Рішення

від 12.10.2022 по справі 478/1475/21

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1475/21 Провадження № 2/478/33/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі: головуючого судді Іщенко Х.В., за участю: секретаря судового засідання Луговської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про надання у власність земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулось до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, відповідач), ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про надання у власність земельної ділянки.

В обґрунтування позивних вимог позивачка зазначила наступне.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ № 921335, виданого 09.06.2008 року на підставі розпорядження Казанківської райдержадміністрації за № 631-р від 19.11.2007 року вона є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035, площею 2,0 га ріллі, розташованої в межах Новофедорівської сільської ради Казанківського, нині Баштанського району Миколаївської області. Земельна ділянка зареєстрована відповідно до чинного законодавства, відомості про що були внесені в державний реєстр за реєстровим номером 010801600589, про що в книзі реєстрації державних актів про право власності було зроблено відповідний запис. Вказаною земельною ділянкою вона користувалася з 2008 року по теперішній час включно. В серпні 2021 року вона звернулась до відділу ГУ Держгеокадастру у Казанківському (Баштанському) районі, з метою зробити обмінний файл та зареєструвати в державному реєстрі право власності, однак їй було відмовлено та повідомлено в усній формі, що вказані дії зробити неможливо, оскільки відповідно публічної кадастрової карти вказана земельна ділянка вже зареєстрована за кадастровим номером 4823684800:03:000:0062 та знаходиться у власності відповідача. Тобто, проведена подвійна реєстрація права власності вказаного нерухомого майна. Підставою для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за відповідачем став Наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-2764/14-16-СГ від 12.04.2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки».

Отже, на момент реєстрації спірної земельної ділянки та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були відсутні правові підстави виникнення права власності у ОСОБА_2 щодо спірної земельної ділянки у визначених розмірах та межах, якої фізично не існувало, оскільки остання ще в червні 2008 року була надана у власність їй ОСОБА_1 а отже державна реєстрація права власності спірної земельної ділянки за ОСОБА_2 здійснена не у відповідності до вимог законодавства, що фактично призвело до подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно, законним власником якого є позивач, яка набула право власності у встановленому законом порядку. Державним реєстратором не перевірено інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації за різними особами.

Враховуючи вище викладене, позивачка просить визнати недійсним та скасувати наказ Наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-2764/14-16-СГ від 12.04.2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , що дасть їй можливість зробити обмінний файл та зареєструвати надану їй у власність земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

З урахуванням обставин, викладених в уточненій позовній заяві, позивачка збільшила позовні вимоги та просила додатково передати у її власність земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 31.05.2022 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлені шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки в судове засідання не повідомив, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник відповідача - головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили. Листом від 09.02.2022 року по суті позовних вимог повідомили суд, що проектно-технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою ведення особистого селянського господарства в межах території Новофедорівської сільської ради Баштанського (колишнього Казанківського) району Миколаївської області надати не можуть, оскільки вказана проектно-технічна документація до місцевого фонду документації із землеустрою не надходила.

Підтвердили, що згідно даних державного земельного кадастру за кадастровим номером 4823684800:03:000:0062 сформована земельна ділянка, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_2 а земельна ділянка з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035 згідно данних державного земельного кадастру належить ОСОБА_1 та посилаючись на лист Відділу № 1 (Казанка) управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру зробили висновок, що вище вказані земельні ділянки не є однією й тієюж земельною ділянкою та не мають накладення (перетину). Додатково, листом від 23.08.2022 року «Про надання інформації» проінформували суд, що надати до суду проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 (затверджений наказом ГУ Держгеокадастру за № 14-2764/147-16-СГ від 12.04.2016 року є неможливим, оскільки вказаний проект до місцевого фонду документації із землеустрою не надходив та посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 564 від 07.05.2022 року, прийнятою в зв`язку з військовою агресією проти України, згідно з якою припинено доступ користувачів до інформації з ДЗК в межах певних адміністративно-територіальних одиниць, надати ХМL-файли на земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062 також є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки позивач, представник позивача та відповідачі не з`явилися до зали судового засідання.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ № 921335, виданого 09.06.2008 року на підставі розпорядження Казанківської райдержадміністрації за № 631-р від 19.11.2007 року є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035, площею 2,0 га ріллі, розташованої в межах Новофедорівської сільської ради Баштанського (колишнього Казанківського) району Миколаївської області. Земельна ділянка зареєстрована відповідно до чинного законодавства, відомості про що були внесені в державний реєстр за реєстровим номером 010801600589, про що в книзі реєстрації державних актів про право власності було зроблено відповідний запис. Державний акт було видано на прізвище ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 взяла шлюбне прізвище ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Порядок державної реєстрації права власності на земельні ділянки та державних актів на право власності на земельну ділянку станом на 09.06.2008 року (на час видачі державного акту позивачу), регулювався тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України № 174 від 02.07.2003 року «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962 (далі - Порядок).

Згідно п. 1.2 Порядку, Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Реєстратори державного реєстру земель (далі - реєстратори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Згідно п. 2.8. Порядку, Оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

Відповідно до пунктів 4.2, 5.1 та 8.1 Порядку, Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації, яка складається з окремих розділів: в тому числі розділ 1 -Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб. Реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації. Записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Такий порядок державної реєстрації права власності на землю існував включно до 01.01.2011 року, коли набула чинності до постанова КМУ від 9 вересня 2009 року № 1021, яким було затверджено новий Порядок ведення Поземельної книги і Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Судом встановлено, що на державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 921335, зареєстровано посадовою особою структурного підрозділу Казанківської філії Миколаївського центру ДЗК 09.06.2008 року, є відмітка посадової особи з прикладенням гербової печатки про те, що державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010801600589.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказаний державний акт, виданий на ім`я ОСОБА_1 внаслідок внесення до Державного земельного реєстру (Книги записів реєстрації державних актів на землю) відповідних записів про реєстрацію вказаного державного акту, свідчить про визнання та підтвердження державою факту виникнення у позивача права власності на оспорювану земельну ділянку.

Доказів того факту, що вказаний державний акт було скасовано, визнано недійсним а також про скасування факту його державної реєстрації до суду не надано.

З 01.01.2013 року набрали чинності Закони України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Державний земельний кадастр», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035 до Державного земельного кадастру автоматично із Державного реєстру земель перенесені (передані) не були.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень '' державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З витягу з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 304632303 від 11.07.2022 року вбачається, що 13.04.2016 року було проведено реєстрацію права власності земельної ділянки за відповідачем, за кадастровим номером 4823684800:03:000:0062, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господартства, в межах території Новофедорівської сільської ради Баштанського (колишнього Казанківського) району Миколаївської області (Рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер: 29327211 від 19.04.2016 року). Форма власності - приватна, 1/1. Власник - ОСОБА_2 .

Підставою для державної реєстрації права власності є Наказ ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області № 14-2764/14-16-СГ виданий 12.04.2016 року.

Із дослідженого в судовому засіданні Наказу ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області № 14-2764/14-16-СГ від 12.04.2016 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення" вбачається, що після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, другим пунктом наказу було надати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2.0 га з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства розташовану в межах території Новофедорівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

Після вивчення та аналізу наданого позивачем Державного акту на право власності на земельну ділянку, вивчення та аналізу інформації з відкритих джерел даних земельного кадастру, витягів з публічної кадастрової карти, викопіювання із схеми поділу земельних ділянок між суміжними землевласниками, було встановлено що відбувся перетин земельної ділянки з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062, право власності якої зареєстровано за відповідачем, із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035, власником якої є ОСОБА_1 , площа накладення співпадає на 100% (накладка). Тобто сформована земельна ділянка з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062, зареєстрована в ДЗК та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень на підставі Наказу ГУДержгеокадастру у Миколаївській області № 14-2764/14-16-СГ від 12.04.2016 року за гр. ОСОБА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035, яка належить на праві приватної власності на землю на підставі державного акту серії ЯЕ № 921335, виданого 2008 року на підставі розпорядження Казанківської РДА № 631-р від 19.11.2007 року та зареєстрованого в державному реєстрі земель (книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010801600589) гр. ОСОБА_1 , однією й тією ж земельною ділянкою.

Вказане підтверджено довідкою за № 140 від 23.11.2021 року, виданою виконкомом Казанківської селищної ради про те, що ОСОБА_1 відповідно до державного акту серії ЯЕ № 921335, фактично використовує земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035, яка на публічній кадастровій карті позначена за кадастровим номером за кадастровим номером 4823684800:03:000:0062.

З публічної кадастрової карти (витягу), викопіювання а також схеми розташування (розподілу) земельних ділянок, встановлене зареєстроване місце земельної ділянки з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062, яка позначена у вигляді горизонтального прямокутника, який верхньою частиною є суміжним із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823684800:03:000:0034, позначеного у вигляді горизантального прямокутника, яка перебуває у власності ОСОБА_9 (суміжний землекористувач).

Правим верхнім кутом земельна ділянка з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062, межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823684800:03:000:0128, власником якої є ОСОБА_10 .

Вище вказане тотожне з абрисом земельної ділянки, позначеному у державному акті серії ЯЕ № 921335, на якому також зазначені суміжні землекористувачі, з верхньої частини - ОСОБА_9 (на абрисі позначений контуром «В - Г»), з правої верхньої частини (контур «Б - В») - ОСОБА_10 .

З дослідженої судом схеми розташування (розподілу) земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_1 вбачається, що межі фактичного використання позивачем вказаної земельної ділянки (розміри земельної ділянки), збігаються з розмірами земельної ділянки, зазначеними у державному акті: довжина по верхньому краю 317,1 м., по нижньому краю 315,9 м., ширина з правого краю 63,3 м. та з лівого краю 28,9/34,4 м. = 63,3 м.

Таким чином, фактично предметом спору сторін у справі є право власності на одну й ту саму земельну ділянку, відомості про яку внесені до Державного земельного реєстру (2008 року) та Державного земельного кадастру (2016 рік) у різний час під різними кадастровими номерами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив пояснив суду, що він отримав належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0034, яка своєю нижньою частиною межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 одночасно, в 2008 році. З того часу вони є суміжними землевласниками та до цього часу обробляють виділені їм на цьому полі земельні ділянки та сплачують земельний податок. Йому відомо що відповідачу в межах цього поля виділялась земельна ділянка яку обробляє мати відповідача - ОСОБА_11 але яка розташована і іншому місці. Чи є в нього на неї документи йому невідомо, так само невідомо чому одній земельній ділянці присвоєні різна кадастрові номери.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що на час виділення позивачу земельної ділянки - з 2005 по 2015 рік вона працювала землевпорядником Новофедорівської сільської ради. У зв`язку з виконанням службових обов`язків вона виконувала й певні функції щодо виділення мешканцям села земельних ділянок з метою ведення особистого селянського господарства та мала доступ до картографічного матеріалу та земельно-проектної документації. Вона особисто займалась розподілом між громадянами, яким планувалось передати у власність, земельних ділянок. За час роботи вона знає кожного землекористувача та землевласника по Новофедорівській сільській раді та достовірно знає фактичне місце розташування наданої у власність позивачу на підставі державного акту земельної ділянки.

Пізніше, через кілька років після видачі громадянам державних актів була проведена інвентаризація земель та було встановлено, що на вказаному полі (масиву земель) є вільні земельні ділянки, які не мають власників та які було вирішено передати у власність громадянам, серед них і ОСОБА_2 . Але при цьому земельна ділянка яка передбачалась для передачі у власність відповідачу була розташована в іншому місці цього поля. Викопіювання її місця розташування було надано до суду та знаходиться в матеріалах справи. Викопіювання місця розташування земельної ділянки, яка планується до передачі у власність яка до речі є складовою частиною проектної документації в місці розташування земельної ділянки ОСОБА_1 . Новофедорівською сільською радою ОСОБА_2 не надавалась. Їй відомо, що сім`я відповідача використовує фактично передбачену для передачі земельну ділянку до цього часу в іншому місці.

В 2020 році вона стала старостою Новофедорівського старостинського округу Казанківської селищної ради після проведення інвентаризації помітила, що на вказаному полі за місцем розташування земельної ділянки ОСОБА_1 за іншим кадастровим номером зареєстровано право власності ОСОБА_2 , про що вона повідомила обидві сторони спірної земельної ділянки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду що оформленням документами на земельну ділянку та її реєстрацією займався особисто її син ОСОБА_2 . Детально з цього приводу їй нічого невідомо. Де знаходяться документи на землю та чи є вони взагалі їй невідомо, в його кімнату вона ніколи не заходить. Так, її син деякий час користувався якоюсь земельною ділянкою і після його тривалого відлучення вони використовують вказану земельну ділянку, але тонкощів - кадастрового номеру, державної реєстрації вона не знає. Те що вони ніколи не сперечались із ОСОБА_1 з приводу землі, свідчить про те що фактично вони використовують земельні ділянки розташовані в різних місцях.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Проте позивачами не надано жодних, належних, допустимих, достовірних, та достатніх доказів на спростування вказаних вище обставин та на підтвердження своїх доводів, про те що вказані земельні ділянки не є однією й тією ж земельною ділянкою та різняться не лише кадастровими номерами, хоча такі докази витребувались судом: проект відведення земельної ділянки, який включає в себе в тому числі серед іншого кадастровий план земельної ділянки, геодезичне встановлення меж земельної ділянки, акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; викопіювання із затвердженого генерального

плану населеного пункту або детального плану території з місцем розташуванням земельної ділянки, тобто картографічне зображення місця розташування земельної ділянки, яка передбачена до відведення у власність, серед конкретного поля (масиву земель) завірене відповідною місцевою радою; Файл обміну результатів землевпорядних робіт - спеціальний електронний обмінний файл (XML-файл), який містить всю необхідну інформацію про земельну ділянку - цільове призначення, площу, угіддя, координати поворотних точок, кадастровий номер, дані про власника (користувача) ділянки, інформацію про виконавця землевпорядних робіт, дані про суміжних землевласників (землекористувачів) та інше; витяг з ДЗК.

Згідно із ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Як вбачається із ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Пунктом «д» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено можливість захисту права на земельні ділянки шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, на думку суду, саме відсутність належної координації здійснення землеустрою та державного контролю за використанням земель, координації діяльності державних органів земельних ресурсів, а також неналежна підготовка висновків щодо надання земельних ділянок у власність, та порушення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035 яка була зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення перенесені не були.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане призвело до розроблення відповідачами проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, його затвердження, внесення відомостей про сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062 до Державного земельного кадастру та видання Наказу, який став підставою для внесення права власності за позивачем до Державного реєстру речових прав та їх обмежень.

Частиною 5 ст. 116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі у власність земельної ділянки без припинення права попереднього право власності в порядку, визначеному законом. Як встановлено судом у встановленому законом порядку право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035 припинено не було (рішення органів державної влади, місцевого самоврядування, судового рішення).

Земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:03:000:0035 технічно не можливо перенести до архівного шару відомостей Державного земельного кадастру, оскільки необхідно скасувати її державну реєстрацію в державному реєстрі прав на нерухоме майно, підставою для проведення якої став оспорюваний Наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївскій області.

Отже, на момент реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, затвердження проекту землеустрою та видання спірного наказу, були відсутні правові підстави виникнення права власності у ОСОБА_2 щодо спірного нерухомого майна, самої земельної ділянки у визначених розмірах та межах, якої фізично не існувало, оскільки остання ще в червні 2008 року була надана у власність позивачу, відомості про що були внесені до Державного земельного реєстру, а отже державна реєстрація права власності спірного майна за ОСОБА_2 здійснена не у відповідності до вимог законодавства, що фактично призвело до подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно, законним власником якого є позивач, який набула її у визначеному законом порядку.

За встановлених обставин, враховуючи вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що, протиправні дії та рішення відповідачів в частині розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність та видання Наказу з його затвердження та передачі земельної ділянки у власність призвели до порушення законних прав та інтересів позивача, як дійсного власника земельної ділянки, адже фактично призводять до подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що є протиправним та неприпустимим, а тому порушені права позивача в частині визнання протиправним та скасування Наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області підлягають до задоволення.

Скасування у судовому порядку наказу відповідача від 12.04.2016 року № 14-2764/14-16-СГ про надання у власність ОСОБА_2 тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно нелегітимності відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відносно цієї земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень «У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав».

Підпунктом 15 п. 11 Закону України від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції статтю 26.

Так, згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на момент розгляду справи судом), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

В даному випадку припинення речових прав на земельну ділянку надасть змогу позивачу зареєструвати належну йому земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та зареєструвати земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-266 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадостру у Миколаївській області про надання у власність земельної ділянки та передачі у її власність земельної ділянки з кадастровим номером 4823684800:03:000:0062, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-2764/14-16-СГ від 12 квітня 2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» ОСОБА_2 , площею 2,0 га, (кадастровий номер 4823684800:03:000:0062) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Новофедорівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Іщенко Х.В.