Рішення

від 02.11.2022 по справі 916/1771/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1771/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Арутюнян А.О. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрлендконсалтинг про припинення договору та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації (далі по тексту Департамент) звернувся до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрлендконсалтинг (далі по тексту ТОВ „Укрлендконсалтинг) про стягнення заборгованості у розмірі 524 948,40 грн. та пені у розмірі 95 166,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю послуг №14 від 16.09.2020р. в частині надання послуг, визначених договором.

Ухвалою від 02.08.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ТОВ „Укрлендконсалтинг жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явився. Суд зазначає, що відповідач був повідомлений про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал за його юридичною адресою: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, яка була перевірена судом на дату відкриття провадження згідно даних системи LIGA360. Проте, ухвали суду, якими ТОВ „Укрлендконсалтинг був повідомлений про дату та час судових засідань, були повернуті у зв`язку із відсутністю адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Укрлендконсалтинг про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

20.09.2021р. до суду від Департаменту надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить суд припинити договір №14 від 16.09.2020р. та стягнути грошові кошти у розмірі 524 948,40 грн., іншу частину вимог позивачем було залишено без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Господарським судом було прийнято заяву позивача про зміну предмета позову, оскільки згідно висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 22.07.2021р. по справі №910/18389/20, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.10.2022р. судом було закрито підготовче провадження із призначенням справи до судового розгляду по суті.

01.11.2022р. до суду від Департаменту надійшла заява про усунення технічних помилок у заяві про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить суд розірвати договір №14 від 16.09.2020р., стягнути грошові кошти у розмірі 524 948,40 грн. та пеню у розмірі 95 166,66 грн. Вказана заява не була прийнята судом до розгляду, оскільки фактично в результаті її подання позивач мав на меті змінити предмет позовних вимог після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті з припинення договору на розірвання договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

16.09.2020р. між Департаментом (Замовник) та ТОВ „Укрлендконсалтинг (Виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг №14, відповідно до п. 1.1, 1.2 договору цей договір укладено за результатами проведення відкритих торгів та на виконання Одеської регіональної комплексної програми з охорони довкілля на 2020-2021 роки, затвердженої рішенням Одеської обласної ради №1165-VІІ від 20.12.2019р. В порядку і на умовах, встановлених договором, Виконавець в момент підписання цього договору, зобов`язується, за рахунок Замовника, надати належним чином та в повному обсязі послуги Замовнику в галузі інженерії: «Розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на території Ренійського району (ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Озеро Картал - місцевого значення на території Лиманського району (ландшафтного заказника місцевого значення «Лузанівський ліс»), а Замовник зобов`язується отримати такі послуги, і сплатити їх вартість згідно кошторису у формі додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.4 договору №14 від 16.09.2020р. перелік, строки виконання послуг, а також їх вартість (лише в частині зменшення) можуть коригуватися в процесі надання послуг шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору №14 від 16.09.2020р. ціна за послуги встановлюється в національній валюті України - гривні. Загальна ціна договору становить 1 049 89б,80 грн. відповідно до кошторису (додаток 2) та Протоколу погодження договірної ціни у формі додатку № 4, які становлять невід`ємну частину цього договору.

Положеннями п. 4.2 договору №14 від 16.09.2020р. визначено, що усі розрахунки між сторонами за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений у договорі. Перерахування коштів здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з дня виставлення рахунку або підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (далі - акт) згідно плану фінансування у формі додатку 5, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.4 договору №14 від 16.09.2020р. Замовник може здійснювати попередню оплату в розмірі 50 % від ціни договору строком не більше трьох місяців відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» на підставі виставленого Постачальником рахунку, решта 50% від ціни договору сплачується Замовником після надання послуг згідно акту.

Відповідно до п. 4.5 договору №14 від 16.09.2020р. у разі невиконання обов`язків Виконавцем за договором у визначені в ньому строки, Виконавець повертає Замовнику отриману попередню оплату за надання послуг, перераховану Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 30.11.2020р. У разі не використання і не повернення отриманих коштів попередньої оплати у зазначені терміни Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаної та неповернутої попередньої оплати за кожен день прострочення повернення попередньої оплати.

Згідно з п. п. 5.3, 5.4 договору №14 від 16.09.2020р. факт надання послуг за договором підтверджується актом, який надається Виконавцем Замовнику не пізніше 18.12.2020р.. Акт підписується Замовником впродовж 5 (п`яти) робочих днів, або протягом цього ж строку (терміну) Замовником надаються зауваження до наданих послуг. Підставою для відмови від підписання акту, зокрема (але не виключно), є включення Виконавцем послуг, які не були фактично надані. Акт складається Виконавцем у 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою Виконавця (за наявності) та надані Замовнику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання. У випадку отримання від Замовника мотивованої відмови від підписання акту Виконавець повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів усунути всі виявлені Замовником недоліки, після чого повторно подати на підпис Замовнику акт. У разі повторного включення Виконавцем до акту послуг, які не були фактично надані, це не підлягає оплаті, про що Замовник вказує у вище зазначеному документі. В такому випадку після перерахування Замовником коштів Виконавцю за фактично надані послуги, зобов`язання Замовника вважаються виконаними. Після підписання сторонами акту, зобов`язання Виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином. У випадку, коли акт не підписується Замовником протягом строків (термінів), визначених договором, або якщо за цей час Виконавець не отримав мотивовану відмову від підписання акту, зобов`язання Виконавця вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до п. 6.1.14 договору №14 від 16.09.2020р. Замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Виконавцем умов договору.

Приписами п. 7.5 договору №14 від 16.09.2020р. передбачено, що у разі надання Виконавцем неякісних послуг, за умови, якщо Виконавець відмовляється усунути виявлені недоліки, та/або при порушенні строків надання послуг, Виконавець сплачує на користь Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент порушення виконання зобов`язання, від загальної вартості не переданих вчасно послуг, за кожен день прострочення виконання зобов`язань та за весь час невиконання зобов`язань.

Відповідно до п. 10. договору №14 від 16.09.2020р. даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Технічне завдання, кошторис, календарний план, протокол погодження договірної ціни та план фінансування були викладені сторонами у додатках №1-5 до договору №14 від 16.09.2020р.

Так, згідно календарного плану (додаток №3) до договору №14 від 16.09.2020р. першим етапом робіт є аналіз вихідних даних, виконання кадастрової зйомки, який має бути завершений Виконавцем у строк до 30.11.2020р.; другим етапом є камеральна обробка польових робіт, виготовлення, погодження та затвердження проекту землеустрою, який має бути завершений Виконавцем у строк до 18.12.2020р.

21.09.2020р. між Департаментом та ТОВ „Укрлендконсалтинг було укладено додаткову угоду №1 до договору №14 від 16.09.2020р., згідно положень якої сторонами було виправлено описку, допущену у п. 5.2 договору, який визначає місце надання послуг.

24.09.2020р. Департамент звернувся з листом №07-26/4149 до Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації, відповідно до якого позивач просив розглянути можливість фінансування робіт за договором №14 від 16.09.2020р. на суму 524 948,40 грн.

06.11.2020р. ТОВ „Укрлендконсалтинг виставило Департаменту рахунок-фактуру №СФ-0000133 на оплату позивачем авансу за договором №14 від 16.09.2020р. у розмірі 524 948,40 грн.

На підставі платіжного доручення №2 від 06.11.2020р. Департаментом було перераховано на рахунок ТОВ „Укрлендконсалтинг грошові кошти у розмірі 524 948,40 грн.

30.11.2020р. між Департаментом та ТОВ „Укрлендконсалтинг було підписано акт здачі-приймання наданих послуг №248 до договору №14 від 16.09.2020р., з якого вбачається, що Виконавцем було виконано перший етап робіт.

15.12.2020р. ТОВ „Укрлендконсалтинг звернулось до Департаменту із листом №791 згідно якого Виконавець просив переглянути умови договору №14 від 16.09.2020р. та продовжити строк надання послуг до 30.04.2021р. шляхом підписання додаткової угоди до договору, посилаючись на введення карантину та епідеміологічну ситуацію, що ускладнило виконання роботи у строки, визначені договором.

18.12.2020р. між Департаментом та ТОВ „Укрлендконсалтинг було укладено додаткову угоду №2 до договору №14 від 16.09.2020р., згідно положень якої сторонами було передбачено, що ціна договору складає 1 049 896,80 грн.; послуги мають бути надані у строк до 30.04.2021р. згідно календарного плану, викладеного у новій редакції; договір діє до 31.12.2021р.

Згідно з п. 5.3 договору №14 від 16.09.2020р. (в редакції додаткової угоди №2 від 18.12.2020р.) факт надання послуг за договором підтверджується актом, який надається Виконавцем Замовнику не пізніше 30.04.2021р. Акт підписується Замовником впродовж 5 (п`яти) робочих днів, або протягом цього ж строку (терміну) Замовником надаються зауваження до наданих послуг. Підставою для відмови від підписання акту, зокрема (але не виключно) є невиконання або неналежне виконання Виконавцем передбачених договором послуг.

Календарним планом, який згідно додаткової угоди №2 від 18.12.2020р. до договору №14 від 16.09.2020р. був викладений у новій редакції, передбачено, що перший етап має бути завершений у строк до 30.11.2020р., другий етап має бути завершений строк до 30.04.2021р.

03.02.2021р. Департамент звернувся до ТОВ „Укрлендконсалтинг із листом №06-17/530, відповідно до якого позивач просив повідомити про стан виконання договору №14 від 16.09.2020р. Крім того, впродовж 2021р. Департамент повторно звертався до відповідача із листами про надання інформації про стан виконання робіт за договором.

16.07.2021р. Департамент звернувся до ТОВ „Укрлендконсалтинг із претензією №02-10/2543 про сплату пені у розмірі 10 079,04 грн., нарахованої у зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання робіт, та передати розроблений проект землеустрою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2021р. по справі №916/2207/21 позовні вимоги Департаменту до ТОВ „Укрлендконсалтинг про зобов`язання виконати умови договору та стягнення штрафних санкцій було задоволено частково шляхом присудження до стягнення із відповідача пені у розмірі 18 478,24 грн., нарахованої позивачем за період з 01.05.2021р. по 27.07.2021р.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Приписами ст. 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 16.09.2020р. між Департаментом та ТОВ „Укрлендконсалтинг було укладено договір про закупівлю послуг №14, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався розробити проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на території Ренійського району Одеської області.

За результатами надання оцінки змісту договору, господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, оскільки предмет договору підряду є індивідуалізованим та виражається у формі розробленого підрядником проекту. При цьому, юридичним завершенням виконання договору є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

На підставі платіжного доручення №2 від 06.11.2020р. Департаментом було перераховано на рахунок ТОВ „Укрлендконсалтинг грошові кошти у розмірі 524 948,40 грн.

Положеннями п. 4.5 договору №14 від 16.09.2020р. визначено, що Виконавець повертає Замовнику отриману попередню оплату, перераховану Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 30.11.2020р. у разі невиконання обов`язків Виконавцем за договором у визначені в ньому строки.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору визначено, що відповідач зобов`язаний повернути отриману від Департаменту попередню оплату у випадку порушення строків виконання робіт за договором.

Враховуючи умови п. 5.3 договору №14 від 16.09.2020р., якими передбачено, що роботи мають бути виконані у строк до 30.04.2021р. із підписанням сторонами відповідного акту, господарський суд, враховуючи відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі відповідачем позивачу розробленого проекту землеустрою, доходить висновку, що роботи, визначені договором, Виконавцем виконані не були.

Слід зазначити, що умовами договору передбачено підписання сторонами лише одного акту приймання-передачі виконаних робіт, який має складатись сторонами за результатами передачі відповідачем позивачу проекту землеустрою. Таким чином, підписання сторонами акту приймання- передачі першого етапу робіт договором не передбачено.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що підписаний сторонами 30.11.2020р. акт здачі-приймання наданих послуг №248 до договору №14 від 16.09.2020р. не може вважатись належним доказом виконання робіт за договором, у зв`язку з чим, його підписання сторонами не звільняє відповідача від обов`язку повернути попередню оплату, оскільки проект землеустрою так відповідачем розроблений і не був.

Крім того, суд зазначає, що до першого етапу були включені роботи з аналізу вихідних даних та виконання кадастрової зйомки, а, отже, його виконання в принципі не могло передбачати підписання сторонами будь-якого акту.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність підписаного між сторонами акту здачі-приймання передачі розробленого проекту землеустрою у строк до 30.04.2021р., що свідчить про невиконання ТОВ „Укрлендконсалтинг обов`язків у визначені договором строки, враховуючи умови п. 4.5 договору №14 від 16.09.2020р., господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 524 948,40 грн.

З посиланням на умови 7.5 договору №14 від 16.09.2020р. позивачем було нараховано до сплати відповідачу пеню у загальному розмірі 95 166,66 грн., яка була нарахована на суму попередньої оплати протягом періоду з 28.07.2021р. по 21.06.2022р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про порушення Департаментом визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку для нарахування пені, оскільки, враховуючи нарахування пені у межах справи №916/2207/21 за період з 01.05.2021р. по 27.07.2021р., надане Департаменту право на нарахування штрафних санкцій припинилось 01.11.2021р.

З викладених обставин господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром пені, яка була нарахована судом з 28.07.2021р. по 01.11.2021р., є 23 083,35 грн., яка і має бути присуджена до стягнення із відповідача на користь позивача, що свідчить про необхідність часткового задоволення заявлених Департаментом у названій частині позовних вимог.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених Департаментом позовних вимог про припинення договору №14 від 16.09.2020р., суд виходить з наступного.

Статтею 16 ЦК України та ст. 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту прав суб`єктів господарювання, які можуть бути застосовані під час звернення до суду. При цьому, глава 61 ЦК України, якою врегульовано відносини, які виникають у зв`язку з укладенням договору підряду, також визначає способи захисту порушених прав замовника.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Згідно з послідовною та сталою правовою позицією Верховного Суду відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством та/або його неефективність для захисту порушеного права/інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 зі справи № 910/10011/19, від 02.02.2021 зі справи № 925/642/19.

В обґрунтування заявлених у названій частині позовних вимог Департамент посилається на п. 6.1.14 договору №14 від 16.09.2020р., яким передбачено право Замовника вимагати розірвання договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський суд зазначає, що поняття припинення зобов`язання є більш широким, оскільки зобов`язання може бути припинене в результаті виконання, проведеного належним чином; в результаті зарахуванням зустрічних однорідних вимог або у випадку односторонньої відмови від зобов`язання. Проте, у випадку порушення зобов`язання за договором сторона може просити розірвати договір, що, в даному випадку, передбачено п. 6.1.14 договору №14 від 16.09.2020р.

З викладених обставин господарський суд, враховуючи обрання Департаментом способу захисту, який не передбачений договором та який не може бути застосований судом з огляду на підстави позову, доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Департаментом до ТОВ „Укрлендконсалтинг позовних вимог про припинення договору №14 від 16.09.2020р.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрлендконсалтинг позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача грошових коштів у суму 524 948,40 грн. та пені у розмірі 23 083,35 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрлендконсалтинг /65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32; ідентифікаційний код 39404759/ на користь Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації /65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ідентифікаційний код 38721915/ грошові кошти у суму 524 948,40 грн. /п`ятсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок вісім грн. 40 коп./, пеню у розмірі 23 083,35 грн. /двадцять три тисячі вісімдесят три грн. 35 коп./, судовий збір у розмірі 6959,00 грн. /шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн. 00 коп./.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна