Рішення

від 15.11.2022 по справі 910/7964/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/7964/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН БРІДЖ КОМПАНІ" (03186, місто Київ, вулиця Мартиросяна, будинок 16/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС" (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139) про стягнення 125 804,38 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.08.2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН БРІДЖ КОМПАНІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС" про стягнення 125 804,38 грн та 23.08.2022 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН БРІДЖ КОМПАНІ" заборгованість за договором від 18.10.2021 №10/10/2021 про надання послуг у розмірі 125 804,38 грн з яких 105 000,00грн - сума основної заборгованості та 20 804,38 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105492804564) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492804564 зазначена ухвала суду вручена відповідачу 19.09.2022.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН БРІДЖ КОМПАНІ" (далі - Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС" (далі - Замовник) був укладений Договір № 10/10/2021 на надання послуг з інструментального огляду штучних споруд, а також детального обстеження мосту через р. Стугна (с. Здорівка) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ - Одеса, км 39+410 в рамках розроблення проекту експлуатації автомобільної дороги (далі - Договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 є надання послуг, які Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання їх виконати, а саме:

- Інструментальний огляд споруду кількості 37 од.: 24 од. надземних переходів; 8 од. мостів; 5 од. підземних переходів - кількість послуг - 1, склад робіт - Заповнення облікової картки споруди. Надання стислого звіту по кожній споруді (до 5 стр.) із висновками та рекомендаціями - вартістю 335 000,00 грн. без ПДВ.

- Детальне обстеження мосту через р. Стугна (с.Здорівка) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ - Одеса, км 39+410, довжиною 55,0 п.м., Г-10,5+1,5+Г-10,5+2х 1м - кількість послуг - 1, склад робіт - Технічний звіт та заповнення облікової картки мосту. РОЗДІЛ 1. Загальні дані; РОЗДІЛ 2. Результати обстеження; РОЗДІЛ 3. Інструментальна зйомка та визначення поверхневої міцності бетону; РОЗДІЛ 4. Оцінка технічного стану; РОЗДІЛ 5. Рекомендації Додатки: Відомість дефектів, фотоматеріали, розрахунок вантажопідйомності, креслення. Копія сертифікату АЕ №000605 Експерт. Технічне обстеження будівель і споруд - вартістю 100 000,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість робіт становить 435 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 Договору, ціна надання послуг є договірною і становить: 435 000,00 грн (чотириста тридцять п`ять тисяч грн 00 коп) без ПДВ.

Умовами пп. 1.3 Договору передбачено, що замовник зобов`язується перед початком виконання послуг Підрядником сплатити аванс в розмірі 60 000,00 гри (шістдесят тисяч грн 00 коп) від вартості Послуги.

Відповідно до п. 1.4-1.5 Договору, оплата перераховується Замовником на поточний рахунок Підрядника впродовж 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання акту здачі-приймання надання послуг.

Ціна договору є незмінною (фіксованою) до повного виконання сторонами зобов`язань згідно цього Договору.

Згідно з п. 2.1-2.2 Договору, сторони домовились, що завершення виконання договірних послуг фіксується двостороннім актом здачі-приймання виконаних послуг за Договором.

Строк виконання послуг за Договором - до 31 грудня 2021 року.

Підрядник по закінченню виконання послуг надає Замовнику Акт здачі-приймання надання послуг і результат виконаних послуг зазначених у пункті 1.1 цього Договору у вигляді технічного звіту із детального обстеження мосту у трьох паперових примірниках та цифровому носії; стислих звітів (до 5 стр.) інструментального огляду штучних споруд та заповненні облікові картки у трьох паперових примірниках та цифровому носії (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.3 та 3.5 сторони передбачили, що Замовник в 3-х денний термін з дня отримання Акту здачі-приймання надання послуг повинен надати Підряднику підписаний Акт або мотивовану відмову в прийомі послуг.

Сторони домовилися, що при виникненні спорів за цим Договором, процедура досудового врегулювання спорів є обов`язковою.

Відповідно п. 5.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до « 31» грудня 2021 року, а в частині їх виконання до повного виконання.

Протоколом погодження договірної ціни на надання послуг, який є Додатком №1до договору, сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни на надання послуг в сумі: 435 000,00 гри (чотириста тридцять п`ять тисяч грн 00 коп) без ПДВ та вказано, що цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків платежів між Замовником та Підрядником.

Додатком № 2 до договору, сторони визначили технічне завдання на обстеження, яким передбачено детальне обстеження мосту через р. Стугна (с.Здорівка) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ - Одеса,, км 39+410. довжиною 55,0 п.м., Г-10,5 + 1,5 +Г-10.5+2х1м: довжина мосту - 55,00 м, довжина підходів - 6 м, загальна ширина мосту - 24 м.

Завдання: детальне обстеження мосту, яке включатиме:

1.Технічний звіт, що складається з;

a)загальний опис споруди;

b)оцінка технічного стану мосту;

c)визначення вантажопідйомності з урахуванням дефектів;

d)відомість дефектів;

e)рекомендації по усуненню дефектів;

f) інструментальна зйомка та визначення поверхневої міцності бетону.

Додатки: фотоматеріали, креслення.

2. Заповнення облікової картки мосту згідно вимог СОУ 42.1-37641918-038:2016 «Паспорт автомобільної дороги».

Додатком № 3 до договору, сторони визначили технічне завдання на інструментальний огляд штучних споруд, яким передбачено провести інструментальний огляд штучних споруд для збору даних необхідних для заповнення облікових карток згідно вимог СОУ 42.1-37641918-038:2016 «Паспорт автомобільної дороги». Заповнити облікові картки. Надати стислий звіт (до 5 стр.) з рекомендаціями та висновками по кожній споруді.

Перелік об`єктів, що підлягають огляду:

І. 24 од. надземних переходів:

1)М-05 Київ-Одеса, км 14 (Нова лінія).

2)М-05 Київ-Одеса, км 15 (Мегамаркет).

3)М-05 Київ-Одеса, км 16 (Чабани-2).

4)М-05 Київ-Одеса, км 19 (Віта-Поштова).

5)М-05 Київ-Одеса, км 20 (Круглик).

6)М-05 Київ-Одеса, км 23 (Південне кладовище).

7)М-05 Київ-Одеса, км 25 (Батьківська Хата).

8)М-05 Київ-Одеса, км 26 (Глеваха).

9)М-05 Київ-Одеса, км 28 (Глеваха).

10)М-05 Київ-Одеса, км 31 (Калинівка).

11)М-05 Київ-Одеса, км 39 (Здоровка).

12)М-05 Київ-Одеса, км 48 (Кодаки).

13)М-05 Київ-Одеса, км 51 (Ксаверівка).

14)М-05 Київ-Одеса, км 53 (Ксаверівка).

15)М-05 Київ-Одеса, км 56 (Ксаверівка).

16)М-05 Київ-Одеса, км 58 (Пінчуки).

17)М-05 Київ-Одеса, км 62 (с. Віницькі Стави).

18)М-05 Київ-Одеса, км 65(с. Гребінки, ринок).

19)М-05 Київ-Одеса, км 65(с. Гребінки, Фора).

20)М-05 Київ-Одеса, км 68 (с. Саливінки).

21)М-05 Київ-Одеса, км 69 (с. Соколовка).

22)М-05 Київ-Одеса, км 72 (м`ясний базар).

23)М-05 Київ-Одеса, км 83 (Рибацький хутір).

24)М-05 Київ-Одеса, км 85 (вул. Кожедуба).

II. 8 од. мостів:

1)Шляхопровід через а/д, км 19+320.

2)Міст через р. Сіверка, км 19+540.

3)Шляхопровід через а/д, км 26+300.

4)Шляхопровід через з/д, км 32+860.

5)Шляхопровід через а/д, км 36+730.

6)Шляхопровід через а/д, км 63+450.

7)Шляхопровід через а/д, км 79+000.

8)Міст через р. Протока, км 83+390.

III. 5 од. підземних переходів:

1)М-05 Київ-Одеса, км 45 (Митниця).

2)М-05 Київ-Одеса. км 28 (Глеваха)

3)М-05 Київ-Одеса, км 55 (Ксаверівка, будинок Культури).

4)М-05 Київ-Одеса, км 64 (Гребінки, вул. Весняна).

5)М-05 Київ-Одеса, км 65 (Гребінки, вул. Київська).

Всього 37 од. штучних споруд.

На виконання умов Договору Сторонами було підписано Акт здачі-приймання наданих послуг на суму 435 000,00 грн.

Оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату за надані роботи у розмірі 330 000,00 грн, що підтверджується фільтрованою випискою за період з 22.08.2021 по 22.08.2022, позивач 03.08.2022 звернувся з листом претензією №10/10/2021-03 до відповідача про сплату заборгованості у розмірі 105 000,00 грн.

В якості доказів отримання відповідачем вищевказаної претензії., позивачем було долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303714159448.

Оскільки претензію відповідачем було залишено без відповіді, заборгованість не оплачено позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою укладений між сторонами Договір № 10/10/2021 на надання послуг з інструментального огляду штучних споруд, а також детального обстеження мосту через р. Стугна (с. Здорівка) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ - Одеса, км 39+410 в рамках розроблення проекту експлуатації автомобільної дороги є договором підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог п. 1.3 Договору 21.10.2021 сплачено аванс у розмірі 60 000,00 грн, що підтверджується фільтрованою випискою за період з 22.08.2021 по 22.08.2022.

Окрім того, судом встановлено, що за Актом здачі-приймання наданих послуг від 16.12.2021 позивач виконав роботи на суму 435 000,00 грн (без ПДВ). Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.

Як вбачається з фільтрованої виписки за період з 22.08.2021 по 22.08.2022, відповідачем на рахунок позивача було перераховано 30.12.2021 грошові кошти у розмірі 270 000,00 грн.

Відтак заборгованість за виконані позивачем роботи та неоплачені відповідачем складає 105 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.4 Договору, сторони встановили, що оплата перераховується Замовником на поточний рахунок Підрядника впродовж 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання акту здачі-приймання надання послуг.

Оскільки акт здачі-приймання наданих послуг був підписаний представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача 16.12.2021, суд доходить до висновку, що строк оплати за надані роботи у відповідача настав.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС" за договором № 10/10/2021 на надання послуг з інструментального огляду штучних споруд, а також детального обстеження мосту через р. Стугна (с. Здорівка) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ - Одеса, км 39+410 в рамках розроблення проекту експлуатації автомобільної дороги у сумі 105 000,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН БРІДЖ КОМПАНІ" в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім суми основної заборгованості, позивачем також було нараховано відповідачеві пеню у розмірі 20 804,38 грн за період з 23.12.2021 по 22.08.2022.

Стосовно нарахування вищевказаної санкції, суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Як вбачається зі змісту договору № 10/10/2021 на надання послуг з інструментального огляду штучних споруд, а також детального обстеження мосту через р. Стугна (с. Здорівка) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-05 Київ - Одеса, км 39+410 в рамках розроблення проекту експлуатації автомобільної дороги, останній не містить умов стосовно сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначено її розміру.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Відтак враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 20 804,38 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано як і не надано будь-яких заперечень стосовно позовних вимог.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Крім того, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесені зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції).

Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС" (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 42053594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН БРІДЖ КОМПАНІ" (03186, місто Київ, вулиця Мартиросяна, будинок 16/14, код ЄДРПОУ 42053594) суму основної заборгованості у розмірі 105 000 (сто п`ять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2070 (дві тисячі сімдесят) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ