Рішення

від 10.11.2022 по справі 904/3254/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022м. ДніпроСправа № 904/3254/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.

та представників:

від позивача: Онбиш К.О.;

від відповідача не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстрансбуд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 530 966,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макстрансбуд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю" РБО Україна" заборгованості у сумі 530966,79 грн, з яких: 378200,00 грн - основний борг, 69526,63 грн - пеня, 74619,72 грн - інфляційні втрати, 8620,44 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг вантажної техніки № 0106/20 від 01.06.2020 (зі змінами) щодо повної та своєчасної оплати наданих йому послуг вантажних транспортних засобів згідно з актами надання послуг №№ 219, 220, 221 від 29.10.2021, № 240 від 30.11.2021.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 17.10.2022, відповідач визнає існування перед позивачем основного боргу в розмірі 378200,00 грн.

Однак, відповідач просить суд врахувати, що порушення ним зобов`язання сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), оскільки основна частина його виробничих потужностей перебуває в Донецькій області, а саме у містах Авдіївка та Маріуполь.

За твердженням відповідача, у зв`язку з початком бойових дій він не зміг закінчити роботи за контрактами, укладеними з ПАТ "МК Азовсталь" та ПрАТ "АКХЗ", внаслідок чого недоотримав більше шести мільйонів гривень та зазнав значних матеріальних втрат, що змусило перевести роботу підприємства на неповний робочий час та не дало змоги вчасно розрахуватись із позивачем.

Посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, відповідач зазначає, що не визнає позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з чим просить суд відмовити в цій частині позову.

25.10.2022 засобом електронного зв`язку позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій указує на те, що за умовами укладеного сторонами договору про надання послуг вантажної техніки № 0106/20 від 01.06.2020 відповідач повинен був сплатити: вартість послуг за жовтень 2021 року в сумі 249800,00 грн у строк до 30.11.2021 та за листопад 2022 року в сумі 178400,00 грн - у строк до 30.12.2021. За таких обставин строк виконання грошового зобов`язання виник значно раніше, ніж у державі запроваджено воєнний стан і ця обставина, на думку позивача, не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також позивач зазначає, що відповідач не повідомляв його про наявність обставин, що роблять неможливим або перешкоджають виконанню ним зобов`язань за договором; будь-яких дій, спрямованих на узгодження з позивачем перенесення строків виконання своїх зобов`язань за договором, не вживав.

Розміщений Торгово-промисловою палатою України загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин позивач не вважає безумовною підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання зобов`язання. На думку позивача, у будь-якому разі стороні необхідно довести факт невиконання зобов`язання саме у зв`язку з воєнними діями, що зумовлює необхідність отримання стороною сертифіката про форс-мажорні обставини за кожним окремим договором.

За твердженням позивача, посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не може бути достатньою підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, оскільки відповідно до чинного законодавства підприємницька діяльність ведеться на свій страх і ризик.

Ухвалою суду від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.10.2022, за клопотанням представника відповідача, прийнято рішення розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 03.11.2022, за наслідком якого в судовому засіданні оголошено перерву до 10.11.2022.

26.10.2022 представником відповідача до суду подані докази на підтвердження наявності договірних відносин останнього з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (договір підряду №2022/17ск/3606 від 30.11.2021) та ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (договір № 767/21У від 08.10.2021, договір № 998/21У від 29.12.2021).

За змістом відзиву на позов зазначені підприємства є замовниками підрядних робіт, які через початок бойових дій відповідач не зміг закінчити, а відтак й отримати більше шести мільйонів гривень, що дозволило б розрахуватися з позивачем за спірним договором у цій справі.

У судових засіданнях 03.11.2022 та 10.11.2022 представники сторін надали пояснення по суті спору.

У судове засідання 10.11.2022 відповідач участі свого представника не забезпечив; про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відтак, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

За наслідком судового засідання 10.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстрансбуд" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг вантажної техніки № 0106/20 від 01.06.2020 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується за заявками надавати замовнику послуги вантажних транспортних засобів (далі по тексту - техніка), зазначеної в Додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника, а замовник зобов`язується приймати надані послуги та оплачувати їх вартість на умовах цього договору.

Виконавець надає послуги за цим договором на підставі усного чи письмового замовлення замовника, в якому зазначається місце проведення робіт, вид робіт, тип необхідної техніки, дата початку робіт, термін роботи. Замовлення має бути здійснено не пізніше ніж за 3 доби до початку надання послуг. Підтвердженням надання замовлення є факт надання послуг, оформлений відповідно до умов цього договору (п. 2.1 договору).

Час початку надання послуг, час їх закінчення, простій техніки та інші відомості про її роботу фіксуються в подорожніх листах, якими підтверджується факт надання послуг (п. 2.2 договору).

Згідно з пунктом 2.3 договору по закінченню звітного періоду, в якому було надано послуги техніки, сторонами складається акт наданих (виконаних) послуг, в якому зазначається вид послуг, обсяг та вартість. Звітним періодом є 7 календарних днів.

Замовник зобов`язується не пізніше трьох робочих днів з дати отримання акта наданих (виконаних) послуг підписати його та повернути один примірник акта виконавцеві або надати обґрунтовану відмову у його підписанні. В іншому разі або у випадку необґрунтованої відмови у підписанні акта - акт вважається підписаним сторонами, а послуги наданими належної якості та в повному обсязі згідно з відомостями, які містяться в подорожніх листах (п. 2.4 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору вартість послуг зазначається у Додатку № 1 до цього договору. Вартість послуг є орієнтовною, що пов`язано із змінами обсягів послуг, обсягів інтенсивності та остаточно визначається у рахунках-фактурах та/або в актах наданих послуг.

Сума, яка підлягає сплаті за надані послуги, визначається на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг чи/або визначається арифметичним способом на підставі подорожніх листів, виходячи з вартості послуг, визначених у пункті 3.1 договору та Додатку № 1 до нього, які є його невід`ємною частиною (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що розрахунки за послуги здійснюються замовником протягом 30-ти календарних днів після закінчення звітного періоду та оформлення акта наданих (виконаних) послуг відповідно до пункту 2.4 цього договору шляхом переказу замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі.

Загальна вартість послуг за цим договором становить сукупну вартість послуг, які були надані протягом усього строку дії цього договору (п. 3.6 договору).

Пунктом 5.2 договору сторонами узгоджено, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплачених послуг.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2021, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання. Договір може бути продовжено за згодою сторін (п. 7.1 договору).

Сторонами підписані Додатки до договору: № 1 - Специфікація та вартість послуг техніки та № 2 - Класифікація видів порушень Правил поведінки під час перебування на території Товариства й розмір штрафних санкцій за дані порушення (а. с. 10 - 12).

Додатковою угодою № б/н від 01.09.2021 до договору сторони погодили зміну редакції пункту 7.1 договору та редакцію Додатку № 1 до договору (а.с. 13).

Так, згідно з пунктом 7.1 договору в редакції Додаткової угоди № б/н від 01.09.2021 договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року, а в частині терміну здійснення розрахунків - до повного їх виконання. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на той же термін, на тих же умовах.

У Додатку № 1 "Специфікація та вартість послуг техніки" в редакції Додаткової угоди № б/н від 01.09.2021 сторони визначили найменування одиниць техніки, вартість машино/години з ПДВ та вартість 1 тонни вантажу з ПДВ, а саме:

- самоскид - 650,00 грн за маш/годину;

- самоскид - 33,00 грн за 1 тонну вантажу;

- довгомір/екскаватор/екскаватор-навантажувач - 600,00 грн за маш/годину;

- автокран - 700,00 грн за маш/годину;

- автокран - 650,00 грн за маш/годину;

- вивезення будівельного сміття - 65,00 грн за 1 тонну вантажу;

- трубоукладач - 800,00 грн за маш/годину, без урахування палива.

На виконання умов договору позивач у період із жовтня по листопад 2021 року надав відповідачу послуги вантажних транспортних засобів на загальну суму 428200,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами без заперечень та зауважень актами надання послуг:

№ 219 від 29.10.2021 на суму 104000,00 грн (послуги трубоукладача, 130 маш/год) (а.с. 15);

№ 220 від 29.10.2021 на суму 15300,00 грн (послуги самоскиду, 153 маш/год) (а.с.17);

№ 221 від 29.10.2021 на суму 54000,00 грн (послуги довгоміра, 90 маш/год) (а.с. 19);

№ 240 від 30.11.2021 на суму 178400,00 грн (послуги трубоукладача, 91 маш/год; послуги довгоміра, 54 маш/год; послуги самоскиду, 122 маш/год) (а.с. 21).

На оплату вартості наданих відповідачу послуг позивачем були виставлені рахунки № 213 від 29.10.2021, № 214 від 29.10.2021, № 215 від 29.10.2021, № 234 від 30.11.2021 на відповідні суми (а.с. 16, 18, 20, 22).

Відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконав лише частково в сумі 50000,00 грн, сплативши позивачу 29.12.2021: 30000,00 грн - за рахунком № 214 від 29.10.2021 в порядку оплати послуг за актом № 220 від 29.10.2021 і 20000,00 грн - за рахунком № 215 від 29.10.2021 в порядку оплати послуг за актом № 221 від 29.10.2021 (а.с. 23-24).

За таких обставин у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 378200,00 грн (428200,00-50000,00 = 378200,00) з оплати послуг за актами надання послуг: № 219 від 29.10.2021 в сумі 104000,00 грн, № 220 від 29.10.2021 в сумі 61800,00 грн (91800,00 - 30000,00 = 61800,00), № 221 від 29.10.2021 в сумі 34000,00 грн (54000,00-20000,00 = 34000,00), № 240 від 30.11.2021 в сумі 178400,00 грн (далі - спірні акти), що зафіксовано сторонами в акті звірки взаєморозрахунків за договором за період з 01.06.2020 по 03.05.2022 (а.с. 25-26).

Тож, наявна заборгованість й стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини щодо виконання сторонами своїх зобов`язань за укладеним договором в частині надання послуг та їх оплати.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Факт прийняття відповідачем, як замовником, наданих позивачем послуг на суму 428200,00 грн підтверджується наданими позивачем доказами і не заперечується відповідачем.

За приписом частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту пункту 3.3 договору та з урахуванням вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу й закінчення строків, відповідач зобов`язаний був оплатити вартість наданих позивачем послуг у такі строки: за актами надання послуг № 219 від 29.10.2021 на суму 104000,00 грн, № 220 від 29.10.2021 на суму 91800,00 грн, № 221 від 29.10.2021 на суму 54000,00 грн - не пізніше 29.11.2021; за актом надання послуг № 240 від 30.11.2021 на суму 178400,00 грн - не пізніше 30.12.2021.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг є таким, що настав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем залишку заборгованості за надані послуги в розмірі 378200,00 грн. Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 378200,00 грн є законними та обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). При цьому, за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 69526,63 грн розрахована за загальний період з 16.03.2022 по 16.09.2022 із заборгованості за кожним із спірних актів, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Перевіркою розрахунку підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені судом не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 8620,44 грн розраховані за загальний період з 01.12.2021 по 16.09.2022 окремо із сум заборгованостей за кожним спірним актом надання послуг, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Перевіркою розрахунку 3% річних підстави для їх зменшення судом відсутні.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в сумі 74619,72 грн розраховані за загальний період з грудня 2021 року по серпень 2022 року окремо із сум заборгованостей за кожним спірним актом надання послуг, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивач при визначенні інфляційних втрат не врахував, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері статистики, та публікуються в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) із округленням до сотих, тисячних і т.ін. є неправомірним.

За наслідком здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, інфляційні втрати за період із грудня 2021 року по серпень 2022 року становлять 74529,21 грн, з яких:

21060,21 грн (із 21112,00 грн можливих до стягнення) - із заборгованості за актом надання послуг № 219 від 29.10.2021 у сумі 104000,00 грн за грудень 2021 року - серпень 2022 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 120,3%;

12051,00 грн - із залишку заборгованості за актом надання послуг № 220 від 29.10.2021 у сумі 61800,00 грн за січень - серпень 2022 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 119,5%;

6630,00 грн - із залишку заборгованості за актом надання послуг № 221 від 29.10.2021 у сумі 34000.00 грн за січень - серпень 2022 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 119,5%;

34788,00 грн - із заборгованості за актом надання послуг 240 від 30.11.2021 у сумі 178400,00 грн за січень - серпень 2022 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 119,5%.

Відповідач обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував. Порушення умов договору, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, підтверджується наявними у справі доказами.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), пов`язані з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, на які посилається відповідач, не можуть служити підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, що мало місце у листопаді та грудні 2021 року, тобто до настання таких обставин.

Крім того, загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг у встановлений договором строк матеріли справи не містять і відповідачем суду не надано.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 530876,28 грн, з яких: 378200,00 грн - основний борг, 69526,63 грн - пеня, 74529,21 грн - інфляційні втрати, 8620,44 грн - 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача в розмірі 7963,14 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (530876,28 х 7964,50/530966,79 = 7963,14).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстрансбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" про стягнення 530 966,79 грн, з яких: 378200,00 грн - основний борг, 69526,63 грн - пеня, 74619,72 грн - інфляційні втрати, 8620,44 грн - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" (ідентифікаційний код: 39544128; місцезнаходження: 50050, м. Кривий Ріг, вул. Хабаровська, буд. 6, офіс 62) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстрансбуд" (ідентифікаційний код: 37861372, місцезнаходження: 50023, м. Кривий Ріг, вул. Залізничників, буд. 47В) основний борг у сумі 378200,00 грн, пеню в сумі 69526,63 грн, інфляційні втрати в сумі 74529,21 грн, 3% річних у сумі 8620,44 грн, судовий збір у сумі 7963,14 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.11.2022.

Суддя І.І. Колісник