Постанова

від 26.10.2022 по справі 203/4088/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 203/4088/20

провадження № 61-19495 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше Місто»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року у складі судді Католікяна М. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше Місто» (далі - ТОВ «Газета «Наше Місто») про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виборчої кампанії на посаду міського голови Дніпра відповідач на своєму офіційному веб сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 / поширив про нього інформацію наступного змісту (російською мовою):

« В вузах Днепра заметили многочисленные объявления с предложением «работы на выборах ». В них студентам предлагают заработать 500 грн/час (!) за… «помощь в заполнении документов».

Например, такие «щедрые» предложения можно увидеть прямо на двери общежития Днепровской политехники, а также в общежитиях ДНУ.

Такую сумму (500 грн за час «работы» на выборах) могут платить только за продажу голоса либо за построение незаконной «сетки» по принципу сетевого маркетинга, уверены наши источники в экспертной среде. Значит, речь идет об очередной волне скупки голосов перед вторым туром выборов мэра Днепра, который состоится 22 ноября. «Заказчиком» является выходец из криминальной среды ОСОБА_1 , уверены эксперты.

Как известно, накануне местных выборов 25 октября люди криминального кандидата ОСОБА_1 массово предлагали днепрянам продать голос в его пользу за 300-450 грн. В день выборов ОСОБА_1 также запустил «карусели» (вынос бюллетеней) и другие незаконные технологии. Эксперты уверены: именно с помощью скупки голосов и других махинаций, а также путем затягивания подсчета голосов через подконтрольных членов комиссий ОСОБА_1 смог попасть во 2-й тур выборов мэра.

По словам очевидцев, в ходе скупки голосов прислужники ОСОБА_1 обрабатывали неопытную и нуждающуюся в деньгах молодежь. К сожалению, тяжелое материальное положение могло подтолкнуть молодых людей на этот опасный шаг: подкуп избирателей, как и продажа голоса - уголовное преступление. При этом осведомленные источники утверждали, что значительную часть средств, выделенных на подкуп избирателей в интересах ОСОБА_1 , присвоили сами скупщики.

В день голосования на участках задержали многих днепрян, в т.ч. молодого возраста, которые позарились на деньги мафии ОСОБА_1 и продали свое избирательное право. Так, задержанный 18-летний студент попался на фотографировании бюллетеня (запрещено законом) на участке в Днепровской политехнике. Он признался, что согласился продать голос в пользу ОСОБА_1 за 450 грн. Теперь парню грозит до 2 лет тюрьмы.

Также в Днепре опознали одного из многочисленных скупщиков голосов в пользу ОСОБА_1. Как сообщали СМИ, им оказался мажорный студент ДРИГУ НАГУ ОСОБА_2 , который агитировал за партию ОСОБА_1 и его кандидатов у себя в ФБ и рассылал друзьям и знакомым предложение продать голос. Тем самым - подставлял их под уголовную ответственность и серьезный тюремный срок.

В соцсетях пишут: если не остановить таких беспринципных скупщиков, разменявших совесть на деньги и карьеру в группировке ОСОБА_1 , то ОСОБА_2 и другие продолжат скупать голоса для кавказской мафии и привлекать к уголовно наказуемым действиям десятки и сотни молодых людей.

Скупка голосов и другие махинации, организованные ОСОБА_1 , говорят о его полном политическом бессилии, отмечают эксперты. Он не может заручиться поддержкой людей с помощью реальных дел, поэтому использует фальсификации, чтобы прорваться во власть. Незаконные действия ОСОБА_1 существенно искажают итоги голосования и реальный выбор жителей Днепра , уверены обозреватели. Однако даже черные технологии не помогут ему избежать краха на выборах, зато в будущем приведут к ответственности согласно Закону».

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач на своєму офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 поширив про позивача інформацію наступного змісту (російською мовою):

« Практически две недели в Днепре длился подсчет голосов после местных выборов-2020. Так долго голоса в Днепре еще никогда не считали. И главная причина здесь не в новом избирательном законодательстве и членах комиссий, которые в нем якобы не разобрались. А в намеренном затягивании процесса с целью фальсификации результатов голосования на должность городского головы Днепра . Проще говоря, чтобы украсть победу в первом туре у действующего мэра ОСОБА_3 , уроженец Дагестана (РФ), лидер «Громадськой сили» ОСОБА_1 вместе с подельниками разбились в лепешку, чтобы добиться цели. Не жалели ни денег, ни людей, которые сутками сидели на мешках с бюллетенями. Цель достигнута - победа у ОСОБА_3 украдена. И 22 ноября Днепр ждет второй тур, в котором против ОСОБА_3 выступит не один ОСОБА_1, а целая коалиция, в числе которой олигарх ОСОБА_4, бизнесмен ОСОБА_5, а также их верные «Слуги».

Скупка голосов до, во время и после

Хотя покупка голоса - самый что ни на есть прямой подкуп, за который полагается уголовная ответственность, мало кого это останавливает. Пока уровень жизни в стране далек от идеала всегда найдутся те, кто за умеренное вознаграждение готов переступить через себя и обменять собственное мнение на несколько сотен гривен. И, конечно же, в достатке и тех, кто таким положением пользуется. В Днепре, например, голоса избирателей ОСОБА_1 и его соратники покупали и до выборов, и во время и после голосования путем махинаций на избирательных участках.

Например, за неделю до выборов жительница Днепра ОСОБА_6 показалаглавный принцип со стороны политической силы ОСОБА_1 « Громадська сила ». Именно на территории поселка Игрень приближенные к нему люди на нескольких машинах организовали массовые подарки к потенциальным избирателям под видом продуктовых наборов. По данному факту Днепровский отдел полиции открыл уголовное производство по факту прямого подкупа избирателей лидером политической партии « Громадська сила » и кандидатом в мэры Днепра ОСОБА_1.

« Сведения об уголовном преступлении внесены в ЕРДР под № 12020040030001903 », - рассказали в полиции.

Не виновата я, он сам ко мне пришел

25 октября осталось в прошлом, и сейчас жители Днепра , которые в свое время согласились продать голоса ОСОБА_1 , рассказывают, как с ними связывались и какие суммы предлагали за нужную галочку.

На правах анонимности мы пообщались с ОСОБА_7, жительницей АНД района, которая согласилась на заманчивое предложение «Громадськой сили».

«Я, конечно, себя не оправдываю. Теперь уже понимаю, что поступила неправильно. Но когда мне предложили 500 грн за какую-то галочку в бюллетени, то подумала, какая разница, кто будет мэром - ОСОБА_8 , который мне нравился как мужчина, или ОСОБА_1 если за него 500 грн дают.

Я сирота, одна воспитываю двух деток. Помочь мне некому. Тяжело приходится в наше время матерям-одиночкам. Каждая копейка на вес золота. Все стараюсь для детей, чтобы они ни в чем не нуждались. А тут как раз осень, сапоги нужны, кроссовки.

Перед выборами со мной связались люди из партии « Громадська сила » ОСОБА_1 , с просьбой продать свой голос в его пользу за 500 грн. Где взяли номер телефона, не знаю. Я должна была поставить галочку в бюллетене за ОСОБА_1 и отправить фото в подтверждение своих действий. Но деньги мне пришлось выпрашивать, так как сразу, как и обещали, мне 500 грн никто не отдал. Мне пришлось еще несколько дней им выписывать, чтобы получить свою оплату.

У меня впервые такой опыт и думаю, что последний. Мало того, что я себя унизила, продав свой голос за бандюгана (сейчас читаю новости и ужасаюсь просто). Так мне еще и унижаться пришлось, чтобы выклянчить деньги.

Фамилий называть не буду, боюсь за детей. Надеюсь, что скупленные голоса не помогут ОСОБА_1 победить в выборах. Иначе это будет полнейший провал, наш город вернется к разрухе и беспределу», - рассказала женщина.

Подобных историй по городу можно собрать тысячи. Конечно, лишь единицы рассказывают о подобном, а об обращении в полицию вообще речь не идет. Будут отрицать до последнего. Этим-то и пользуются скупщики.

По словам авторитетного украинского политолога ОСОБА_9 , политики « старой школы », такие как ОСОБА_1 прибегали к скупке голосов десятки лет подряд и попросту не умеют по-другому.

« ОСОБА_1 относится к той категории политиков, которые не умеют по-другому вести избирательную кампанию. К сожалению, все еще есть те, кто готов продать свой голос, ведь многие сейчас просто нуждаются в деньгах», - говорит ОСОБА_9 .

Попалась на горячем

Как выглядит финальный этап «процедуры» покупки голоса, на своей странице в Фейсбук показала днепровская журналистка ОСОБА_10 . Она стала свидетелем того, как « клиентка» кандидата № 7 ( ОСОБА_1 ) попалась на фотографировании бюллетеня с паспортом, что и является доказательством для получения вознаграждения.

«На одном из участков Днепра барышня сфотографировала в кабинке для голосования бюллетень с отметкой и свой паспорт. Но случилась фигня … она не выключила звук … и все услышали характерный «щелк». Вызвали полицию. Полиция нашла в одном из карманов телефон с фотографией. Барышня отметку пыталась стереть антисептиком», - написала ОСОБА_10 .

Так, по данным из собственных источников, начиная с 25 октября в правоохранительные органы поступило более 200 заявлений в связи с нарушением избирательного законодательства на местных выборах. Полиция их приняла и пообещала разобраться.

Вот так, скупая голоса и фальсифицируя результаты волеизъявления граждан, «вечный кандидат» добился главной победы в своей жизни - вышел во второй тур мэрских выборов. Только чтобы ОСОБА_1 и его окружение не предпринимало, дальше депутата горсовета им все равно не пройти».

Вказував, що поширена відповідачем у вказаних публікаціях інформація є недостовірною, має виражений негативний характер, ганьбить його честь, гідність і завдає шкоди діловій репутації як політичного діяча. При цьому, до своїх публікацій відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження достовірності викладеного, а свою думку висловив в брутальній, принизливій та непристойній формі.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію, що містилася у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2, такого змісту: «Заказчиком» является выходец из криминальной среды ОСОБА_1 , уверены эксперты. Как известно, накануне местных выборов 25 октября люди криминального кандидата ОСОБА_1 массово предлагали днепрянам продать голос в его пользу за 300-450 грн. В день выборов ОСОБА_1 также запустил «карусели» (вынос бюллетеней) и другие незаконные технологии. Эксперты уверены: именно с помощью скупки голосов и других махинаций, а также путем затягивания подсчета голосов через подконтрольных членов комиссий ОСОБА_1 смог попасть во 2-й тур выборов мэра. По словам очевидцев, в ходе скупки голосов прислужники ОСОБА_1 обрабатывали неопытную и нуждающуюся в деньгах молодежь... Он признался, что согласился продать голос в пользу ОСОБА_1 за 450 грн... скупщиков голосов в пользу ОСОБА_1... Скупка голосов и другие махинации, организованные ОСОБА_1... Незаконные действия ОСОБА_1 существенно искажают итоги голосования и реальный выбор жителей Днепра »;

- зобов`язати відповідача протягом трьох календарних днів від дня набрання рішенням законної сили видалити статтю, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформації, що містилася у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_4, такого змісту: «Проще говоря, чтобы украсть победу в первом туре у действующего мэра ОСОБА_3 , уроженец Дагестана (РФ), лидер « Громадськой сили» ОСОБА_1 вместе с подельниками разбились в лепешку, чтобы добиться цели... В Днепре , например, голоса избирателей ОСОБА_1 и его соратники покупали и до выборов, и во время и после голосования путем махинаций на избирательных участках... Именно на территории поселка Игрень приближенные к нему люди на нескольких машинах организовали массовые подарки к потенциальным избирателям под видом продуктовых наборов. По данному факту Днепровский отдел полиции открыл уголовное производство по факту прямого подкупа избирателей лидером политической партии « Громадська сила » и кандидатом в мэры Днепра ОСОБА_1 ... ОСОБА_1 если за него 500 грн дают... Перед выборами со мной связались люди из партии «Громадська сила» ОСОБА_1 , с просьбой продать свой голос в его пользу за 500 грн... должна была поставить галочку в бюллетене за ОСОБА_1 и отправить фото в подтверждение своих действий... скупленные голоса не помогут ОСОБА_1... такие как ОСОБА_1 прибегали к скупке голосов десятки лет подряд и попросту не умеют по-другому. ОСОБА_1 относится к той категории политиков, которые не умеют по-другому вести избирательную кампанию... «клиентка» кандидата №7 ( ОСОБА_1 ) попалась на фотографировании бюллетеня с паспортом, что и является доказательством для получения вознаграждения»;

- зобов`язати відповідача протягом трьох календарних днів від дня набрання рішенням законної сили видалити статтю, поширенуІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланнямІНФОРМАЦІЯ_6.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація, поширена відповідачем у спірних публікаціях, є майже ідентичною за змістом іншій інформації, розміщеній раніше у різноманітних джерелах з вільним доступом, про що свідчать електронні докази, досліджені у судових засіданнях за клопотанням представника відповідача.

Також суд зазначив, що публічний статус позивача, який є відомим у сфері політики та відіграє важливу роль у політичній діяльності, та суспільний інтерес щодо його особи свідчать про більш ширші межі допустимої критики відносно нього, ніж до окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Крім того, українське законодавство, зокрема, Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закон України «Про інформаційні агентства» надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності, сформульований у § 65 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 05 травня 2011 року у справі «Редакції газети «Правоє дело» та «Штекель проти України».

Урахувавши, що оцінка, яка міститься у спірних публікаціях, є вираженням суб`єктивної думки відповідача, фактично коментарем на фотокартки та відео, розміщені в інших джерелах масової інформації, а також власною оцінкою отриманої інформації, вона не може бути ані спростована, ані підтверджена, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками апеляційного суду та зазначив, що

недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Позивач у поширеній інформації фігурує як відомий у Дніпрі політичний діяч, отже через свою популярність та публічний статус безперечно притягує високий суспільний інтерес до своєї особи.

Відтак з огляду на статус позивача відповідач управі з посиланням на статтю 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» і статтю 35 Закону України «Про інформаційні агентства» скористатися застереженнями про умовний імунітет ЗМІ від цивільної відповідальності, сформульований в §65 рішення ЄСПЛ від 05 травня 2011 року у справі «Редакції газети «Правоє дело» та «Штекель проти України».

Встановивши, що у контексті оскаржуваної інформації у цілому, з огляду на використані мовно-стилістичні засоби, вона має характер оціночних та особистих суб`єктивних суджень відповідача, його особисте сприйняття діяльності позивача, як відомого політичного діяча, не містить однозначного твердження про факт вчинення позивачем конкретного правопорушення, відповідність дійсності висновків та правдивість цієї інформації не може бути піддана перевірці, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволені позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19, від 14 липня 2021 року у справі № 295/14960/19, від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 203/4088/20 із Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

У грудні 2021 рокусправа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідачем була поширена для широкого загалу неправдива інформація, яка виражається у розміщенні в Інтернеті публікації, зміст якої не відповідає дійсності (щодо особи позивача) та створює у широкого кола осіб (кому вказана інформація стала відомою) викривлене уявлення про особу позивача, що зумовлює порушення його честі, гідності та ділової репутації і підлягає захисту в судовому порядку.

Аналіз оспорюваних публікацій свідчить про те, що висловлювання автора цих статей не єоціночними судженнями, особистими думками чи переконаннями автора, не є його критичною оцінкою певних фактів, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності.Розповсюджена відповідачем інформація щодо позивача про його протиправну діяльність, яка має обвинувальний нахил і сприймається, як звинувачення позивача у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) без належної перевірки цієї інформації компетентними органами, не може вважалися оціночними судженнями на підставі статті 30 Закону України «Про інформацію», оскільки такі фактичні твердження відповідачів можливо перевірили на предмет їх відповідності дійсності, здійснивши відповідну перевірку істинності фактів компетентними органами. Своїми висловлюваннями відповідач «розпалює ненависть» суспільства у ставленні до позивача, переконуючи значну кількість громадян у причетності позивача до участі у злочині проти виборчих прав (частина перша статті 160 КК України), що є і грубим порушенням прав позивача. Разом з тим, у відповіді Дніпровського відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області чітко та недвозначно зазначено, що дані про вказане кримінальне провадження внесено саме за ознаками складу злочину, а не відносно позивача по справі.

Суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України», оскільки виключно у випадку дослівного відтворення повідомлень фізичних та юридичних осіб, а також матеріалів інших ЗМІ (із посиланням на них),журналіст звільняється від відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації. В даному ж випадку сам відповідач зазначає, що ним «наведено зміст висловлювань третіх осіб», а не дослівне відтворення, проте, не зазначає, яких саме третіх осіб, відсутнє також відповідне посилання та дослівне відтворення.

Вважає, що саме журналіст несе відповідальність за поширену ним недостовірну інформацію навіть отриману від третіх осіб.

Судами попередніх інстанцій поза увагою залишено й те, що навіть оціночні судження можуть порушувати особисті немайнові права позивача.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «Газета «Наше Місто» у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виборчої кампанії на посаду міського голови Дніпра відповідач на своєму офіційному веб сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 / поширив інформацію наступного змісту (російською мовою):

« В вузах Днепра заметили многочисленные объявления с предложением «работы на выборах ». В них студентам предлагают заработать 500 грн/час (!) за… «помощь в заполнении документов».

Например, такие «щедрые» предложения можно увидеть прямо на двери общежития Днепровской политехники, а также в общежитиях ДНУ.

Такую сумму (500 грн за час «работы» на выборах) могут платить только за продажу голоса либо за построение незаконной «сетки» по принципу сетевого маркетинга, уверены наши источники в экспертной среде. Значит, речь идет об очередной волне скупки голосов перед вторым туром выборов мэра Днепра, который состоится 22 ноября. «Заказчиком» является выходец из криминальной среды ОСОБА_1 , уверены эксперты.

Как известно, накануне местных выборов 25 октября люди криминального кандидата ОСОБА_1 массово предлагали днепрянам продать голос в его пользу за 300-450 грн. В день выборов ОСОБА_1 также запустил «карусели» (вынос бюллетеней) и другие незаконные технологии. Эксперты уверены: именно с помощью скупки голосов и других махинаций, а также путем затягивания подсчета голосов через подконтрольных членов комиссий ОСОБА_1 смог попасть во 2-й тур выборов мэра.

По словам очевидцев, в ходе скупки голосов прислужники ОСОБА_1 обрабатывали неопытную и нуждающуюся в деньгах молодежь. К сожалению, тяжелое материальное положение могло подтолкнуть молодых людей на этот опасный шаг: подкуп избирателей, как и продажа голоса - уголовное преступление. При этом осведомленные источники утверждали, что значительную часть средств, выделенных на подкуп избирателей в интересах ОСОБА_1 , присвоили сами скупщики.

В день голосования на участках задержали многих днепрян, в т.ч. молодого возраста, которые позарились на деньги мафии ОСОБА_1 и продали свое избирательное право. Так, задержанный 18-летний студент попался на фотографировании бюллетеня (запрещено законом) на участке в Днепровской политехнике. Он признался, что согласился продать голос в пользу ОСОБА_1 за 450 грн. Теперь парню грозит до 2 лет тюрьмы.

Также в Днепре опознали одного из многочисленных скупщиков голосов в пользу ОСОБА_1. Как сообщали СМИ, им оказался мажорный студент ДРИГУ НАГУ ОСОБА_2 , который агитировал за партию ОСОБА_1 и его кандидатов у себя в ФБ и рассылал друзьям и знакомым предложение продать голос. Тем самым - подставлял их под уголовную ответственность и серьезный тюремный срок.

В соцсетях пишут: если не остановить таких беспринципных скупщиков, разменявших совесть на деньги и карьеру в группировке ОСОБА_1 , то ОСОБА_2 и другие продолжат скупать голоса для кавказской мафии и привлекать к уголовно наказуемым действиям десятки и сотни молодых людей.

Скупка голосов и другие махинации, организованные ОСОБА_1 , говорят о его полном политическом бессилии, отмечают эксперты. Он не может заручиться поддержкой людей с помощью реальных дел, поэтому использует фальсификации, чтобы прорваться во власть. Незаконные действия ОСОБА_1 существенно искажают итоги голосования и реальный выбор жителей Днепра , уверены обозреватели. Однако даже черные технологии не помогут ему избежать краха на выборах, зато в будущем приведут к ответственности согласно Закону».

ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач на своєму офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 поширив інформацію наступного змісту (російською мовою):

« Практически две недели в Днепре длился подсчет голосов после местных выборов-2020. Так долго голоса в Днепре еще никогда не считали. И главная причина здесь не в новом избирательном законодательстве и членах комиссий, которые в нем якобы не разобрались. А в намеренном затягивании процесса с целью фальсификации результатов голосования на должность городского головы Днепра . Проще говоря, чтобы украсть победу в первом туре у действующего мэра ОСОБА_3 , уроженец Дагестана (РФ), лидер «Громадськой сили» ОСОБА_1 вместе с подельниками разбились в лепешку, чтобы добиться цели. Не жалели ни денег, ни людей, которые сутками сидели на мешках с бюллетенями. Цель достигнута - победа у ОСОБА_3 украдена. И 22 ноября Днепр ждет второй тур, в котором против ОСОБА_3 выступит не один ОСОБА_1, а целая коалиция, в числе которой олигарх ОСОБА_4, бизнесмен ОСОБА_5, а также их верные «Слуги».

Скупка голосов до, во время и после

Хотя покупка голоса - самый что ни на есть прямой подкуп, за который полагается уголовная ответственность, мало кого это останавливает. Пока уровень жизни в стране далек от идеала всегда найдутся те, кто за умеренное вознаграждение готов переступить через себя и обменять собственное мнение на несколько сотен гривен. И, конечно же, в достатке и тех, кто таким положением пользуется. В Днепре, например, голоса избирателей ОСОБА_1 и его соратники покупали и до выборов, и во время и после голосования путем махинаций на избирательных участках.

Например, за неделю до выборов жительница Днепра ОСОБА_6 показалаглавный принцип со стороны политической силы ОСОБА_1 « Громадська сила ». Именно на территории поселка Игрень приближенные к нему люди на нескольких машинах организовали массовые подарки к потенциальным избирателям под видом продуктовых наборов. По данному факту Днепровский отдел полиции открыл уголовное производство по факту прямого подкупа избирателей лидером политической партии « Громадська сила » и кандидатом в мэры Днепра ОСОБА_1.

« Сведения об уголовном преступлении внесены в ЕРДР под №12020040030001903 », - рассказали в полиции.

Не виновата я, он сам ко мне пришел

25 октября осталось в прошлом, и сейчас жители Днепра , которые в свое время согласились продать голоса ОСОБА_1 , рассказывают, как с ними связывались и какие суммы предлагали за нужную галочку.

На правах анонимности мы пообщались с ОСОБА_7, жительницей АНД района, которая согласилась на заманчивое предложение «Громадськой сили».

«Я, конечно, себя не оправдываю. Теперь уже понимаю, что поступила неправильно. Но когда мне предложили 500 грн за какую-то галочку в бюллетени, то подумала, какая разница, кто будет мэром - ОСОБА_8 , который мне нравился как мужчина, или ОСОБА_1 если за него 500 грн дают.

Я сирота, одна воспитываю двух деток. Помочь мне некому. Тяжело приходится в наше время матерям-одиночкам. Каждая копейка на вес золота. Все стараюсь для детей, чтобы они ни в чем не нуждались. А тут как раз осень, сапоги нужны, кроссовки.

Перед выборами со мной связались люди из партии « Громадська сила » ОСОБА_1 , с просьбой продать свой голос в его пользу за 500 грн. Где взяли номер телефона, не знаю. Я должна была поставить галочку в бюллетене за ОСОБА_1 и отправить фото в подтверждение своих действий. Но деньги мне пришлось выпрашивать, так как сразу, как и обещали, мне 500 грн никто не отдал. Мне пришлось еще несколько дней им выписывать, чтобы получить свою оплату.

У меня впервые такой опыт и думаю, что последний. Мало того, что я себя унизила, продав свой голос за бандюгана (сейчас читаю новости и ужасаюсь просто). Так мне еще и унижаться пришлось, чтобы выклянчить деньги.

Фамилий называть не буду, боюсь за детей. Надеюсь, что скупленные голоса не помогут ОСОБА_1 победить в выборах. Иначе это будет полнейший провал, наш город вернется к разрухе и беспределу», - рассказала женщина.

Подобных историй по городу можно собрать тысячи. Конечно, лишь единицы рассказывают о подобном, а об обращении в полицию вообще речь не идет. Будут отрицать до последнего. Этим-то и пользуются скупщики.

По словам авторитетного украинского политолога ОСОБА_9 , политики « старой школы », такие как ОСОБА_1 прибегали к скупке голосов десятки лет подряд и попросту не умеют по-другому.

« ОСОБА_1 относится к той категории политиков, которые не умеют по- другому вести избирательную кампанию. К сожалению, все еще есть те, кто готов продать свой голос, ведь многие сейчас просто нуждаются в деньгах», - говорит ОСОБА_9 .

Попалась на горячем

Как выглядит финальный этап «процедуры» покупки голоса, на своей странице в Фейсбук показала днепровская журналистка ОСОБА_10 . Она стала свидетелем того, как « клиентка» кандидата № 7 ( ОСОБА_1 ) попалась на фотографировании бюллетеня с паспортом, что и является доказательством для получения вознаграждения.

«На одном из участков Днепра барышня сфотографировала в кабинке для голосования бюллетень с отметкой и свой паспорт. Но случилась фигня … она не выключила звук … и все услышали характерный «щелк». Вызвали полицию. Полиция нашла в одном из карманов телефон с фотографией. Барышня отметку пыталась стереть антисептиком», - написала ОСОБА_10 .

Так, по данным из собственных источников, начиная с 25 октября в правоохранительные органы поступило более 200 заявлений в связи с нарушением избирательного законодательства на местных выборах. Полиция их приняла и пообещала разобраться.

Вот так, скупая голоса и фальсифицируя результаты волеизъявления граждан, «вечный кандидат» добился главной победы в своей жизни - вышел во второй тур мэрских выборов. Только чтобы ОСОБА_1 и его окружение не предпринимало, дальше депутата горсовета им все равно не пройти».

Позивач стверджував, що поширена інформація є неправдивою, має виражений негативний характер, містить прямі звинувачення у вчиненні позивачем кримінальних правопорушень, ганьбить його честь, гідність і завдає шкоди діловій репутації як політичного діяча.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

З позиції правової природи, право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Колегія суддів наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) викладено правовий висновок такого змісту: «При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право».

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

За змістом статті 29 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

З огляду на викладене, суспільство має право на отримання інформації, яка надає йому можливість здійснити її оцінку самостійно на основі всієї сукупності фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації, а особливо тих, що розповсюджуються лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями.

З урахуванням необхідності громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців та публічних осіб, є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики і оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.

Таким чином, публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі й у грубій формі, прискіпливої уваги і підвищеної зацікавленості суспільства до його діяльності та/або особистого життя тощо, адже, обираючи кар`єру публічної особи, вони свідомо погодились на таку увагу.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, обов`язковому визначенню підлягає характер такої інформації та з`ясовування того, чи є така інформація фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів.

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно зі статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Крім того, у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати, зокрема, рекомендації, що містяться в Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

У зазначеній Резолюції визначено, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Системний аналіз зазначених норм права з урахуванням релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, може бути визнана лише сама така інформація, висловлена чи написана відповідачем у цій категорії справ. Тобто, предметом спору у цій категорії справ є спірна інформація, що передається дослівним цитуванням (без редагування, корегування, власного розуміння позивача).

Тобто конкретно висловлена особою інформація (сказана, написана, надрукована в ЗМІ) повинна бути предметом дослідження та правового аналізу у справах про захист честі, гідності і ділової репутації. Саме сказані відповідачем висловлювання, тобто дослівне твердження, досліджуються на предмет оціночності суджень із урахуванням вживаних особою слів та виразів із використанням мовно-стилістичних засобів.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

У справі, яка переглядається, на час проведення виборчої кампанії на посаду міського голови Дніпра та розміщення на офіційному сайті відповідача оспорюваних публікацій, ОСОБА_1 представляв для громадськості особливий інтерес, межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього були значно ширшими, оскільки позивач є публічною особою, відомою у сфері політики, та відіграє важливу роль у політичній діяльності, внаслідок чого безпосередні дії позивача становили суспільний інтерес.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, врахувавши положення статей 3, 4, 6 Декларації, а також прецендентну практику ЄСПЛ, дійшов обґрунтованого висновку, що поширена відповідачем у спірних публікаціях інформація знаходиться в межах допустимої критики позивача, як політичного діяча, в період виборчих перегонів. Оцінка, яка міститься у спірних публікаціях, є вираженням суб`єктивної думки відповідача, фактично коментарем на фотокартки та відео, розміщені в інших джерелах масової інформації, а також власною оцінкою отриманої інформації, тому вона не може бути ані спростована, ані підтверджена.

Вказані висловлювання не носять характер образ (хоча і висловлені в агресивній формі), а є критичними по відношенню до причетної до даної обставини людини - позивача у справі, та є вираженням погляду автора статей на події, пов`язані з виборчою кампанією позивача.

При цьому інформація, поширена відповідачем у спірних публікаціях, є майже ідентичною за змістом іншій інформації, розміщеній раніше у різноманітних джерелах з вільним доступом, про що свідчать електронні докази, досліджені у судових засіданнях за клопотанням представника відповідача, а оціночні судження щодо порушення позивачем законності, які він як політичний діяч, не мав права робити, розпочавши передвиборну компанію, які пов`язані з фальсифікацією голосів та агітацією голосування за його кандидатуру, - ґрунтувалися на особистому трактуванні відповідачем даної інформації, отриманої з інших джерел з вільним доступом.

Крім того, у вказаних статтях були поширені оціночні судження з урахуванням стилістики викладеної в ній інформації, що притаманні розмовному стилю, що повністю узгоджується з практикою ЄСПЛ.

Право на власне тлумачення обставин справи є виявом реалізації конституційного права на свободу думки, свободу слова та вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Таким чином, викладена в статтях інформація є вираженням суб`єктивної думки відповідача, фактично коментарем тієї ситуації, яка склалась навколо проведення виборчої кампанії ОСОБА_1 на посаду міського голови, з наданням відповідної оцінки його діям, тобто є не твердженням про факти, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.

Натомість поширення таких висновків на сайті відповідача повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь-якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації отриманої з різних джерел.

Отже статті, в яких містилось повідомлення про хід та результати обговорення питання, що мало суспільний інтерес, та були відтворені висловлювання інших осіб, незалежно від того, були вони змінені, чи ні, є одним із способів інформування громадськості (рішення ЄСПЛ від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-центр» проти України», заява № 16695/04).

При цьому опублікування вказаних статей на офіційному сайті відповідача не може оцінюватись як порушення ним вимог діючого законодавства щодо заборони оприлюднення інформації саме в такій формі та з використанням такого ресурсу, оскільки під час судового розгляду позивачем не було наведено посилання на жодний нормативно-правовий акт, положеннями якого були б встановлені вимоги до змісту та стилістики викладу інформації, яка не носить офіційного характеру, та заборони її розміщення на офіційному сайті.

Інформація, поширена на сайті відповідача, стосується виключно професійної та громадської діяльності позивача, а не його приватного життя, а тому, враховуючи публічний статус позивача та те, що поширена інформація стосувалася його публічної діяльності та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Крім того, позивач, будучи публічною особою, не довів, що опублікована на сайті відповідача у наведеному контексті інформація є твердженням про факти, а не оціночним судженням, що оспорена ним інформація порушувала його особисті немайнові права, або завдала шкоди його особистим немайновим благам, або призвела до негативних наслідків внаслідок її поширення, як і не надав доказів того, що метою поширення оспореної інформації було саме намагання опорочити його честь, гідність та ділову репутацію.

Таким чином, встановивши зазначені обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з яким погоджується й Верховний Суд.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання касаційної скарги на неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19, від 14 липня 2021 року у справі № 295/14960/19, від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15, є безпідставним, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович