Рішення

від 09.11.2022 по справі 904/1294/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1294/22За позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до відповідача-1: Апостолівської міської ради, м. Апостолове Дніпропетровської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про визнання недійсним договору оренди землі з одночасним припиненням речових прав на земельну ділянку та витребування земельної ділянки із незаконного володіння

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача-1: не з`явився

Від позивача-2: Рачук О.О., представник

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

Від прокуратури: Камлер А.В., прокурор відділу прокуратури

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 25.08.2021, укладений між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017", щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159 площею 15,156га, яка розташована на території Апостолівської міської ради Криворізької району Дніпропетровської області, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44152206);

- витребувати на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Апостолівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159 площею 15,156 га.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначає, що при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки Апостолівська міська рада вийшла за межі своїх повноважень, незаконно розпорядилась земельною ділянкою, яка є власністю держави і віднесена до земель природно-заповідного фонду. Отже, договір оренди від 25.08.2021 є недійсним, як такий, що суперечить положенням частини 2 статті 203, частини 1 статті 317 ЦК України, частини 1 статті 122 Земельного кодексу України. На підставі цього договору оренди землі б/н від 25.08.2021 зареєстровано речові права ТОВ "Агроліга 2017" на вказану земельну ділянку. Судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав (договору оренди землі), відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є підставою для проведення державної реєстрації припинення речових прав ТОВ "Агроліга 2017" на вказану земельну ділянку.

Оскільки Апостолівська міська рада розпорядилась землями державної власності та передала їх у користування відповідача-2 без належних повноважень, наявні всі підстави витребувати із незаконного володіння міської ради земельну ділянку та передати її на користь держави.

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, яке полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою за відсутності її волі як власника та всупереч встановленому законом порядку. На думку прокурора, у зазначеному випадку існує як державний, так і суспільний інтерес, що потребує їх захисту.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надало пояснення, в яких зазначає, що:

- опрацюванням Публічної кадастрової карти та планово-картографічних матеріалів проекту спотворення ландшафтного заказника, їх співставленням, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 перебувала в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Кам`янський прибережно-річковий комплекс та у встановленому порядку (статті 117, 122, 149-151 ЗК України) повноважним органом в особі Кабінету Міністрів України у власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади не передавалась. Перебування в межах підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 2-6513/0/261-21 від 30.09.2021 та листом Інституту географії НАН України №01-03/264 від 15.11.2021;

- Рішенням Апостолівської міської ради № 410 від 18.06.2021 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом поділу та змінено цільове призначення земельних ділянок із "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) - код КВЦПЗ 16.00" - на цільове призначення - "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва -КВЦПЗ 01.01", згідно з додатком. Апостолівська міська рада вирішила, крім іншого, право оренди на новоутворені земельні ділянки продати на земельних торгах у форматі аукціону окремими лотами. Державну реєстрацію права комунальної власності на новоутворені земельні ділянки проведено 22.06.2021. У серпні 2021 року за результатами земельних торгів Апостолівською міською радою з ТОВ "Агроліга 2017" укладено договір про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159. Вказаними діями порушено законодавство про природо-заповідний фонд та створено загрозу збереження біологічного та ландшафтного різноманіття унікального степового природного комплексу українського Правобережжя;

- Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади. Відтак, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 2-ОТГ від 20.11.2020, в частині земель природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч ЗК України та Закону України "Про природно-заповідний фонд". Рішення Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 та № 410 від 18.06.2021 (щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди), в частині земель природно-заповідного фонду, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч ЗК України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Дніпропетровська обласна адміністрація підтримує позовні вимоги прокурора та зазначає, що 27.05.2021 набрав чинності пункт 24 розділу X Земельного кодексу України, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Таким чином, облдержадміністрація є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Облдержадміністрація відповідно до компетенції не володіла інформацією щодо вилучення спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Про такий факт облдержадміністрації стало відомо виключно з листа Криворізької східної окружної прокуратури за №04/60-5124ВИХ-21 від 22.11.2021.

На думку Облдержадміністрації, питання представництва інтересів держави органами прокуратури покликано якнайшвидше усунути порушення земельного законодавства. Таким чином, вважає, що представництво інтересів держави в особі облдержадміністрації органами прокуратури у даній справі відповідає суспільному інтересу.

Відповідач-1, Апостолівська міська рада, просить в задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав:

- Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області були передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну класність Апостолівської територіальної громади відповідно до ст.ст. 122, 117 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 та Положення про Головне управління Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (в новій редакції згідно з наказом Держгеокадастру від 10 лютого 2020 року № 53).

В свою чергу наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.11.2020 № 2-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарською призначення із державної власності у комунальну власність від 20.11.2020, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.11.2020 № 2-ОТГ та Додатку до Акту від 20.11.2020 - земельна ділянка за кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 була передана із державної власності у комунальну власність Апостолівської територіальної громади.

Земельна ділянка за кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 у Додатку до акту від 20.11.2020 до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.11.2020 № 2-ОТГ зазначена за порядковим номером №77. Земельну ділянку було передано за цільовим призначення КВЦП 16.00 - Землі запасу, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку - відсутні, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - відсутні;

- відповідно до положень Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про органи місцевою самоврядування в Україні" Апостолівською міською радою було замовлено розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення та поділу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у ФОП Білоконь Олександр Олександрович. Відповідно до проекту землеустрою, що був розроблений ФОП Білоконь О.О. земельну ділянку за кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 було поділено па дві земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами: 1220383300:02:001:0158 та 1220383300:02:001:0159. Проект було перевірено Державним кадастровим реєстратором, що підтверджується штампом та печаткою на титульному аркуші.

Згідно Витягу № НВ-1216173942021 від 22.06.2021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 1220383300:02:001:0159 - за відповідною земельною ділянкою обмежень у використанні земельної ділянки не зареєстровано. Згідно Витягу № НВ-1216174002021 від 22.06.2021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 1220383300:02:001:0158 - за відповідною земельною ділянкою обмежень у використанні земельної ділянки не зареєстровано;

- передана земельна ділянка за кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 та утворені земельні ділянки за кадастровими номерами 1220383300:02:001:0158 та 1220383300:02:001:0125 на момент передачі та утворення не містять інформації стосовно обмежень у використанні земельних ділянок чи приналежності до територій чи об`єктів при родію-заповідного фонду;

- Апостолівською міською радою дотримано встановлений законодавством порядок передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну власність, порядок реєстрації права комунальної власності та порядок передачі земельних ділянок в оренду за аукціоном;

- інформація про ландшафтний заказник "Кам`янський прибрежно-річковий комплекс" в відомостях Дсржгеокадастру відсутня та межі відповідного заказника в натурі не встановлено, що підтверджується Актом про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15 грудня 2021 року проведеної Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Колесник О.В., згідно до якого встановити належність зазначеної у позові земельної ділянки до ландшафтного заказника "Кам`янський прибрежно-річковий комплекс" не вбачається можливим;

- у разі створення ландшафтного заказника "Кам`янський прибрежно-річковий комплекс" мав бути виданий Указ Президента України "Про створення ландшафтного заказника "Кам`янський прибрежно-річковий комплекс"", але наданий представником у доказах Указ Президента України №1078/2008 від 25.11.2008 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" йде всупереч зі встановленим законодавством.

У відповіді на відзив прокурор не погоджується із запереченнями відповідача-1 та зазначає, що:

- Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади. Відтак, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 2-ОТГ від 20.11.2020, в частині земель природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

- Рішення Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 та №410 від 18.06.2021 (щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди), в частині земель природно-заповідного фонду, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

- Указ Президента України № 1078/2008 від 25.11.2008 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" прийнятий з врахуванням положень статей 25, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017" відзиву на позов не надало.

Третя особа, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області письмових пояснень на позовну заяву не надало.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2022 справу №904/1294/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.06.2022; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. З 29.06.2022 оголошено перерву до 28.07.2022.

Позивачі, відповідач-2 та третя особа у підготовче засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили.

У підготовчому засіданні 28.07.2022 представником відповідача-1 заявлено усне клопотання про визнання явки представника позивача - 2 у судове засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 28 липня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження по справі № 904/1294/22 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 16 серпня 2022 року.

У судовому засіданні 16.08.2022 оголошено перерву до 19.09.2022.

У судовому засіданні 19.09.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду на 18.10.2022.

У судовому засіданні 8.10.2022 оголошено перерву до 09.11.2022.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідачів -1, 2 про судовий розгляд справи (ухвали суду направлялись на їх офіційні електронні адреси, а відповідачу-2 - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду отримана відповідачем-2 28.09.2022, а.с.234 том 2)), суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 09.11.2022 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури та позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2002 року Дніпропетровською філією інституту землеустрою Української Академії Аграрних наук виготовлено Науково-технічну документацію по організації об`єктів природно-заповідного фонду (Проект створення загальнодержавного ландшафтного заказника "Кам`янський прибережно-річковий комплекс") на території Апостолівського району Дніпропетровської області (а.с.38-133 том 1)

25 листопада 2008 року Президентом України видано Указ № 1078/2008 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" (а.с.29 том 1).

За змістом п.1 цього Указу оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" природну територію площею 2615 гектарів, які відносяться до земель запасу та знаходяться на території Михайлівської сільської ради (1001 гектар), Кам`янської сільської ради (523 гектари), Токівської сільської ради (287 гектарів), Ленінської сільської ради (804 гектари) Апостолівського району Дніпропетровської області.

Заказник оголошено з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття унікального степового природного комплексу українського Правобережжя (розділ 2 Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 183 від 23.04.2009.

У 2009 році Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області передало під охорону Апостолівській райдержадміністрації в особі начальника відділу культури та туризму райдержадміністрації Паньковецького О.М. заповідний об`єкт ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" загальнодержавного значення, площею 2615,0га (Охоронне зобов`язання, а.с.36-37 том 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області №2-ОТГ від 20.11.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді (Апостолівській міській раді) Апостолівського (Криворізького) району Дніпропетровської області за актом приймання-передачі та додатку до нього передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 (п.77 Додатку до Акту; а.с.178-183 том 1).

Рішенням Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 прийнято до комунальної власності (а.с. 184-185 у томі 1).

На підставі вищевказаного наказу, акту приймання-передачі та додатку до нього, рішення Апостолівської міської ради № 36 від 04.12.2020 (а.с.184 том 1) проведено 19.01.2021 державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Апостолівською міською радою (а.с.137-138 том 1).

Водночас, опрацюванням Публічної кадастрової карти та планово-картографічних матеріалів проекту створення ландшафтного заказника, їх співставленням, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0125 перебувала в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Кам`янський прибережно-річковий комплекс та у встановленому порядку (статті 117, 122, 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом в особі Кабінету Міністрів України у власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади не передавалась.

18 червня 2021 року Апостолівською міською радою прийнято рішення № 410, яким затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом поділу та змінено цільове призначення земельних ділянок із: земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)- код КВЦПЗ 16:00) на цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - КВЦПЗ 01.01, згідно з додатком (а.с.186-200 том 1).

За рішенням Апостолівської міської ради № 347 від 04.06.2021 "Про включення до переліку земельних ділянок для підготовки Лотів для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на розроблення відповідної землевпорядної документації" включено до переліку земельних ділянок для підготовки Лотів для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ 01.01) за рахунок земель запасу згідно з додатком 1.

Тобто, вказаним рішенням Апостолівська міська рада вирішила, крім іншого, право оренди на новоутворені земельні ділянки продати на земельних торгах у форматі аукціону окремими лотами. Державну реєстрацію права комунальної власності на новоутворені земельні ділянки проведено 22.06.2021.

У серпні 2021 року відбулися земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, переможцем яких став учасник №1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017" (протокол земельних торгів № 394 від 26.08.2021, а.с. 7-8 том 2).

За результатами земельних торгів між Апостолівською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ "Агроліга 2017", як орендарем, укладено договір оренди землі від 26.08.2021, відповідно до умов якого (п.1.) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Апостолівська міська рада (а.с.1-6 том 2).

Договір оренди укладено на 10 років з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.8 договору).

Отже, на підставі договору оренди землі б/н від 26.08.2021 (дата державної реєстрації права оренди - 20.09.2021, номер запису про інше речове право: 44152206) земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159 передана ТОВ "Агроліга 2017" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк 10 років.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну НВ-1200132232022 від 24.01.2022 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 69449,29 грн.

Згідно листа Інституту географії НАН України № 01-03/264 від 15.11.2021 земельна ділянка перебуває в межах території ландшафтного заказника (а.с.12-22 том 2).

Прокурор просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Апостолівською міською радою та ТОВ "Агроліга 2017" з одночасним припиненням речових прав Товариства на вказану земельну ділянку та витребувати земельну ділянку площею 15,156га, яка вибула із володіння та користування державою за відсутності волі його уповноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку.

Наведене і є причиною спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення правомірності державної реєстрації права комунальної власності та права оренди земельної ділянки, наявність підстав для її вчинення, скасування та витребування із незаконного володіння земельної ділянки на користь держави.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про природно-заповідний фонд" відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.

Статтею 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" та статтею 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території - об`єкта природно-заповідного фонду.

Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд", землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природного-заповідного фонду.

Відповідно до статті 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно зі статтями 4, 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд", заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів. Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Землі ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" перебувають у державній власності, що підтверджується проектом його створення (сторінка 6 "Характеристика земель заказника по цільовому призначенню, землекористувачах та угіддях").

Приписами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на час передачі земельних ділянок) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного призначення (частина 8).

Таким чином, на час передачі спірних земельних ділянок із державної до комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно Кабінетом Міністрів України.

Однак, як убачається з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказом № 2-ОТГ від 20.11.2020 передало Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі та додатку до нього у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001 0125.

Згідно з листом Секретаріату Кабінету Міністрів України №42734/0/2-21 від 30.12.2021 встановлено, що про факт передачі земельної ділянки із вищевказаним кадастровим номером, розташованої в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" із державної в комунальну власність, Секретаріатові Кабінету Міністрів України стало відомо із запиту Криворізької східної окружної прокуратури (а.с. 54 том 2).

Земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:01:001:0225 перебуває в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" та у встановленому порядку (статті 117, 122, 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом в особі Кабінету Міністрів України у власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади не передавалась.

Перебування вищевказаної земельної ділянки в межах території ландшафтного заказника підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації №2-6513/0/261-21 від 30.09.2021 та листом Інституту географії НАН України №01-03/264 від 15.11.2021 (а.с. 26-29, 34-37, 9-14 том 2).

Так, у відповіді Інституту географії НАН України зазначено, що в ідентичному масштабі проведено просторове геоінформаційне співставлення меж вищевказаних земельних ділянок, у відповідності з даними Публічної кадастрової карти України з межами ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" у відповідності з Проектом створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс", підготовленим Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук у 2002 році.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:01:001:0225 повністю розміщена в межах об`єкта ПЗФ - ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" (Додаток 5).

Додаток 5 до листа Інституту географії НАН України №01-03/264 від 15.11.2021 містить графічні відображення, які дають можливість для візуального доступного сприйняття факту накладення меж спірних земельних ділянок на територію ландшафтного заказника.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на час передачі земельних ділянок) зазначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади.

Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №2-ОТГ від 20.11.2020, в частині земель природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Відповідно, Рішення Апостолівської міської ради №36 від 04.12.2020 та №410 від 18.06.2021 (щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди), в частині земель природно-заповідного фонду (спірної земельної ділянки), також є такими, що прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Згідно з приписами статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого, самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статей 316, 319 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Згідно з вимогами статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст. 153 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.

У своїй постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала правові висновки (пункти 60-66), що володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 у справі №372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №48/3407, від 12.03.2019 року у справі №911/3594/17, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц).

3 урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право, володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

3 огляду на викладене, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння, як складова права власності на нерухоме майно, завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

У зв`язку з внесенням Законом України №1423-1X від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Право комунальної власності на спірні земельні ділянки зареєстровано 22.06.2021 за Апостолівською міською радою, яка на теперішній час є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) належить Державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.

У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такий висновок сформульовано, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 та інших.

Крім того, у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі, якщо право власності на майно не може виникнути в принципі за жодних умов, то і володіння є неможливим. У такому випадку наявність державної реєстрації права власності за порушником не призводить до заволодіння земельною ділянкою, а її зайняття і реєстрацію прав на неї треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Належним способом захисту у такому разі є негаторний позов.

Велика Палата Верховного Суду встановила критерій, за яким визначається можливість чи неможливість заволодіння земельною ділянкою - можливість або, навпаки, неможливість за жодних умов виникнення права власності на неї.

Також було вказано, що у разі, коли закон допускає набуття права власності на земельні ділянки, але обмежує їх використання лише з певною метою, передання ділянок із порушенням такого обмеження може свідчити про те, що право власності порушника на земельну ділянку не виникло, але не свідчить про неможливість заволодіння земельною ділянкою.

Тобто для розуміння того, чи є земельна ділянка такою, заволодіння якою неможливо, необхідно встановити, чи могло виникнути на неї право комунальної власності та чи допускає закон набуття її у власність.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

За таких обставин, за умови наявності рішення повноважного органу відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, на землі природно-заповідного фонду, у тому числі заказники загальнодержавного значення, може виникнути право комунальної власності. У такому випадку наявність державної реєстрації права власності за порушником призводить до заволодіння земельного ділянкою, а її зайняття і реєстрацію прав на неї треба розглядати як пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. Належним способом захисту у такому разі є віндикаційний позов.

Таким чином, враховуючи незаконність рішень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Апостолівської міської ради щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду, вимога прокурора про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння Апостолівської міської ради на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної реєстрації підлягає задоволенню.

Разом з цим, витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння Апостолівської міської ради не призведе до повного відновлення становища, яке існувало до порушень, оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017" на підставі відповідного договору оренди зареєстроване речове право.

Так, на підставі договору оренди землі б/н від 26.08.2021 (дата державної реєстрації права оренди - 20.09.2021, номер запису про інше речове право: 44152206) з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159 передана ТОВ "Агроліга 2017" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк 10 років.

При укладанні спірного договору оренди земельної ділянки Апостолівська міська рада в порушення частини 1 статті 317 ЦК України, частини 1 статті 122 ЗК України, вийшла за межі власних повноважень та незаконно розпорядилась земельними ділянками, які є власністю Держави і відносяться до земель природно-заповідного фонду.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, Його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір оренди землі, укладений між Апостолівською міською радою та ТОВ "Агроліга 2017" є таким, що суперечить положенням частини 1 статті 317 ЦК України, частини 1 статті 122 Земельного кодексу Украйни, частини 2 статі 203 ЦК України та порушує права та законні інтереси Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що свідчить про законність і обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/2589/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання, тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні Справи "Кали та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б не прийнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Таким чином, задоволення позовних вимог про припинення речових прав ТОВ "Агроліга 2017" на спірну земельну ділянку сприятиме реальному відновленню порушення законних прав та інтересів Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації для втручання прокурора є достатньо.

Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, яка не вжила заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації у справі лист за № 04/60-5124ВИХ21 від 22.11.2021 щодо виявлених порушень.

На вказаний запит Дніпропетровською ОДА в особі Департаменту екології та природних ресурсів надано відповідь № 2-7919/0/261-21 від 13.12.2021, встановлено, що Дніпропетровською ОДА належні заходи цивільно-правового характеру, направлені на усунення порушень при розпорядженні з ландшафтного заказника "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" не вживалися.

Крім того, листом № 41-368/0/2-22 від 28.01.2022 повідомлено прокуратуру, що Дніпропетровською ОДА не заперечує щодо вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат.

Звертаючись з позовом до суду, прокурором сплачено судовий збір у сумі 4962,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 305 від 21.02.2022 (а.с. 28).

Враховуючи обставини справи, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 4962,00 грн покладається на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до відповідача-1: Апостолівської міської ради, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору оренди землі з одночасним припиненням речових прав на земельну ділянку та витребування земельної ділянки із незаконного володіння - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 25.08.2021, укладений між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017", щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159 площею 15,156га, яка розташована на території Апостолівської міської ради Криворізької району Дніпропетровської області, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017" (вул. Костенка, буд. 33, м. Кривий Ріг, 50065, ідентифікаційний код 41594217) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44152206).

Витребувати на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (проспект Олександра Поля, будинок 1, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код 00022467) із незаконного володіння Апостолівської міської ради (вул. Центральна, буд. 65, м. Апостолове, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53800, ідентифікаційний код 04052583) земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0159 площею 15,156 га, видати наказ.

Стягнути з Апостолівської міської ради (вул. Центральна, буд. 65, м. Апостолове, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53800, ідентифікаційний код 04052583) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (просп. Д. Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49001, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 2481,00грн, видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга 2017" (вул. Костенка, буд. 33, м. Кривий Ріг, 50065, ідентифікаційний код 41594217) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (просп. Д. Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49001, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 2481,00грн, видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.11.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва