Рішення

від 15.11.2022 по справі 927/700/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/700/22

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави,

код 02910114;вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300;

e-mail: korykivka.prok@chrg.gp.gov.ua;

до відповідача-1: Сосницької селищної ради Чернігівської області,

код 04412656; вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100;e-mail: sosn@cg.gov.ua;

до відповідача-2: державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Тетяни Григорівни, вул. Шевченка, 60, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300;

e-mail: koradm_post@cg.gov.ua;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 41822072; вул. Лесі Українки, 3, смт. Сосниця, Чернігівська область, 16100, e-mail: sosn.osvita@gmail.com;

2. Змітнівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 26513381; вул. Шевченка, 59А, с. Змітнів, Корюківський район, Чернігівська область, 16141.

предмет спору: про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення, скасування реєстраційної дії/запису державного реєстратора

За участю представників:

від прокуратури: Сидоренко Ю.К. посвідчення №058713 від 16.12.2020

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Прокурором подано позов, в якому просить суд визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення6 сесії 8 скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області від 07.04.2021 "Про ліквідацію Киріївської загальноосвітньої школи I-II ступенів Сосницької селищної ради" та скасувати запис № 1000571100009000065 від 09.04.2021, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження; залучено третіх осіб Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 41822072) та Змітнівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513381); витребувано в Корюківської районної військової адміністрації витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області, зокрема, щодо внесення 09.04.2021 запису №1000571100009000065 щодо припинення цієї юридичної особи; призначено підготовче засідання.

На виконання ухвали суду 28.09.2022 року Корюківською районною військовою адміністрацією надіслано на адресу суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області.

29.09.2022 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить визнати вказаного відповідача неналежною стороною, а в разі задоволення позову судові витрати покласти на відповідача-1.

05.10.2022 від прокурора надійшла відповідь на відзив в якому заперечено доводи відповідача-2, викладені у відзиві.

У судовому засіданні 06.10.2022 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження, розгляд справи по суті розпочато 26.10.2022.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що відповідно до ст.53 Конституції україни кожному гарантується право на освіту. Право на освіту включає право на доступність освіти. Рішенням Сосницької селищної ради Чернігівської області "Про ліквідацію Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області" від 07.04.2021 № 6-420-VIII вирішено припинити діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Змітнівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513412). Прокурор вважає, що оспорюваним рішенням порушено права та інтереси членів територіальної громади с. Киріївка Корюківського району Чернігівської області та права дітей на освіту, оскільки оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог ст. 1, 4, 11, 12, 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", п. 5 та п. 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою КМУ 03.11.2010 №966, ч.3 ст.66 Закону України "Про освіту", ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", оскільки належним чином не було дотримано процедури громадського обговорення проекту рішення. Крім того, прокурор стверджує, що оспорюване рішення приймалося з порушенням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" без оприлюднення проекту цього рішення як нормативно-правового акта та Закону України "Про місцеве самоврядування" у зв`язку з відсутністю у публічному доступі розпорядження селищного голови про скликання шостої сесії восьмого скликання. Також прокурор звертає увагу, що оскаржуване рішення прийнято всупереч Перспективному плану оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти Сосницької селищної ради на 2021-2022 роки, згідно з яким у графі шлях оптимізації Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Сосницької селищної ради вказано: призупинення у 2021 році, а не закриття. Ліквідація Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів призведе до порушення прав та інтересів дітей членів громади села Змітнів. Отже, прокурор вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем-1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву на позов не подав. Відповідач-2 у відзиві зазначив, що вважає себе неналежною стороною даного позову. Пояснення від третіх осіб щодо позову або відзиву до суду не надходили.

Обставинами, що є предметом доказування у справі є наявність чи відсутність порушень закону при ухвалені оспорюваного рішення, порушень прав та інтересів позивача вказаним рішенням.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради від 23.02.2021 затверджено Перспективний план оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти Сосницької селищної ради на 2021-2022 роки, у таблиці "Перспективний план розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Сосницької селищної ради на 2021 рік" якого визначено шлях оптимізації Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Сосницької селищної ради - призупинення у 2021 році (а.с.55-67).

Рішенням шостої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області "Про ліквідацію Змітнівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області" №6-420-VIII від 07.04.2021 вирішено: припинити діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Змітнівської загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513381), місцезнаходження: Чернігівська область, село Змітнів, вул. Шевченка, будинок 59; створити ліквідаційну комісію з припинення діяльності у складі згідно з додатком 1; ліквідацію юридичної особи завершити не пізніше 31 серпня 2021 року. (а.с.68-70).

У додатку 1 затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення діяльності Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513381).

09.04.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №1000571100009000065 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (а.с.112-118).

Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури зазначає, що відповідач-1, приймаючи оскаржуване рішення, порушив вимоги законодавства про освіту та процедуру прийняття таких рішень, що зумовило порушення конституційних прав мешканців громади та відповідно суспільних інтересів держави. Зазначені порушення стали підставою для звернення прокурора із позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з таких підстав.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури зазначає, що у даному випадку відбулося поєднання органу, уповноваженого на здійснення повноважень у сфері освіти на території громади та на захист інтересів держави, який повинен бути позивачем у справі, та відповідача-1. З огляду на предмет спору виключається можливість надання органу місцевого самоврядування (Сосницькій селищній раді) статусу позивача у даному спорі.

Державний контроль за додержанням положень нормативних актів з питань захисту прав дітей з боку органів місцевого самоврядування на цей час не віднесений до компетенції жодного державного органу.

Таким чином, Сосницька селищна рада відповідно до вищевказаних норм покликана захищати права територіальної громади та наділена відповідними повноваженнями, однак, зважаючи на те, що оскаржуване рішення приймалося сесією селищної ради, то остання позивачем у даній справі бути не може.

Тому, Сосницька селищна рада є відповідачем за цим позовом, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача та відповідача (Аналогічна правова позиція Верховного Суду України, ухвала від 02.03.2011 у справі № 6-58303св10).

У зв`язку з відсутністю іншого органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, прокуратура, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства та освіти, звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Прийняття оскаржуваного рішення Сосницькою селищною радою фактично обґрунтоване економією коштів місцевого бюджету і не враховує інтересів мешканців громади. Крім того, воно ухвалене із порушенням встановленої законодавством процедури.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в невиконанні відповідачем-1 вимог Конституції України, законів України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про місцеве самоврядування" та інших в частині забезпечення прав дітей на освіту, у зв`язку з чим порушуються інтереси держави у сфері охорони дитинства та освіти.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави, порушення гарантованого статті 53 Конституції України права на освіту беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави.

З огляду на зазначене вище Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури, виконуючи надані законом функції, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту державних інтересів відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України і є позивачем у справі.

Щодо підсудності спору господарському суду.

Відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про освіту" сільські, селищні ради: засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу і опорного закладу освіти визначаються Положенням про освітній округ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532 (далі - Положення №532).

Відповідно до п.8, 9 цього Положення опорний заклад освіти та його філії діють на підставі установчих документів (статуту опорного закладу освіти, положення про філію), що розробляються відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", цього Положення, інших нормативно-правових актів і затверджуються засновником опорного закладу освіти.

Засновник утворює, ліквідовує, реорганізовує чи перепрофільовує (змінює тип) опорний заклад освіти та його філії (у тому числі шляхом реорганізації закладів освіти, що належать до сфери його управління) відповідно до вимог законодавства.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу комунальної форми власності приймає місцева (сільська, селищна, міська) рада, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та розділу 1 Статуту Змітнівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області, затвердженій рішенням четвертої сесії восьомого скликання Сосницької селищної ради №4-160-VIIІ від 27.01.2021 (далі - Статут), Змітнівська загальноосвітня школа І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області є комунальною організацією, засновником навчального закладу є Сосницька селищна рада.

Згідно з п.4.1 Статуту управління навчальним закладом здійснюється його засновником Сосницькою селищною радою.

У п.8.1. Статуту визначено, що рішення про реорганізацію або ліквідацію навчального закладу приймає засновник. Реорганізація закладу відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що до повноважень Сосницької селищної ради Чернігівської області віднесено вирішення питання щодо створення, реорганізації, та ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності.

Приймаючи оспорюване рішення відповідач діяв не як суб`єкт владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а як засновник Змітнівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області і вказане рішення є рішенням засновника яким реалізоване його право на ліквідацію комунальної установи.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18, предметом якої було рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи; постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №140/434/19 предметом якою було визнання недійсним та скасування рішення Волинської обласної ради про реорганізацію Іваничівської спеціалізованої школи-інтернату.

У постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.

Отже, спір у справі відповідно до п. 3 ч.1 ст.20 ГПК України віднесено до юрисдикції господарських судів, а враховуючи місцезнаходження відповідача - Господарському суду Чернігівської області.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч.1 та п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про освіту" державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про освіту" для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про освіту" управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

За ч. 3 ст. 66 Закону України "Про освіту" сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про повну загальну середню освіту" територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:

формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій);

функціонування міжшкільних ресурсних центрів;

закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;

підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;

створення та утримання пансіонів;

сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

За змістом ч.1 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Відповідно до п.1 та 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Абзацем 2 п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Судом встановлено, що Сосницька селищна рада є засновником Змітнівської загальноосвітньої школи ЗЗСО І-ІІ ступенів, тому саме до компетенції Сосницької селищної ради Чернігівської області належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення ухвалено відповідачем-1 в межах повноважень, наданих законом.

Частиною 1 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч.1-2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною 5 цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

За змістом ч.15 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який вона приймає на першій сесії.

З огляду на наведене всі рішення (крім визначених законом випадків) місцева рада приймає на сесії після обговорення більшістю голосів у порядку, визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати, вказаної в рішенні.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №495/7147/16-а.

Згідно з положеннями ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Також відповідно ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" у редакції на час прийняття оспорюваного рішення реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 (далі - Порядок № 996), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі (п.4 Порядку №996).

Згідно із пунктами 8-12 Порядку № 996 під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них. До участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.

Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

В обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо: проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов`язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; проектів регуляторних актів; проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання; звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

Відповідно до п.14 Порядку №996 публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку: визначає питання, яке буде винесене на обговорення; приймає рішення про проведення обговорення; розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (у разі потреби); вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб`єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб`єктів (далі - заінтересовані сторони); оприлюднює в обов`язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб; збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; проводить аналіз результатів обговорення; оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб. Для організаційного забезпечення проведення публічного громадського обговорення орган виконавчої влади може утворювати робочу групу.

Пунктом 15 Порядку №996 визначено, що в інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення; питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення; варіанти вирішення питання; адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади тексту проекту акта; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; прізвище, ім`я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.

Таким чином, консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального та культурного розвитку. Проведення таких консультацій є також необхідним задля дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зобов`язання держави щодо якого визначено у статті 3 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII.

Аналогічні висновки щодо застосування положень Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 про необхідність проведення громадських слухань (консультацій з громадськістю) при прийнятті рішень щодо припинення закладів освіти викладено у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 359/6814/17, від 06.02.2019 у справі № 720/1536/16-а, від 17.10.2019 у справі № 1640/3147/18 та від 08.06.2022 у справі № 819/707/18.

У статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Це означає, що у випадку будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

З огляду на викладене, оскільки оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право жителів с. Змітнів Сосницької селищної територіальної громади, як право на освіту, то це є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті відповідного рішення.

Вказаний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 359/6814/17, від 13.05.2020 у справі № 324/1296/16-а та від 30.12.2020 у справі № 2140/1580/18, від 02.02.2021 у справі №620/3135/19.

Водночас, оспорюване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" (у редакції на дату прийняття рішення) та Порядку, оскільки прийняте без врахування думки територіальної громади у вигляді громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, проведення консультацій з громадськістю, що порушує конституційне право позивача як члена територіальної громади села приймати участь у такому обговоренні.

В матеріалах справи відсутні докази того, що проект оскаржуваного рішення і відповідності до ч.3 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" було оприлюднено у встановлений законом спосіб і строк та доведено до відома населення села Змітнів Чернігівської області.

Громадське обговорення проєкту рішення не проводилось.

Рішенням шостої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області "Про ліквідацію Змітнівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області" №6-420-VIII від 07.04.2021 вирішено: припинити діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Змітнівської загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513381), місцезнаходження: Чернігівська область, село Змітнів, вул. Шевченка, будинок 59; створити ліквідаційну комісію з припинення діяльності у складі згідно з додатком 1; ліквідацію юридичної особи завершити не пізніше 31 серпня 2021 року.

Водночас оспорюване рішення прийняте відповідачем-1 з порушенням вимог ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" та Порядку, оскільки прийняте без врахування думки територіальної громади у вигляді громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, проведення консультацій з громадськістю, що порушує конституційне право членів територіальної громади села приймати участь у такому обговоренні.

За змістом ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" (у редакції на час прийняття оспорюваного рішення) реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи, що спірне рішення прийняте відповідачем-1 без урахування думки жителів територіальної громади, суд вважає, що таке рішення прийняте не у спосіб та в порядку, що встановлені законом, порушує інтереси територіальної громади, а тому є протиправним.

Суд враховує, що згідно зі ст. 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-яких правових колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень ст. 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Підсумовуючи викладене, відповідач-1, у порушення чинних норм законодавства, не провівши громадських слухань, що передбачені Порядком № 996, не врахувавши думку громади, не опублікувавши проєкт відповідного рішення в строк, передбачений ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", прийняв оскаржуване рішення, а тому суд дійшов висновку щодо необхідності визнання його недійсним.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення шостої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області "Про ліквідацію Змітнівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області" №6-420-VIII від 07.04.2021 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією.

З огляду на викладене всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимоги про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. №1000571100009000065 від 09.04.2021 про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради, суд зазначає таке.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини другої ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Разом з тим, з урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02) судом враховано, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Суд, враховуючи фактичні обставини справи, зазначає, що відповідно до оспорюваного рішення було створено ліквідаційну комісію та визначено відповідний порядок дій з припинення юридичної особи - Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради, в результаті її ліквідації.

Обраний спосіб захисту - скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000571100009000065 від 09.04.2021 внесеного державним реєстратором Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Т.Г. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - попередить фактичну ліквідацію закладу освіти, процедуру якої вже розпочато.

Враховуючи викладене вище та висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про задоволення позовної вимоги про скасування реєстраційної дії/запису державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 09.04.2021 № 1000571100009000065 провнесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області.

При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача-1, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача-1 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 4962,00 грн.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області "Про ліквідацію Змітнівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області" №6-420-VIII від 07.04.2021.

3.Скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.04.2021 № 1000571100009000065 про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи Змітнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області.

4.Стягнути з Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412656) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114; вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) 4962 грн судового збору.

5.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2022.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Суддя С.В. Белов

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ з