Рішення

від 16.11.2022 по справі 912/1419/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 рокум. Кропивницький Справа № 912/1419/22

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М.К., розглянувши справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Михайло»

до Петрівської селищної ради

про визнання права оренди земельними ділянками,

за участю:

- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

- секретаря судового засідання Лещенка О.А.,

- представників:

позивача не з`явився,

відповідача не з`явився,

третьої особи не з`явився,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

07.10.2022 Селянське (фермерське) господарство «Михайло» звернулася із позовом до Петрівської селищної ради про «визнання за ним права оренди земельними ділянками загальною площею 35,0335 га, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 3524983700:02:000:9300 площею 12,7103 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3524983700:02:000:9301 площею 22,3232 га, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а саме 01.02 для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, котрі були надані в оренду громадянину ОСОБА_1 , який є головою СФГ «Михайло», згідно договору оренди земельної ділянки від 03.04.2003 (із відповідними змінами), що зареєстрований у земельному відділі Петрівської районної державної адміністрації (запис № 35 від 07.04.2003)».

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що:

- громадянин ОСОБА_1 у 2002 році був ініціатором створення СФГ «Махайло», у зв`язку з чим звернувся до Петрівської районної державної адміністрації щодо надання в оренду земельної ділянки площею 35 га,

- за результатами розгляду звернення 17.03.2003 Петрівська районна державна адміністрація уклала з ним договір оренди землі (за реєстровим номером 20129) строком на 20 років,

- у 2003 році було утворене та зареєстроване відповідне селянське (фермерське) господарство та з цього часу земельна ділянка перейшла у його фактичне користування,

- у подальшому право розпорядження земельними ділянками перейшло до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а згодом до Петрівської селищної ради, у зв`язку з чим вона є належним їх орендодавцем,

- у жовтні 2021 року СФГ «Михайло» звернулося до Відповідача з пропозицією про продовження строку оренди, за результатами розгляду яких селищна рада прийняла рішення № 3253/8 від 12.11.2021 про внесення змін до договору оренди землі, але орендарем визначила не фермерське господарство, а ОСОБА_1 ,

- 06.10.2022 селищна рада уклала з ОСОБА_1 відповідну додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, чим фактично визнала, що орендарем є не фермерське господарство, а ОСОБА_1 ,

- така невідповідність порушує його права та інтереси, оскільки: з моменту державної реєстрації фермерського господарства воно стає фактичним землекористувачем земельної ділянки, яка надана його засновнику для користування та утворення господарства; положеннями діючого законодавства не встановлений обов`язок з переоформлення земельної ділянки з фізичної особи, яка отримала її в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, на безпосередньо саме господарство після його утворення; голова фермерського господарства за наслідками передачі земельної ділянки у користування для утворення господарства виступає не як самостійна фізична особа, а як представник такого фермерського господарства, тобто юридичної особи;

- сам факт вказівки у додатковій угоді від 06.10.2022 орендарем ОСОБА_1 вказує на невизнання Відповідачем права фермерського господарства на користування земельними ділянками саме Позивачем.

Дії та аргументи Відповідача

Петрівська селищна рада подала до суду заяву (вих. № 01-21/2779/3 від 03.11.2022), в якій висловилася про розгляд справи без участі її представника та вказала на відсутність заперечень щодо заявленого позову. Така заява сприйнята судом як фактичне визнання позову.

Дії та аргументи третьої особи

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій зазначив про відсутність власних заперечень стосовно позовних вимог, оскільки спірні земельні ділянки отримував у користування для утворення та ведення фермерського господарства.

Предмет спірних правовідносинах

З огляду на позиції сторін суд вважає за необхідне окреслити питання, які є основними при вирішенні спору та на які повинен надати відповідь у рішенні, зокрема:

- який статус земельної ділянки сільськогосподарського призначення у випадку передачі її в оренду засновнику фермерського господарства ( ОСОБА_1 ) для утворення та ведення фермерського господарства?

- чи набуло СФГ «Михайло» власні права стосовно такої земельної ділянки?

- чи потребується переоформлення прав на земельну ділянку від ОСОБА_1 , як особи, яка її отримала у користування для ведення фермерського господарства, на СФГ «Михайло» при фактичному користуванні нею останнім за наслідками такого отримання?

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 11.10.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та сторонам установив строки для надання процесуальних заяв. У межах встановленого судом строку Відповідач подав заяву про розгляд справи без участі його представника та визнав заявлений позов. Позивач також подав заяву про розгляд справи без його участі. Цією ж ухвалою суд призначив розгляд справи у підготовчому засіданні з викликом сторін, але за результатами розгляду поданих Позивачем та Відповідачем заяв та їх задоволення, справу розглянув без участі їх представників.

Поряд з цим, у зв`язку із визнанням Відповідачем позову суд на підставі приписів частин 3, 4 статті 185 та частин 2, 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України завершив підготовче провадження шляхом прийняття рішення у справі. При цьому суд врахував, що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, у зв`язку з чим перед його прийняттям роз`яснив Позивачу наслідки відповідних процесуальних дій та перевірив відсутність обмежень у заступника селищного голови ОСОБА_2 на підписання відповідної заяви.

Установлені судом обставини

Як слідує з тексту Статуту СФГ «Михайло» у редакції 2003 року (а.с. 17-22):

- він зареєстрований Петрівською районною державною адміністрацією 17.03.2003,

- засновником господарства є ОСОБА_1 (пункт 1.1.),

- предметом діяльності серед іншого є виробництво продукції рослинництва (пункт 2.1.),

- господарство є юридичною особою (пункт 4.1.).

Аналогічні відомості наявні також у новій редакції Статуту СФГ «Михайло» від 2022 року (а.с. 27-34.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій АБ № 078183 СФГ «Михайло» включене до відповідного реєстру у якості юридичної особи 17.03.2003 (а.с. 23). У свою чергу, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СФГ «Михайло» наявне у реєстрі станом на 23.09.2022 (а.с. 36).

03.04.2003 ОСОБА_1 , виступаючи у якості орендаря, та Петрівська районна державна адміністрація, як орендодавець, уклали нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки (а.с. 37-44), за змістом якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 35 га на території Новостародубської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (абзац 1 пункту 1),

- земельна ділянка надається строком на 20 років (абзац 2 пункту 1),

- договір укладається на 20 років починаючи з дати його реєстрації (абзац 1 пункту 2),

- орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети (абзац 4 пункту 5),

- договір зареєстрований у земельному відділі Петрівської районної державної адміністрації 07.04.2003 під номером 35.

19.10.2012 до договору оренди землі додатковою угодою від цієї дати були внесені зміни (а.с. 47). Зокрема, за її змістом вона укладена між Петрівською районною державною адміністрацією та СФГ «Михайло».

Згідно витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 40322056 (а.с 48) та № 40323540 (а.с. 49) від 08.07.2015 до Реєстру внесені відомості стосовно права оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки відповідно площею 12,7103 га (кадастровий номер 3524983700:02:000:9300) та площею 22,3232 га (кадастровий номером 3524983700:02:000:9301) для ведення фермерського господарства на підставі вказаних договору оренди землі та додаткової угоди до нього.

01.11.2021 СФГ «Михайло» в особі голови господарства звернулося до Відповідача із заявою про продовження строку дії договору та внесення інших змін та доповнень стосовно розміру орендної плати (а.с. 51).

12.11.2021 Петрівська селищна рада прийняла рішення № 3253/8 «Про внесення змін до договору оренди землі від 03.04.2003 (без номера) з громадянином ОСОБА_1 », за яким вирішила внести зміни до відповідного договору шляхом укладення додаткової угоди (а.с. 50).

На виконання прийнятого рішення 06.10.2022 до договору оренди землі від 03.04.2003 додатковою угодою від цієї ж дати були внесені зміни (а.с. 52). Так за її змістом серед інших умов:

- вона укладена між Петрівською селищною радою, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем,

- у всіх частинах та пунктах договору її сторони змінили орендодавця з Петрівської районної державної адміністрації та Петрівську селищну раду,

- був змінений строк оренди, а саме з 20 років на 49 років.

Відповідні зміни до договору 03.10.2022 були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, що слідує з інформаційних довідок № 311403932 (а.с 62-63) та № 311402652 (а.с. 64-65) від 03.10.2022.

Поряд з цим, з витягів із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001053562022 від 05.10.2022 (а.с 56-58) та № НВ-0001053472022 (а.с. 59-61) від 05.10.2022 вбачається, що до Реєстру внесені відомості стосовно земельних ділянок відповідно площею 12,7103 га (кадастровий номер 3524983700:02:000:9300) та площею 22,3232 га (кадастровий номером 3524983700:02:000:9301) для ведення фермерського господарства, а також права ОСОБА_1 на їх оренду.

За твердженнями Позивача та третьої особи хоча орендовані земельні ділянки і були передані в оренду ОСОБА_1 , але вони використовувалися безпосередньо фермерським господарством, свідченням чому є додатки до податкових декларацій господарства за 2020 2022 роки та платіжні доручення про сплату орендної плати за січень-вересень 2022 року.

Так, відповідно до додатків 1 «Відомості про наявність земельних ділянок за 2020 (а.с. 88-89), 2021 (а.с. 80-81) та 2022 ( а.с. 72-73) роки земельні ділянки площею 12,7103 га (кадастровий номер 3524983700:02:000:9300) та площею 22,3232 га (кадастровий номером 3524983700:02:000:9301) були включені до податкової звітності фермерського господарства та в них відображена підстава користування договір оренди землі від 03.04.2003.

У свою чергу, за змістом платіжних доручень № 1806 від 15.02.2022 (а.с. 91), № 1815 від 15.03.2022 (а.с. 92), № 1828 від 15.04.2022 (а.с. 93), № 1840 від 15.05.2022 (а.с. 94), № 1848 від 15.06.2022 (а.с. 95), № 1874 від 15.07.2022 (а.с. 96), № 1895 від 15.08.2022 (а.с. 97), № 1924 від 15.09.2022 (а.с. 98) СФГ «Михайло» сплатило орендну плату за землю у період з січня по вересень 2022 року у сумі 44658 грн.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Частини 1 та 3 статті 5 Цивільного кодексу України встановлюють правила дії актів цивільного законодавства у часі. Зокрема, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. У випадку, коли цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Для визначення статусу земельної ділянки, прав та обов`язків стосовно використання станом на час її передачі в оренду (03.04.2003) необхідним є дослідження правовідносин, які існували на той час в питанні регулювання порядку утворення селянського (фермерського) господарства.

Зокрема, порядок утворення селянського (фермерського) господарства на вказану дату регулювався положеннями Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ від 20.12.1991 (надалі Закон № 2009-ХІІ) у відповідній редакції.

Частина 1 статті 2 Закону № 2009-ХІІ надавала визначення поняттю «селянське (фермерське) господарство», а саме ним є форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

У частині 5 цієї ж статті визначалося, що з головою селянського (фермерського) господарства (серед іншого) укладається договір на тимчасове користування землею, у тому числі на умовах оренди.

Порядок надання земельних ділянок в оренду для ведення селянського (фермерського) господарства урегульовувався положеннями статті 5 Закону № 2009-ХІІ. Так, відповідно до її частини 1 громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, для одержання земельної ділянки у користування подають до відповідної ради за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

За наслідками позитивного рішення про передачу земельної ділянки в оренду для ведення селянського (фермерського) господарства у відповідності до статті 9 того ж Закону здійснювалася державна реєстрація господарства. А саме, після укладення договору оренди селянське (фермерське) господарство підлягало державній реєстрації у 30-денний термін (частина 1), після відведення земельної ділянки в натурі, укладення договору оренди та державної реєстрації селянське господарство набувало статусу юридичної особи (частина 2).

Отже, наведені правові положення вказують на нерозривний зв`язок між отриманням земельної ділянки в оренду для утворення та ведення селянського (фермерського) господарства особою, яка бажала здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній сфері, та самим утворюваним селянським (фермерським) господарством. Цей зв`язок характеризується самим порядком утворення селянського господарства, а саме пов`язаністю отримання земельної ділянки засновником господарства у користування (володіння) та подальшою державною реєстрацією такої юридичної особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування положень Закону № 2009-ХІІ та вказав, що:

- можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (пункт 48),

- фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку (пункт 49),

- можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення (пункт 50),

- ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб; суб`єктом такого використання може бути особа суб`єкт господарювання (пункт 51).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц Суд надав правові висновки стосовно застосування положень Закону України «Про фермерське господарство»від 19.06.2003 № 937-IV (далі - Закон № 937-IV), який діє на даний час з відповідними змінами та доповненнями і підлягає застосуванню до правовідносин діяльності Позивача у справі. Зокрема, Суд вказав, що:

- у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства,

- у таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 Суд надав правові висновки стосовно застосування положень того ж Закону № 937-IV та вказав, що укладення з орендодавцем додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим (пункт 6.18.).

З наведених правових положень та правових висновків Верховного Суду суд висновує, що з моменту набуття чинності договору оренди землі від 03.04.2003 та державної реєстрації СФГ «Михайло» останнє набуло прав землекористувача земельної ділянки, на основі якого і було утворене господарство. При цьому діючим законодавством не передбачено обов`язкової умови та порядку переоформлення права землекористування від засновника фермерського господарства (фізичної особи) на саме господарство (юридичну особу), а тому таке переоформлення не потребується. Відсутність потреби у переоформлені права землекористування вказує на «автоматичну» зміну орендаря земельної ділянки за договором від 03.04.2003 з ОСОБА_1 на СФГ «Михайло» без додаткової потреби в обов`язковому укладенні додаткової угоди щодо цього та можливості внесення відповідних змін за волею учасників правовідносин оренди землі.

Статтею 152 Земельного кодексу України урегульовані способи захисту прав на земельні ділянки. За цією статтею: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина 2); захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав (пункт «а» частини 3).

У свою чергу, відповідно до приписів статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, серед іншого, шляхом визнання наявності права. Водночас, частина 1 статті 15 ЦК України визначає, що захист цивільного права здійснюється у разі його порушення.

У цивільному праві під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відтак, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 по справі № 917/97/17 Суд надав правові висновки застосування наведених правових норм та вказав, що:

- об`єктом захисту за цими положеннями є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес,

- порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково,

- при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи,

- порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту,

- позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права,

- метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою,

- такі позови подаються, зокрема, щодо визнання речових прав на майно.

За приписами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.

Водночас, за частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Отже, Позивач, як особа, яка фактично стала землекористувачем (орендарем) земельних ділянок за договором оренди від 03.04.2003 в силу положень закону про селянське (фермерське) господарство, має право на судовий захист обраним ним способом, а саме визнанням права оренди земельних ділянок, які були основою для утворення селянського (фермерського) господарства.

Враховуючи обставини невизнання Відповідачем на стадії прийняття рішення селищної ради № 3253/8 від 12.11.2021 та укладення додаткової угоди до договору від 06.10.2022 права саме Позивача на орендовані земельні ділянки із зазначенням його у якості орендаря, обраний Позивачем спосіб захисту є правомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки правових норм та доказів у справі суд висновує, що:

- Позивач за наслідками його державної реєстрації у якості селянського (фермерського) господарства шляхом передачі в оренду його засновнику земельної ділянки для утворення фермерського господарства набув статусу орендаря за договором оренди від 03.04.2003,

- набуття статусу орендаря здійснене автоматично та не потребує додаткового обов`язкового внесення змін до договору,

- невизнання Відповідачем статусу Позивача за договором оренди як орендаря порушує права останнього на користування земельними ділянками.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у розмірі 2481 грн, які у відповідності до приписів частини 2 статті 129 ГПК України підлягають покладенню на Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Селянським (фермерським) господарством «Михайло» (28310, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Новий Стародуб, вул. Зарічна, буд. 13; ідентифікаційний код 32255934) права оренди земельними ділянками загальною площею 35,0335 га, зокрема земельною ділянкою з кадастровим номером 3524983700:02:000:9300 площею 12,7103 га та земельною ділянкою з кадастровим номером 3524983700:02:000:9301 площею 22,3232 га, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а саме 01.02 для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, котрі були надані в оренду громадянину Чепурнову Михайлу Семеновичу, який є головою СФГ «Михайло», згідно договору оренди земельної ділянки від 03.04.2003 (із відповідними змінами), що зареєстрований у земельному відділі Петрівської районної державної адміністрації (запис № 35 від 07.04.2003)».

3. Стягнути з Петрівської селищної ради (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Петрове, вул. Святкова, буд. 7; ідентифікаційний код 04364199) на користь Селянського (фермерського) господарства «Михайло» (28310, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Новий Стародуб, вул. Зарічна, буд. 13; ідентифікаційний код 32255934) 2481 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.11.2022

Суддя М.К. Закурін