеху механічного зневоднення - "КЕК" у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 48 м.кв. на відстані близько 5 метрів від хлораторної, що призвело до забруднення ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації.

За результатами складено акт № 011/ВН від 18.01.2021 року.

На підставі матеріалів перевірки Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої державі, внаслідок забруднення КП "Вінницяоблводоканал" виробничими відходами земельних ділянок площею 8995,96 м.кв. та 48 м.кв на суму 284 178,89 грн.

За твердженнями прокурора, зважаючи на те, що порушення вчинено на території Бохоницької сільської ради та Вінницької міської ради, тому збитки мають бути перераховані відповідно на рахунок Агрономічної об`єднаної територіальної громади (як правонаступника Бохоницької сільської ради) та Вінницької міської ради (т. 1 а.с. 1-156).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає про відсутність усіх елементів складу правопорушення, тому притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди є незаконним.

Викладені обставини уже були предметом судового розгляду у справі 902/671/20 за позовом Державної екологічної інспекції до КІІ "Віницяоблводоканал" про стягнення збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

10.12.2020 року, рішенням Господарського суду Вінницької області у задоволенні даного позову було відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2021 року згадане рішення залишено без змін.

В акті №011/ВН від 18.01.2021 року констатується факт розміщення відходів підприємства на згаданій вище території. Проте КП "Вінницяоблводоканал" зазначає, що у акті відсутні відомості коли виявлено, ким виявлено, внаслідок чого встановлено факт саме розміщення відходів підприємства.

Також, як в акті та в інших матеріалах перевірки відсутні будь-які відомості про шкідливий вплив речовин (виявлених у пробах ґрунтів) на стан навколишнього природного середовища чи на здоров`я людини, що є обов`язковою умовою кваліфікації такого порушення як забрудненій земель та відшкодування шкоди, спричиненої таким забрудненням.

Крім того, відповідач стверджує що Державна екологічна інспекція не попередила про наміри здійснити відбір ґрунтів, тому представник підприємства не був присутнім при цьому, і у зв`язку з тим, що земельна ділянка на якій відбувався відбір проб. Акту відбору проб не відповідачем не підписано. Також, КП "Вінницяоблводоканал" було позбавлено можливості звернутися до незалежної лабораторії для здійснення сумісного відбору проб.

Твердження посадових осіб Інспекції про відсутність ГДК стосовно нітратів незаконне, то му що Наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.07.2020 року №1595 затверджено гігієнічний регламент допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті для нітратів на рівні 130 мг/кг.

Підприємство не погодившись із висновками позивача за наслідками проведеної перевірки звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду щодо визнання дій посадових осіб Інспекції протиправними га скасування припису Інспекції в частині.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі 120/1726/21-а визнано протиправними та скасовано окремі пункти припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, серед яких і пункти що стосуються предмету позову (а.с.70-73, т. 1).

У відповіді на відзив Державна екологічна інспекція у Вінницькій області підтримує заявлені позовні вимоги посилаючись на наступне.

Щодо тверджень відповідача про те, що обставини уже були предметом судового розгляду у справі №902/671/20 позивач зазначає, що справи №902/671/20 та №902/962/21 не є ідентичними щодо предмету заявлених позовних вимог, оскільки різні підстави для обґрунтування позовних вимог щодо порушення природоохоронного законодавства.

Факт забруднення земель, його шкідливий вплив на довкілля підтверджено матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та доказами, долученими до матеріалів позовної заяви.

Тому позиція КП "Вінницяоблводоканал" є невірною про зазначення того, що це один і той самий предмет судового розгляду.

Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 17.07.2020 року №1595 "Про затвердження Гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті" не поширюється на діяльність інспекції, а саме на проведення вимірювань відділом інструментального контролю.

Інспекція при дослідженні проб ґрунту правомірно взяла до уваги саме показники фонової проби.

Також підприємством подано звіт про утворення та поводження з відходами за 2018 рік № 1 відходи (річна) згідно з яким утворено відходи, зокрема, 218,28 т. відходи комунальні міські.

Належними та допустимими доказами підтверджено, що мул (шлам від очищення стічних вод) відноситься до відходів, відтак, інспекцією зафіксовано розміщення виробничих відходів (мулу) на земельній ділянці що не перебуває у власності чи користуванні відповідача та правомірно застосовано Методику № 149 для розрахунку розміру шкоди.

А тому враховуючи вищевикладене, сам факт наявності відходів вже дає підстави вважати порушенням ст.ст.58 - 63, 96, 164, 211 Земельного кодексу України, 12, 20-2, 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", та факт настання юридичної відповідальності.

Також не відповідає дійсним обставинам посилання відповідача на скасування певних пунктів припису інспекції (справа №120/1726/21-а) та відсутності протиправності поведінки, як елементу складової завдання шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, оскільки рішення суду першої інстанції від 30.06.2021 року не набрало законної сили та перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції (ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 року). А тому до винесення остаточного рішення по справі №120/1726/21-а не можна вважати Припис Інспекції за результатами перевірки скасованим.

Скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №02/038 від 23.11.2020 року у справі № 127/2968/21 відносно ОСОБА_1 не свідчить про безпідставність притягнення відповідача по справі № 902/962/21 до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди в розмірі 284 178,89 грн. Відсутність складу адміністративної відповідальності не спростовує факт наявності цивільно-правової відповідальності.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Також, позивач зазначає, що 08.10.2021 року по факту забруднення земельних ділянок Вінницькою обласною прокуратурою внесено відомості в ЄРДР та по даному факту проводиться розслідування (а.с. 161-166, т. 1).

У відповіді на відзив Вінницька окружна прокуратура підтримує заявлені позовні вимоги та обґрунтовує їх наступним.

Вінницька окружна прокуратура наразі звертається до Господарського суду Вінницької області за результатами вже іншої перевірки Державної екологічної інспекції у Вінницькій області дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності КП "Вінницяоблводоканал", на підставі якої складено акт перевірки №011/ВН від 18.01.2021 та під час якої встановлено факт забруднення земель.

При цьому, у справі № 902/671/20 встановлено факт засмічення земель.

Засмічення та забруднення не тотожні поняття, також відрізняється і методика щодо проведення розрахунку розміру шкоди за забруднення та засмічення земельної ділянки.

Факт забруднення земель, його шкідливий вплив на довкілля доведено матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та доказами, долученими до матеріалів справи.

Щодо позиції відповідача про те, що земельна ділянка, на якій відбувався відбір проб не є місцем провадження господарської діяльності КП "Вінницяоблводоканал", прокуратура зазначає, що в ході перевірки інспекцією виявлено факт розміщення виробничих відходів (мул) на рельєфі місцевості (земельна ділянка) площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП "Вінницяоблводоканал" на території Бохоницької сільської ради (Агрономічна ОТГ) за межами населеного пункту та межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0177, що призвело до забруднення ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації. Інших суб`єктів господарювання, які займаються обробленням та видаленням відходів на території поблизу мулових майданчиків КП "Вінницяоблводоканал" не має.

КП "Вінницяоблводоканал" зазначено, що ними доведено та надано інспекції технологічний регламент, в якому зазначено про можливість використання мулу як органічного добрива та про корисний вплив останнього на родючість ґрунтів.

Підприємством оформлено звіт з виявлення, ідентифікації, опису і реалізації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення відходів, затвердженого 31.12.2015 року. Підприємством розроблено реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів № 125/14 від 15.04.2014 року (зміни від 25.02.2016 р.).

Також підприємством подано звіт про утворення та поводження з відходами за 2018 рік № 1 відходи (річна), згідно з яким утворено відходи, зокрема, 218,28 т. відходи комунальні міські.

А отже, доказами підтверджено, що мул відноситься до відходів, відтак, інспекцією зафіксовано розміщення виробничих відходів (мулу) на земельній ділянці що не перебуває у власності чи користуванні відповідача, однак прилегла до його мулових майданчиків та правомірно застосовано Методику № 149 для розрахунку розміру шкоди.

Також прокуратура зазначає, що сам Акт перевірки Державної екологічної інспекції та її Розрахунки, акти відбору проб ґрунтів, їх результати відповідачем у судовому порядку не оскаржувались (а.с.193- 201, т. 1).

У запереченнях поданих на відповідь на відзив Вінницької окружної прокуратури останній відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та зазначає, що правовими підставами позовів у справах №902/671/20 та №902/962/21 є посилання на одні і ті ж норми законів (правова кваліфікація). Додатковим доказом тотожності підстав позову є ідентичність тексту позовних заяв в цій частині.

Також відповідач стверджує, що ні в акті ані в інших матеріалах перевірки відсутні будь-які відомості про шкідливий вплив речовин (виявлених у пробах ґрунтів) на стан навколишнього природного середовища чи на здоров`я людини, що є обов`язковою умовою кваліфікації такого порушення як забруднення земель та відшкодування шкоди, спричиненої таким забрудненням.

Натомість, із відкритих та загальнодоступних джерел відомо про корисний вплив азоту та фосфору на родючість ґрунтів, так перший входить до складу азотних добрив, а другий до складу фосфатних органічних добрив.

Та, якщо припустити, що виявлена речовина є мул, якому уже невідомо скільки років (однозначно що більше ніж півтора року) підприємством доведено та надано Інспекції технологічний регламент, в якому зазначено про можливість використання мулу як органічного добрива та про корисний вплив останнього на родючість ґрунтів.

Стосовно твердження прокурора про не оскарження акту перевірки в судовому порядку останній зазначає про наявність рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі 120/1726/21-а позов відповідно до якого позов задоволено частково (а.с. 209-215, т. 1).

У письмових поясненнях третя особа (Агрономічна сільська рада) просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в повному обсязі зазначаючи про наступне.

Відповідачем здійснено розміщення виробничих відходів (мул) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП "Вінницяоблводоканал" на території Бохоницької сільської ради, що відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів амонієм (обмінним), відповідно до чого Державною екологічною інспекцією згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої державі, внаслідок забруднення КП "Вінницяоблводоканал" виробничими відходами земельних ділянок площею 8995,95 м2 та 48 м2.

Таким чином, вищевказана шкода є доведеною і обґрунтованою та її сума має бути перерахована на рахунок Агрономічної сільської ради та Вінницької міської ради (а.с. 198-200, т. 2).

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Із наявних матеріалів справи слідує, що з 11 січня 2021 року по 18 січня 2021 року службовими особами Інспекції було проведено плановий захід державного контролю (нагляду) щодо дотримання суб`єктом господарю вання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонально го використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За його результатами 18 січня 2021 року складено Акт №011/ВН від 18.01.2021 року.

В ході перевірки виявлено факт розміщення виробничих відходів (мул) на рельєфі місцевості (земельна ділянка) площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» на території Бохоницької сільської ради (Агрономічна ОТГ) за межами населеного пункту та межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0177, що призвело до забруднення ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації'.

Крім того, на земельній ділянці з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 по вул. Черняховського в м. Вінниці, яка перебуває в користуванні КП «Вінницяоблводоканал», виявлено розміщення на території очисних споруд, осаду з цеху механічного зневоднення - «КЕК» у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 48 м2 на відстані близько 5 метрів від хлораторної, що призвело до забруднення ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації.

Відповідно до наданих матеріалів, 12.01.2021 працівниками відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Вінницькій області виконано відбір проб ґрунту на території очисних споруд КП «Вінницяоблводоканал», що підтверджується актами відбору проб ґрунтів №01- 2021 від 12.01.2021 та №02-2021 від 12.01.2021.

На підставі наведених актів відборів проб ґрунтів складено Протоколи № 01-2021 та № 02-2021 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021.

Відповідно до Протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за № 01-2021 на земельній ділянці площею 48 кв.м. виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 56,0 мг/кг, фосфору (загальному) 37,0 мг/кг та хлоридах 234,8 мг/кг.

Згідно із Протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №02-2021 на земельній ділянці площею 8995,96 кв.м. виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій по амонію (обмінному) 67,5 мг/кг, фосфору (загальному) 290,0 мг/кг, нітратах 58,0свідк мг/кг.

Відповідний акт №011/ВН від 18.01.2021 підписаний начальником КП "Вінницяоблводоканал" із зауваженнями.

Крім того, 18.01.2021 посадовими особами відповідача складено Припис від 18.01.2021 із вимогами усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема:

- ліквідувати забруднення ґрунтів на земельній ділянці площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» на території Бохоницької сільської ради та на частині земельної ділянки площею 48 м2, 3 кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користування КП «Вінницяоблводоканал» на території очисних споруд, на відстані біля 5 метрів від хлораторної розташованої за адресою: вул. Черняховського в м. Вінниця (п. 8);

- вжити заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, які зазнали забруднення (п. 9);

- здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (не допускати розміщення відходів (мулу) в несанкціонованих місцях) (п. 10);

- не допускати фактів зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах (п. 12);

- при поданні статистичної звітності про відходи враховувати всі види відходів (п. 13);

- забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів (п. 14);

- отримати паспорт місця видалення відходів під муловими майданчиками (п. 15).

На підставі матеріалів перевірки та відповідно до положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149 (у редакції від 12.01.2021), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої державі, внаслідок забруднення КП «Вінницяоблводоканал» виробничими відходами земельних ділянок площею 8995,96 кв.м в сумі 195 752,09 грн та 48 м2 в сумі 88426,80 грн, у загальному розмірі 284 178,89 грн (т. 1 а.с. 22-53).

Крім того, на підставі результатів перевірки державною екологічною інспекцією складено Протокол про адміністративне правопорушення № 011777 від 22.01.2021 року відносно Начальника очисних споруд каналізації КП «Вінницяоблводоканал» ОСОБА_1

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення встановлено КП «Вінницяоблводоканал» здійснило розміщення виробничих відходів (мул) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» на території Бохоницької сільської ради, що відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 02-2021 від 16.01.2021 призвело до забруднення ґрунтів амонієм (обмінним), фосфором (загальним) та нітратами понад встановлені гранично допустимі концентрації, а також на частині земельної ділянки з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001, яка перебуває в користуванні КП "Вінницяоблводоканал", виявлено розміщення на території очисних споруд, осаду з цеху механічного зневоднення - "КЕК" у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 48 м2 на відстані близько 5 метрів від хлораторної, що згідно протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 01-2021 від 16.01.2021 призвело до забруднення ґрунтів амонієм (обмінним), фосфором (загальним) та хлоридами понад встановлені гранично допустимі концентрації (т. 1 а.с. 45, 46).

Рішенням Він ницького міського суду у Вінницькій області від 14 квітня 2021 року у справі 127/2968/21 скасовано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області №02/004 від 26 січня 2021 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення та закрито справу про адміністративне правопорушення (т. 1 а.с. 136-146).

Рі шенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі 120/1726/21-а визнано протиправними та скасовано пункти припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, що стосуються предмету позову (т. 1 а.с. 12-135).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" об`єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно - соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовищ.

За змістом статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України (ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частиною першою та другою статті 2 цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В силу ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 19 квітня 2017 № 275 (далі - Положення) передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В силу пункту 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, зокрема, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 46 Закону України "Про охорону земель" визначено, зокрема, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:

виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;

максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами;

запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно - заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

З приводу причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідача та фактом розміщення речовин, які позивачем кваліфіковано як шкідливі та призводять до забруднення земельних ділянок, судом враховано, що відносно розміщення відходів на земельній ділянці з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 по вул. Черняховського у м. Вінниця, яка перебуває в користуванні КП «Вінницяоблводоканал», на території очисних споруд, а саме осаду з цеху механічного зневоднення - «КЕК» площею 48 м2 заперечень не надходило.

Відповідач лише заперечував статус даних речовин, як шкідливих, та обґрунтованість розрахунку завданих збитків внаслідок порушення процедури відбору проб.

Відносно причинно - наслідкового зв`язку між діями відповідача та обставинами розміщення відходів господарської діяльності на рельєфі місцевості (земельна ділянка) площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» на території Бохоницької сільської ради (Агрономічна ОТГ) за межами населеного пункту та межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0177, судом досліджено наступні докази.

У період з 03 по 13 грудня 2019 року Держекоінспекцією у Вінницькій області було проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання: КП "Вінницяоблводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в ході якої було встановлено, що на території, яка прилегла до мулових майданчиків КП "Вінницяоблводоканал" у несанкціонованому місці розміщено виробничі відходи (мул) на відкритому ґрунті, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 8995,96 м2 (Акт №886/ВН від 13 грудня 2019 року).

06 грудня 2019 року, старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Гарбозюком Ю.І. та Замушинською Ю.Ф., в присутності в.о. начальника очисних споруд каналізації КП "Вінницяоблводоканал" ОСОБА_2., було проведено обстеження земельної ділянки на території Бохоницької сільської ради Вінницького району за межами населеного пункту, за результатами якого було встановлено, що на території, яка прилегла до мулових майданчиків КП "Вінницяоблводоканал", розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 та використовується підприємством на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВН №002216 від 07 червня 2004 року, було виявлено пошкодження обвалу ванн однієї з карт, що призвело до розміщення виробничих відходів (мулу) суцільним шаром товщиною 0,05 м і об`ємом 449,8 м2, у несанкціонованому місці на відкритому ґрунті та до засмічення земельної ділянки віднесеної до земель промисловості площею 8995,96 м2 (Акт обстеження засмічення земельної ділянки від 06 грудня 2019 року).

17 грудня 2019 року, на підставі складених актів, Держекоінспекцією у Вінницькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення №010572.

23 грудня 2019 року, було винесено постанову №02/035 про накладення адміністративного стягнення, якою визнано начальника очисних споруд КП "Вінницяоблводоканал" винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. 23 грудня 2019 року, квитанцією №35 штраф було сплачено у добровільному порядку (т. 3 а.с. 13-32).

21 лютого 2020 року, Держекоінспекція у Вінницькій області звернулась до КП "Вінницяоблводоканал" з претензію №711/02, у якій вимагала добровільно відшкодувати збитки у сумі 41 381,42 грн., заподіяних державі в результаті засмічення земель через порушення природоохоронного законодавства.

03 липня 2020 року Держекоінспекція у Вінницькій області звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення 41 381,42 грн. - збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

10 грудня 2020 року, Рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/671/20 відмовлено у задоволенні даного позову (т. 1 а.с. 101-110).

Тому, судом враховуються встановлені фактичні обставини у межах розгляду даної справи на підставі ч. 4 ст.75 ГПК України.

Судом також досліджено обставини виконання вимог Припису Держекоінспекції у Вінницькій області від 13.12.2019 року, на підтвердження чого надано Лист №2/010-965 від 15.04.2020 року (т. 3 а.с. 28), а також заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 53, 54).

Враховуючи зміст листа відповідача щодо виконання вимог припису, який обмежено діями КП «Вінницяоблводоканал» з приводу початку процедур оформлення прав на земельні ділянки під артезіанськими свердловинами та зарезервованої земельної ділянки під муловими майданчиками, суду не доведено виконання вимог відповідного припису в частині прибирання або усунення у інший спосіб розміщення мулу на прилеглій до мулових майданчиків земельній ділянці площею 8995,96 м2, оскільки такі відомості відсутні у наведеному листі КП «Вінницяоблводоканал».

Покази свідків, які надані на стадії судового розгляду зі спливом близько трьох років після перевірки 2019 року дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, суд оцінює критично.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Тому, обставини виконання вимог припису Держекоінспекції у Вінницькій області та усунення обставин розміщення відходів внаслідок обвалу ванн однієї з карт мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» повинно підтверджуватись саме письмовими доказами.

Крім того, при наданні зауважень та оскарженні результатів перевірки (Акт №886/ВН від 13 грудня 2019 року) відповідачем не оспорювався механізм розміщення відходів, місцезнаходження та площа земельної ділянки повністю співпадає з відомостями Акту №011/ВН від 18.01.2021 року, який є предметом дослідження по даній справі.

Наведені висновки також узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10 грудня 2020 року у справі №902/671/20, оскільки судом лише надано правову кваліфікацію доводам позивача відносно не доведення обставин засмічення земельної ділянки, що не позбавляє Держекоінспекцію у Вінницькій області встановлювати та доводити факт її забруднення внаслідок тривалого розміщення хімічних речовин.

Підсумовуючи суд доходить висновку про доведення прокурором та позивачем наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та обставинами розміщення хімічних речовин на земельних ділянках.

Відносно наявності інших елементів складу правопорушення, зокрема обґрунтованості розміру завданих збитків, суд надає сукупну оцінку наявним у справі доказам.

В силу вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

На підставі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як слідує із змісту акту перевірки, на земельній ділянці, яка прилягає до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», розташованих на земельній ділянці площею 23,4204 га з кадастровим номером 0520680500:01:006:0001 та використовуються підприємством на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВН №002216 від 07.06.2004 року, посадовими особами позивача виявлено розміщення виробничих відходів (мулу) у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) площею 8995,96 м.кв., що може призвести до забруднення земельної ділянки.

Відділом інструментального контролю на земельній ділянці площею 8995,96 м. кв., яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал», відібрано проби ґрунту згідно Акту відбору проб ґрунтів №02-2021 від 12.01.2021 року (т. 1 а.с. 19).

Крім того, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває в користування КП «Вінницяоблводоканал» виявлено розміщення осаду з цеху механічного зневоднення «КЕК» у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) на відстані біля 5 метрів від хлораторної.

Відділом інструментального контролю на частині земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001 площею 48 м.кв., на якій виявлено розміщення виробничих відходів осад після цеху механічного зневоднення «КЕК» відібрано проби ґрунту згідно Акту відбору проб ґрунтів №01-2021 від 12.01.2021 (т. 1 а.с. 18).

Розрахунок збитків, здійснено згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725, у редакції від 12.01.2021.

Відповідно до п.п. 3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Розміри шкоди за забруднення та засмічення земель обчислюються протягом шести місяців з дня виявлення порушення (підпункти 4.1, 5.1).

Основою розрахунків розміру шкоди є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення або засмічена.

Розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок забруднення земельних ділянок площею 8995,96 м2, яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» на території Бохоницької сільської ради за межами населеного пункту та межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0177 і у власність або у користування КП «Вінницяоблводоканал» не надавалась, на якій виявлено розміщення виробничих відходів, позивачем здійснено наступним чином.

Розмір шкоди від забруднення земель визначено за формулою:

РШ = А х ГОЗ х ПД х КЗ х КН х КЕГ,

де РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./м2;

ПД - площа забрудненої земельної ділянки, м2;

КЗ - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

КН - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

РШ (амоній) = 0,5 х 2,72 х 8995,96 х 4,0 х 1,5 х 1,0 = 73407,03 грн.

РШ (фосфор) = 0,5 х 2,72 х 8995,96 х 4,0 х 1,5 х 1,0 = 73407,03 грн.

РШ (нітрати) = 0,5 х 2,72 х 8995,96 х 4,0 х 2,5 х 1,0 = 122345,06 грн.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою 5:

Рш.заг = Рш.макс + 0,5 В (Рш1 + Рш2 + ... + Ршп),

де: Рш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн.;

Рш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн.;

Рші, Рш2, та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Ршзаг (зем.діл. площею 8995,96 м2) = 122345,06 + 0,5 х (73407,03+ 73407,03) = 195 752,09 грн (т. 1 а.с. 50-53).

Розрахунок розміру шкоди, завданої державі внаслідок забруднення частини земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001 площею 48 м2, яка перебуває в користуванні КП «Вінницяоблводоканал» за адресою: м. Вінниця, вул. Черняховського, на якій виявлено розміщення осаду з цеху механічного зневоднення «КЕК» у несанкціонованому місці на рельєфі місцевості (земельній ділянці) на відстані біля 5 метрів від хлораторної, позивачем здійснено наступним чином.

Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою:

РШ = А х ГОЗ х ПД х КЗ х КН х КЕГ,

де РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./м2;

ПД - площа забрудненої земельної ділянки, м2;

КН - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель .

РШ1 (амоній) = 0,5 х 350,90 х 48 х 4,0 х 1,5 х 1,0 = 50529,60 грн.

РШ 2(фосфор) = 0,5 х 350,90 х 48 х 2,0 х 1,5 х 1,0 = 25264,8 грн.

РШ 3 (хлориди) = 0,5 х 350,90 х 48 х 4,0 х 1,5 х 1,0 = 50529,60 грн.

Ршзаг (зем. діл. площею 48 м2) = 50529,60 + 0,5 х (50529,60+25264,8) = 88 426,80 грн (т. 1 а.с. 47-49).

Перевірка правильності розрахунку завданих збитків входить до предмету судового розгляду, обґрунтованість відповідних розрахунків впливає на доведеність розміру завданих збитків, як неодмінного елементу складу деліктного правопорушення.

На підставі даних протоколів вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів посадовими особами відповідача встановлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій амонію, фосфору, хлоридів та нітратів.

Критерієм оцінки перевищення допустимого вмісту речовин у ґрунті стали фонові проби на суміжних ділянках із умовно забрудненими ділянками.

Так, відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №01-2021 на земельній ділянці площею 48 м.кв., виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій:

- по амонію (обмінному) 56,0 мг/кг, фосфору (загальному) 37,0 мг/кг та хлоридах 234,8 мг/кг;

- у розділі гранично допустимих концентрацій (далі за текстом - ГДК) зазначено: «не нормується»;

- фоновий вміст речовин показник (на суміжній земельній ділянці): 10,0 мг/кг, фосфору (загальному) 26,0 мг/кг та хлоридах 175,2 мг/кг (т. 1 а.с. 20).

Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.01.2021 за №02-2021 на земельній ділянці площею 8995,96 м.кв. виявлено перевищення встановлених гранично допустимих концентрацій:

- по амонію (обмінному) 67,5 мг/кг, фосфору (загальному) 290,0мг/кг, нітратах 58,0 мг/кг;

- у розділі ГДК зазначено: «не нормується»;

- фоновий вміст речовин показник (на суміжній земельній ділянці): амонію (обмінному) 26,0 мг/кг, фосфору (загальному) 101,0 мг/кг та нітрати 13,3 мг/кг (т. 1 а.с. 21).

Суд констатує, що саме фоновий вміст речовин на суміжних земельних ділянках прийнято за основу при визначенні ступеню забруднення досліджуваних земельних ділянок та розрахунку суми завданої шкоди.

Відповідачем заперечена можливість визначення розміру збитків за відсутності нормативно визначених розмірів ГДК по амонію (обмінному), фосфору (загальному), нітратах, а також вказано, що відносно даних речовин взагалі не затверджено ставки гранично допустимих концентрацій, що виключає можливість розрахунку забруднюючої дії таких речовин.

Суд дану позицію відповідача оцінює критично з огляду на положення п. 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, згідно якого забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Згідно з п.п. 3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою нових шкідливих речовин, яких раніше не було, а й збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту, або порівняно з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Підпунктом 3.4 Методики передбачено, що визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

Згідно Додатку №1 Методики «Коефіцієнти небезпечності забруднюючих речовин (Кн)» у Розділі IV наведено «Інші (рівні ГДК/ОДК не встановлені)», до яких віднесено лише амоній та хлориди з коефіцієнтом 1,5.

Дійсно, фосфор відсутній у переліку забруднюючих речовин (показників вимірювань), що відповідають групі небезпечності.

Однак, зміст переліку коефіцієнтів небезпечності забруднюючих речовин роз`яснено у Додатку №1 (під таблицею), перелік забруднюючих речовин (показників вимірювань), що відповідають групі небезпечності, не є вичерпним.

Якщо забруднююча речовина відсутня у переліку, групу її небезпечності визначають за величиною ГДК або ОДК.

Тобто, допустимим є визначення групи небезпечності інших речовин, які відсутні у переліку, за величиною ГДК або ОДК.

Також, на підставі п. 4.8.2. Методики, за відсутності гранично допустимої (орієнтовно допустимої) концентрації речовини у ґрунті рівень забруднення ґрунту встановлюють за величиною відношення вмісту (масової частки) забруднюючої речовини у ґрунті Сзр до контрольного вмісту цієї речовини у ґрунті Ск.

Отже, відсутність нормативно визначеного ГДК по окремим речовинам не перешкоджає визначенню рівня забруднення ґрунту по відношенню до контрольного вмісту цієї речовини у ґрунті.

З досліджених судом Актів відбору проб та протоколів вимірювань, а також позиції позивача та прокурора по справі судом встановлено, що розмір спричиненої шкоди розраховано саме з використанням контрольних (фонових) показників відповідних речовин, що узгоджується із положеннями 4.8.2. Методики та Додатку №1.

Тому, суд вважає, що у даному випадку дотримано вимог законодавства при виборі способу фіксації вмісту забруднюючих речовин (за відсутності нормативного вмісту ГДК).

Однак, за результатом сукупної оцінки розрахунку розміру збитків судом встановлено інші істотні недоліки, які впливають на оцінку актів відбору проб, протоколів вимірювань складу та властивостей ґрунтів, розрахунків розміру шкоди, як належних та допустимих засобів доказування.

Суд враховує, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з гарантій дотримання вказаними органами таких вимог є впровадження ним таких процедур та правил, які надавали б зацікавленій особі можливість перебачити наслідки своїх дій та мінімізували ризик помилок при застосуванні таких процедур.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

З приводу обґрунтованості розрахунків розміру шкоди суд враховує наступне.

При обчисленні показника Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування позивачем допущено помилки у розрахунках.

Так, згідно п. 4.8.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування визначається за формулою: Кз = Кр x Кгп, де Кр - коефіцієнт рівня забруднення, значення якого визначається за додатком 11, Кгп - поправний коефіцієнт на глибину просочування забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 12.

Згідно Додатку №11 величина Кр визначається на основі частки показників Сзр (вміст (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально - лабораторного контролю за протоколом вимірювань) / Ск (контрольний вміст речовини за протоколом вимірювань).

Дослідивши розрахунок розміру шкоди, завданої забрудненням земельної ділянки площею 48 кв.м. (т. 1 а.с. 47-49) судом встановлено, що п. 11 (Сзр), п. 13 (Ск) розрахунку містять наступні відомості:

- Амоній (обмінний) містить значення: 41,5 і 0,1 відповідно, однак у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №01-2021 відображено показники 56,0 та 10,0;

- Фосфор (загальний) містить значення: 11 і 0,1 відповідно, однак у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №01-2021 відображено показники 37,0 та 26,0;

- Хлориди містить значення: 59,6 і 0,1 відповідно, однак у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №01-2021 відображено показники 234,8 та 175,2.

Дослідивши розрахунок розміру шкоди, завданої забрудненням земельної ділянки площею 8995,96 кв.м. (т. 1 а.с. 50-53) судом встановлено, що п. 11 (Сзр), п. 13 (Ск) розрахунок шкоди:

- Амоній (обмінний) містить значення: 41,5 і 0,1 відповідно, однак у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №02-2021 відображено показники 67,5 та 26,0;

- Фосфор (загальний) містить значення: 189 і 0,1 відповідно, однак у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №02-2021 відображено показники 290,0 та 101,0;

- Нітрати містить значення: 44,7 і 0,1 відповідно, однак у Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №02-2021 відображено показники 58,0 та 13,3.

Отже, визначені у розрахунках показники не відповідають відображеним відомостям у первинних документах.

В результаті допущених недоліків контролюючим органом помилково визначено величину Кр на рівні показника 4,0, тоді як вірним є 1,0, згідно таблиці Додаток №11.

Зазначені порушення спричинили застосування у формулі розрахунку шкоди з урахуванням збільшеного у 4 рази множника (Кз), що призвело до невиправданого збільшення суми збитків, сукупно на 209 976,07 грн.

Наявність відповідних недоліків підтверджено процесуальними діями позивача, оскільки на стадії розгляду справи по суті надано змінені розрахунки розміру шкоди по земельній ділянці площею 48 кв.м. в сумі 25 264,80 грн, по земельній ділянці площею 8995,96 кв.м. в сумі 48 938,02 грн (т. 3 а.с. 36-41).

Відносно обґрунтованості розрахунку розміру шкоди по земельній ділянці площею 8995,96 кв.м. внаслідок розміщення нітратів судом додатково враховано, що Наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.07.2020 року за №1595 «Про затвердження Гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті», затверджено гігієнічний регламент допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті для нітратів на рівні 130 мг/кг.

Тобто, законодавством визначено розмір ГДК щодо нітратів.

Позивачем не доведено неможливість застосування даного нормативного акту до спірних правовідносин.

Можливість застосування до спірних правовідносин даного нормативного акту підтверджено висновком КАС ВС у Постанові від 04.05.2022 року у справі №120/1726/21-а.

У Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №02-2021 від 16.01.2021 року показник нітратів на умовно забрудненій земельній ділянці становив 58,0 мл/кг, що не перевищує розмір ГДК згідно зазначеного наказу.

Тому, визначення рівня забруднення земельної ділянки за фоновою пробою, а не з використанням встановленого нормативним актом рівня ГДК є протиправним та суперечить п. 4.8.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Отже, розрахунок розміру шкоди та вимоги позову в частині стягнення 122 345,06 грн (т. 1 а.с. 52), в тому числі по уточненому розрахунку в сумі 30 586,26 грн (т. 3 а.с. 41) є протиправними і відхиляються судом.

Незважаючи на надання позивачем уточнених розрахунків розміру шкоди судом не встановлено достатніх підстав для часткового задоволення позовних вимог, враховуючи інші істотні порушення вимог законодавства при оформленні документів у процесі відбору зразків хімічних речовин та результатів вимірювань.

Щодо нормативного регулювання процедури відбору проб та фіксування його результатів, то представники Державної екологічної інспекції у Вінницькій області посилалися на застосуванні під час проведення перевірки, відбору зразків ґрунту та визначення шкідливого впливу ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб (ГОСТ 17.4.3.01-2017, IDT), який затверджено на заміну ГОСТ 17.4.3.01-83.

Представник відповідача посилалася на необхідність застосування ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Методи відбирання та підготування проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу (ГОСТ 17.4.4.02-2017, IDT), який затверджено на заміну ГОСТ 17.4.4.02-84.

Однак, ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 та ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 набрали чинності лише 01.04.2019 року, що підтверджено п. 1 Наказу ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 19.03.2019 № 65 «Про прийняття національних стандартів, прийняття поправок до національного стандарту».

З приводу застосування на території України ГОСТ 17.4.3.01-83 Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбирання проб (скасовано ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019) та ГОСТ 17.4.4.02-84 Охорона природи. Ґрунти. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу (скасовано ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019), котрі діяли до прийняття Наказу ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 19.03.2019 № 65, то на підставі Наказу №334 від 26.10.2017 року перенесено термін скасування чинності в Україні міждержавних нормативних документів, установлений наказом ДП "УкрНДНЦ" від 14 грудня 2015 року № 186 "Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року", з 01 січня 2018 року на 01 січня 2019 року.

Тобто, дані акти втратили законну силу з 01.01.2019 року.

Таким чином, з 01.01.2019 по 01.04.2019 рр. існувала нормативна прогалина відносно дійсності ДСТУ, які регулювали порядок відбору проб ґрунту.

Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.

Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (п. 3 Рішення Конституційного Суду України у справі про набуття чинності Конституцією України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп/1997).

Залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі.

Як зазначено у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування.

У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультра активна форма.

Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи недопустимість прогалин у нормативному регулюванні спірних правовідносин, з огляду на зазначення у текстах ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 та ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 дати введення їх у дію з 01.01.2019 року (т. 2 а.с. 125, 134), відсутності наказів про продовження дії скасованих міждержавних стандартів в Україні після 01.01.2019 року, суд доходить висновку про застосування до спірних правовідносин відповідних ДСТУ.

Вирішуючи питання щодо конкуренції даних нормативних актів суд враховує, що ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб (ГОСТ 17.4.3.01-2017, IDT) визначає лише загальні вимоги до відбирання проб, передбачає можливість його використання випробувальними лабораторіями різних форм власності, у тому числі відомчими, а також науково-дослідними та навчальними організаціями, а також не містить вказівок на застосування під час проведення заходів екологічного контролю.

При цьому, ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Методи відбирання та підготування проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу (ГОСТ 17.4.4.02-2017, IDT) встановлює методи відбору та підготовки проб ґрунту природного та порушеного складу для хімічного, бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу.

Цей стандарт призначений для контролю загального та локального забруднення ґрунтів у районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових та транспортних джерел забруднення, зокрема при здійсненні державного екологічного нагляду.

Таким чином, ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Методи відбирання та підготування проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу (ГОСТ 17.4.4.02-2017, IDT) є спеціальним нормативним актом, який є застосовуваним до спірних правовідносин, оскільки предметом судового розгляду є саме аналіз дотримання вимог законодавства під час хімічного аналізу речовин на земельних ділянках, відбирання та аналіз яких здійснювався в рамках заходу екологічного контролю.

Водночас, п. п. 4.2., 5.1. ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 передбачено, що розташування пробних ділянок та відбір точкових проб повинно здійснюватись з урахуванням ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019.

Отже, наведені нормативні акти слід застосовувати у сукупності при організації та проведенні заходів екологічного контролю.

Відповідно до п. 4.2. ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Методи відбирання та підготування проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу (ГОСТ 17.4.4.02-2017, IDT), за даними рекогносцирувального виїзду та на підставі наявної документації заповнюють паспорт обстежуваної ділянки відповідно до додатку А, що рекомендується при здійсненні державного екологічного контролю, та роблять опис ґрунтів відповідно до додатку Б.

На карти або плани наносять розташування джерела забруднення, пробних майданчиків та місць відбору точкових проб.

Опис пробного майданчика здійснюють відповідно до додатку В, рекомендованого при здійсненні державного екологічного контролю (п. 4.3.).

Для контролю санітарного стану ґрунту в зоні впливу промислового джерела забруднення пробні майданчики закладають на площі, що дорівнює 3-кратній величині санітарно-захисної зони (п. 4.3.1.).

Суд виходить з того, що при здійсненні екологічного контролю рекомендаційний характер мають власне форми (бланки) додатків до ДСТУ, однак здійснення детального опису земельних ділянок, ґрунтів, пробних майданчиків повинно здійснюватись у інших письмових документах, якими оформлюються результати відбору проб ґрунтів.

Однак, у досліджених судом Актах відбору проб ґрунтів №01-2021 та №02-2021 від 12.01.2021 року не наведено відповідної детальної інформації обстежуваних земельних ділянок, а також не зазначено про наявність додатків.

Акт №01-2021 від 12.01.2021 року відбору проб на земельній ділянці площею 48 кв.м. не містить відомостей щодо площі земельної ділянки, на якій відібрано фонову пробу, котра у подальшому стала основою для розрахунку шкоди, а також відносно кількості точкових проб, які було здійснено у процесу відбору фонових показників.

Також, Акт №02-2021 від 12.01.2021 року відбору проб на земельній ділянці площею 8995,96 кв.м. не містить детального опису суміжної земельної ділянки, що позбавляє можливість зробити висновок про однакове цільове призначення та якісні характеристики земельної ділянки, на якій відібрано фонову пробу.

Площа ділянки для відбирання фонових показників, котрі у подальшому стали основою для розрахунку шкоди, становить 1 кв.м., тоді як забрудненої 8995,96 кв.м.

Також, представниками Державної екологічної інспекції у Вінницькій області не надано доказів на підтвердження правомірності визначення меж земельних ділянок для отримання фонових показників відносно 3-кратної величині санітарно-захисної зони (п. 4.3.1. ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019).

Відомості про розміри захисних зон надано у ході розгляду справи представником відповідача 27.10.2022 року (вх. №01-34/9062/22).

Підсумовуючи, судом встановлено, що документи, на основі яких визначено фонові показники хімічних речовин та розрахунки розміру шкоди, складено з недотриманням вимог п. п. 1., 4.2., 4.3., 4.3.1. ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019.

Даний нормативний документ взагалі не застосовувався у процесі перевірки, що встановлено у ході розгляду справи.

Крім того, згідно п. 5.1. ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб (ГОСТ 17.4.3.01-2017, IDT), який використовувався позивачем при відборі проб ґрунту, розмір пробної ділянки при визначенні вмісту хімічних речовин при неоднорідному покриву ґрунту становить від 0,5 до 1 га.

При загальному забрудненні ґрунтів пробні майданчики намічають по координатній сітці, вказуючи їх номери та координати (п. 3.1.).

При необхідності отримання порівняльних результатів проби незабруднених та забруднених ґрунтів відбирають в ідентичних природних умовах (п. 6.2.).

Суд констатує, що нормами ДСТУ не встановлено особливих вимог для розміру забрудненої земельної ділянки та суміжної для відбирання фонових проб, тому вимоги до розмірів ділянок, на яких відбираються зразки хімічних речовин для фонових показників мають бути співставними відносно забруднених земельних ділянок.

Наведене підтверджує невідповідність розмірів земельних ділянок, які використано для відбору фонових показників.

Таким чином, суд доходить висновку, що Акти відбору проб ґрунтів та Протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів відносно обох земельних ділянок складені з істотними порушенням норм як ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019, так і ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019.

Тому, відповідні докази, на які посилаються прокурор та позивач, як підставу позовних вимог, є неналежними та не допустимими засобами доказування, вимоги до яких не відповідають ст. ст. 76, 77 ГПК України.

Суд також звертає увагу на встановлені у межах справи №902/671/20 обставини відносно того, що сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду.

Аналогічні висновки навів Верховний суд у постановах від 13 квітня 2018 року у справі №904/6886/17, від 27 вересня 2018 року у справі №909/6/18, від 25 жовтня 2018 року у справі №905/31/17.

Враховуючи оцінку наданих доказів, у матеріалах даної справи відсутні докази того, що виявлені відходи /мул/ призвели до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Посилання на те, що мул (шлам від очищення стічних вод), який розміщений на земельній ділянці, має значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, оскільки земельна ділянка, на якій розміщений мул втрачає свої родючі властивості, та підлягає тривалому відновленню, належними доказами не підтверджено.

З урахуванням критичної оцінки судом розрахунків розміру завданих збитків, не відповідності нормам законодавства актів відбору проб та допущених порушеннях при обчисленні розміру завданої шкоди, встановлені обставини у межах справи №902/671/20 не спростовані належними та допустимими засобами доказування під час розгляду по суті даної справи.

Крім того, Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 120/1726/21-а визнано протиправним і скасовано п. п. 8, 9, 10, 12, 14 Припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 18.01.2021 року.

Державна екологічна інспекція України у Вінницькій області наділена повноваженнями на проведення перевірок на дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері екологічної безпеки.

Водночас, незважаючи на право проведення перевірок, відповідач повинен дотримуватися вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Суд констатує, що прокурором та позивачем не надано нових доказів, котрі було зібрано у ході проведення позапланового заходу.

Тому, допущені під час проведення перевірки порушення впливають на належність та достовірність зібраних доказів, які покладені в основу підстав позову у межах господарської справи.

У справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Таким чином, позивач не дотримався принципу "належного урядування", внаслідок встановлених порушень при складенні припису, а також внаслідок недотримання нормативно-правового регулювання під час відбору проб ґрунту, отриманні фонових показників та визначенні розміру збитків.

Не доведення належними та допустимими засобами доказування розміру спричинених діями відповідача збитків є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки при цьому не доведеним залишається визначальний елемент деліктної відповідальності - розмір завданої шкоди.

Відсутність належних доказів власне факту шкідливості розміщених речовин, їх впливу на стан земельних ділянок спростовує наявність протиправного та винного діяння зі сторони відповідача, як неодмінної складової та підстави покладення деліктної відповідальності.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 262,68 грн, слід залишити за позивачем.

Враховуючи вкладене вище, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, код - 02909909), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100, код - 34939477) до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022, код - 03339012) про стягнення 195 752,09 грн шкоди, завданої внаслідок забруднення земельної ділянки площею 8995,96 кв.м., яка прилегла до мулових майданчиків КП «Вінницяоблводоканал» на території Бохоницької сільської ради за межами населеного пункту та межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680500:01:006:0001 та 0520680500:01:006:0117.

2. Відмовити повністю у задоволенні позову Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, код - 02909909), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100, код - 34939477) до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022, код - 03339012) про стягнення 88 426,80 грн шкоди, завданої внаслідок забруднення земельної ділянки площею 48,00 кв.м. з кадастровим номером 0510100000:02:079:0001, яка перебуває у користуванні КП «Вінницяоблводоканал» за адресою: м. Вінниця. вул. Черняховського.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 262,68 грн за подачу позову - залишити за Вінницькою обласною прокуратурою.

4. Примірник рішення надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку: vinnytsia@vin.gp.gov.ua, vin@dei.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , agronomichne826@gmail.com; kancelar@vinvk.com.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10 листопада 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Вінницькій окружній прокуратурі (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020)

3 - позивачу (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

4 - відповідачу (вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022)

5 - третій особі (вул. Мічуріна, буд. 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)


Суд	Господарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	31.10.2022
Оприлюднено	18.11.2022
Номер документу	107348978
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 31.10.2022 по справі 902/962/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/962/21

Рішення від 31.10.2022

Рішення
від 31.10.2022 по справі 902/962/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ