Ухвала

від 16.11.2022 по справі 640/26219/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа №640/26219/20

адміністративне провадження №К/9901/33833/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Львівської міської ради до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Грибовицька сільська рада Жовківського району Львівської області, Грядівська сільська рада Жовківського району Львівської області, Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та нечинним розпорядження в частині, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021.

За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що скаржником заявлено клопотання про розгляд справи за його участі.

Крім того, від Львівської міської ради до Верховного Суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, в якому відповідач просить покласти обов`язок забезпечити проведення судового в режимі відеоконференції на один із перелічених судів: Господарський суд Львівської області, Західний апеляційний господарський суд, Личаківський районний суд м. Львова.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у тому числі в режимі відеоконференції.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 640/26219/20 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наявність клопотання ОСОБА_1 , Львівської міської ради про розгляд вказаної справи за їх участі, відсутність клопотань від інших учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

Окрім того, 12.10.2021 та 18.10.2021 до Верховного Суду від Львівської міської ради надійшли клопотання про зупинення провадження у справі № 640/26219/20 до вирішення у Верховному Суді справи № 640/14698/20, у які предметом розгляду є правомірність утворення Львівської міської ради у тих межах, які були визначені розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» та від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області».

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 31.10.2022 у справі № 640/14698/20 прийнято постанову, якою касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 залишено без змін.

Відтак підстава, якою заявник обґрунтував клопотання про зупинення провадження у справі відсутня, а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 248, 256, 340, 345 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участі.

Відмовити у задоволенні клопотання Львівської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду.

Відмовити у задоволенні клопотання Львівської міської ради про зупинення провадження у справі № 640/26219/20.

Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.

Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 17.11.2022, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко,

Суддя Верховного Суду