Ухвала

від 16.11.2022 по справі 727/5236/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 листопада2022 року

м. Київ

справа № 727/5236/22

провадження № 61-10537 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 вересня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевлякової Марини Іванівни, боржник: ОСОБА_2 , на постанову про закінчення виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 вересня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

3. Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» за поданням Президента України В. О. Зеленського були суттєво обмежені повноваження Верховного Суду щодо відкриття касаційного провадження. Закон набрав чинності 08 лютого 2020 року.

4. Так, якщо до зазначених змін частина друга статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачала, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, то зазначеним законом частина друга статті 389 ЦПК України викладена в новій редакції.

5. Починаючи з 08 лютого 2020 року учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню, з підстави неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2. якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3. якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

6. Пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України вимагає, що у касаційній скарзі повинно, зокрема, бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), вказуючи на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

8. Так, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

9. Тобто обов`язковою умовою застосування положень пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є визначення та наведення заявником у касаційній скарзі, із належним обґрунтуванням, підстав касаційного оскарження, передбаченихпунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, тобто у який спосіб недослідження доказів призвело до неурахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, чи доводить необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, або ж свідчить про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

10. Проте у поданій заявником касаційній скарзі такі підстави не наведені.

11. З огляду на вищевикладене заявник має надати до суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, зазначивши, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із наведенням та належним обґрунтуванням (мотивуванням) підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

12. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

13. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 вересня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шевлякової Марини Іванівни, боржник: ОСОБА_2 , на постанову про закінчення виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця.

2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В. В. Пророк