Ухвала

від 15.11.2022 по справі 640/24921/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2022 року

Київ

справа №640/24921/20

адміністративне провадження №К/990/30124/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №640/24921/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕМЕЛІ ГРУП «СПЕЦ ПОСТАВКА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2022.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документа про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з долученням доказів на підтвердження наведених у ній причин. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема, те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ГУ ДПС отримало 15.04.2022, строк на апеляційне оскарження сплинув 16.05.2022 (з урахуванням вихідних днів). Проте, апеляційну скаргу ГУ ДПС подало лише 09.06.2022, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку відповідач просив поновити строк звернення до суду.

Розглянувши подане ГУ ДПС клопотання, апеляційний суд дійшов висновку, що у ньому не вказано поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження їх поважності.

Окремо ухвалою від 05.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, а також поновити строк на апеляційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник обґрунтовував тим, що в Україні введено воєнний стан, що позбавило податковий орган можливості своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, скаржник не надав жодних належних доказів на підтвердження обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки ситуація з обмеженим фінансуванням витрат на сплату судового збору тимчасово унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження. Зазначає, що нормами КАС України визначено право сторони на повторне звернення до суду, проте, вказаними нормами не визначено чітко строків на повторне звернення. На думку скаржника, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду. Просить врахувати, що у зв`язку з не врегулюванням нормами КАС України питання щодо визначення строку на повторне звернення з апеляційною скаргою, частиною другою статті 299 цього Кодексу встановлено присічний строк, який унеможливлює повторне звернення та є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, а саме сплив одного року. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Доводи скаржника, що апеляційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.

Щодо посилань скаржника на те, що КАС України не встановлює чітко строків на повторне звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає, що із змісту оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження слідує, що 09.06.2022 апелянт вперше подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі. Відтак, наведені доводи також є безпідставними.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №640/24921/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕМЕЛІ ГРУП «СПЕЦ ПОСТАВКА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко