Рішення

від 14.11.2022 по справі 910/7256/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2022Справа № 910/7256/22За позовом Товариства з обмежеою відповідальністю "МЕГАНОМ УКРАЇНА" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") про стягнення 168431,02 грн Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача боргу та санкцій за договором поставки №53-124-13-21-16406 від 29.11.2021, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити поставлений йому товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 відкрито провадження у справі №910/7256/22 за вказаними позовними вимогами, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Через загальний відділ діловодства суду 01.09.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві останній не заперечив факт отримання ним товару за Договором поставки №53-124-13-21-16406 від 29.11.2021, однак у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з тих підстав, що відповідач опинився у скрутному матеріальному становищі через законодавчі зміни, що відбулися в енергетичному просторі країни та у сфері функціонування нового ринку електроенергії, наявність боргу перед ним у ДП «Енергоринок», що в свою чергу унеможливлює відповідачу своєчасно розрахуватися з позивачем за отриманий товар. Також, у своєму відзиві відповідач зазначив, що доводи позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат належним чином не доведено і не підтверджено належними і допустимими доказами. Через канцелярію суду 01.09.2022 представником позивача подано заперечення на відзив, у якому останній виклав свої пояснення з приводу заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву. Так, позивач спростував твердження відповідача щодо неправомірності нарахування ним 3% річних та інфляційних втрат на суму ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2021 між позивачем і відповідачем укладено Договір поставки №53-124-13-21-16406 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменування, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) та є невід`ємною частиною договору (п.1.1 Договору). Відповідно до п. 1.2. Договору предметом поставки є товар: код ДК 31210000-2 згідно ДК 021-2015 (Мережеві кабелі). У додатку №1 визначено найменування товару - кабель силовий ВВН нг - 5 4х95 у кількості 80 м. на загальну суму 145140 грн. Відповідно до п. 3.1 Договору строк поставки товару становить до 20.10.2021 року. Ціна товару по договору становить 120949,60 грн, крім того ПДВ 20% 24189,92 грн, всього: ціна договору 145139, 52 грн (п. 4.1 Договору). Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення товару переходить до покупця х моменту поставки товару (п.3.5. Договору). Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 днів з дати оформлення ярлика на приданий товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії». Відповідно до п. 6.3 Договору датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної та/або накладної. На підтвердження поставки товару між сторонами була складена та підписана видаткова накладна № 1619 від 06.12.2021, відповідно до якої постачальником було поставлено покупцю товар на суму 145139, 52 грн. За умовами п.5.2 Договору постачальник зобов`язаний надати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством України порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. На виконання умов вище вказаного пункту Договору позивач зареєстрував податкову накладну № 56 від 06.12.2021 в ЄРПН, що підтверджує квитанція про реєстрацію податкової накладної від 15.12.2021. Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачем не заперечується факт прийняття ним поставленого позивачем товару на суму 145139, 52 грн за умовами Договору. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України). Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 09.12.2021 на виконання вищевказаних умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 145139,52 грн, вказані обставини підтверджується долученою з позовною заявою видатковою накладною, податковою накладною та актом здачі-приймання робіт (надання послуг), а відповідачем не заперечується факт поставки даного товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Тому, враховуючи умови оплати, визначені сторонами у п. 5.1 Договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити отриманий від позивача за видатковою накладною № 1619 від 06.12.2021 товар на суму 145139, 52 грн у строк до 08.02.2022 (включно). Позивачем свої обов`язки з поставки товару за Договором було виконано у повному обсязі, що відповідачем не заперечується. Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару в період з лютого по червень 2022 року. Доказів сплати грошових коштів у сумі 145139, 52 грн за відповідним Договором станом на дату ухвалення рішення відповідачем суду не надано. Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Доводи відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву про те, що останній не мав можливості своєчасно та повністю здійснити оплату за поставлений товар зумовлена наявністю попередніх боргів контрагентів перед відповідачем, судом не приймаються до уваги, оскільки кожний суб`єкт господарювання несе відповідальність за невиконання своїх договірних зобов`язань. Положеннями ст. 617 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Факт наявності у відповідача заборгованості за Договором у сумі 145139,52 грн позивачем належним чином доведено, документально підтверджено наявними в матеріалах справи доказами і відповідачем не спростовано. Доказів оплати вищевказаної суми боргу матеріали справи не містять, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 145139,52 грн основного боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування на суму боргу трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення строків оплати поставленого товару, позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з 10.02.2022 до 03.08.2022 інфляційних втрат у сумі 23082, 74 грн та 3 % річних у сумі 208,76 грн. Судом перевірено надані позивачем розрахунки інфляції та 3% річних, визнано їх обґрунтованими і арифметично правильними, оскільки розраховані позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у позові період нарахування, а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача, а тому підлягають задоволеню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (30100, Хмельницька область, Шепетівський р-н, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20; ідентифікаційний код 21313677) на користь Товариства з обмежеою відповідальністю "МЕГАНОМ УКРАЇНА" (вул. Парково-Сирецька, 9, кв. 73, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 36856796) 145139 (сто сорок п`ять тисяч сто тридцять дев`ять) грн 52 коп. основного боргу, 208 (двісті вісім) грн 76 коп. 3 % річних, 23082 (двадцять три тисячі вісімдесят дві) грн 74 коп. інфляційних втрат та 2526 (дві тисячі п`ятсот двадцять шість) грн 47 коп. судового збору. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків