Рішення

від 15.11.2022 по справі 922/1533/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1533/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський , 6, код ЄДРПОУ 41035256) , Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про стягнення 320 164,83грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ID6535432 від 13.06.2019 в розмірі 320 164,83грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 165 000,00грн, заборгованості по процентам в розмірі 146 846,15грн, пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості в розмірі 8 318,68грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем умов кредитного договору № ID6535432 від 13.06.2019, укладеного між першим відповідачем та позивачем, та на договір поруки № Т 05.10.2018 І 7240 від 13.06.2019, укладений між позивачем та другим відповідачем, предметом якого є надання поруки другим відповідачем за виконання зобов`язань першого відповідача, які випливають з кредитного договору №ID6535432 від 13.06.2019.

Ухвалою суду від 16.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачам визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Перший та другий відповідачі своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, відзив на позов не надали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвала суду від 16.09.2022, зокрема, першим відповідачем отримана - 28.09.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.09.2022 направлена судом на адресу другого відповідача, яка збігається із адресами, зазначеними позивачем у позові та з даними Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області щодо місця реєстрації фізичної особи другого відповідача.

Проте, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.09.2022, яка направлялась на адресу другого відповідача, повернута на поштову адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

За приписами ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання другим відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала господарського суду Харківської області від 16.09.2022, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано другому відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отримавши позовну заяву другий відповідач не був позбавлений можливості дізнатися в господарському суді Харківської області про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомитись з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, про обізнаність другого відповідача про знаходження в провадженні суду даної справ свідчить в факт отримання ухвали про відкриття провадження першим відповідачем, оскільки другий відповідач є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна".

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на день розгляду справи по суті від першого та другого відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.06.2019 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (перший відповідач) укладено договір № ID6535432 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого, позивач відкрив першому відповідачу кредитну лінію від дати укладання цього договору, у валюті кредитування - гривня, в розмірі 250 000,00грн із терміном погашення по 12.06.2020 (включно), а перший відповідач зобов`язався повернути позивачу отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в розмірі, у строки та на умовах цього Договору.

За умовами п.1.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Банком окремими частинами - Траншами.

Мета кредитування в рамках цього Договору, відповідно до п.2.3 кредитного договору - поповнення оборотних коштів.

Транш надається Банком першому відповідачу на строк, зазначений в Заяві, шляхом перерахування суми кредитного траншу на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку (п.3.5 кредитного договору).

На виконання умов договору першим відповідачем було надано заяви на видачу траншу, а саме:

- заява на видачу траншу № 1 від 11.11.2019 у розмірі 250 000,00грн, строком до 09.05.2020;

- заява на видачу траншу № 1 від 10.01.2020 у розмірі 125 000,00грн, строком до 08.07.2020.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними Траншами складає: для траншів строком до 30 днів - 24% річних, для траншів строком до 60 днів - 25% річних, для траншів строком до 90 днів - 26% річних, для траншів строком до 180 днів - 28% річних, та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.

У п.4.7 кредитного договору сторони погодили, що за видачу кожного Траншу перший відповідач сплачує позивачу комісію в розмірі:

- для траншів строком до 30 днів - 0,5% від суми виданого траншу в межах кредитної лінії;

- для траншів строком до 60 днів - 0,75% від суми виданого траншу в межах кредитної лінії;

- для траншів строком до 90 днів - 1% від суми виданого траншу в межах кредитної лінії;

- для траншів строком до 180 днів - 2% від суми виданого траншу в межах кредитної лінії.

Комісія може бути сплачена Позичальником як за рахунок власних так і за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до п.8.1 кредитного договору, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору перший відповідач зобов`язався нести відповідальність у межах розмірів спричинених збитків та у відповідності з чинним законодавством України та цим Договором.

Відповідно до заяви-договору від 12.06.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Таскомбанк" перший відповідач в особі директора Кінчарука Ігоря Миколайовича підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 12.06.2019.

Крім того, між позивачем та першим відповідачем укладено додатковий договір № 1 про внесення змін і доповнень до договору № ID6535432 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.06.2019, відповідно до умов якого сторони доповнити Розділ 3 "Порядок надання траншу" кредитного договору пунктом 3.8, яким погодили збільшити строк дії усіх траншів, які було надано до підписання даного додаткового договору на 90 календарних днів. Після зміни строку дії траншу(-ів) відсоткова ставка встановлюється та перераховується згідно розділу 4 "Плата за користування кредитною лінією" кредитного договору. Розмір комісії при зміні строку дії траншу не перераховується. Для траншів, термін дії яких у зв`язку з даними змінами буде перевищувати 180 днів, сторони встановили розмір процентної ставки за користування кредитними Траншами у розмірі, який встановлено для Траншів строком до 180 днів, згідно розділу 4 "Плата за користування кредитною лінією" Кредитного договору.

Також сторони доповнили розділ 10 "Термін дії договору" кредитного договору пунктом 10.2 та погодили, що дія договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців і на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку цього Договору.

За умовами п.3 додатковогодоговору термін дії траншів, розмір процентних ставок та зобов`язання встановлені даним Додатковим договором, починають діяти з дати набрання чинності цим Додатковим договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 13.06.2019 між позивачем та ОСОБА_1 (другий відповідач) укладено договір поруки № Т 05.10.2018 І 7240, відповідно до умов якого другий відповідач зобов`язався відповідати перед позивачем, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі першим відповідачем зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору № ID6535432 від 13.06.2019 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, що укладений між позивачем та першим відповідачем, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

За умовами п.1.2 договору поруки, другий відповідач відповідає перед Банком за виконання першим відповідачем усіх зобов`язань за кредитним договором у тому числі, зокрема, з повернення банку кредиту у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірі 250 000,00грн у строки, визначені кредитним договором, але в будь-якому випадку не пізніше 12.06.2020; щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом в розмірі для траншів, що встановлені кредитним договором.

У п.2.1 договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання або прострочення виконання першим відповідачем зобов`язань, що випливають із кредитного договору, другий відповідач взяв на себе зобов`язання відповідати перед позивачем як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і перший відповідач.

Передбачена п.2.1 цього договору відповідальність другого відповідача наступає у випадку, якщо перший відповідач порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у пунктах 1.2, 1.3 цього Договору.

14.05.2020 між позивачем та другим відповідачем укладено додатковий договір № 1 до договору поруки № Т 05.10.2018 І 7240 від 13.06.2019, відповідно до умов якого позивач та другий відповідач домовились викласти підпункт 1.2.1 Розділу 1 "Предмет договору та розмір поруки" договору поруки в наступній редакції:

"1.2.1 повернути Кредитору Кредит у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 250 000,00гн у терміни (строки), визначені Кредитним договором".

Підписанням цього Додаткового договору, другий відповідач свідчить та підтверджує, що ознайомлений зі внесеними змінами до умов Кредитного договору згідно Додаткового договору № 1 про внесення змін та доповнень до Договору № ID6535432 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.06.2019 і йому повністю зрозумілі всі його умови, не має зауважень, заперечень або доповнень щодо них. Другий відповідач повідомляє, що він володіє достатнім об`ємом діє- та правоздатності щодо надання подібного роду порук, має право виконувати зобов`язання поручителя за даним Договором (п.2 додаткового договору до договору поруки).

Відповідно до п.3 додаткового договору до договору поруки новий розмір процентних ставок, встановлений цим додатковим договором, діє з дати набрання чинності цим додатковим договором.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав першому відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому кредитним договором, які отримані останнім, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку, наявними в матеріалах справи.

Проте перший відповідач, в порушення умов договору, кредитні кошти у встановлений договором термін в повному обсязі не повернув та не сплатив в повному обсязі проценти.

Таким чином, у першого відповідача станом на 11.08.2022 перед позивачем утворилась заборгованість за кредитним договором № ID6535432/004 (транш від 11.11.2019:

- по тілу кредиту (в т.ч, простроченому) - 60 000,00грн;

- по процентам (в т.ч. простроченим) - 67 940,11грн.

За кредитним договором № ID6535432/005 (транш від 10.01.2020) утворилась заборгованість:

- по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 105 000,00грн;

- по процентам (в т.ч. простроченим) - 78 906,04грн.

На суму простроченої заборгованості позивачем здійснено нарахування пені на загальну суму 8 318,68грн.

Позивач на адресу першого та другого відповідача направляв повідомлення-вимоги від 24.12.2020 про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, які залишені першим та другим відповідачами без відповіді та задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст.ст.205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України він вважається укладеним.

За приписами ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши першому відповідачу 11.11.2019 кредитні кошти у розмірі 250 000,00грн, які перший відповідач зобов`язався повернути банку 09.05.2020 та 10.01.2020 кредитні кошти в розмірі 125 000,00грн, які перший відповідач зобов`язався повернути банку - 08.07.2020, що підтверджується банківськими виписками, наявними у справі.

Як вже було зазначено вище, сторони збільшити строк дії усіх траншів, які було надано до підписання додаткового договору на 90 календарних днів.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перший відповідач частково здійснив погашення кредиту, однак в порушення строків, визначених умовами кредитного договору, кредит в повному обсязі не повернув, проценти не сплатив.

Таким чином, у першого відповідача станом на 11.08.2022 перед позивачем утворилась заборгованість за кредитним договором № ID6535432/004 (транш від 11.11.2019:

- по тілу кредиту (в т.ч, простроченому) - 60 000,00грн;

- по процентам (в т.ч. простроченим) - 67 940,11грн.

За кредитним договором № ID6535432/005 (транш від 10.01.2020) утворилась заборгованість:

- по тілу кредиту (в т.ч. простроченому) - 105 000,00грн;

- по процентам (в т.ч. простроченим) - 78 906,04грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено судом вище, виконання зобов`язань за кредитним договором було забезпечено договором поруки № Т 05.10.2018 І 7240 від 13.06.2019, укладеним між позивачем та другим відповідачем, відповідно до умов якого другий відповідач зобов`язався відповідати перед позивачем, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі першим відповідачем зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору № ID6535432 від 13.06.2019 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, що укладений між позивачем та першим відповідачем, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно з ч.1, 2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що у другого відповідача виник солідарний обов`язок сплатити заборгованість з повернення кредитних коштів по тілу кредиту в розмірі 165 000,00грн та заборгованості по процентам в розмірі 146 846,15грн.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт наявності заборгованості на вказану вище суму відповідачами не спростований, доказів своєчасного повернення першим відповідачем кредиту у строки, визначені сторонами у кредитному договорі, суду також не надано, наявність заборгованості по тілу кредиту та процентам підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що перший та другий відповідачі не надали суду належних доказів виконання зобов`язань за кредитним договором, в матеріалах справи докази погашення заборгованості також відсутні, а також не спростували факт наявності заборгованості за спірним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з першого та другого відповідача заборгованості за кредитним договором, а саме заборгованості по тілу кредиту в розмірі 165 000,00грн та заборгованості по процентам в розмірі 146 846,15грн є цілком обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені на суму простроченої заборгованості за період з 11.01.2022 по 11.08.2022 в розмірі 8 318,68грн, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору та договору поруки, банк нарахував першому та другому відповідачу 8 318,68грн пені.

Водночас щодо підстав для задоволення вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Положеннями п.15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і в п.8 р.9 Прикінцевих положень ГК України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 19.03.2022 № 318, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928) з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України встановлений карантин.

Крім цього, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до п.18 розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене вище, суд відмовляє в частині стягнення пені, оскільки пеня позивачем нарахована в межах загального періоду з 11.01.2022 по 11.08.2022, охоплює період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, а також період воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України, а тому відсутні правові підстави для нарахування позивачем пені.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості по тілу кредиту у розмірі в розмірі 165 000,00грн та заборгованості по процентам в розмірі 146 846,15грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 8318,68грн суд відмовляє.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати з оплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Сягнути слідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський , 6, код ЄДРПОУ 41035256) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) - 165 000,00грн заборгованості за кредитом, 146 846,15грн заборгованості за процентами, 4 677,69грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 8 318,68грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "15" листопада 2022 р.

СуддяТ.А. Лавренюк