Рішення

від 14.11.2022 по справі 904/2400/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2400/22

за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Обслуговуючого Кооперативу "ВОСТОК-32", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 954 195, 59 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючий Кооператив "ВОСТОК-32" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 954 195,59 грн., з яких: 802 006, 91 грн. основного боргу, 23 627, 73 грн. пені, 21 892, 00 грн. 7% штрафу, 30 144,51 грн. 3% річних, 76 479,44 грн. інфляційних втрат.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №535 від 07.10.2013 року.

Ухвалою суду від 19.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. За клопотанням Позивача, поданим в порядку ст. 249 ГПК України, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Відповідачу надано строк на подачу відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а також, запропоновано надати свої заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження (за наявністю).

Через відсутність достатнього фінансування суду, надіслання ухвали про відкриття провадження у справу засобами поштового зв`язку не здійснювалося.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України, на офіційну електронну адресу Відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена в електронній формі, про що у справі містяться відповідне підтвердження (а.с. 116).

Виходячи зі змісту приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Також, 17.10.2022 року на телефонний номер Відповідача, який зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було направлено телефонограму з повідомлення про розгляд даної справи, яку прийнято керівником Відповідача - Гавриловою І.В.

Крім того, направлення на адресу Відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі, було здійснено Позивачем, що підтверджується наданими доказами.

Незважаючи на вжиті заходи щодо здійснення повідомлення відповідача про розгляд даної справи, останній відзив на позовну заяву не представив, в зв`язку із чим, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013 року між Позивачем (далі - позивач, теплопостачальна організація - продавець) та Відповідачем (далі - відповідач, споживач - покупець) укладено договір №535 купівлі-продажу теплової енерігї в гарячій воді (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді та на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Підпунктом 3.2.5 договору передбачено обов`язок споживача-покупця виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які визначені договором.

Згідно з п. 4.2.5 Договору, теплопостачальна організація-продавця зобов`язана виписувати рахунки споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті Споживачем-Покупцем в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації-продавця та споживача-покупця або за домовленістю сторін в іншому місці (п. 5.2 Договору).

Межа балансової належності (експлуатаційної відповідальності) сторін оформлюється у вигляді акта зі схемами теплових мереж, підписаного у двосторонньому порядку, який є невід`ємною частиною договору та не може бути змінено в односторонньому порядку (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.8 Договору визначено, що у разі відсутності, пошкодження та/або некоректної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень по опалюванню та гарячому водопостачанню з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).

Пунктом 6.3 Договору сторони узгодили, що оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від споживача-покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості Споживача-Покупця за цим Договором. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем споживання теплової енергії. Тариф на постачання теплової енергії з 01.10.2011 складає 256,25 грн. за 1 Гкал з ПДВ.

Відповідно до пункту 6.5 Договору, у випадку, якщо у споживачів-покупців, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання споживача-покупця у розрахунковому періоді. Розрахунки здійснюються згідно пункту 6.3 договору.

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 06.10.2014 керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Договір припиняє свою дію у випадках: - закінчення строку, на який він був укладений; - взаємної згоди сторін про його припинення; - прийняття відповідного рішення Господарським судом; - ліквідацією однієї із сторін (пункт 10.1 договору).

Згідно пунктів 10.2, 10.3 Договору, припинення дії договору не звільняє споживача покупця від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

У Додатку №1 до договору сторонами погоджено обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу.

У Додатку №2 до договору сторони погодили умови припинення постачання теплової енергії.

Позивач свої зобов`язання щодо постачання відповідачу теплової енергії виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

№ 6209 від 30 листопада 2014 року на загальну суму 6254,15 грн.;

№ 7354 від 31 грудня 2014 року на загальну суму 22281,32 грн.;

№ 1015 від 31 січня 2015 року па загальну суму 23515,31 грн.;

№ 1230 від 28 лютого 2015 року на загальну суму 20856,92 грн.;

№2470 від 31 березня 2015 року на загальну суму 13936,36 грн.;

№ 3575 від 29 квітня 2015 року на загальну суму 1944,35 грн.;

№ 3732 від 30 квітня 2015 року на загальну суму 8 948,78 грн.;

№ 6681 від 30 листопада 2019 року на загальну суму 105100,66 грн.;

№ 7879 від 31 грудня 2019 року на загальну суму 63922,64 грн.;

№ 13 від 31 січня 2020 року на загальну суму 67185,89 грн.;

№.1090 від 29 лютого 2020 року на загальну суму 54884,39 грн.;

№.2163 від 31 березня 2020 року на загальну суму 25 015,00 грн.;

№ 3320 від 30 квітня 2020 року на загальну суму 19 224,52 грн.;

№ 4509 від 30 листопада 2020 року на загальну суму 55167,34 грн.;

№ 6358 від 31грудня 2020 року на загальну суму 85 401,32 грн.;

№ 22 від 31січня 2021 року на загальну суму 106 101,13 грн.;

№ 265 від 28 лютого 2021 року на загальну суму 94 756,49 грн.;

№.2439 від 31 березня 2021 року на загальну суму 83 986,00 грн.;

№ 3696 від 30 квітня 2021 року на загальну суму 37 142,33 грн.

Однак, в період з 01.11.2014 року по 14.04.2021 року Відповідач в порушення умов Договору зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлену теплову енергію виконав частково, у зв`язку з чим, у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 802 006,91 грн.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості в розмірі 802 006,91 грн. суду не надано.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.2.7. Договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7-ми відсотків вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становлять три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки.

На підставі наведеного пункту договору, Позивач здійснив розрахунок пені в сумі 23 672,73 грн. за загальний період прострочення з 22.02.2021 року по 19.11.2021 року, а також, нарахував штраф в розмірі 21 892, 00 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір пені, то застосовуються санкції передбачені договором.

Як вище встановлено судом, в Договорі Сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в Договорі конкретний розмір пені, то нарахування її Позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується заявленої до стягнення суми штрафу - 21 892, 00 грн., то зважаючи на те, що його розмір визначений сторонами в п. 7.2.7. Договору, нарахування такої санкції здійснено позивачем правомірно.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням інфляційних втрат - 76 479, 44 грн. за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року та трьох процентів річних за період з 23.12.2019 року по 25.01.2022 року у розмірі 30 144, 51 (а.с.7).

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних і інфляційних втрат та встановлено, що підрахунки здійснено правильно.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 930 567, 86 грн., з яких: 802 006, 91 грн. - основний борг, 21 892, 00 грн. - 7% штраф, 30 144,51 грн. - 3% річних, 76 479,44 грн. - інфляційні втрати. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 239, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Восток-32" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 28, ідентифікаційний код 21929964) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) 802 006, 91 грн. основного боргу, 21 892, 00 грн. 7% штрафу, 30 144,51 грн. 3% річних, 76 479,44 грн. інфляційних втрат, 13 957,84 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський