Рішення

від 14.11.2022 по справі 910/7059/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2022Справа № 910/7059/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04"

до Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича

про стягнення 110405,59 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича про стягнення про стягнення 110405,59 грн, з яких 110125,00 грн безпідставно набутих коштів та 280,59 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.04.2022 позивач помилково перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 110125,00 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 дану позовну заяву залишено без руху.

05.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 11.08.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.09.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7059/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 12.09.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.04.2022 помилкового перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 110125,00 грн.

Позивач 06.06.2022 звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення помилково перерахованих коштів

Оскільки, відповіді на вимогу не надав, грошових коштів не повернув, позивач просить стягнути 110125,00 грн безпідставно набутих коштів в судовому порядку.

У зв`язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 280,59 грн 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ" (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" (позивачем) на рахунок Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича (відповідача), відкритому у АТ "ТАСКОМБАНК" було перераховано кошти в загальному розмірі 110125,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 191 від 13.04.2022 на суму 110125,00 грн (призначення платежу: "оплата за консультації з безпеки, зг договору № 4/4/2022-2 від 04.04.2022").

06.06.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу, що підтверджується копією фіскального чеку № 3000433359, у якій просив в строк до 10.06.2022 повернути помилково перераховані кошти у розмірі 110125,00 грн згідно з платіжним дорученням №191 від 13.04.2022.

Оскільки грошові кошти в розмірі 110125,00 грн перераховані відповідачу помилково та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 10125,00 грн., посилаючись на ст. 1212 ЦК України.

Також у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані 280,59 грн 3% річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 110125,00 грн зі свого рахунку на рахунок Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича, що підтверджується платіжним дорученням № 191 від 13.04.2022.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Як стверджує позивач, що вказані грошові кошти у розмірі 110125,00 грн були перераховані на рахунок відповідача помилково, між сторонами не існувало жодних договірних правовідносин та зобов`язань, які були б підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 110125,00 грн відповідно до платіжного доручення № 191 від 13.04.2022 з призначенням платежу: "оплата за консультації з безпеки, зг договору № 4/4/2022-2 від 04.04.2022").

На підтвердження того, що між сторонами відсутні правовідносини згідно договору № 4/4/2022-2 від 04.04.2022, позивачем долучено до матеріалів справи копію вказаного договору, з якого вбачається, що він укладений між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Козуліною Анною Олександрівною.

Тобто, договір, реквізити якого вказані у платіжному дорученні № 191 від 13.04.2022, на підставі якого позивачем були перераховані на користь відповідача грошові кошти, укладений не з відповідачем, а з іншою особою,

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами зобов`язальних відносин, на виконання яких могли бути перераховані вказані грошові кошти.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем, відповідно до вищезазначених приписів процесуального закону, не спростовано належними та достовірними доказами викладені позивачем у позові обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 110125,00 грн. Жодних документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин відповідачем також не надано.

Вище встановлені обставини свідчать про відсутність між сторонами договірних зобов`язань, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим, перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 110125,00 грн з урахуванням приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті Фізичною особою-підприємцем Вишневським Олександром Валерійовичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як вбачається з матеріалів, відповідач не повернув безпідставно отримані кошти у розмірі 110125,00 грн.

З огляду на вищенаведене, у зв`язку з відсутністю доказів на спростування позовних вимог позивача, а також беручи до уваги наявність листа позивача про повернення помилково перерахованих коштів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 110125,00 грн безпідставно перерахованих коштів

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 280,59 грн, нараховані за період з 11.06.2022 по 11.07.2022.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Правовідношення, в якому виникло зобов`язання повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

За змістом статей 625, 1212 ЦК України положення статті 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2022 позивач звернуся до відповідача з вимогою, в якій просив повернути помилково перераховані грошові кошти у сумі 110125,00 грн.

Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" відправлення за №0209077682119 не вручене під час доставки 08.06.2022.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таким чином, днем пред`явлення відповідачу вимоги про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів у сумі 110125,00 грн є 08.06.2022.

Враховуючи викладене вище та приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти у сумі 110125,00 грн у строк до 15.06.2022, а з 16.06.2022 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

За перерахунком суду , здійсненим за період з 16.06.2022 по 11.07.2022 на суму 110125,00 грн, суд встановив, що 3% річних становлять 235,34 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу, починаючи з 12.07.2022 року до моменту повної оплати боргу (повернення безпідставно отриманих коштів), з урахуванням приписів законодавства України.

Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 110125,00 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

У той же час, суд звертає увагу позивача, що нормами процесуального закону не передбачено можливість зазначення у рішенні суду про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" до Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича, а саме в частині стягнення 110125,00 грн безпідставно набутих коштів та 235,34 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вишневського Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" (11400, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Лозниця, вул.Народицька, будинок 16, ідентифікацій код 43320434) 110125,00 грн безпідставно набутих коштів, 235,34 грн 3% річних та 2479,98 грн судового збору.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/7059/22, здійснювати нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму безпідставно набутих коштів, починаючи з 12.07.2022 до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 110125,00 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.11.2022.

Суддя С.О. Турчин