Рішення

від 14.11.2022 по справі 925/838/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року м. Черкаси справа № 925/838/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Атамась І.М. адвокат,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Дочірнього підприємства «ПРОДЕКСПРЕС» Приватного підприємства «ЕСТЕТІК ФУДС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарт»

про стягнення 115472,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «ПРОДЕКСПРЕС» Приватного підприємства «ЕСТЕТІК ФУДС» (проїзд Залізничний, 18, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 31070633) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарт» (вул. Надпільна, 252, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 42908265) про стягнення 115472,89 грн заборгованості, що виникла на підставі договору № 24/1 від 24.09.2020: 17118,84 грн основний борг, 759,02 грн збільшення вартості товару, 8516,00 грн пеня, 6708,64 грн інфляційні витрати, 8135,35 грн штраф (20 % річних), 74235,04 грн проценти за користування грошовими коштами та понесених судових витрат: сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з оплати поставленого йому товару за укладеним між сторонами договором. Правовими підставами визначив статті 525, 526, 530, 536, 610-612, 625, 692 Цивільного кодексу України (ЦК України), статті 193, 231 Господарського кодексу України (ГК України), посилаючись, зокрема, на умови та обов`язковість умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою від 01.09.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом.

Ухвалою від 12.10.2022 Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про дату розгляду справи по суті у судовому засіданні на 20.10.2022.

Ухвалою від 20.10.2022 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи по суті на 10 листопада 2022 року, витребував у сторін докази.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав, як і витребувані докази або будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення спору по суті. Представник відповідача, адвокат, 12 вересня 2022 року ознайомився з матеріалами справи, про що в матеріалах справи наявна письмова заява.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.11.2022 за участю представника позивача, господарський суд розпочав розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримала. Відповідач про причини неявки суду не повідомив. Суд оголошував перерву в судовому засіданні. Після перерви, у судовому засіданні, що відбулося 10.11.2022 за відсутності сторін, суд видалявся у нарадчу кімнату.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.11.2022 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були, заслухавши позицію представника позивача, суд встановив таке.

24 вересня 2020 року між Дочірнім підприємством «Продекспрес» Приватного підприємства «Естетік Фудс» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікарт» (покупець, відповідач) було укладено договір № 24/1 (договір).

Відповідно до умов договору сторони узгодили:

Пункт 1.1: продавець зобов`язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах договору відповідно до виписаних накладних.

Пункт 1.2:загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент товару, кількість товару, дата відвантаження визначені у видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору. Цей договір передбачає купівлю-продаж товару як по одній, так і по декількох накладних.

Пункт 1.3: ціна на товар визначається на момент відвантаження товару і може переглядатися продавцем у відповідності зі змінами вартості матеріальних, енергетичних ресурсів та з інших об`єктивних причин.

Пункт 2.1: замовлення на придбання товару попередньо обговорюється сторонами (шляхом подачі заявки) через торгівельного представника продавця, або за телефонами.

Пункт 2.2: зазвичай доставка товару безкоштовно здійснюється транспортом продавця але це не позбавляє покупця здійснити самовивіз товару за свій рахунок.

Пункт 2.3: при доставці товару транспортом продавця уповноважена особа покупця зобов`язана на накладній поставити свій підпис та засвідчити його печаткою покупця (Фізична особа-підприємець, яка не має печатки підпис, прізвище, ім`я по-батькові та ідентифікаційний код).

Пункт 2.4: продавець має право відмовити у виконанні заявки, якщо покупець не розрахувався повністю за відвантажений раніше товар.

Пункт 4.1:оплата за отриманий товар має бути перерахована покупцем продавцю у розмірі 100% протягом 7 (семи) календарних днів з моменту передачі товару.

Пункт 4.2:оплата товару проводиться у безготівковому порядку на поточний рахунок, або шляхом внесення готівки у касу продавця.

Пункт 4.3: у разі порушення покупцем строку оплати за отриманий товар відповідно до п. 4.1 цього договору, продавець має право без попередження покупця, збільшити ціну на товар на 3 (три) % від попередньої ціни на даний товар.

Пункт 4.4: товар вважається оплаченим при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси продавця.

Пункт 4.5:покупець до 10 числа місяця звіряє з продавцем взаємні розрахунки за відвантажений товар у попередньому місяці.

Пункт 5.1: у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань по договору, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдану матеріальну та моральну шкоду у тому числі збитки та неотриманий прибуток.

Пункт 5.2: при порушенні покупцем п. 4.1 цього договору, згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити Продавцю проценти за користування його грошовими коштами у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний календарний день до дня фактичного розрахунку.

Пункт 5.3: при порушенні п. 4.1. цього договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996, крім цього, збитки від інфляції та 20% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Пункт 8.2: цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині зобов`язань до повного їх виконання.

Пункт 8.4:якщо за 14 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не висловила наміру його припинити, він продовжується на наступний рік на тих самих умовах.

Договір скріплений підписами та печатками його сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Як зазначає позивач, у 2020-2021 рр ТОВ «Вікарт» отримувало товар згідно з видатковими накладними.

Станом на 01.01.2021 заборгованість ТОВ «Вікарт» становила 4730,40 грн. У 2021 році ТОВ «Вікарт» було відвантажено товар на суму 115570,26 грн, при цьому оплачено товар в сумі 95000,00 грн: 11.06.2021, 15.06.2021, 17.06.2021, 24.06.2021, 13.07.2021, 19.07.2021, 23.09.2021, 04.10.2021, 06.10.2021, 03.12.2021, 30.12.2021.

Заборгованість за отриманий товар ТОВ «Вікарт» становила 25300,66 грн.

31 січня 2022 року позивач направляв на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості, яка отримана представником відповідача 07 лютого 2022 року.

Станом на 24.02.2022 відповіді на претензію не надходило.

Позивачем було подано до Господарського суду Черкаської області заяву на видачу судового наказу за вимогами про стягнення 89012,03 грн заборгованості за укладеним між сторонами письмовим договором від 24.09.2020 № 24/1.

Суд встановив, що 25.03.2022 Господарським судом Черкаської області у порядку наказного провадження за заявою Дочірнього підприємства «Продекспрес» приватного підприємства «Естетік Фудс» було видано судовий наказ про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарт» на користь заявника 89012,03 грн основного боргу та 248,10 грн на відшкодування сплачених заявником судових витрат (судовий збір).

26 липня 2022 року до Господарського суду Черкаської області від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарт» надійшла заява про скасування судового наказу у справі № 925/236/22.

Заява мотивована тим, що сума заборгованості заявника перед стягувачем становить лише 25300,66 грн, а інша сума, що стягується є необґрунтованою та не підтверджена належними доказами. Надані стягувачем акти звірки взаємних розрахунків підписані лише зі сторони стягувача, тому на думку боржника заявлені вимоги не можуть вважатися безспірними. Боржник також зазначив, що згідно з наданими видатковими накладними, поставка товару відбувалась поза межами договору № 24/1 від 24.09.2020, тому нарахування штрафних санкцій та інфляційних витрат на суму 63711,37 грн є неможливим. Крім того, збільшення вартості товару на 759,02 грн відбулось після отримання покупцем товару, тобто після виконання умов договору, тому стягнення цієї суми є безпідставним. Нарахування стягувачем процентів за користування грошовими коштами станом на 22.01.2022 на суму 50271,69 грн, 4384,81 грн пені, 2786,62 грн інфляційних витрат та 5509,23 грн штрафу здійснено стягувачем не зрозуміло за який період, від якої суми боргу та за якими видатковими накладними, відповідного розрахунку до заяви про видачу судового наказу додано не було.

Ухвалою від 27.07.2022 суд скасував судовий наказ від 25 березня 2022 року, який виданий Господарським судом Черкаської області у справі № 925/236/22 за заявою Дочірнього підприємства «Продекспрес» Приватного підприємства «Естетік Фудс».

Як зазначив позивач, на виконання вказаного наказу приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяною Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69309634 від 29.06.2022, в межах якого стягнуто з ТОВ «Вікарт» 15.07.2022 8181,82 грн (відповідні докази до суду не надано).

25 серпня 2022 року Дочірнє підприємство «Продекспрес» Приватного підприємства «Естетік Фудс» звернулось у суд у порядку спрощеного позовного провадження та зазначило вимоги:

26059,68 грн основний борг (25300,66 грн основний борг+759,02 грн збільшення вартості товару),

74235,04 грн проценти за користування чужими грошовими коштами розраховані відповідно до п. 5.2 у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний календарний день до дня фактичного розрахунку,

8516,00 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення,

6708,64 грн інфляційних втрат,

8135,35 грн 20 % річних.

Враховуючи, що з відповідача 15.07.2022 було стягнуто 8181,82 грн у виконавчому провадженні, позивач просить суд стягнути з відповідача 115472,89 грн (26059,68 + 74235,04 + 8516,00 + 6708,64 + 8135,35 = 123654,71, 123654,71 - 8181,82 = 115472,89).

Вказані обставини стали підставою для звернення із позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи положення договору щодо порядку оплати поставленого товару, строку прийняття товару за кількістю та якістю, узгоджених стонами у договорі, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Предметом спору є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, відсотків річних, процентів за користування чужими грошовими коштами, а також пені внаслідок порушення відповідачем зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем за отриманий товар не надав, доводів позивача не спростував, обставин які б виключили можливість задовольнити позовні вимоги суду не надав.

Судом встановлено, що позивач здійснював поставку товару, що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Доказів наявності претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару суду не подано.

Не містять матеріали справи й належних та допустимих доказів спростування правомірності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Спірні правовідносини сторін виникли з укладеного між ними договору, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

До позовної заяви на підтвердження обставин щодо кількості та вартості поставленого товару додані видаткові накладні, підписані та скріплені печатками сторін, за якими позивач поставив, а відповідач прийняв товар (гриби Гливи, гриби Ерінги Естетік Фудс 400г), отже містять відомості щодо змісту і обсягу господарської операції (прийом товару):

- видаткова накладна № 52290004 від 17.08.2021 на суму 500,40 грн,

- видаткова накладна № 52330001 від 21.08.2021 на суму 2102,40 грн,

- видаткова накладна № 52350001 від 23.08.2021 на суму 2502,72 грн,

- видаткова накладна № 52390006 від 27.08.2021 на суму 2502,72 грн,

- видаткова накладна № 52420001 від 30.08.2021 на суму 1451,52 грн,

- видаткова накладна № 52460006 від 03.09.2021 на суму 2102,40 грн,

- видаткова накладна № 52490001 від 06.09.2021 на суму 2502,72 грн,

- видаткова накладна № 52560001 від 13.09.2021 на суму 2502,72 грн,

- видаткова накладна № 52610001 від 18.09.2021 на суму 2102,40 грн,

- видаткова накладна № 52650005 від 22.09.2021 на суму 21025,40 грн,

- видаткова накладна № 52700001 від 27.09.2021 на суму 2202,48 грн,

- видаткова накладна № 52780007 від 05.10.2021 на суму 2227,20 грн,

- видаткова накладна № 52820001 від 09.10.2021 на суму 2527,44 грн,

- видаткова накладна № 52890001 від 16.10.2021 на суму 2227,20 грн;

копія договору № 24/1 від 24.09.2020;

розрахунок суми заборгованості;

копія претензії від 31.01.2022;

акти звірки розрахунків, що не підписані ТОВ «Вікарт».

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони узгодили порядок та строк сплати за отриманий товар.

Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав. Строк оплати за отриманий товар для відповідача вже настав.

Частинами 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

2. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав на своєчасне одержання боргу в сумі 17118,84 грн вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов`язань шляхом стягнення з нього на свою користь вказаної суми коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Положення статті 625 ЦК України щодо встановлення в договорі іншого, ніж три проценти річних, розміру процентів від простроченої суми є диспозитивними.

Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п 5.3 договору сторони встановили річні у розмірі 20 %.

Суд прийшов до висновку про задоволення відповідної вимоги в сумі 8135,35 грн, що відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору.

Суд, дослідивши розрахунок позивача, встановив, що нарахування інфляційних втрат здійснено з урахуванням проплат відповідача та в межах можливих нарахувань. Заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 6708,64 грн також підлягають стягненню з відповідача.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 Цивільного кодексу України), а згідно з ст. 180 ГК України є однією з істотних умов договору.

У разі порушення покупцем строку оплати за отриманий товар відповідно до п. 4.1 договору, продавець має право без попередження покупця, збільшити ціну на товар на 3 (три) % від попередньої ціни на даний товар (п. 4.3 договору).

Враховуючи принцип свободи договору, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 759,02 грн збільшення ціни на товар є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованим.

Відповідно до ч. 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При порушенні п. 4.1. договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 (п. 5.3 договору).

Суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 8516,00 грн пені.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

При порушенні покупцем п. 4.1 договору, згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцю проценти за користування його грошовими коштами у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний календарний день до дня фактичного розрахунку (п. 5.2 договору).

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд прийшов до висновку про задоволення відповідної вимоги в сумі 74235,04 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач у позовній заяві заявляв вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору 2481,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарт» (вул. Надпільна, 252, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 42908265) на користь Дочірнього підприємства «ПРОДЕКСПРЕС» Приватного підприємства «ЕСТЕТІК ФУДС» (проїзд Залізничний, 18, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 31070633):

17118,84 грн основний борг,

759,02 грн збільшення вартості товару,

8516,00 грн пеня,

6708,64 грн інфляційні витрати,

8135,35 грн 20 % річних,

74235,04 грн проценти за користування грошовими коштами,

2481,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 16 листопада 2022 року.

Суддя О.В. Чевгуз