Рішення

від 19.07.2022 по справі 911/2996/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2022 р. Справа № 911/2996/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна

до Фермерського господарства Техно-Фарм

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від позивача: Фатєєв А.О. (ордер серії АІ №1181283 від 07.12.2021)

від відповідача: Бєляєв О.А. (ордер серії ДН №052530 від 10.11.2021)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (далі ІП Агро-Вільд Україна/позивач) до Фермерського господарства Техно-Фарм (далі ФГ Техно-Фарм/відповідач) про визнання недійсним договору №19082021/0 від 19.08.2021, укладеного між ФГ Техно-Фарм та ІП Агро-Вільд Україна. Вказану вимогу обгрунтовано обставинами укладення відповідного договору з порушенням вимог закону, всупереч волі позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2021 у справі №911/2996/21 позовну заяву ІП Агро-Вільд Україна залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

26.10.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ІП Агро-Вільд Україна надійшли письмові пояснення разом з документами щодо виявлених судом недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарского суду Київської області від 29.10.2021 у справі №911/2996/21 прийнято позовну заяву ІП Агро-Вільд Україна та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено на 22.11.2021 підготовче засідання, а також встановлено сторонам до 22.11.2021 строки для подання додаткових доказів по справі (за наявності), заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на вказану позивачем у позовній заяві адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням відповідача згідно даних ЄДР, попри те конверт з відповідно надісланою кореспонденцією відповідачу повернуто до суду органом поштового зв`язку із зазначенням причини такого повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання»/«інші причини», тоді як жодних інших поштових адрес відповідача суду не повідомлено.

Поряд з тим у вступній частині вказаного вище позову зазначено третю особу ТОВ «Озерна-Агро».

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Однак позивачем не обґрунтовано, на які права та обов`язки ТОВ «Озерна-Агро» щодо однієї із сторін може вплинути рішення у даній справі, зокрема які права та обов`язки можуть з`явитися у вказаної особи у разі задоволення поданого позивачем позову, як наслідок не доведено наявність підстав для залучення вказаної особи у якості третьої особи у розумінні ст. 50 ГПК України.

Крім того відповідно до змісту позовної заяви та її прохальної частини позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 164 ГПК України, просив суд витребувати у ФГ Техно-Фарм оригінал договору №19082021/0 з додатками від 19.08.2021, укладеного між ФГ Техно-Фарм та ІП Агро-Вільд Україна.

Згідно ч. 4 ст. 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Згідно приписів ч. 2 ст. 80, ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Однак позивачем не вказано та не доведено вжиття відповідного процесуального алгоритму дій для витребування доказів, а тому суд дійшов про необґрунтованість клопотання позивача про витребування доказів, як наслідок відмову у його задоволенні.

У підготовчому засіданні 22.11.2021 представником відповідача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання та надання додаткового строку для подання відзиву.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 42, ст. ст. 116, 118, 119 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на системний аналіз вказаних вище приписів ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата і/чи завершена та або інша стадія судочинства, а з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків та, відповідно, можливість поновити або продовжити такі строки.

За таких обставин, оскільки реалізація приисів ст. ст. 118, 119 ГПК України пов`язана з перебігом процесуальних строків, перебіг яких, зокрема для подання відзиву на позов, починається відповідно з наступного дня після дати отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про передчасність клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву та відмову у задоволенні такого клопотання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 22.11.2021, у справі №911/2996/21 відкладено підготовче засідання на 13.12.2021.

22.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ІП Агро-Вільд Україна надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021 у справі №693/297/21. Вказаний доказ прийнято судом до розгляду.

13.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФГ Техно-Фарм надійшов відзив, відповідно до якого відповідач зауважив на тому, що ані копію позовної заяви, ані ухвалу про відкриття провадження у даній справі відповідач не отримав, а про предмет позову та його обґрунтування дізнався лише після ознайомлення з матеріалами справи.

З огляду на вказане вище відповідач просив приєднати до матеріалів справи подані документи та причини несвоєчасного їх подання вважати поважними.

У підготовчому засіданні 13.12.2021 представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву, яке судом, з огляду на приписи ст. ст. 118, 119 ГПК України та оголошені представником відповідача мотиви пропуску строку, задоволено і прийнято до розгляду відзив на позов, як і прийнято судом до розгляду подані разом з відзивом докази.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.12.2021, у справі №911/2996/21 відкладено підготовче засідання на 10.01.2022.

04.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ІП Агро-Вільд Україна надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач просив відмовити у прийнятті відзиву відповідача та задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Так, стосовно поданого відповідачем відзиву позивач зазначив, що обставини неотримання відповідачем позову та ухвали про відкриття провадження у справі не відповідають дійсності, оскільки позовну заяву відповідачем отримано 12.11.2021, а ухвалу ще раніше, як наслідок відзив подано після спливу місячного строку після отримання позовної заяви та ухвали, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Оскільки у підготовчому засіданні 13.12.2021, за результатами розгляду заявленого представником відповідача клопотання про поновлення строку для подання відзиву, судом задоволено таке клопотання та прийнято відзиву до розгляду, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відмову у прийнятті відзиву є неспроможним, як і не відповідають дійсності аргументи позивача про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та встановлення відліку строку для подання відзиву з моменту отримання відповідачем позовної заяви.

Поряд з тим, відповідь на відзив разом з доданими до неї документами судом прийнято до розгляду.

У підготовчому засіданні 10.01.2022 представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 10.01.2022, у справі №911/2996/21 задоволено клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження та продовжено такий строк на 30 днів, а також відкладено підготовче засідання на 25.01.2022.

24.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФГ Техно-Фарм надійшли заперечення на відповідь на відзив разом з доданими до них документами на підтвердження викладених у запереченнях обставин. Відповідні заперечення разом з доданими до неї документами судом прийнято до розгляду.

25.01.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від ФГ Техно-Фарм надійшло клопотання про відкладення судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2022 у справі №911/2996/21 клопотання ФГ Техно-Фарм про відкладення судового розгляду залишено без розгляду та відкладено підготовче засідання на 08.02.2022.

04.02.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від ФГ Техно-Фарм надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибуття представника відповідача у судове засідання.

07.02.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ІП Агро-Вільд Україна надійшли додаткові пояснення та документи на підтвердження викладених у таких поясненнях обставин, які подано, за доводами позивача, з метою спростування викладених відповідачем у запереченнях доводів. Вказані пояснення разом з доданими до неї документами судом прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі №911/2996/21 відкладено підготовче засідання на 22.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 22.02.2022, у справі №911/2996/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2022.

Втім розгляд зазначеної справи по суті 15.03.2022 не відбувся, оскільки указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, який продовжено з 26.03.2022 та з 25.04.2022 на 30 діб згідно з Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 відповідно.

29.03.2022 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від ІП Агро-Вільд Україна надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2022 у справі №911/2996/21 призначено справу до судового розгляду по суті на 07.06.2022.

06.06.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від ФГ Техно-Фарм надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 у справі №911/2996/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.06.2022.

20.06.2022 через систему "Електронний суд" та 21.06.2022 через канцелярію до Господарського суду Київської області від ІП Агро-Вільд Україна надійшли додаткові пояснення у справі разом з доданою до них копією постанови Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №693/297/21.

У судовому засіданні 21.06.2022, з результатами оголошених представником позивача обставин поважності причин пропуску строку для подання вказаних вище пояснень, визнано відповідні причини поважними та прийнято такі пояснення до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2022 у справі №911/2996/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2022 у справі №911/2996/21, занесеною до протоколу судового засідання від 04.07.2022, оголошено перерву у судовому засіданні до 12.07.2022.

12.07.2022 на через канцелярію Господарського суду Київської області від ФГ Техно-Фарм надійшли:

- клопотання про залишення позову без розгляду з підстав п. 1 ч. 5 ст. 174, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 236 ГПК України, оскільки доданий до позовної заяви ордер від 11.10.2021 серії АІ №1161019 видано адвокату на представництво інтересів ТОВ Агро-Вільд Україна, тоді як позивачем у даній справі є Іноземне підприємство Агро-Вільд Україна, як наслідок позовну заяву підписано особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо представництва, а відповідні обставини також встановлено в ухвалі Господарського суду Київської області від 25.10.2021 у справі №910/16659/21; копію ухвали Господарського суду Київської області від 25.11.2021 у справі №910/16659/21 додано до відповідно клопотання;

- клопотання про зобов`язання позивача, на підставі п. 6 ст. 91 ГПК України, надати оригінал письмового доказу, а саме документів визначених в ухвалі Господарського суду Київської області від 18.10.2021 у справі 911/2996/21, а саме договору №19082021/1 від 19.08.2021, договору №19082021/0 від 19.08.2021, акта приймання-передачі товару №1/19822021/1 від 20.08.2021. Також відповідне клопотання містить додаткові пояснення щодо суті спору, зокрема щодо незаконності прийнятих засновником ІП Агро-Вільд Україна рішень про звільнення з посади директора, а до такого клопотання додано копії: апеляційної скарги від 09.12.2021 №933/21, наказу №АВ/К-160 від 19.11.2021, рішення №10 від 20.08.2021.

Розглянувши у судовому засіданні 12.07.2022 клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов таких висновків.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174, п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Водночас згідно ч. 5 ст. 164, ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Приписами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пунктів 4, 11 підпункту 12.4. пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Ордер містить наступні реквізити, зокрема:

- серію, порядковий номер ордера;

- прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

- ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

- адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

- обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

- дату видачі ордера;

- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

- підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

- підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Так, доданий до позовної заяви ордер серії АІ №11161019, як документ на підтвердження повноважень адвоката Фатєєва А.О., який підписав позовну заяву від імені Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна, містить усі передбачені вказаним вище Положенням реквізити, зокрема у ньому вказано найменування юридичної особи, якій надається правова допомога, тоді як саме лише зазначення іншої організаційної форми вказаної юридичної особи «ТОВ» замість «Іноземне підприємство» не свідчить про суттєвість такого недоліку та, відповідно, про наявність підстав для оцінки зазначеного ордеру як дефектного за передбаченою Положенням формою, позаяк зазначений у ордері ідентифікаційний код належить саме Іноземному підприємству Агро-Вільд Україна, тобто дає змогу ідентифікувати вказану у ордері юридичну як позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ордер серії АІ №11161019 від 11.10.2021 є належним та допустимим доказом на підтвердження наявності у Фатєєва А.О. відповідних повноважень на подання, у тому числі підписання позовної заяви саме від імені Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна.

Додана ж до клопотання копія ухвали Господарського суду Київської області від 25.11.2021 у справі №910/16659/21, як і відповідні посилання відповідача на таку ухвалу та зроблені у ній судом висновки про відсутність у Фатєєва А.О. відповідних повноважень на подання, у тому числі підписання позовної заяви саме від імені Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна визнаються судом неспроможними, оскільки оцінка поданої до суду позовної заяви на предмет її відповідності процесуальним вимогам здійснюється судом у кожному конкретному випадку самостійно, з урахуванням обставин конкретної справи та наявних в ній позовних матеріалів і доказів.

Отже, відповідачем не доведено наявності підстав, у розумінні процесуальних приписів, для повернення/залишення без розгляду позовної заяви Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна у даній справі, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Поряд з тим, за результатами розгляду у судовому засіданні 12.07.2022 заявленого відповідачем клопотання про витребування оригіналів документів, судом витребувано від позивача у порядку ст. 91 ГПК України належним чином засвідчену копію примірника договору №19082021/0 від 19.08.2021, позаяк ГПК України встановлено порядок розподілу між сторонами обов`язків стосовно доказування та межі повноважень господарського суду щодо витребування доказів, а витребування оригіналів доказів та їх огляд в судовому засіданні є правом, а не обов`язком суду, яким він користується за своїм внутрішнім переконанням, зокрема у разі наявності сумнівів відповідності поданої копії оригіналу.

Додані ж відповідачем разом з вказаним вище клопотанням копії документів судом не прийнято як такі, що подані з порушенням передбачених ст. ст. 80 ГПК України строку та порядку подання доказів, а викладені у клопотанні додаткові обставини щодо суті спору залишено судом без розгляду як такі, що викладено не в передбачених ч. 1 ст. 161 ГПК України заявах по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2022 у справі №911/2996/21, занесеною до протоколу судового засідання від 12.07.2022, оголошено перерву у судовому засіданні до 19.07.2022.

У судовому засіданні 19.07.2022 судом оглянуто надану представником позивача з матеріалів кримінального провадження копію примірника договору №19082021/0 від 19.08.2021, засвідчену першим слідчим СВ Білоцерківського ВП ГУ Національної поліції у Київській області старшим лейтенантом поліції та встановлено відповідність наявної в матеріалах справи копії договору №19082021/0 від 19.08.2021 наданому для огляду примірнику, про що судом зроблено відповідну відмітку.

У судовому засіданні 19.07.2022 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до викладених у позові доводів позивача, 21.08.2021 невідомими особами заблоковано Іноземному підприємству Агро-Вільд Україна доступ до приміщень за адресою: вул. Радянська, 32, с. Чупира, Білоцерківського району, що згідно з`ясованих надалі поліцією обставин спричинено наявністю заборгованості у позивача згідно укладених ним договорів, зокрема згідно укладеного з ФГ Техно-Фарм договору №19082021/0 від 19.08.2021 (далі спірний договір/договір №19082021/0), який за відповідно заявленим позовом ІП Агро-Вільд Україна просить визнати недійсним.

В матеріалах справи наявна копія вказаного вище договору №19082021/0 від 19.08.2021, відповідність якої примірнику належним чином засвідченої копії такого договору, наданого позивачем з матеріалів кримінального провадження, судом оглянуто в судовому засіданні 19.07.2022, про що свідчить відповідна відмітка суду на наявній в матеріалах справи копії спірного договору.

Так, відповідно до преамбули та пунктів 1, 2, 5, 6 спірного договору ФГ Техно-Фарм як сторона 1 та ІП Агро-Вільд Україна як сторона 2 уклали договір про таке:

- сторона 1 надала стороні 2 право платного тимчасового користування об`єктами нерухомого майна: нежитловими будівлями за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Чупира, у тому числі і по вул. Радянська, 32;

- сторони погодились, що користування об`єктами нерухомого майна, розпочалось до дати підписання договору з 01.01.2020 та останньою датою користування є 31.07.2021, дія цього договору поширюється на правовідносини, що виникли до укладення цього договору;

- сторони досягли згоди, що вартість права користування об`єктами нерухомого майна визначеними у п. 1 цього договору складає 150 000,00 грн за місяць та загальна вартість користування майном за період з 01.01.2020 по 31.07.2021 складає загалом з ПДВ 3 420 000,00 грн;

- сторони досягли згоди, що оплата за користування нерухомим майном визначеним у п. 1 цього договору та оплата вартості використаного зерна зернових культур у сумі визначеної у п. 4 та п. 5 відповідно цього договору, відбудеться шляхом передачі зерна пшениці та ячміню урожаю 2021 року.

До матеріалів справи позивачем також долучено копію акта приймання-передачі №1/19822021/1 від 20.08.2021, підписаного ФГ Техно-Фарм як стороною 1 та ІП Агро-Вільд Україна як стороною 2 згідно договору №19082021/0 від 19.08.2021.

Мотивуючи звернення до суду із відповідним позовом про визнання недійсним договору №19082021/0 від 19.08.2021, позивач зазначив, що такий правочин від імені ІП Агро-Вільд Україна укладено генеральним директором Піскарьовою Наталією Сергіївною, яку було звільнено із відповідно займаної посади на підставі рішення засновника №4 від 30.05.2018 та поновлено рішенням засновника №8 від 19.08.2021 з огляду на скасування у судовому порядку рішення засновника №4 від 30.05.2018.

В підтвердження вказаних вище обставин позивачем надано копії: рішення засновника ІП Агро-Вільд Україна №4 від 30.05.2018, рішення засновника ІП Агро-Вільд Україна №8 від 19.08.2021, рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 17.08.2021 у справі №693/297/21 (2/693/246/21).

Надалі, за доводами позивача, 20.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора ІП Агро-Вільд Україна у зв`язку із втратою довіри до вказаної особи як такої, яка увійшла в злочинну змову з певними громадянами та, зловживаючи своїми повноваженнями, діяла в супереч інтересам юридичної особи та завдала її шкоди. До позовної заяви позивачем додано копію рішення засновника ІП Агро-Вільд Україна №9 від 20.08.2021.

В розрізі наявності підстав недійсності спірного договору, посилаючись на ст. ст. 92, 203, 232, 237, 239 Цивільного кодексу України, позивач зазначив, що:

- ОСОБА_1 не мала повноважень укладати договір 19.08.2021, оскільки станом на вказану дату згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та особою, яка може вчиняти дії від імені ІП Агро-Вільд Україна, у тому числі підписувати договори, значиться Вільд Бертольд Карл Алоіс;

- ФГ Техно-Фарм, укладаючи спірний договір, діяло недобросовісно, оскільки достеменно знало про відсутність у виконавчого органу необхідного обсягу повноважень, що підтверджується обставинами наявності у ОСОБА_1 прав одноосібного власника та засновника ФГ Техно-Фарм;

- аналіз змісту спірного правочину свідчить про підписання ОСОБА_1 договору умисно із вкрай невигідними умовами для ІП Агро-Вільд Україна та з наміром задовольнити інтереси компанії, де вона являється власником, тобто всупереч інтересів юридичної особи, від імені якої підписано договір.

До позовної заяви додано копії: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.10.2021 та від 11.10.2021.

Як зауважив позивач, доказами усвідомлення ОСОБА_1 того, що вона вчиняє правочин всупереч волі довірителя є вказані вище рішення засновника про звільнення з посади та поновлення на посаді, рішення суду, а також аудиторський висновок від 18.08.2021, копію якого долучено до матеріалів справи.

На підставі вказаних вище документів, за доводами позивача, прослідковується наявність конфлікту інтересів між ОСОБА_1 та засновником ІП Агро-Вільд Україна - ОСОБА_2 , тоді як умисел ОСОБА_1 направлено на власне збагачення та узаконення злочинних дій стосовно рейдерського захоплення майна позивача та ТОВ «Озерна-Агро» - врожаю зернових культур та сільськогосподарської техніки, що також підтверджується доданими до позовної заяви копіями: витягів з ЄРДР за №12021116030001695 від 22.08.2021, за №42021112030000235 від 28.09.2021, ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 28.08.2021 про задоволення клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні та вимоги ФГ Техно-Фарм від 17.09.2021 про сплату заборгованості.

Стосовно ж відсутності у довірителя засновника ІП Агро-Вільд Україна, волі на укладення спірного договору, то позивач зазначив, що рішення №8 від 19.08.2021 було прийнято засновником виключно на виконання рішення суду, як наслідок волевиявлення засновника підприємства не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Додатково до вказаного вище позивач зазначив, що згідно аудиторського звіту від 18.08.2021 генеральний директор Піскарьова Н.С. без дозволу засновника перерахувала двом підприємствам 2 878 178,00 грн, для чого залучила довгострокові кредити та створила для підприємства додаткові витрати у розмірі 1 444 500,00 грн, як наслідок внаслідок укладення спірного договору відповідачем вивезено врожай та техніку, а позивачем понесено значні збитки.

З огляду на викладене вище позивач просить суд визнати недійсним договір №19082021/0 від 19.08.2021.

Заперечуючи проти заявленої позивачем вимоги, відповідач вказав, що наведеними у позові обставинами позивач намагається ввести суд в оману, оскільки доводи про блокування сільськогосподарської техніки та в`їзду до підприємства не підтверджено, тоді як надані позивачем витяги з ЄРДР не мають жодної преюдиції, оскільки не підміняють вироку суду у кримінальній справі, а такий спосіб доказування протирічить п. 6 ст. 75 ХПК України.

Також, за доводами відповідача, є хибними твердження про наявність іноземних інвестицій ОСОБА_3 , оскільки згідно відповіді Київської обласної державної адміністрації інформація про внесення та реєстрацію інвестицій відсутня. В підтвердження вказаних доводів до відзиву на позов додано копію листа Київської обласної державної адміністрації за №6916/02/43-2021 від 02.12.2021.

Стосовно ж відсутності у директора товариства повноважень на укладення спірного договору, то відповідач зазначив, що:

- ОСОБА_1 рішенням Жашківського районного суду по справі №693/297/21 була поновлена на посаді генерального директора, оскільки звільнена була в період перебування у відпустці по догляду за дитиною на підставі згоди сторін, попри те позивач не надав суду доказів такої згоди або заяви ОСОБА_1 на звільнення;

- нормативно-правові акти індивідуальної дії рішення №8 від 19.08.2021 та наказ №АВ/К-120 від 19.08.2021 були виконані та вичерпали свою дію, як наслідок у разі їх скасування зворотних наслідків для вчинення дій у період їх дії немає;

- з 19.08.2021 ОСОБА_1 приступила до виконання своїх обов`язків генерального директора та видала відповідні накази, тоді як наявність у ОСОБА_1 відповідних повноважень саме з 19.08.2021 підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.08.2021, а статутом ІП Агро-Вільд Україна не передбачено обмежень до укладення угод та їх сум, окрім відчуження основних засобів;

- на даний час ІП Агро-Вільд Україна включено до переліку майна, яке підлягає поділу між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , справа у спорі про що перебуває у провадженні Жашківського районного суду, а також є рішення вказаного суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора ІП Агро-Вільд Україна, яке перебуває на примусовому виконанні у виконавчій службі.

В підтвердження викладених вище обставин відповідач надав копії: наказу №АВ/К-120 від 19.08.2021, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.08.2021, наказів №№1/08, 1/08-к від 19.08.2021, постанови про відкриття виконавчого провадження №67779682 від 06.12.2021.

З огляду наведеного вище відповідач зауважив на відсутності у нього будь-яких сумнівів стосовно відсутності у ОСОБА_1 повноважень на укладення спірної угоди.

Поряд з тим, за доводами відповідача, дійсними обставинами є те, що ФГ Техно-Фарм засновано 09.07.2014 на базі майна, належного засновнику на праві користування, - земельних ділянок та будівель, розташованих у с. Чупра, Білоцерківського району Київської області, та, окрім вирощування зернових, вказане товариство надавало ІП Агро-Вільд Україна і ТОВ «Озерна-Агро» послуги з очищення та тимчасового зберігання зерна.

Надалі, як зауважив відповідач, було виявлено використання позивачем комплексу будівель у селі Чупира без правових підстав з початку 2018 року, за наслідками чого ОСОБА_1 з метою захисту своїх порушених прав змінено керівника ФГ Техно-Фарм, подано заяви до правоохоронних органів, вжито заходи з розшуку попередніх керівників господарства та внесено до статутного капіталу створеного ТОВ «Агро-терра інвестмент» майновий комплекс у селі Чупира.

В розрізі вказаного вище відповідач зазначив, що наразі в межах кримінального провадження №42021112030000190 за фактом заволодіння майном ТОВ «Агро-терра інвестмент» групою осіб на чолі з ОСОБА_2 , проводиться досудове розслідування, як наслідок з огляду на користування ІП Агро-Вільд Україна з 2018 року приміщеннями всупереч волі власника з метою врегулювання таких відносин уповноваженими представниками сторін було укладено спірний договір, умови якого не заборонено Цивільним та Господарським кодексами, а визначена ними домовленість сторін відповідає балансу інтересів сторін, зокрема вартість оренди визначена відповідно до закону, що підтверджується доданою до відзиву копією звіту про оцінку ринкової вартості орендної ставки за один місяць.

До відзиву на позов відповідачем додано копії: витягів з ЄДРДР за номерами кримінальних проваджень 12021255370000120, 12021116030000024, 42021112030000190, фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва від 01.04.2019, оголошення від 02.04.2021.

Отже, з огляду на вказане вище відповідач вважає відсутніми підстави для визнання укладеного між сторонами договору недійсним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із вказаними вище запереченнями відповідача, посилаючись на приписи ст. 203 ЦК України, у тому числі частину другу вказаної норми, позивач повторно зауважив на викладених у позові обставинах недобросовісності відповідача та ОСОБА_1 під час укладення спірного договору, зокрема стосовно обізнаності ОСОБА_1 про невигідні для позивача умови такого правочину та наявності у неї наміру задовольнити інтереси власної компанії - ФГ Техно-Фарм, що підтверджується, зокрема, таким:

- ОСОБА_1 у день поновлення на посаді видано накази на знищення діючої та виготовлення нової печатки підприємства, а також на розірвання усіх договорів про надання правничої допомоги;

- спірний договір укладено ОСОБА_1 , яка на один день поновилась на посаді на підставі рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 17.08.2021 у справі №693/297/21, яке на підставі постанови Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021 повністю скасовано;

- ОСОБА_1 та групою осіб здійснено відкрите викрадення майна ТОВ «Озерна-Агро» - врожай зернових культур, з приводу чого здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження за №42021112030000235 від 28.09.2021 та у якому відповідне майно ТОВ «Озерна-Агро» визнано речовим доказом;

- наявність непоодиноких фактів реєстрації кримінальних проваджень свідчить про заволодіння організованою групою осіб та ОСОБА_1 майном позивача саме на підставі спірного у даній справі договору.

Крім того позивач не погодився з доводами відповідача стосовно безоплатного користування нежитловими приміщеннями без волі власника, оскільки такі нежитлові приміщення у протиправний спосіб перейшли у власність ОСОБА_1 , за обставинами чого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020111030000229 від 23.12.2020.

В підтвердження вказаного вище позивачем долучено до матеріалів справи копії: постанови Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021 у справі №693/297/21, листа ТОВ «Озерна-Агро» №54 від 28.09.2021 та постанови Обухівського районного управління поліції ГУ НП у Київській області від 19.11.2021.

Своєю чергою відповідач, заперечуючи проти вказаного вище позивачем, виклав доводи та аргументи, тотожні зазначеним у відзиві на позов, а також додатково зауважив, що наданий позивачем лист ТОВ «Озерна-Агро» №54 від 28.09.2021 не має відношення до спору у даній справі та є підробленим, оскільки вказаний підписантом у такому листі агроном ОСОБА_4 ніколи не займав посаду агронома у ТОВ «Озерна-Агро».

В підтвердження вказаного відповідачем надано копію пояснень ОСОБА_4 від 10.01.2022, відібраних адвокатом Бєляєвим О.А.

Також до заперечень відповідачем додано ухвалу Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №693/297/21 щодо відкриття касаційного оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021.

Згідно поданих додаткових письмових пояснень на відповідні заперечення відповідача ІП Агро-Вільд Україна зауважило на тому, що попри закриття кримінального провадження за №12021116030001695 від 22.08.2021 в його межах накладено арешт на сільськогосподарську техніку позивача згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2021 у справі №357/10003/21, копію якої позивачем долучено до матеріалів справи.

За доводами позивача, вказані вище обставини є достатніми доказами того, що представниками ТОВ «Агротерра Інвестмент» та іншими особами здійснювалось захоплення майна ІП Агро-Вільд Україна, у тому числі і на підставі спірного договору.

В розрізі обставин незаконного заволодіння ТОВ «Агротерра Інвестмент» майном ІП Агро-Вільд Україна, зокрема шахрайським виведенням приміщень із власності ОСОБА_3 позивач зазначив про те, що триває розгляд апеляційної скарги на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2021 у справі №357/950/21 про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів, на підставі яких здійснено відчуження нежитлових приміщень у с. Чупира, Білоцерківського району Київської області.

Додатоковим же підтвердженням спланованих та умисних дій ОСОБА_1 , направлених на заволодіння у протиправний спосіб майна ІП Агро-Вільд Україна, на переконання позивача є документи стовно створення у липні 2021 року юридичної особи ТОВ «Агротерра Інвестмент» та внесення до статутного капіталу такого товариства нежитлових приміщень у с. Чупира, Білоцерківського району Київської області по вул. Першотравнева, 1 та Радянська, 32, про які йдеться у спірному договорі.

В підтвердження наведених вище доводів та обставин позивачем надано копії: ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2021 у справі №357/10003/21, рішення засновника від 05.05.2021 та актів приймання-передачі від 05.05.2021 та 22.07.2021.

Крім того позивач звернув увагу на безпідставність посилань відповідача на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021 у справі №693/297/21, оскільки така постанова набрала чинності попри касаційний розгляд.

Надалі ж позивачем надано копію постанови Верховного Суду від 14.04.2022 №693/297/21 про залишення без змін постанови Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021, що, на переконання позивача, свідчить про законність звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ІП Агро-Вільд Україна та, відповідно, відсутність у неї повноважень при укладенні від імені підприємства спірного договору.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 16, ст. 202, ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України визначено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно приписів ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237, ч. 3 ст. 238 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З системного аналізу вказаних вище норм матеріального права слідує, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється, зокрема, цивільною дієздатністю, особливістю якої є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, а тому:

- у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання;

- особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно, а тому правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, незалежно від того, вчиняється такий правочин з перевищенням наданих представнику повноважень, чи без такого перевищення.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

З огляду вказаного вище слідує, що правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, а словосполучення «у своїх інтересах» слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Так, недопущення директором підприємства конфлікту інтересів включає в себе, зокрема, уникнення ним таких ситуацій, де має місце потенційна або реальна суперечність між приватним інтересом такої особи (як власника частки статутного капіталу іншого товариства) та виконанням повноважень керівника підприємства, в інтересах якого має діяти особа.

Підсумовуючи вказане вище слід зазначити, що закон не містить прямої заборони на вчинення представником правочину в інтересах довірителя з афілійованою з представником юридичною особою (у якій представник є учасником чи бенефіціаром), попри те:

- загальною вимогою при вчиненні таких правочинів з конфліктом інтересів виконавчим чи іншим органом є розкриття інформації про наявність конфлікту інтересів;

- з огляду на передбачену ч. 3 ст. 238 ЦК України заборону на вчинення представником правочинів з самим собою ("у своїх інтересах"), наявність у представника очевидного конфлікту інтересів презюмується, тобто не потребує доведення, як наслідок у такому випадку тягар доведення того, що правочин не порушує прав та інтересів довірителя, покладається на контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/841/20.

Як слідує зі змісту наявної в матеріалах справи копії договору №19082021/0 від 19.08.2021, такий правочин вчинено та підписано від імені ФГ Техно-Фарм головою Полодюком Андрієм Миколайовичем, що діє на підставі статуту, а від імені ІП Агро-Вільд Україна генеральним директором Піскарьовою Наталією Сергіївною, що діє на підставі статуту.

Водночас, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит від 11.10.2021 за кодом 484537715483 стосовно ФГ Техно-Фарм вбачається, що станом на 19.08.2021 ОСОБА_1 значилась єдиним засновником (учасником) ФГ Техно-Фарм, а ОСОБА_5 керівником вказаного господарства.

Враховуючи вказані вище норми права у їх системному аналізі та фактичні обставини цього спору, суд дійшов висновку, що укладення спірного договору Піскарьовою Наталією Сергіївною не в інтересах ІП Агро-Вільд Україна презюмується, як наслідок обов`язок по спростування таких обставин та/або по доведенню відсутності порушень прав та інтересів ІП Агро-Вільд Україна таким договором, покладається на ФГ Техно-Фарм.

Приписами статтей 73, 74, 76, 79 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , будучи єдиним засновником і власником ФГ Техно-Фарм, уклала з відповідним господарством спірний договір від імені ІП Агро-Вільд Україна, тобто не в інтересах останнього, ФГ Техно-Фарм не спростовано належними та більш вірогідними доказами наявності конфлікту інтересів у ОСОБА_1 з ІП Агро-Вільд Україна, зокрема відповідачем не надано належних доказів на підтвердження:

- обставин розкриття інформації про конфлікт інтересів, тобто обізнаності ІП Агро-Вільд Україна, у тому числі в особі його єдиного засновника - ОСОБА_3 , про те, що ОСОБА_1 як підписант від імені ІП Агро-Вільд Україна є одночасно засновником ФГ Техно-Фарм, як контрагента за спірним договором;

- обставин стосовно того, що ОСОБА_1 під час укладення спірного договору діяла за вказівками єдиного засновника ІП Агро-Вільд Україна - ОСОБА_3 .

До того ж відповідачем доказово не підтверджено, що спірний правочин вчинено не на шкоду ІП Агро-Вільд Україна, тоді як самі лише посилання відповідача на незаконність заволодіння його приміщеннями та наявність кримінальних проваджень з даного приводу не спростовує наявності у ОСОБА_1 власної заінтересованості в укладенні договору з юридичною особою, власником та засновником якої вона є, як і не спростовують зазначені відповідачем доводи обставин порушення прав та інтересів ІП Агро-Вільд Україна спірним договором, зважаючи на зміст та суть його умов, спрямованих на виконання ІП Агро-Вільд Україна грошового обов`язку у безспірному, терміновому порядк, шляхом передачі відповідачу майна.

З огляду вказаного вище суд звертає увагу відповідача на те, що обставини наявності/відсутності певного економічного та правового становища (обізнаність з наявністю конфлікту інтересів, відсутність шкоди, порушення прав та інтерсів) у однієї особи не можуть бути доведені обставинами наявності шкоди та/або порушення прав та інтерсів у іншої особи, а відповідач через призму власних спірних правовідносин поза межами предмету та підстав даного позову не може спростовувати наявність конфлікту інтересів у ОСОБА_1 з ІП Агро-Вільд Україна.

В розірізі зазначеного також спростовуються посилання відповідача на те, що умовами договору враховано баланс інтересів сторін, а вартість оренди визначена відповідно до закону.

Доводи ж відповідача про поділ у судовому порядку ІП Агро-Вільд Україна, як майна, між подружжям - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнаються неспроможними та такими, що не входять у предмет та підстави позову, позаяк приватноправові/сімейні відносини фізичних осіб знаходяться поза межами правового поля відносин представництва і здійснення/набуття юридичною особою цивільних прав та обов`язків.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано більш вірогідних доказів на спростування обставин наявності конфлікту інтересів у ОСОБА_1 з ІП Агро-Вільд Україна під час укладення спірного договору, тоді як підписання такого правочину від імені ФГ Техно-Фарм головою ОСОБА_5 , тобто керівником такого господарства, не спростовує наявності у ОСОБА_1 власних інтересів, у тому числі і стосовно безспірної передачі майна (зерна) ІП Агро-Вільд Україна, директором якого вона була, у власність заснованого нею господарства.

В розрізі зазначеного вище суд вважає за необхідне вказати що:

- передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування вірогідність доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обгрунтування власних доводів та заперечень, чим відповідач при розгляді вказаної справи не скористався.

За таких обставин суд дійшов висновку, що при підписанні договору №19082021/0 від 19.08.2021 ОСОБА_1 , як генеральний директор ІП Агро-Вільд Україна, від імені вказаного товариства діяла не в інтересах останнього, а фактично в інтересах ФГ Техно-Фарм, засновником та власником якого вона була також, що суперечить приписам ч. 3 ст. 238 ЦК України, а вказані обставини відповідачем не спростовано.

Посилання ж позивача на відсутність у ОСОБА_1 відповідних повноважень директора ІП Агро-Вільд Україна з огляду на рішення засновника підприємства про звільнення зазначеної особи із відповідної посади, відсутність волі у засновника на поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також наявність станом на момент укладення договору запису в ЄДР про керівника - ОСОБА_3 , судом визнаються неспроможним, позаяк представництво ОСОБА_1 інтересів ІП Агро-Вільд Україна засновано на статуті і виникає з моменту прийняття юридичною особою відповідного рішення, як наслідок подальші рішення засновника про звільнення представника, як і оскарження таких рішень до суду не впливають на правомочності представника станом на момент іх виникнення.

З огляду вказаного вище судом відхиляються посилання обох сторін як на судові оскарження рішень засновника про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ІП Агро-Вільд Україна, так і на суть таких спорів, у тому числі законність/незаконність таких рішень, що, попри те, не спростовує встановлених судом вище обставин порушення ч. 3 ст. 238 ЦК України під час укладення спірного договору.

В розрізі зроблених вище висновків судом враховано, що випадок, передбачений ч. 3 ст. 238 ЦК України, є імперативно забороненою дією, а не виходом представника за межі наданих йому повноважень, тобто наявність у особи повноважень представника не спростовує наявність конфлікту інтерсів у розумінні ч. 3 ст. 238 ЦК України, тоді як застосування приписів вказаної норми до спірних правовідносин не є виходом за межі позовних вимог, оскільки:

- обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia;

- при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки, ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, тобто аконодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон;

- зі змісту позовних вимог слідує, що предметом позову є визнання недійсним договору, зокрема, на підставі статті 203 ЦК України, яка визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин, оскільки договір №19082021/0 від 19.08.2021 укладено ІП Агро-Вільд Україна в особі генерального директора ОСОБА_1 та ФГ Техно-Фарм, засновником та власником якого також була ОСОБА_1 , тобто остання діяла у власних інтересах, як власник господарства на користь якого за спірним договором безспірно виконано грошове зобов`язання, а не в інтерсах ІП Агро-Вільд Україна, як боржника за спірним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимоги позивача про визнання недійсним договору №19082021/0 від 19.08.2021.

Що ж до посилань позивача на ст. 232 ЦК України та укладення спірного договору внаслідок зловмисної домовленості слід зазначити таке.

Частина 1 ст. 232 ЦК України презюмує, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Так, для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Тобто, зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин.

Для задоволення позовних вимог за статтею 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє, як наслідок має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.

Втім, укладення спірного договору шляхом зловмисної змови ОСОБА_1 з іншою стороною правочину та/або іншими особами, тобто наявності зловмисного умислу в діях іншої сторони, позивачем доказово не обгрунтовано та не доведено, зокрема суду не надано належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 умислу щодо настання несприятливих наслідків для підприємства внаслідок вчинення спірного правочину, що, попри те, не спростовує встановлених судом вище обставин порушення ч. 3 ст. 238 ЦК України під час укладення спірного договору.

В розрізі зазначеного вище судом враховано, що наявність конфлікту інтересів, тобто наявність власного інтересу до укладення договору у підписанта, який є керівником довірителя та одночасно одноосібним власником і засновником товариства-контрагента, не є тотожним зловмисній домовленості, в правовій конструкції якої має бути доведено також і умисел іншої особи.

Решта ж доводів та аргументів сторін, покладених сторонами в основу обгрунтування вимог та заперечень, зокрема щодо: наявності відкритих кримінальних провадження, спірних правовідносин між подружжям та відносин щодо користування майном між іншими юридичними особами, не сторонами договору, судом не приймаються, як такі, що не входять до предмета доказування у даній справі.

З огляду вказаного вище суд звертає увагу обох сторін на те, що обставини вчинення особою/особами злочину та/або протиправних дій кримінального характеру мають бути підтверджені та доведені належнити та допустимими доказами у розумінні ч. 6 ст. 75 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини порушення ч. 3 ст. 238 ЦК України під час укладення спірного договору та наявність підстав для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивача, суд дійшов висновку про задоволення вимоги Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна про визнання недійсним договору №19082021/0 від 19.08.2021, укладеного між Фермерським господарством Техно-Фарм та Іноземним підприємством Агро-Вільд Україна.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (вул. Шевченка, буд. 48, м. Жашків, Жашківський р-н, Черкаська обл., 19200, ідентифікаційний код 33353730) до Фермерського господарства Техно-Фарм (с. Чупира, вул. Першотравнева, буд. 2, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09185, ідентифікаційний код 39296123) задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №19082021/0 від 19.08.2021, укладений між Фермерським господарством Техно-Фарм (с. Чупира, вул. Першотравнева, буд. 2, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09185, ідентифікаційний код 39296123) та Іноземним підприємством Агро-Вільд Україна (вул. Шевченка, буд. 48, м. Жашків, Жашківський р-н, Черкаська обл., 19200, ідентифікаційний код 33353730).

3. Стягнути з Фермерського господарства Техно-Фарм (с. Чупира, вул. Першотравнева, буд. 2, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09185, ідентифікаційний код 39296123) на користь Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (вул. Шевченка, буд. 48, м. Жашків, Жашківський р-н, Черкаська обл., 19200, ідентифікаційний код 33353730) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.11.2022.

Суддя В.А. Ярема