Рішення

від 15.11.2022 по справі 924/688/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2022 р. Справа № 924/688/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крестьянінова А.О., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Міністерства освіти і науки України

до державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області

фермерського господарства "Калина Л", м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області

про визнання недійсним договору №29/03 від 29.03.2022 року, укладеного між ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти" та ФГ "Калина-Л",

зобов`язання ФГ "Калина-Л" звільнити земельну ділянку площею 65 га, що розташована за межами населених пунктів Деражнянської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яку господарство займає на підставі договору №29/03 від 29.03.2022 року,

за участю представників учасників справи:

позивача 1: Таращан Ю.Л. - згідно довіреності від 23.01.2022 року;

позивача 2: не з`явився;

відповідачів: не з`явились;

прокуратури: Лежнін І.О.

ВСТАНОВИВ:

прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним договір №29/30 від 29.03.2022 року, укладений між ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти" та ФГ "Калина-Л", та зобов`язати ФГ "Калина-Л" звільнити земельну ділянку площею 65 га, що розташована за межами населених пунктів Деражнянської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яку господарство займає на підставі договору №29/30 від 29.03.2022 року. Вимоги мотивує тим, що оскаржуваний договір фактично є договором оренди земельної ділянки та укладений не уповноваженою на те стороною, а також не спрямований на настання реальних наслідків, обумовлених договором. Вказане, на переконання прокурора, свідчить про необхідність визнання оскаржуваного договору недійсним та зобов`язання відповідача 2 звільнити займані ним для обробітку земельні ділянки, належні відповідачу 1 на праві користування.

Ухвалою суду від 19.09.2022 року відкрито провадження у справі за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Міністерства освіти і науки України до державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області, фермерського господарства "Калина Л", м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним договору №29/30 від 29.03.2022 року, укладеного між ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти" та ФГ "Калина-Л", зобов`язання ФГ "Калина-Л" звільнити земельну ділянку площею 65 га, що розташована за межами населених пунктів Деражнянської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яку господарство займає на підставі договору №29/30 від 29.03.2022 року, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 01.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

Прокурор та позивач 1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягають на їх задоволенні. Позивач 2 не скористався правом участі свого представника на судовому розгляді справі.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав; у листі від 11.10.2022 року позовні вимоги визнає та просить здійснювати розгляд справи без участі відповідача 1.

Відповідач 2 не направив свого представника на судовий розгляд справи, відзиву на позов не подав; у заяві від 10.10.2022 року просить суд здійснювати розгляд справи №924/688/22 без участі представника ФГ «Калина Л».

Статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, з огляду на вищевикладене та належне повідомлення відповідачів про судовий розгляд справи, господарський суд вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до статуту Деражнянського навчального закладу «Деражнянський центр професійної освіти», погодженого на загальних зборах колективу 19.09.2016 року, навчальний заклад є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійної технічної та повної загальної середньої освіти. За положеннями п. 1.6. статуту Центр має землю у постійному користуванні, де розміщене навчальне господарство, яке здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому та переробленому вигляді (с/г виробництво), а також займається переробкою власно виробленої с/г продукції та її реалізацією.

Згідно п. 7.9. статуту майно центру, в тому числі, навчально-побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожитки, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за центром на праві оперативного управління. Майно та земельні ділянки, що закріплюються за центром, не можуть бути предметом застави, не підлягають вилученню або передачі у власність, а також оренду (суборенду) юридичним і фізичним особам без згоди Міністерства освіти і науки України, крім передбачених законодавством випадків.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 19.06.2018 року, у відповідача на праві постійного користування перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6821510100:05:001:0001 загальною площею 135,8 га із цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей.

29 березня 2022 року між державним навчальним закладом «Деражнянський центр професійної освіти» (сторона 1) та фермерським господарством «Калина Л» (сторона 2) укладено договір №29/03 (далі - договір), предметом якого є організація діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення наступних сільськогосподарських і комерційних цілей: обробітку земельної ділянки загальною площею 65 га ріллі; організації виробництва практики та виробничого навчання здобувачами освіти сторони 1, вироблення ними практичних навичок та здобуття знань в освоєнні техніки та способів обробітку ґрунту; вирощування та збирання сільськогосподарських культур на вказаних землях; реалізації с/г продукції; отримання прибутку.

Згідно розділу 3 договору сторона 1 зобов`язується забезпечити стороні 2 доступ до земельної ділянки, направляти здобувачів освіти для проходження виробничої практики та виробничого завдання, отримання практичних навичок в керуванні технікою, її ремонту та обслуговуванні, надавати консультації, рекомендації щодо посіву с/г культур, моніторинг посівів по фазах розвитку рослин, облік висіяного насіння та схожих рослин, консультації та рекомендації щодо збору врожаю с/г культур.

В свою чергу, сторона 2 зобов`язується здійснити підготовку до посіву, посів с/г культур, обприскування, збір врожаю та інших робіт по обробітку ґрунту, із застосуванням власної техніки, ЗЗР, насіння; виділяти необхідну техніку та працівників для проходження виробничого навчання та робітничої практики здобувачами освіти сторони 1; надавати інформацію для здобувачів освіти про сучасні виробничі технології, готувати та підписувати необхідні виробничі документи з проходження виробничої практики та виробничого навчання здобувачами освіти (розділ 4 договору).

Підведення підсумків діяльності з сільськогосподарського виробництва, розподіл прибутку між сторонами здійснюється на основі окремого звіту, який складає сторона 2 до 31.12.2022 року. Фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку стороні 1 і утримання відповідної частки прибутку стороною 2. Вся вирощена с/г продукція належить стороні 2. В будь-якому разі за надання послуг стороною 1, сторона 2 сплачує стороні 1 кошти в сумі 292500,00 грн. з розрахунку 4500,00 грн. за кожен га (розділ 5 договору).

У розділі 6 договору передбачено, що строк його дії до 31.12.2022 року.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Прокурор, вважаючи, що оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним з мотивів, викладених у позовній заяві, звернувся в інтересах позивачів з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Судом враховано, що згідно з ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, такими органами є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Згідно з Положенням Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Хмельницької області, зокрема, здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

Прокуратурою спрямовано повідомлення позивачам щодо встановлених порушень вимог земельного законодавства при використанні відповідачем 1 земельної ділянки, яка надана йому в постійне користування. У листах від 29.08.2022 року та від 05.09.2022 року позивачі повідомили про відсутність намірів вживати заходів з визнання недійсним оскаржуваного у даній справі договору.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів. Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 р.

Міністерство освіти і науки України та Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом або не вживали інших заходів до відновленням інтересів держави, тоді як стверджуване порушення тривало. За наведених обставин суд встановив, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, обґрунтував та довів підстави для представництва.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із п.п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір № 29/03 від 29.03.2022 року укладено між ФГ «Калина Л» та ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти», предметом якого є організація діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення наступних сільськогосподарських і комерційних цілей: обробітку земельної ділянки загальною площею 65 га ріллі; організації виробництва практики та виробничого навчання здобувачами освіти сторони 1, вироблення ними практичних навичок та здобуття знань в освоєнні техніки та способів обробітку гранту; вирощування та збирання сільськогосподарських культур на вказаних землях; реалізації с/г продукції; отримання прибутку.

За положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту як форма реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними властивостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Таким чином, правовими наслідками договору оренди землі є для сторони орендодавця отримання плати за надане в користування майно - земельну ділянку, а для сторони орендаря - використання земельної ділянки.

Як слідує із розділів 3-5 договору, Центр зобов`язався забезпечити ФГ «Калина Л» доступ до земельної ділянки; в свою чергу, обов`язком фермерського господарства є посів с/г культур, обприскування, збір врожаю та інших робіт по обробітку ґрунту, із застосуванням власної техніки, ЗЗР, насіння. При цьому, вся вирощена с/г продукція належить фермерському господарству, яке сплачує ДНЗ грошові кошти в сумі 292500,00 грн. з розрахунку 4500,00 грн. за кожен га.

Так, вищенаведені умови договору щодо надання можливості товаровиробнику безперешкодно використовувати належну навчальному закладу земельну ділянку для самостійного, на власний розсуд та власними засобами вирощування та збирання сільгосппродукції для власних потреб, свідчать, що мала місце фактична передача права користування земельною ділянкою за визначену плату для здійснення фермерським господарством своєї господарської діяльності.

Таким чином, спірний договір укладався з метою приховати фактично існуючі відносини оренди землі між сторонами.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд надає правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин, і якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним. Така правова позиція є усталеною, відображена постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 923/658/19.

Відповідно норм ст. 122 Земельного кодексу України, ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Таким чином, у постійного землекористувача ДНЗ «Держанянський центр професійної освіти» відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, у тому числі - вчинення правочинів щодо передачі права користування нею іншим суб`єктам господарювання.

Зі змісту оспорюваного договору та інших матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 фактично передав у користування земельну ділянку за відсутності рішення/погодження відповідного органу виконавчої влади.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, судом встановлено, що оскаржуваний договір суперечить вимогам ч.2 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України та задоволення позовної вимоги прокурора у цій частині.

Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір №29/03 від 29.03.2022 року, який укладений між відповідачами, є недійсним, вимог прокурора про зобов`язання звільнити займані земельні ділянки також підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову. При цьому судом враховано визнання позову відповідачем 1, що має наслідком покладення на останнього 50% судового збору, решта суми судового збору (1240,5 грн.) може бути повернута з Державного бюджету України на підстав відповідного клопотання особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 130, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Міністерства освіти і науки України до державного навчального закладу "Деражнянський центр професійної освіти", м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області, фермерського господарства "Калина Л", м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним договору №29/03 від 29.03.2022 року, укладеного між ДНЗ "Деражнянський центр професійної освіти" та ФГ "Калина-Л", зобов`язання ФГ "Калина-Л" звільнити земельну ділянку площею 65 га, що розташована за межами населених пунктів Деражнянської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яку господарство займає на підставі договору №29/03 від 29.03.2022 року, задовольнити.

Визнати недійсним договір №29/03 від 29.03.2022 року, укладений між ДНЗ «Деражнянський центр професійної освіти» та ФГ «Калина-Л».

Фермерському господарству «Калина Л» (32200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Деражня, вул. Миру, 122/1, код 33809256) звільнити земельну ділянку площею 65 га, що розташована за межами населених пунктів Деражнянської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яку господарство займає на підставі договору №29/03 від 29.03.2022 року.

Стягувач: Державний навчальний заклад "Деражнянський центр професійної освіти" (32200, Хмельницька область, Хмельницький район, вул. Миру, 177, код 02549530).

Стягнути з фермерського господарства «Калина Л» (32200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Деражня, вул. Миру, 122/1, код 33809256) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з державного навчального закладу «Деражнянський центр професійної освіти» (32200, Хмельницька область, Хмельницький район, вул. Миру, 177, код 02549530) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.11.2022 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 6 прим.: 1 - до справи; 2 - Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua), 3 - позивачу 1 (khmelnytskyi@land.gov.ua); 4 - позивачу 2 (mon@mon.gov.ua); 5 - відповідачу 1 (dpa1042@i.ua; 32200, Хмельницька область, Хмельницький район, вул. Миру, 177) - рек. з пов. про вручення; 4 - відповідачу 2 (Sarat2013@i.ua; 32200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Деражня, вул. Миру, 122/1) - рек. з пов. про вручення