Рішення

від 14.11.2022 по справі 921/406/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2022 року м. ТернопільСправа № 921/406/22 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІП - ОЙЛ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Білд Інжиніринг"

про стягнення заборгованості в сумі 17 447,49 грн, з яких 13781 грн - основний борг, 2288,39 - пеня, 1378,10 грн - штраф

без виклику учасників справи

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІП - ОЙЛ" до ТОВ "Глобал Білд Інжиніринг" про стягнення заборгованості в сумі 17 447,49 грн.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом взятих на себе згідно умов договору поставки №5-01/10 від 01.10.2019 зобов`язань в частині повної та вчасної оплати поставленого товару, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У даній справі таких клопотань сторонами подано не було. Окрім цього, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

В той же час, на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про направлення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі з відміткою про вручення вказаного процесуального документа останньому 25.10.2022.

Згідно із п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

З наведеного в сукупності, враховуючи наявні відомості про отримання відповідачем повідомлення про судовий розгляд його спору із Товариством, ненадходження від нього відзиву на позов чи інших заяв з процесуальних питань, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за наявними у ній документами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Як слідує із матеріалів справи, 01 жовтня 2019 року між ТОВ "Компанія ВІП - ОЙЛ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Білд Інжиніринг" (Покупець) було укладено договір поставки №5-01/10 (далі-Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Предметом Договору є поставка олив моторних, охолоджуючих рідин, акумуляторів, автозапчастин та інших товарів, далі за текстом "Товар", за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно видаткових накладних Постачальника.

Згідно із п.п.2.1 та 2.2 укладеного договору Товар передається Постачальником Покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього. Кількість фактично переданого Товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію Товару.

У розділі 4 правочину сторони погодили строки, умови поставки Товару та порядок приймання передачі Товару. Так, строк поставки Товару протягом 10 днів з дати отримання замовлення. Передача Товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) Товару, його кількість, ціна та загальна вартість. Право власності на Товар, а також ризик його випадкової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі йому Товару. Товар поставляється Постачальником Покупцю на умовах FCA, згідно з правилами "Інкотермс2010" або за погодженням сторін на інших умовах.

За приписами п.5.2 договору ціна Товару та загальна вартість переданої продукції Покупцю партії Товару вказується у видатковій накладній, що видається Постачальником на кожну таку партію.

Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику за отриману конкретну партію Товару протягом 21 календарного дня з дати оформлення видаткової накладної. За окремою домовленістю сторін умови оплати Товару можуть бути змінені, що має бути оформлено письмово Додатком до даного договору (п.6.1.).

Згідно із п. 11.1 та 11.2 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019. У випадку якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору від жодної із сторін не надійшло письмове повідомлення про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

На виконання своїх договірних зобов`язань, ТОВ "Компанія ВІП - ОЙЛ" поставило товар Покупцю на загальну суму 13 781 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №7965 від 24.11.2021 на суму 907,49 грн;

- №290 від 21.01.2022 на суму 5 135,93 грн;

- №291 від 21.01.2022 на суму 6 052,92 грн;

- №547 від 02.02.2022 на суму 1 684,66 грн.

Зазначені первинні документи бухгалтерського обігу підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Як наслідок, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки відповідачу матеріальних цінностей на загальну суму 13 781 грн.

В свою чергу, після отримання Товару, порушуючи досягнуті домовленості, ТОВ "Глобал Білд Інжиніринг" не здійснило його оплату. Наведена обставина слугувала підставою для звернення ТОВ "Компанія ВІП - ОЙЛ" до суду з відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між учасниками цього спору виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на зазначені приписи та умови укладеного між суб`єктами господарювання правочину, ТОВ "Глобал Білд Інжиніринг" зобов`язане було здійснити оплату за отриманий товар на користь свого контрагента, по кожній видатковій накладній окремо, в строк до 15.12.2021, 11.02.2022, 23.02.2022. Тобто, станом на час звернення Товариства із позовом та вирішення даного спору судом обов`язок по оплаті настав. Як наслідок, позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 13 781 грн підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Водночас, суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня, її розмір та спосіб визначення регламентується частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Натомість, правом встановлювати у договорі розмір та порядок нарахування штрафу сторони наділені частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Пунктами 7.1 та 7.3 спірного Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати Товару, встановлених умовами цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день такого прострочення протягом усього строку порушення зобов`язань. У випадку прострочення оплати поставленого Товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого Товару.

Сторони домовились, що позовна давність стосовно пені та штрафів, встановлених даним договором, становить два роки (п.7.7 Договору).

Позивачем нарахована пеня за період з 16.12.2021 по 17.08.2022 на загальну суму 2288,39 грн та штраф в сумі 1378,10 грн.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Однак законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

У спірних правовідносинах умовами договору сторони змінили тривалість періоду нарахування пені, обумовивши її нарахування протягом усього строку порушення зобов`язань. Відтак, проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, враховуючи період існування заборгованості за поставлений товар, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розмір боргу та період нарахування пені, суд, здійснивши відповідний перерахунок, вважає, що позовні вимоги в частині пені та штрафу підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як наслідок, судом задовольняються вимоги про стягнення з відповідача 13781 грн - основного боргу, 2288,39 грн пені, 1378,10 грн штрафу, як таких, що підтверджені матеріалами справи та законодавчими актами, які регламентують спірні правовідносини.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Білд Інжиніринг" (вул. Вербицького, 4, офіс 218, м. Тернопіль, 46020, іден. Код 41422080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІП - ОЙЛ" (пр. Червоної Калини, будинок 104, квартира 119, м. Львів, 79049, ідент. код 37398817) - 13781 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн основного боргу , 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 39 коп. пені, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 10 коп. штрафу та витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 16.11.2022.

Суддя О.В. Руденко