Ухвала

від 16.11.2022 по справі 922/480/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/480/22

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального Харківської міської ради про зупинення провадження (вх. №9170 від 05.09.2022) по справі

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61036, м. Харків, вул. Тепловозна, буд. 8) до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7) 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16) 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "М-STEEL" (61118, м. Харків, вул. Познанська, буд. 11А, кв. 25) 4. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна. за участю

представників:

прокурор Омельник М.М.;

відповідач 1 Марченко М.С.;

відповідач 2 Марченко М.С.;

відповідач 3 не з`явився;

відповідач 4 не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до відповідачів: 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "M-STEEL", 4. ОСОБА_1 , згідно вимог якого прокурор просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати п. 30 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.11.2017 №5515-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-STEEL" (код 32763111), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І.Г. і зареєстрований в реєстрі за № 15699.

3. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлові приміщення цокольного поверху № 6, 7, 9 в житловому будинку літ. "Ф-4", загальною площею 18,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092877163101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 та закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення цокольного поверху № 6, 7, 9 в житловому будинку літ. "Ф-4", загальною площею 18,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.03.2022 о 12:00.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Таким чином, 01.03.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку із введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2022 відкладено розгляд справи №922/480/22 та зазначено, що про дату, час та місце судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою. Повідомлено учасників справи про можливість надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі "Електронний суд"; у разі неможливості надсилання через систему "Електронний суд" - електронною поштою на е-mail: inbox@hr.arbitr.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом); у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді звичайною поштою на офіційну адресу суду. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку приписів частини 3 статті 196 ГПК України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану" від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення ЄСПЛ у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013 , Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

З метою дотримання розумних строків розгляду справи та необхідності недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2022 призначеного підготовче засідання по справі №922/480/22 на 04.10.2022 о 12:00. Явку учасників справи в судове засідання визнано не обов`язковою.

05.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 1 зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №9096), в якому викладено клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

05.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 2 зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №9097), в якому викладено клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

05.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 1 зареєстровано заяву про застосування строку позовної давності (вх. №9168), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

05.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 2 зареєстровано заяву про залишення позову без розгляду (вх. №9169).

05.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача 2 зареєстровано заяву про зупинення провадження у справі (вх. №9170).

15.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від прокурора зареєстровано заперечення на заяву відповідача 1 про застосування строку позовної давності (вх. №9779), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

15.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від прокурора зареєстровано заперечення на заяву відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. №9780), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

15.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від прокурора зареєстровано заперечення на заяву відповідача 2 про зупинення провадження у справі (вх. №9781), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2022 відкладено підготовче засідання на 16.11.2022 о 10:20.

Прокурор у підготовче засідання 16.11.2022 з`явився та заперечив проти заяви про залишення позову без розгляду та про зупинення провадження у справі.

Відповідач - 1, 2 у підготовче засідання 16.11.2022 з`явився та підтримав заяви про залишення позову без розгляду та про зупинення провадження у справі.

Інші учасники справи у підготовче засідання 16.11.2022 не з`явилися. Втім, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом своєчасно та належним чином в порядку статті 120-121 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд зазначає наступне.

Щодо клопотань відповідача 1, 2 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №9096, 9097 від 05.09.2022), суд зазначає наступне.

Главою 1 Розділу III ГПК України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2022 встановлено відповідачам строк у п`ятнадцять календарних днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 119 ГПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Дослідивши матеріали справи, а також наведені відповідачем 1, 2 у клопотанні обставини, що зумовили пропуск процесуального строку, беручи до уваги необхідність дотримання принципу рівності та змагальності сторін, з`ясування усіх обставин справи з метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2022 задоволено клопотання відповідача 1, 2 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзиви на позовну заяву до матеріалів справи.

Щодо заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. №9169 від 05.09.2022), суд враховує наступне.

В обґрунтування поданої заяви відповідачем 2 вказано, що прокурором в позовній заяві об`єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Зазначається, що відповідачами 3, 4 прокурором визначено фізичну особу, яка на теперішній час є власником спірних нежитлових приміщень, а тому, на думку відповідача 2, позовні вимоги в частині витребування майна не відносяться до юрисдикції господарського суду та підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні І виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Також господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. Зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Аналогічного висновку щодо розмежування підсудності дійшов Верховний Суд України у постанові №21-847а15 від 07.07.2015, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові №125/703/16-ц від 21.02.2018.

Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів: права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/16, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від З0.10.2019 у справі № 922/1359/19.

Відтак, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства, що узгоджується із наведеною вище судовою практикою.

Враховуючи зазначене, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2022 відмовлено в задоволенні заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. №9169 від 05.09.2022).

Щодо заяви відповідача 2 про зупинення провадження у справі (вх. №9170 від 05.09.2022) до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що ухвалою Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 прийнято до розгляду справу №925/1133/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для відступу від висновку у справі з подібних правовідносин.

Суд касаційної інстанції в ухвалі від 07.07.2021 у справі №925/1133/18 вказав, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор при зверненні з даним позовом зазначив, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.

Разом з тим, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

У зв`язку з цим колегія суддів суду касаційної інстанції у справі №925/1133/18 вказала, що вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №908/1664/19, про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень судом вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 09.12.2021 провадження у справі № 925/1133/18 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справ № 488/2807/17, № 483/448/20 та оприлюднення повного тексту судових рішень, ухвалених за результатами такого розгляду.

У даній справі керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова звернувся з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна в порядку статті 131-1 Конституції України, статті 53, 162-164 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах держави у справі, що розглядається, прокурор зазначив, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, а тому прокурор самостійно подав вказаний позов.

Звернення прокурора до суду у цих спірних правовідносинах спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішення питання про передачу комунального майна у власність.

Відповідно, прокурор самостійно подав цей позов та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування пункту рішення Харківської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна, тобто правовідносини у справах № 922/480/22 та № 925/1133/18 є подібними та спірним є питання щодо визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача та дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на дату постановлення Господарським судом Харківської області даної ухвали Великою Палатою Верховного Суду не оприлюднено повного тексту судових рішень у справах №488/2807/17, № 483/448/20. Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду провадження у справі № 925/1133/18 не поновлено.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на зазначене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що правовідносини у цій справі №922/480/22 та у справі №925/1133/18 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача 2 про зупинення провадження у справі (вх. №9170 від 05.09.2022) та зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18.

Аналогічного правового висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі з цих підстав дійшов Верховний Суд у справах №922/4250/19, №922/984/20, №922/1137/20, №922/2555/21 тощо.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального Харківської міської ради про зупинення провадження у справі (вх. №9170 від 05.09.2022) задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №922/480/22 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18.

3. Учасникам справи повідомити Господарський суд Харківської області про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

4. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.11.2022 р.

СуддяГ.І. Сальнікова