Рішення

від 25.10.2022 по справі 910/4724/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2022Справа № 910/4724/22Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/4724/22

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛВЕР ЛІМІТЕД" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27)

про стягнення 286 814, 88 грн.

За участі представників сторін: не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ «Укрнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Палвер Лімітед» про стягнення штрафу за прострочення терміну поставки товару за Договором №09/03/330-МТР купівлі-продажу від 09.03.2021 у розмірі 286 814, 88 грн.

22.06.2022 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали

24.06.2022 до суду електронною поштою надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (підписана ЕЦП 24.06.2022).

30.06.2022 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі №910/4724/22, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зазначив, що дана справа є справою незначної складності та роз`яснив сторонам їх право, встановлене статтями 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, на подання до суду клопотань про перехід до розгляду справи в загальному провадженні, або в спрощеному з викликом сторін, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

11.07.2022 до суду надійшов відзив відповідача разом з:

(1) клопотанням про витребування доказів;

(2) клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін;

(3) клопотанням про допит свідка та заявою свідка.

20.07.2022 Господарський суд міста Києва:

- зобов`язав ТОВ «ПАЛВЕР ЛІМІТЕД» надати нотаріально засвідчений переклад на українську мову наступних доказів, що додані до відзиву:

- лист АТ «Румо» вих. №1213-11 від 06.09.2021 з додатками;

- лист АТ «Румо» вих. №1186-01.2 від 30.08.2021;

- встановив ТОВ «ПАЛВЕР ЛІМІТЕД» строк для подачі вказаних доказів до суду - не пізніше дати призначеного судового засідання;

- відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «ПАЛВЕР ЛІМІТЕД» про витребування доказів;

- відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «ПАЛВЕР ЛІМІТЕД» про допит свідка;

- задовольнив клопотання ТОВ «ПАЛВЕР ЛІМІТЕД» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та призначив судове засідання на 13.09.2022.

12.09.2022 до суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.07.2022.

Судове засідання, призначене на 13.09.2022, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

20.09.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою повідомив позивача та відповідача про визначення нової дати судового засідання на 25.10.2022

20.09.2022 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ПАТ «Укранафта»

25.10.2022 представники сторін в судове засідання не прибули. Розгляд справи судом здійснювався без фіксування судового процесу технічними засобами у відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які є в матеріалах справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Між ПАТ «Укрнафта» (Покупець/Позивач) та ТОВ «Палвер Лімітед» (Продавець/Відповідач) було укладено договір купівлі - продажу від 09.03.2021 №09/03/330-МТР (далі - «Договір»), відповідно до пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати продукцію (Товар) у власність Покупця, а Покупець прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Пунктом 1.2. передбачено, що асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначені в Додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених Додатками, після отримання Покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.

За змістом пункту 5.1. Договору продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим Договором та відповідними додатками до цього Договору.

Датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатками до Договору та/або додатковими угодами.

Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати підписання Покупцем без зауважень видаткової накладної та/або Акту приймання-передачі Товару (пункт 5.3. Договору).

Відповідно до п.6.9. Договору за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі Товару або постачанням Товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно.

Також, 09.03.2021 сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору купівлі - продажу.

Відповідно до додатку №1 від 09.03.2021 до Договору №09/03/330-МТР від 09.03.2021 ТОВ «Палвер Лімітед» взяло на себе зобов`язання поставити Товар на наступних умовах:

1. Загальна вартість Товару - 2 868 148, 80 грн.

2. Особливі вимоги:

2.1) Дата виготовлення товару - не більше 12 місяців до моменту поставки,

2.2) Перелік необхідних документів, що входять в комплект товару та надаються на етапі здійснення постачання продукції Вантажоотримувачу: паспорти, сертифікати, передбачені заводом-виробником з перекладом на українську (російську) мову.

2.3) Гарантійний термін - 12 місяців з дати поставки,

2.4) Якщо Покупець при прийманні або під час експлуатації Товару (в межах гарантійного терміну) виявляє недоліки (дефекти) товару, Продавець повинен провести заміну такого Товару протягом 15 календарних днів від дати отримання листа про виявлення недоліків (дефектів).

2.5) ПАТ «Укрнафта» залишає за собою право, в рамках вхідного контролю, на проведення досліджень в незалежних організаціях щодо підтвердження якості товару згідно креслень.

2.6) Технічні вимоги згідно Додатку №2 до даного Договору

2.7) Продукція повинна бути серійного виконання.

3. Умови поставки Товару: DDP - склад вантажоотримувача (Інкотермс - 2020).

4. Реквізити вантажоотримувача:

Долинський газопереробний завод (ДГПЗ) - Івано-Франківська обл., м. Долина, вул. Підлівче, 63.

Качанівський газопереробний завод (КГПЗ) - Сумська обл., Охтирський р-н., Мала Павлівка, вул. Центральна, 1.

5. Термін поставки - 120 календарних днів з моменту підписання договору.

6. Умови оплати - по факту поставки всього Товару протягом 30 календарних днів.

Таким чином, термін поставки товару згідно вищевказаного додатку № 1 - до 07.07.2021.

Відповідно до умов укладеного між Сторонами Договору, Продавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу Товару у строки, встановлені цим Договором (п. 2.1.1.).

Вказані обов`язки Продавця кореспондуються з правом Покупця вимагати від Продавця своєчасної передачі Товару (пункт 2.4.1).

Так, згідно Додатку № 1 ціна договору становить 2 868 148, 80 грн.

Разом з тим, як вказує позивач, а іншого матеріали справи не містять, у встановлені строки відповідач обов`язку щодо поставки визначеного товару не виконав, що стало підставою для нарахування штрафу у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно, як то передбачено пунктом 6.9. Договору.

Як свідчать матеріали справи, листом №01/01/09/03/12-02/13/288 від 02.07.2021 позивач запитував у відповідача інформацію про строки поставки товару за Договором №09/03/330-МТР від 09.03.2021.

Водночас листом від 30.12.2021 №211230-1 відповідач повідомив позивача, що згідно наданої виробником АТ «РУМО» інформації, поставки запасних частин ГМК будуть виконані в наступні строки:

1. Запасні частини до ГМК (8 позицій) - січень 2022 року

2. Штучні компресора - лютий 2022 року

3. Вал колінчатий в зборі - березень 2022 року

Проте, як вказує позивач, відповідач обов`язку щодо поставки товару не виконав як у обумовлені сторонами строки, так і станом на час звернення з позовом до суду.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

II. Предмет та підстави позову.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 268 814, 88 грн.

Юридичними підставами позову є статті 526, 549, 550, 611, 612 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання обов`язку з поставки товару за Договором.

III. Доводи позивача у справі.

Відповідачем допущено порушення термінів поставки товару на більше як 330 днів, що надає право ПАТ «Укрнафта» застосувати до відповідача санкції, передбачені умовами Договору (нарахувати штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого товару).

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю з підстав, що з 12.10.2020 та по цей час триває непереборна сила (коронавірусна інфекція та військова агресія російської федерації), яка перешкоджає виконанню умов спірного договору купівлі-продажу, а тому внаслідок вимог ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо 120 денного терміну поставки товару з 09.03.2021.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов`язку зі сплати штрафу, у зв`язку із не поставкою товару у визначений договором та додатком до нього строк.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи були порушені відповідачем обов`язки з поставки товару за Договором?

- Чи обставини, на які посилається відповідач, як на підставу порушення строків поставки товару, можна вважати форс-мажорними, та чи зумовили такі обставини порушення строків поставки товару та чи звільняє це від відповідальності відповідача за невиконання умов договору щодо поставки товару?

- Чи є підстави для стягнення з позивача штрафу?

Висновок суду про порушення відповідачем своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо зміст договору не дає можливості встановити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Так, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що кінцевий термін поставки відповідачем товару, у відповідності до п. 5 додатку №1 від 09.03.2021 до Договору №09/03/330-МТР від 09.03.2021 - 07.07.2021 (120 календарних днів з моменту підписання договору від 09.03.2021) та вказані обставини щодо настання строку поставки товару не заперечувались сторонами під час розгляду справи, спірним в даному випадку питанням є факт настання форс-мажорних обставин та звільнення в зв`язку з цим від відповідальності відповідача.

При цьому, суд зауважує, що погодження сторонами нового терміну поставки відповідачем в матеріали справи не надано.

Суд констатує про відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт поставки та прийняття товару (видаткові накладні акти приймання-передачі тощо), що дає підстави дійти висновку про те, що відповідач товар не поставив в обумовлені Договором та додатком до нього строки.

За таких обставин, суду доведено належним чином, а матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов Договору в частині термінів поставки товару.

Висновок суду про настання форс-мажорних обставин та звільнення відповідача від відповідальності, в зв`язку з цим.

Як вбачається з наведених вище доказів, відповідачем допущено порушення виконання зобов`язань щодо термінів поставки товару та взагалі обов`язку поставки товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами с. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушення цього зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено за законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні посилання відповідача на звільнення від відповідальності у вигляді сплати штрафу, з огляду на введення постановою КМУ на території України карантину, що є форс - мажорними обставинами, з огляду на таке.

Зокрема, критеріями форс-мажорних обставин є наступні: надзвичайність (мають винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність (їх настання або наслідки неможливо було передбачити на момент укладення договору); невідворотність (неминучість події або її наслідків); причинно-наслідковий зв' язок між обставиною і неможливістю виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин; заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 11.05.2020 № 349, від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 №1236 дію карантину було продовжено.

Суд зазначає, що договір між сторонами укладався майже через рік після запровадження карантину, а саме 09.03.2021 року, а отже про існування такої обставини як карантин та пов`язані з ним обмеження були добре відомо сторонам при укладенні договору та не можуть вважатися такими, що не могли бути передбачені сторонами в той момент, коли сторони брали на себе зобов`язання за договором.

Отже, посилання відповідача на карантинні обмеження не може вважатися форс-мажорною обставиною для сторін договору № 09/03/330-МТР від 09.03.2021, оскільки сторонам про неї було добре відомо і сторони могли передбачити наслідки роботи в умовах карантину, який тривав майже рік.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

При цьому, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

При цьому, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнено частину другу статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" положенням про віднесення до форс-мажорних обставин карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не передбачає будь-яких законодавчих змін (виключень/особливостей) щодо підтвердження існування такої обставини.

Суд констатує, що доказів звернення відповідача до Торгово-промислової палати України чи її регіонального органу щодо засвідчення обставин форс - мажору (непереборних обставин щодо належного виконання спірного договору) у зв`язку з введенням карантину та отримання відповідачем відповідного сертифікату матеріали справи не містять, а відповідачем не надано. З огляду на що посилання відповідача на не можливість виконання свого зобов`язання за договором з огляду на введення на території України карантину (наявність форс - мажору) визнаються судом необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суд критично оцінює та відхиляє наданий відповідачем Висновок Союзу «Торгово - промислової палати Нижньогородської області» (РФ), наданий відповідачем у зв`язку з тим, що виробник є резидентом РФ, з огляду на те, що форс - мажорні обставини засвідчуються, в силу приписів Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» - Торгово - Промисловою Палатою України або її регіональним органом (тобто національним органом). Більше того, відповідачеві мало бути відомо про обставини, на які він посилається як на форс-мажорні, на момент укладення договору, а отже, відповідач міг враховувати такі обставини при визначенні строків виконання своїх зобов`язань при поставці товару.

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідач у справі в грудні 2021 року інформував позивача, що строки поставки товару через дії виробника, можуть бути зміщені на січень-березень 2022 року, і позивач підтвердив, що він очікує виконання зобов`язання по поставці товару в натурі, хоча не вважає це узгодженням нових строків поставки товару.

Більше того, п. 7.1. Договору купівлі - продажу, сторонами погоджено, що сторона, яка порушила зобов`язання за цим Договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання за цим договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс - мажору (непереборної сили). Обставинами форс - мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Звільнення від відповідальності за цими положеннями застосовується з моменту, коли непереборна сила стала причиною порушення зобов`язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обов`язку.

Таким чином, у випадку якщо сторона посилається на настання обставин непереборної сили на території України, остання має підтвердити наявність таких обставин, що звільняють від відповідальності у порядку передбаченому законодавством України. Крім того, самі сторони в договорі передбачили, що факт настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку встановленому законодавством України.

Таким чином, відповідачем не доведено належним чином, а матеріали справи не містять доказів існування обставин форс - мажору щодо не належного виконання умов договору в частині своєчасної поставки товару, кінцевий строк якої настав 07.07.2021.

Суд звертає увагу відповідача, що обставини введення на території України військового стану з 24.02.2022 не мають відношення та ніяким чином не впливають на вирішення даного спору, з огляду на те, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання задовго до повномасштабного вторгнення росії на територію України, тобто до настання обставини, на яку відповідач посилається як на форс-мажорну.

До того ж, предметом договору купівлі-продажу (поставки), в силу ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, може бути як товар, який є у продавця на момент укладення договору, так і товар, який буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Натомість, згідно ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Обставини справи свідчать про те, що товар, який поставлявся за Договором, був відсутній у відповідача на момент його укладення та виготовлявся контрагентом відповідача - АТ "РУМО", оскільки вимогами спірного Договору (Додатку №1) саме дане товариство має бути виробником товару.

Наведене дає підстави для висновку, що в межах спірних правовідносин безпосередньо відповідач не зіткнувся з обставинами непереборної сили, натомість мали місце обставини недодержання своїх зобов`язань контрагентом відповідача, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України не є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу.

Так, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 286 814, 88 грн. за порушення термінів поставки товару (2 868 148, 80*10%).

Вирішуючи дану вимогу, суд відзначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання цього Договору Сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим Договором.

Так, пунктом 6.9 Договору регламентується відповідальність Продавця, пов`язана з порушенням строку постачання Товару, а саме:

«за порушення строку постачання Товару, у тому числі викликане виявленням нестачі Товару або постачанням Товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно».

Отже, сторони досягли письмової згоди на застосування штрафу за порушення виконання зобов`язання за договором.

Суд зауважує, що дані умови Договору безумовно кореспондується із ст. 611 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв`язку з порушенням відповідачем виконання зобов`язань щодо своєчасної поставки товару, позивач правомірно, в позові просить стягнути з відповідача 286 814, 88 грн. штрафу за порушення термінів поставки на 30 і більше календарних днів (10 % від вартості товару - 2 868 148, 80 грн).

VI. Розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд покладає сплачений судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛВЕР ЛІМІТЕД" про стягнення 286 814, 88 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛВЕР ЛІМІТЕД" (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27; ідентифікаційний код: 42092900 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5; ідентифікаційний код: 00135390) 286 814 (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот чотирнадцять гривень), 88 коп штрафу, а також 4 302 (чотири тисячі триста дві гривні), 22 коп - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 15.11.2022

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких