Рішення

від 08.11.2022 по справі 904/459/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2022 м. Дніпро Справа № 904/459/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДОМАЙН", 50000, м.Кривий Ріг, пр.Поштовий, будинок 1, кабінет 430, код ЄДРПОУ 37064892

до Комунального підприємства "Дніпровська міська студія телебачення" Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 19149153

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди

Представники сторін:

від позивача: Міхайлов Олег Володимирович

від відповідача: Вороновська Ольга Вікторівна

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РУДОМАЙН" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Дніпровська міська студія телебачення" Дніпровської міської радив, в якій просить суд:

- визнати недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (код ЄДРПОУ 37064892), інформацію, що містить відео Телеканала «ДніпроТV», що створено на базі Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 19149153) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», розміщене ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу «YоuТube» журналістом ОСОБА_1, ведучим програми «Уровень оранжевий» Телеканала «ДніпроТV».

- зобов'язати Комунальне підприємство «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 19149153) протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили, спростувати поширену ним недостовірну, і таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (код ЄДРПОУ 37064892) інформацію шляхом розміщення в мережі Інтернет на відеохостингу «YоuТube» такого самого відео про те, що опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_2 відео, під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1», містить у собі недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (код ЄДРПОУ 37064892).

- стягнути з Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (код ЄДРПОУ 19149153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (код ЄДРПОУ 37064892) моральну шкоду за поширення недостовірної, і такої, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН» (код ЄДРПОУ 37064892) інформації у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 копійок.

Також позивач просить витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу YоuТube журналістом ОСОБА_1, ведучим програми «Уровень оранжевий» Телеканала «Дніпро ТV» що створено на базі Комунального підприємства ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 19149153) було розміщено відео Телеканалу «Дніпро ТV» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» що містить неправдиву інформацію стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач стверджує, що у вищезгаданому відео викладено ряд тверджень, які є поширенням неправдивої та недостовірної інформації стосовно ТОВ «Рудомайн». Так, у відео зазначається, що ТОВ «РУДОМАЙН» при здійсненні гірничодобувної діяльності не дотримується меж санітарно-захисної зони, не здійснюється пилопридушення, а дозвільні документи, на підставі яких ТОВ «РУДОМАЙН» здійснює діяльність отримані незаконним чином. Також, відео містить фрагмент відео зображень вибуху на кар'єрі, який не має відношення до ТОВ «РУДОМАЙН», оскільки кар'єр з моментом вибуху, що транслює відео, не є тим кар'єром, що використовується ТОВ «РУДОМАЙН» для здійснення господарської діяльності, а відповідно і вибух, який на ньому зображений, також не має відношення до ТОВ «РУДОМАЙН». Таким чином Відповідач розмістив недостовірну інформацію стосовно ТОВ «РУДОМАЙН», тим самим вводячи своїх глядачів в оману.

Позивач стверджує, що на відео використовуються додаткові матеріали у вигляді інформації мешканцями, які проживають поблизу кар'єра, де здійснює свою гірничодобувну діяльність ТОВ «РУДОМАЙН», які розповідають про тріщини на будинках, які з'явилися нібито від роботи кар'єру. При цьому зазначаючи, що більшість будинків побудовані більш ніж 80 років тому. Що в свою чергу ставить під сумнів той факт, що тріщини в будинках з'явились в результаті здійснення гірничодобувної діяльності Позивача.

Позивач вважає, що Комунальне підприємство «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» інформацією, що містить вищевказане відео підводить до того, що ТОВ «Рудомайн» завдає шкоди здоров'ю та життю мешканців міста Кривого Рогу та здійснює свою господарську діяльність з порушенням вимог чинного законодавства. ТОВ «Рудомайн» вважає, що поширена Телеканалом «Дніпро ТВ» інформація є недостовірною, принижує ділову репутацію та дискредитує господарську діяльність позивача, зважаючи на те, що Позивач для здійснення своєї господарської діяльності отримав необхідні погодження та здійснив всі дії, передбачені чинним законодавством для користування надрами, видобування залізних руд техногенного родовища ділянки кар'єру «Південний», що знаходиться у Дніпропетровській області Саксаганський район м.Кривого Рогу, підприємством отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосфероне повітря стаціонарними джерелами, дотримано процедуру оцінки впливу на довкілля тощо. Крім того, ТОВ «Рудомайн» одне з найбільших підприємств у галузі виробництва залізнорудної сировини. Господарська діяльність з видобування залізних руд є основним джерелом доходу Позивача, відповідно безпідставні звинувачення Відповідача можуть заподіяти очевидну небезпеку та шкоду Товариству.

Позивач зазначає, що ТОВ «РУДОМАЙН» постійно розвивається, щорічно збільшуються потужності виробництва, закуповується та модернізується обладнання, активно працює на території України, СНД та Європи, дотримується податкової дисципліни та є доброчесним платником податків та внаслідок дискредитації Відповідачем репутації ТОВ «Рудомайн» можлива зупинка підприємства Позивача, що в свою чергу призведе до втрати великої кількості робочих місць, нанесення значних збитків Позивачу, скорочення податкових відрахувань до місцевого та державного бюджетів. Також, Позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення господарської діяльності підприємства в умовах наявної конкуренції.

Позивач зазначив, що при здійсненні своєї господарської діяльності ТОВ «Рудомайн» дотримується усіх вимог та норм, що регулюють промислову безпеку праці, процедуру поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зазначив, що при здійсненні своєї господарської діяльності з видобутку залізною руди, здійснює всі можливі заходи для мінімізації впливу забруднюючих речовин на навколишнє середовище. Позивачем оптимізовано масу зарядів, вид та спосіб боротьби з пилом при масових вибухах, використовується спеціальних реагент, який наноситься на поверхню блоку перед вибухом. Крім того, ТОВ «Рудомайн» має відповідну полівозрошувальну техніку здійснення пилопридушення на території кар'єру «Південний» та розташованих поблизу житлових масивів, для ефективного пидопридушення, ТОВ «Рудомайн» вкладено договір з ТОВ «ВАЙТ» про надання полуг поливально-мийної техніки. Під час проведення масових вибухів проводяться моніторингові дослідження, рівень шумів та концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від діяльності Позивача не перевищують допустимих норм. На підтвердження зазначеного надав копії протоколів вимірювання концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць під час проведення масового вибуху в кар'єрі «Південний» від 26.02.2021 , 26.03.2021, 18.06.2021, 25.06.2021, 30.07.2021, 13.08.2021, 03.09.2021, 26.11.2021, 03.12.2021; протокол проведення вимірювань шуму № 23/21 від 02.03.2021; протоколи дослідження шумового навантаження та інфразвуку від 10.09.2021р., № 3 від 20.10.2021р. , № 10 від 12.11.2021р.

Позивач вважає, що у Відео Відповідачем не наведено жодних доказів на підтвердження викладеної ним інформації. Відомості викладені неправдиво, однобоко та тандеційно, поширена відповідачем інформація порушує особисті немайнові права підприємства Позивача, зокрема право на ділову репутацію та її недоторканість. Подібними висловлюваннями та неперевіреними даними відповідач дискредитує діяльність підприємства позивача та формує відповідну негативану думку у представників громадськості міста Кривого Рогу.

За таких обставин, на думку позивача, діями відповідача, що виразились у поширенні недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудомайн», позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилась у втратах немайнового характеру, внаслідок приниження ділової репутації, яку позивач оцінив у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року, що становить 2481 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 17.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.03.2022р.

17.05.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що позивачем, всупереч закону в предметі позовних вимог не визначено, яка саме інформація Відповідача є недостовірною в контексті діяльності ТОВ «Рудомайн». Відповідач є засобом масової інформації та здійснює свою діяльність на правових засадах, визначених Конституцією України, законами України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства» «Про телебачення і радіомовлення» та іншими нормативно-правовими актами, що визначають гарантії журналістської діяльності в Україні та встановлюють заборону цензури в пресі. У відеосюжеті від 20.01.2022 року Журналістом було не просто відтворено дійсні та правдиві висловлювання інших осіб, але й інформація викладена Журналістом у відеосюжеті відображає власну оцінку реальних подій, висловлювань інших осіб та питань, що становили на момент здійснення публікацій предмет жвавого суспільного обговорення, висловлену у формі оціночних суджень, а тому не може взагалі розглядатися як недостовірна інформація, що відповідно до статті 277 ЦК України підлягає спростуванню. Висвітлені в сюжеті події є предметом суспільного інтересу та суспільно необхідної інформації. Особа, яка висловлює не факти, а критичні висловлювання, припущення, власні погляди не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції. Відповідач вважає, що позивач жодного разу не намагався відстоювати свої інтереси за допомогою передбаченого законом права на відповідь, тим самим вимагаючи даним позовом від Відповідача фактично замовчування та заборони висвітлення певних тем, та безпідставно обвинувачуючи Відповідача у «замовному» характері сюжету. Матеріали позовної заяви не містять доказів того, що відповідач розповсюдив інформацію стосовно саме Позивача внаслідок чого було порушено його особисті немайнові права, а також розповсюдив недостовірну інформацію, яку можна було б спростувати або підтвердити перевіркою фактів.

23.05.2022р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, що твердження Відповідача про те, що у фрагментах відео не згадується про ТОВ «Рудомайн» є недостовірною інформацією, у відео розміщена інформація, у якій мова йде саме про ТОВ «РУДОМАЙН», що в свою вводить глядачів в оману, принижує та дискредитує ділову репутацію ТОВ «РУДОМАЙН». На відео використовуються додаткові матеріали у вигляді інформації про тріщини на будинках, які з'явились нібито від роботи кар'єру. Після чого ведучій спираючись на факти, отримані від місцевих жителів, зазначив, що коли раніше руду добували інші компанії таких проблем не було. Пило і шумопридушення підприємстсвом не здійснюється. Позивач вважає, що мова йде саме про кар'єр Південний, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Рудомайн», який має відповідну поливозрушувальну техніку для здійснення пилопридушення на території кар'єру «Південний» та розташованих поблизу житлових масивів. У якості інформації, що підтверджує завдання ТОВ «Рудомайн» шкоди здоров'ю та життю мешканців міста Кривого Рогу, позивач приводить слова еко-активиста Виасилини Нікульнікової, яка говорить: на 12 хв.47 сек. «За рахунок того, що відбуваються гірничо-добувні роботи, вибухи, вимощення, транспортування, завантаження, розвантаження корисних копалин якраз і негативний вплив на собі і відчуває і довкілля і люди здоров'я яких піддається негативному впливу в наслідок виділення в атмосферне повітря великої кількості забруднюючих речовин і ці забруднюючих речовини в переважній більшості мають червоний колір і тому ідентифікуються якраз з цими родовищами і видобуванням корисних копалин у «Південному», «Північному» кар'єрах». на 13 хв.42 сек. «З 2019 року даними територіями став опікуватися сучасні бізнесмени, материнське підприємство з назвою «Рудомайн» і для того щоб забезпечити обсяги такі, що дорівнюють гігантів «Південному», «Північному», АрселорМіталл Кривий Ріг в видобування корисних копалин, вони вирішили нарощувати потужність і збільшувати видобуавння корисних копалин в центрі міста від 1.5 млн до 4 млн тон на рік. Але цього не витримує а ні люди які живуть, а ні поверхня на якій розташована житлова забудова». Також позивач зазначив, що на 14 хв.26 сек. у відеосюжеті транслюються співробітники у жилетках з логотипом ТОВ «Рудомайн», а на 15 хв. 49 сек. Відеосюжету зображено транспорт з логотипом ТОВ «РУДОМАЙН».

31.05.2022р. до суду від відповідача надійшли заперечення в яких відповідач зазначає, що у своїй публікації посилається на пряму мову мешканців, екоактивістів та громадських активістів. При цьому, докази, надані Позивачем, у вигляді зображення в сюжеті автомашин з назвою «РУДОМАЙН», дозвільної документації не означає, що інформація, яка звучить від учасників відеосюжету є недостовірною. Також, як було зазначено вище, в сюжеті відсутні фрази, про які говорить позивач у своєму позові, нібито учасники сюжету та журналіст надають інформацію про роботу кар'єру та господарську діяльність ТОВ «РУДОМАЙН». У відео вибуху, на яке зазначає Позивач, відповідачем не згадувався взагалі ТОВ «РУДОМАЙН» та інші дані, які б могли беззаперечно ідентифікувати позивача. З позовної заяви не вбачається, яку ж саме інформацію відповідача позивач вважає недостовірною та яка саме інформація, на його погляд, підлягає спростуванню. При цьому, саме до прерогативи позивача належить визначення предмету та підстав позовних вимог Таким чином, з позовних вимог не вбачається чи позивач вважає недостовірною всю інформацію відповідача, чи якусь її частину. Жодних доказів на підтвердження своїх моральних страждань у зв'язку з розповсюдженням інформації з боку Відповідачів, позивач не зазначив. Також позивачем не було підтверджено допустимими доказами факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру, а також, з чого він виходив, оцінюючи шкоду у розмірі 2481,00грн.

Ухвалою суду від 26.05.2022 р. судове засідання було призначено на 03.06.2022 р. Про місце, день та час судового засідання сторони були ознайомлені з повідомлення про відкладення розгляду справи під розписку в судовому засіданні. 03.06.2022 р. в судове засідання представник позивача не з'явився, представник відповідача з'явився.

Ухвалою суду від 03.06.2022р. відкладено підготовче засідання по справі на 15.06.2022р.

Ухвалою суду від 15.06.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2022р.

Судове засідання 12.07.2022р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 15.06.2022р. по 05.10.2022р.

Ухвалою суду від 11.10.2022р. судове засідання було призначено на 03.11.2022р. Представник позивача не з'явився. Представник відповідача з'явився.

Ухвалою суду від 03.11.2022р. призначено судове засідання по справі на 08.11.2022р.

08.11.2022р. заяви відповідача про відмову від заявлених витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовний заявлений розмір 30 000,00грн.).

В судове засідання, 08.11.2022р., з'явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні, 08.11.2022р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі інтернет за допомогою відеохостингу YоuТube журналістом ОСОБА_1, автором програми «Уровень оранжевий» Телеканала «Дніпро ТV» що створено на базі Комунального підприємства ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 19149153) було розміщено відео Телеканалу «Дніпро ТV» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» що містить неправдиву інформацію стосовно ТОВ «РУДОМАЙН» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що у вищезгаданому відео викладено ряд тверджень, які є поширенням неправдивої та недостовірної інформації стосовно ТОВ «Рудомайн».

Доводи про недостовірність такої інформації аргументував формою і способом її подачі як масової для створення у необмеженої кількості глядачів хибного уявлення про господарську діяльність позивача, зневаги позивача до чинного законодавства і про нібито грубе його порушення ним.

В обґрунтування завідомої недостовірності поширеної інформації, позивач також заперечував факт вибуху, що був розміщений у відео сюжеті відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «РУДОМАЙН».

На підтвердження своїх позовних вимог та з метою доведення факту поширення неправдивих та таких, що шкодять діловій репутації відомостей позивач надав суду цифровий носій DWD-диск, стверджуючи, що на ньому міститься відеозапис фіксації поширення недостовірної інформації.

Після трансляції сюжету на диску судом встановлено, що автором та ведучим програми «ІНФОРМАЦІЯ_1» журналістом ОСОБА_1, в сюжеті була надана інформація наступного змісту (мовою оригіналу):

ОСОБА_1, журналіст: «Отказ от экологических обязательств, подлоги и манипуляции с информацией, нарушения процедур получения разрешительных документов. А еще, добыча руды открытым способом с применением в центре города взрывчатки. Сегодня мы расскажем вам о проблемах Кривого Рога и о том, как полвека назад реку Саксагань буквально убрали с дороги, чтоб та не мешала разработке карьера. Сперва, пожалуй, о Саксагани - ведь, по сути, с неё-то и началась вся история. 70 лет назад на месте огромной ямы, из которой сейчас добывают руду, протекала широкая и полноводная река. В 1957 году русло Саксагани принесли в жертву для будущей разработке. Чтобы речка Саксагань не мешала добычи полезных ископаемых, а именно железной руды, построили вот этот вот туннель. От него видно входной портал, это туннель №1, он проходит под центром города и у него продолжительность, ну порядка 5.5 км. Не мало, да?»

ОСОБА_2, екоактивіст (з 1 хв.31 сек): «И впадают в воды Саксагани на 1.5 км ниже, чем впадали раньше в природное русло речки Саксагань. Соответственно в том старом русле речки Саксагань в том природном русле, который остался на территории Центрально-городского района уже воды речки Саксагань не протекают. Это вода сейчас практически простаивает, заболачиваться, цветет. Соответственно на данный момент река в этой части утратила свою жизнь. Если мы ходим речку возродить в городе Кривой Рог мы должны в первые очередь возобновить ее русло, чтобы вода могла протекать в своем природном русле очищая соответственно берега реки и саму водную артерию».

Голос журналіста за кадром (з 2 хв.13 сек.): «в 1998 году специалисты института «Кривбаспроект» разработали комплекс мер по ликвидации шахты. Согласно этому проекту, предполагались рекультивация земель территории рудника, перемещение отвала в карьер Северный с последующей рекультивацией. Это послужило бы началом восстановления природного русла реки Саксагань. Река снова бы вышла на поверхность, и из Саксаганского района ее воды беспрепятственно бы побежали в Центрально-Городской район.

ОСОБА_2, екоактивіст (з 2 хв. 39 сек.) «И уже в 2019 году появилась повторная надежда, что теперь уже будет уже окончательно остановлен этот карьер и восстановлены земли пока не появилось следующее предприятие, которое не просто решило возобновить работу, а решила значительно усугубить ситуацию, значительно увеличив производственные мощности данных предприятий. Данный карьер, который находится в центре Кривого Рога усугубив экологическую ситуацию в целом в трех районах города».

Голос журналіста за кадром (з 3 хв. 04 сек.): «Река снова бы вышла на поверхность, и из Саксаганского района ее воды беспрепятственно бы текли в Центрально-Городской район. Активисты говорят, это оздоровило и улучшило непростую экологическую ситуацию в промышленном. Двигаемся в сторону карьера. Менее, чем в двух километрах от карьера - известная часть Кривого Рога - « 95 квартал». Немного дальше - центральные улицы, парки и проспекты, с другой стороны - спальные районы и частные сектора города. В марте 2021 года земли карьера взяла в аренду «Украинская горнодобывающая компания», получив спецразрешение на разработку месторождения. Компания сообщила: добычу руды планируют открытым способом с применением буровзрывных работ. Уже летом, приступив к взрывным работам, вызвали немалое беспокойство у горожан».

На 3 хв. 43 сек. на відео відтворення вибуху.

ОСОБА_2, екоактивіст (з 04 хв. 01 сек.) «Сейчас познакомимся с представителями трех улиц, он расскажет, как сказались на этих жителях на этих прилагающих территориях возобновление работы в карьере «Северный» в 2021 году. Расскажет о том, как они относятся к тому, что все их территории, все их дома покрываются красной пылью, что во время дождя по дорогам и по территории домов текут красные реки, слышат они или нет взрывы. То есть все это можем узнать от этих людей, которые непосредственно ощущают на себе последствие влияния работы горнорудного предприятия».

Голос журналіста за кадром (з 4 хв. 38 сек.) «Квартальный трех ближайших к карьеру «Северный» улиц - ОСОБА_3 - согласился провести нас к месторождению и показать, насколько близко к домам ведутся работы. И шли мы не долго - от крайнего дома по улице Ивана Франка до карьера меньше километра. А рядом дачный кооператив, там и то меньше».

ОСОБА_3, квартальний трьох вулиць в Центрально-Міському районі (з 4 хв. 56 сек.) «А де мы сейчас находимся? Ось за дачними участками и зразу начався же карьер. Це сьогодня можно ще дихать, а раньше було с палец у нас красная руда. Це все було засипано. Коты, собаки - це все в нас красне бігало по вулиці. Обращався на гарячу лінію дзвонил в Київ - ноль. Дзвонил умгорисполком - ноль».

Журналіст ОСОБА_1 (з 5 хв.27 сек.)«Вот можете обратить внимание, как раз вот на краю стоим в низу, работает техника. Слишком близко мы не подходим, потому, что сразу же прибегут служба безопасности и начнут задавать лишние вопросы». «ОСОБА_3 рассказывает: соседство с карьером пагубно повлияет на здоровье криворожан. Чем дышат люди, могут сказать только врачи, а вот то, что в самом центре живут одни старики, мужчина не скрывает. Молодежь выезжает, да и взрывы пугают людей, заставляя менять место жительства».

ОСОБА_3, квартальний трьох вулиць в Центрально-Міському районі (з 06 хв. 04 сек.): «сегодня я с женщиной разговаривал, так вона каже: ночью движется что-то. Каже я боюсь спать, може ще і провалимося туда ночью. Но каже чуть. Но я уже в возрасте, то я не чуть. Я лег спать и уже все.»

Голос журналіста за кадром (з 6 хв.19 сек.): «Отправляемся дальше. Район Карнаватка. Уже в 90-х его называли местностью чрезвычайной экологической ситуации. Тут, в непосредственной близости к карьеру, люди уживаются с работающим горнорудным предприятием».

ОСОБА_5, жителька вулиці Підстепної (з 6 хв. 33 сек.) «Ось стіна, тут лежить два швеллера, скручені на чердаке арматурою, щоб стени не расползались. Но они тем не менее, ось начиная з низу рве його і виворачиває весь бетон. Подставляем різні арматури, все підставляєм, щоб не затікала вода в собственний дом. Потом, у меня ще подвал - оце така стіна підвала. Гляньте які пориви на стенах. Вона сідає, земля сіда, бачите, і так вся у дві сторони. Я його уже бетонировала зверху, щоб немного сохранить, бо треба ж пользоваться цим.»

Голос журналіста за кадром (з 7 хв.27 сек.): «ОСОБА_5 рассказывает: дом у нее старый, 1940 года постройки. Начиная с 1961 года их обещают переселить - безрезультатно. Тем временем, дом проседает, трескается, да и взрывы, которые ОСОБА_5 регулярно слышит, так же неблаготворно влияют на состояние жилища».

При цьому, на 7 хв. 29 сек у відеосюжеті транслюється довідка датована 22.06.1961 року № 485, видана ОСОБА_6, що проживає по АДРЕСА_1 про те, що його домоволодіння підпадає в теоретичну зону зсуву від гірничих порід рудника імені Кірова гір. 1045 м. Питання про знесення домоволодіння буде вирішуватися через 15 років.

ОСОБА_5, жителька вулиці Підстепна ( з з 7 хв. 48 сек.) «Ужас, лежимо на кроваті, якщо сигнали провили, я спеціально виключаю телевізор, все виключаю. Из-за чего? Тому, що воно, когда тряснет, а оно ж старе. Страшне. Вот знаете, как при землетрясении. Я понимаю оно на глубине, но под нами же пустоти, мы же не живем на твердой почве. Ми когда-то в прекрасное время провалимся как у нас провалились на вентиляционной шахте. В 68 году в октябре месяце у нас в Зеленом гаю есть братская могила, семь человек пошло в лейку. Образовалась лейка, земля провалилась, люди пошли в лейку».

Голос журналіста за кадром (з 8 хв. 25 сек.): «Отселением занималось Государственное предприятие «Кривбассшахтозакрытие», созданное Министерством промышленной политики Украины. Однако их методы работы эффективными назвать можно с натяжкой».

ОСОБА_5, жителька вулиці Підстепна ( з 8 хв.38 сек.): «Нам сказали, что самоврядування виселяє область нас и выселяє город. По половині вони должни складиваться, но, когда бюджет закладивали, нашу Карнаватку нігде, ні хто не вспомнив. Но тем не менее, когда шахтазакриття просе деньги, вони пишуть, що мы живемо в страшно аварійному, у меня вон є документи, я могу винести, даже можно этот листок сфотографировать. Прокурору пишуть, до області, і на город, и на Київ. Везде вони пишуть, що ми в страшних условіях нас нужно срочно отселить.»

Голос журналіста за кадром (з 9 хв. 12 сек.): «А это уже соседи ОСОБА_5, у них та же история. Только дом моложе - всего 35 лет. Но…»

ОСОБА_7, житель вулиці Підстепна (з 9 хв.20 сек.): «Он лопается по швам, заду дома можно руку вот так вставлять просто, оно все расходится. В доме косметический ремонт сделанный, буквально два-три месяца, он лопается на пополам, все обои крутит. Вот так само и гараж. Гараж тоже молодой, сами можете увидеть сколько раз мы его уже пеной обдували, тряпки вставляли, он весь лопается, полностью. Заду дома тоже можем увидеть, как оно все. Вот даже далеко ходить не надо, вот, угол дома. Оно все заделано пеной. Это все строилось в прошлом году. Делалось, переделывалось, оно все отходит вот вся эта кладка лопается».

Голос журналіста за кадром (з 10 хв. 06 сек.): «ОСОБА_7 говорит: подобных разрушений по дому очень много. И больше всего мужчина переживает по поводу просадки фундамента. Стойки забора уже проваливается. Единственное решение видит в переезде в другой район, всей семьей, подальше от разработки».

ОСОБА_7, житель вулиці Підстепна (з 10 хв. 21 сек.): «Утром придёшь или с работы с ночи приеду, а у меня дома не будет и, что я потом делать буду со всеми документациями. Ну, пусть эти государство, что-то решают, нас отселяют, вот эти сдвижения идут, нафиг надо. Пусть решают с этими проблемами, маленький ребенок в доме, и мы ж не одна семья молодая тут живем, тут семьи молодых много у кого дети есть и бабушки, дедушки, все кто живет же».

Голос журналіста за кадром (з 10 хв. 48 сек.): «И таких домов в этом районе действительно много. В каждом - свои разрушения и опасность для жизни. Вот только где людям искать выход? Мы же двигаемся к «Южному» карьеру. От жилых домов до кромки карьера там приблизительно триста метров».

ОСОБА_8, житель вулиці Севастопольскої (з 11 хв. 01 сек.): « Згідно наказу №173 19.06.96 Міністерство охорони здоров'я, встановлюється санітарно захисна зона з відстанню до житлової забудови від кромки кар'єру на відстані 1500 метрів. Так як цієї відстані немає, а сама ближня помешкання від кромки кар'єру 270 метрів. Тому дозвільні документи було важко отримати законним шляхом».

Голос журналіста за кадром (з 11 хв. 38 сек.): «По словам местных, раньше, когда руду добывали другие компании, таких проблем не было. Сейчас же в загрузочной станции работают с рудой с двух карьеров. И, со слов местных, пыле- и шумоподавления у предприятия нет. Как и разрешительных документов на обогатительную фабрику и загрузочную станцию».

ОСОБА_8, житель вулиці Севастопольскої (з 11 хв. 57 сек.) «З цієї станції їде великий шум і в ночі і в день. Люди не можуть відпочити в день, не можуть заснути в ночі спокійно скажемо так проводити час. Не можуть відкрити вікна, щоб можна було провітрити своє помешкання. Також тут рухається навантажувальна техніка».

Голос журналіста за кадром (з 12 хв. 23 сек.): «Только мы попытались подойти ближе к карьеру и загрузочной станции, как вышла охрана с требованием не приближаться к краю участка, на котором ведётся добыча. Мол, опасно и получать разрешение нужно. Здесь же мы увидели и известный символ Кривого Рога - красную пыль, которой покрыта чуть ли не половина города. Из-за снега в других районах её видно не было».

ОСОБА_9, еко-правозахисниця (з 12 хв. 44 хв.) «За рахунок того, що відбуваються гірничо-добувні роботи, вибухи, вимощення, транспортування, завантаження, розвантаження корисних копалин якраз і негативний вплив на собі і відчуває і довкілля і люди здоров'я яких піддається негативному впливу в наслідок виділення в атмосферне повітря великої кількості забруднюючих речовин і ці забруднюючих речовини в переважній більшості мають червоний колір і тому ідентифікуються якраз з цими родовищами і видобуванням корисних копалин у «Південному», «Північному» кар'єрах.»

Голос журналіста за кадром (з 13 хв. 22 сек.): «ОСОБА_9 говорит: проблема с красной пылью была наиболее актуальна в 90-х -начале нулевых. А уже приблизительно с 2015-го предприятия начали добывать полезные ископаемые в меньших объёмах, что позволило местным жителям буквально подышать полной грудью».

ОСОБА_9, еко-правозахисниця (з 13 хв. 40 хв.) «З 2019 року даними територіями став опікуватися сучасні бізнесмени, материнське підприємство з назвою «Рудомайн» і для того щоб забезпечити обсяги такі, що дорівнюють гігантів «Південному», «Північному», АрселорМіталл Кривий Ріг в видобування корисних копалин, вони вирішили нарощувати потужність і збільшувати видобуавння корисних копалин в центрі міста від 1.5 млн до 4 млн тон на рік. Але цього не витримує а ні люди які живуть, а ні поверхня на якій розташована житлова забудова».

Голос журналіста за кадром (з 14 хв. 23 сек.): «На многочисленные жалобы жителей отреагировала Госэкоинспекция - в начале октября 2021 года пришла с внеплановой проверкой на оба карьера. Проверка эта длилась десять дней».

Далі, з 14 хв.38 сек., у відеосюжеті наведений текст результатів перевірки державної екологічної інспекції України: ОСОБА_10, экс-глава державної екологічної інспекції України: На предприятии обнаружены нарушения экологического законодательства, среди которых:

невыполнение условий заключения ОВД в части проведения взрывных работ; несоответствие материалов инвентаризации выбросов загрязняющих веществ и разрешения на выбросы в атмосферный воздух фактическому состоянию на предприятии; не осуществление мер по уменьшению объемов выбросов загрязняющих веществ, в том числе предусмотренных городской экологической программой;

непредставление документов для взятия на государственный учет объекта, который оказывает или может оказывать вредное влияние на здоровье людей и состояние атмосферного воздуха.

Також, позивачем, у якості доказів дотримання ним норм екологічного законодавства, санітарних норм та норм щодо проведення вибухових робіт були надані наступні докази: копії протоколів вимірювання концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць під час проведення масового вибуху в кар'єрі «Південний» від 26.02.2021 , 26.03.2021, 18.06.2021, 25.06.2021, 30.07.2021, 30.07.2021, 13.08.2021, 03.09.2021, 26.11.2021, 03.12.2021; протокол проведення вимірювань шуму № 23/21 від 02.03.2021; протоколи дослідження шумового навантаження та інфразвуку від 10.09.2021р., № 3 від 20.10.2021р. , № 10 від 12.11.2021р.

Здійснивши у судовому засіданні огляд та дослідження представлених позивачем доказів, у тому числі шляхом відтворення відеозапису, суд не встановив обставин, на які вказує позивач у позовній заяві, в обґрунтування розповсюдження відповідачем недостовірної інформації про господарську діяльність позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 22 Закону України "Про інформацію", масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Відповідно до ч.1, ч.5 статті 25 Закону України "Про інформацію" під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом. Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).

Відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про інформацію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, інформація яка поширюються через мережу інтернет за допомогою відеохостингу YоuТube орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. Інтернет є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відповідно є засобом масової інформації.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет за допомогою відеохостингу «YоuТube» було розміщено відеосюжет журналіста ОСОБА_1, автора програми «Рівень помаранчевий» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до інформації розміщеної на сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_4, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_2 інформація є власною електронною інформаційною продукцією, власником та розповсюджувачем якої є КП "Дніпровська міська студія телебачення" ДМР.

Відповідно до статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Як роз`яснено судам в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова №1 від 27.02.2009 року) чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

У п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" від 28.03.2007 № 01-8/184 вказується, що приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд на основі встановлених обставин та в їх сукупності з офіційними фактичними даними, дійшов стійкого внутрішнього переконання у пасивному способі доведення засобами комунікації до необмеженого кола осіб в аналогічному пресі медіа-середовищі Інтернет мережі за допомогою відеохостингу «YоuТube» інформації, яка є предметом суспільного інтересу щодо впливу екологічного стану міста Кривий Ріг на життя та здоров'я місцевих мешканців.

Суд за встановлених обставин визначається, що інформація відповідача, розміщена ним у відеоюжеті від 20.01.2022 року сприйнята позивачем у свій бік, як така, що повідомляє недостовірну інформацію.

Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, §188, ЄСПЛ, 06.10.2015 року).

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 №1 вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

За визначенням ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною. Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими.

За частиною 1 статті 67 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі.

Суд уважно розрізняє факти та оціночні судження і критику у поєднанні з дотриманням розумних меж цих суджень.

Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії").

При вирішенні питання з визначення характеру розміщеної спірної інформації, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, суд зазначає наступне.

З відеосюжету вбачається, що оцінка журналістом отриманої інформації була зроблена відповідачем з посиланням на інформацію отриману безпосередньо від мешканців міста Кривого Рогу, громадських екоактивістів, органів державної влади.

При цьому, огляд відеосюжету дає підстави стверджувати, що інформація мешканців та громадських активистів надана журналістом, є прямою мовою та викладена без змін зі сторони відповідача.

Дослідивши зміст спірної інформації, суд дійшов висновку, що інформація, яка була надана в сюжеті фактично є коментарем журналіста на висловлювання та коментарі мешканців районів міста Кривого Рогу та громадських екоактивістів щодо екологічного стану м. Кривий Ріг та його впливу на життя та здоров'я мешканців, що проживають біля місць видобування залізнорудної сировини.

Таким чином, згідно статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідачем з 14 хв.38 сек відеосюжета надана інформація, яка міститься в офіційних документах щодо результатів перевірки ТОВ «Рудомайн» державною екологічною інспекцією України, зафіксованих в приписі Державної екологічної інспекції України №4.3/005 від 08.10.2021 року: «На предприятии обнаружены нарушения экологического законодательства, среди которых: невыполнение условий заключения ОВД в части проведения взрывных работ; несоответствие материалов инвентаризации выбросов загрязняющих веществ и разрешения на выбросы в атмосферный воздух фактическому состоянию на предприятии; не осуществление мер по уменьшению объемов выбросов загрязняющих веществ, в том числе предусмотренных городской экологической программой; непредставление документов для взятия на государственный учет объекта, который оказывает или может оказывать вредное влияние на здоровье людей и состояние атмосферного воздуха».

За положеннями статті 29 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N2657-XII, суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив рішення у справі N 61561/08 "Інститут економічних реформ проти України", де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.

При цьому, суспільство також має право на отримання інформації яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

За таких обставин, з огляду на попит суспільства на необхідність громадського контролю за впливом стану навколишнього середовища на життя та здоров'я людей, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, розміщена на відео інформація є суспільно важливою інформацією.

У світлі цього та загального контексту подій суд не може дійти висновку, що, відеосюжеті відповідачем широкому колу осіб доведена до відома в ствердній формі недостовірна інформація.

Частиною 4 статті 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Інформація, тобто документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі, є видом нематеріальних благ, щодо якого можуть виникати цивільні права і відносини. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Основні правила щодо ведення інформаційної діяльності, тобто одержання, використання, поширення та зберігання інформації і захисту прав суб`єктів інформаційних відносин містяться у статтях 32 і 34 Конституції України, а також у Цивільному кодексі України та Законах України "Про інформацію".

Згідно з статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За приписами статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 Цивільного кодексу України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".

Тобто, лише встановлення судом наявності всіх чотирьох елементів правопорушення в їх сукупності може мати наслідком притягнення відповідача до відповідальності за поширення недостовірної інформації, в той час як відсутність одного із елементів такого правопорушення свідчить про відсутність в діях відповідача складу такого правопорушення.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №918/233/18.

Таким чином, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті.

Суд наголошує, що свобода вираження поглядів не може розцінюватися як право на поширення недостовірної інформації.

Суд дійшов висновку, що поширення відповідачем інформації, розміщеної у відеосюжеті 20.01.2022 року не порушує права чи інтереси позивача.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди за поширення недостовірної, і такої, що принижує ділову репутацію позивача інформації у розмірі 2 481,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Судом враховано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали, зокрема, у зв`язку з приниженням її ділової репутації.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №383/596/15 моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

При цьому, враховуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та відсутність жодних доказів на спростування обставин настання негативних репутаційних наслідків та як наслідок завдання немайнової шкоди позивачу внаслідок порушення відповідачем його прав, а також керуючись стандартом доказування "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, суд приходить до висновку, що внаслідок поширення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" недостовірної інформації Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" було завдано моральну (немайнову) шкоду.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

При цьому судом також враховано, що у даній сфері є неможливим достеменно встановити розмір заданої шкоди діловій репутації Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Леогеймінг Пей" внаслідок поширення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьючер Медіа" недостовірної інформації та відповідно такий розмір є орієнтовним.

Попри наведене, суд вважає, що ніхто не може поширювати недостовірну інформацію щодо іншої особи, тим більше спеціальні суб`єкти господарської діяльності у сфері поширення масової інформації.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно абзацу другого п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження своїх моральних страждань у зв'язку з розповсюдженням інформації з боку відповідача, позивач не зазначив.

Судом не розглядається питання щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у зв'язку з надходженням до суду 08.11.2022р. заяви відповідача про відмову від заявлених витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовний заявлений розмір 30 000,00грн.).

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги усі наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 7 443,00грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.11.2022р.

Суддя С.П. Панна