Рішення

від 14.11.2022 по справі 910/7364/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2022Справа № 910/7364/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Кул"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпак Холдинг"

про часткове розірвання договору та стягнення 75 795,78 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Кул" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпак Холдинг" про розірвання договору №УПБ 23.03.2018/1 від 23.03.2018 в частині специфікації №41 від 12.05.2022 та стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №УПБ 23.03.2018/1 від 23.03.2018 у розмірі 75 795,78 грн, яка складається 66 000,00 грн - суми основної заборгованості, 6 600,00 грн - штрафу, 238,68 грн - 3% річних, 2 957,10 грн - інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 12.08.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.03.2018 між ТОВ "Укрпак Холдинг" (постачальник) та ТОВ "Грін Кул" (покупець) було укладено договір №УПБ23.03.2018/1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити, продукцію в асортименті. Найменування, асортимент, ціна за одиницю товару вказується сторонами в рахунку-фактурі, специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору, поставка товару здійснюється партіями відповідно до письмової заявки покупця, в якій вказується найменування, асортимент, кількість товару, і відображаються постачальником в рахунку і товарній накладній, які є невід`ємною частиною цього договору. Заявка на поставку товару направляється покупцем постачальнику за допомогою засобів факсимільного зв`язку та/або електронної пошти.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що виставлений рахунок-фактура до оплати є підтвердженням з боку постачальника прийняття заявки покупця до виконання.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару за цим договором здійснюється згідно з заявкою покупця через 7 календарних днів, з моменту узгодження заявки.

Згідно п. 4.3.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 12.05.2022, сторони домовились про те, що на період дії воєнного стану, запровадженого на території нашої держави, оплата товару покупцем здійснюється на наступних умовах: 100% передоплата. Після закінчення терміну на який було введено воєнний стан, покупець здійснює оплату товару на умовах вказаних у п. 4.3 даного договору.

Пунктом 12.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2019 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо від жодної зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не надійде пропозиції про його розірвання, то дія даного договору автоматично продовжується на кожен наступний рік.

На виконання умов договору між сторонами укладено специфікацію №41 від 12.05.2022, у якій сторони узгодили найменування, асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та інші умови поставки. Відповідно до умов специфікації, постачальник має поставити захисну плівку загальною вартістю 66 000,00 грн.

Постачальником виставлено рахунок на оплату №771 від 13.05.2022 на суму 55 000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 11 000,00 грн.

Позивачем було оплачено виставлений рахунок на загальну суму 66 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7159 від 16.05.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо поставки оплаченого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути. Окрім того, позивач просить розірвати договір поставки в частині специфікації через втрату інтересу у виконанні постачальником своїх зобов`язань щодо поставки товару.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №771 від 13.05.2022 на суму 66 000,00 грн.

Відповідно до положень п. 1.4 договору, виставлення рахунку на оплату є підтвердження прийняття заявки покупця до виконання.

Таким чином, постачальник мав поставити товар у строк протягом 7 календарних днів з моменту узгодження заявки, тобто до 20.05.2022 включно.

Позивач здійснив оплату виставленого рахунку на суму 66 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №7159 від 16.05.2022.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження поставки товару згідно оплаченого рахунку у визначені договором строки до матеріалів справи не додано.

Приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 12.9 договору, сторони домовилися, що будь-які повідомлення, які сторони адресують один одному в рамках виконання даного договору, можуть передаватися за допомогою повідомлень по електронній пошті: від постачальника - kuperman@ukrpack-holding.com.ua ; від покупця - r.shevchenko@uksnab.beer-co.com .

21.06.2022 позивач направив на електронну адресу постачальника - kuperman@ukrpack-holding.com.ua претензію, у якій позивач повідомив відповідача про відмову від прийняття виконання зобов`язань щодо поставки товару за специфікацією №41, та просив повернути суми попередньої оплати та сплатити штраф.

Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять.

Разом з тим, у вказаній претензії позивач не визначив строк, у який має бути виконано зобов`язання щодо повернення попередньої оплати.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач мав повернути позивачу суму попередньої оплати у строк до 28.06.2022 включно.

Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження повернення попередньої оплати до матеріалів справи не додано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив поставку товару, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 66 000,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Позивачем заявлено до стягнення штраф на підставі п. 9.3 договору у розмірі 6 600,00 грн.

Відповідно до п. 9.3 договору, постачальник несе наступну відповідальність: за прострочення поставки/заміни неякісного товару до п`яти календарних днів штраф у розмірі 2% від вартості непоставленого товару,, за прострочення поставки/заміни неякісного товару від п`яти до десяти календарних днів - штраф у розмірі 5% від вартості не поставленого товару. За прострочення поставки/заміни неякісного товару понад десяти календарних днів штраф у розмірі 10% вартості не поставленого товару

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу, та встановив, що він є арифметично правильним, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 20.06.2022 по 02.08.2022 у розмірі 238,68 грн та інфляційні втрати за період з 20.06.2022 по 02.08.2022 у розмірі 2 957,10 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас укладений сторонами договір не містить положень, якими встановлений строк повернення авансових платежів.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що початком нарахування сум останніх буде з 29.06.2022, оскільки як вже зазначалося судом вище позивачем невірно визначено дату початку виникнення у відповідача зобов`язання.

Окрім того, позивач нараховую інфляційні втрат за період з 20.06.2022 по 02.08.2022.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) спостерігалася інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто відбулося дефляція).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

У наведеній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що "сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.".

Отже, з урахуванням останніх правових позицій, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, що також має місце у справі, що розглядається, інфляційна складова за певний місяць враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується).

Таким чином, за підрахунком суду за прострочення відповідачем свого зобов`язання на користь позивач підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 189,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 462,00 грн.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору №УПБ23.03.2018/1 від 23.02.2018, який укладено між ТОВ "Грін Кул" та ТОВ "Укрпакхолдинг" в частині специфікації №41 від 12.05.2022. Зазначені вимоги мотивовані тим, що у встановлений договором строк товар не було поставлено, у зв`язку із чим позивач втратив інтерес до виконання договору в частині спірної специфікації та відмовився від прийняття виконання зобов`язань.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 9.4 договору, у разі порушення строків поставки більш ніж на 25 днів, неодноразового браку товару, або загальний обсяг забракованого товару буде складати більше 5% партії товару, покупець має право відмовитися від прийому партії товару без будь-яких компенсацій постачальнику.

Сторони, керуючись принципом свободи договору, узгодили питання відповідальності за неналежне виконання договору, зокрема в п. 9.4 визначено, що покупець має право відмовитись від прийому товару.

Враховуючи, що право на відмову від прийняття товару у зв`язку із порушенням строків поставки товару передбачено умовами договору, та те, що позивач направив відповідачу листа про відмову від прийому товару за спірної специфікацією, зобов`язання сторін за специфікацією №41 від 12.05.2022 у розумінні ч. 2 ст. 598 ЦК України припинилися внаслідок односторонньої відмови покупця.

З огляду на зазначене, в даному випадку відсутні підстави для розірвання договору в частині зобов`язань які є припиненими.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню з урахування вищевикладеного.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги адвокатом №15/06/2022 від 15.06.2022 та додаток №1 до договору; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.08.2022.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 ГПК України та не вбачає підстав для його зменшення.

Таким чином, заявлена позивачем вимога, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Кул" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпак Холдинг" (02072, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд. 2, прим. 207, код ЄДРПОУ - 39994422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Кул" (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське Шосе, буд. 213, код ЄДРПОУ - 40469992) 66 000 (шістдесят шість тисяч) грн - суми попередньої оплати, 6 600 (шість тисяч шістсот) грн - штрафу, 189 (сто вісімдесят дев`ять) грн 86 коп. - 3% річних, 462 (чотириста шістдесят дві) грн - інфляційних втрат, 2 397 (дві тисячі триста дев`яносто сім) грн 73 коп. - витрат по сплаті судового збору та 8 000 (вісім тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна